Суспільне і гроші: що компанія зробила 2021 року з майже повним бюджетом

Суспільне і гроші: що компанія зробила 2021 року з майже повним бюджетом

07:57,
22 Січня 2022
3818

Суспільне і гроші: що компанія зробила 2021 року з майже повним бюджетом

07:57,
22 Січня 2022
3818
Суспільне і гроші: що компанія зробила 2021 року з майже повним бюджетом
Суспільне і гроші: що компанія зробила 2021 року з майже повним бюджетом
Суспільному виповнилося п’ять років, з яких останній був найкращим у фінансовому плані. Чи використала компанія свій шанс на розвиток?

19 січня 2022 року Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ, Суспільне) відсвяткувала п’ять років із дня реєстрації юридичної особи. Якщо порівняти весь період існування медіахолдингу, то 2021 рік був найкращим у фінансовому плані – із бюджетом на рівні 85% від передбаченого законом (а це майже 1,9 мільярдів із 2,2 мільярдів гривень). Вперше і поки  що востаннє Суспільне отримало видатки розвитку чи капітальні видатки (майже 36 мільйонів гривень із загального фонду і 60 мільйонів із спецфонду, де було заплановано 400 мільйонів, але їх недодали). Це гроші на купівлю техніки, проведення ремонту, купівлю прав на трансляції. Для порівняння, у 2022 році НСТУ має отримати 76% фінансування (1, 87 мільярда гривень) і жодної копійки на капітальні видатки.

Нагадаємо, що Суспільне будували не з нуля, а на фундаменті державного телебачення, яке мало масу проблем. Для розуміння плачевної ситуації наведемо кілька прикладів.  Під час дощу у ньюзрумі в «Олівці» розставляли тазики, бо протікала стеля. Та ж ситуація була на телеканалі «UA: Черкаси», де заливало студію новин і ведучі вели  програми поруч із відрами, в які крапала вода. У Чернігові власний будинок радіо потребував неабиякого ремонту, для телевізійників доводилося орендувати приміщення в міста за 880 тисяч гривень на рік. Із технікою була не краща ситуація. На телеканалі «UA: Харків» щодня була велика вірогідність, що новини не вийдуть в ефір через стару техніку. Камери були касетні, акумулятори примотані скотчем, комп’ютери запускалися по кілька хвилин і могли на будь-якому етапі роботи зависнути. Та що казати про регіони, якщо навіть розслідувачі «UA: Першого» змушені були купувати техніку власним коштом.

Ще одна особливість фінансування НСТУ – це те, що компанія отримує свої майже два мільярди частинами щомісяця. У новорічну ніч усі невитрачені гроші повертаються державі. Як і варто було припускати, через бюрократичні процеси НСТУ не змогла витрати повністю всі гроші у 2021 році. Але втрачена порівняно незначна сума — як сказав «Детектору медіа» голова правління Суспільного Микола Чернотицький, приблизно 10 мільйонів гривень, тобто пів відсотка бюджету. Це частина грошей, яка була розрахована на податки і розподілена згідно з договорами, але замовники не встигли виконати свої зобов’язання.

Завдяки майже повному бюджету і донорській підтримці компанії вдалося вийти на новий рівень як технічно, так і у виробництві контенту.

Свій і сторонній. Чим збагатився ефір у 2021 році

Що Суспільне змогло запропонувати глядачеві, читачеві і слухачеві щось нове і цікаве, у першу чергу свідчить аудиторія всіх платформ — у сумі 13 млн. У політиків і представників влади найбільше претензій до рейтингів суспільного телебачення, а саме «UA: Першого». «За такі гроші інші канали добиваються набагато більших рейтингів», – сказав у Верховній Раді  міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, зманіпулювавши на рівному місці, адже бюджет Суспільного ділиться на весь медіахолдинг, а не лише «UA: Перший», який мав 226 мільйонів фінансуванняРейтинги свідчать, що не все так погано. У 2021 році «UA: Перший» мав найкращий показник частки аудиторії за останні сім років1,08%. Телеканал «UA: Культура» теж наростив показник частки аудиторії  — з 0,11% до 0,2%. І хоча зростання приніс не так власний контент, а трансляції урочистостей з нагоди тридцятої річниці незалежності України, футболу, біатлону, Олімпійських ігор у Токіо і релігійних богослужінь. Та телеканали не виїхали б на єдиному закупному контенті, якби і власний не був гожий.

До нових власних проєктів, які з вересня 2021 року виходять у будні, «Прозоро: про актуальне» і «Прозоро: про головне», у грудні додали ще один проєкт «Прозоро: про соціальне». Ведучі ті ж самі, які вели раніше проєкт «Суспільна студія», – Ігор Шавро, Анатолій Єрема, Інна Неродик і Роман Сухан. І теми аналогічні – суспільно-політичні з акцентом на житті простих людей. Рейтингові показники покращились — можливо, тому, що тепер можна телефонувати по вайберу і писати у студію, формати стали коротшими і випуски не перевантажують темами. У жовтні на «UA: Першому» відбулася прем’єра батл-шоу «Полюси» з Оленою Ремовською.

З кінця листопада вийшла підсумкова інформаційно-аналітична програма «Тиждень на Суспільному» з Анною Чередниченко, яка стала «соковитим десертом до сухих новин», за визначенням оглядача ДМ. Найближчим часом «Детектор медіа» опублікує інтерв’ю з ведучою про розвиток тижневика.

На аутсорсі з залученням сценариста, ведучого та продюсерів із Суспільного виробили семисерійний документальний серіал «Колапс. Як українці зруйнували імперію зла», який став візитівкою компанії. Ще один успішний проєкт — соціальне токшоу «По-людськи» з Інною Москвіною. За інформацією джерел «Детектора медіа», цей проєкт продовжиться цього року і назву не змінюватимуть, хоча до неї були претензії начебто через авторські права.

У жовтні на «UA: Першому» та на «UA: Культурі», а до того на регіональних телеканалах Суспільного стартував другий сезон проєкту про національні спільноти «Відтінки України», який виробляє Координаційний центр мовлення національних меншин спільно з колективами з філій. На початку 2021 року виходила ще одна програма про нацспільноти — «Візуальний код», яку на замовлення Суспільного виробляла стороння компанія. Крім того, впродовж року про нацспільноти на Суспільному виходили міжпрограмки і спецпроєкти. На сьогодні Суспільне – єдиний майданчик, який на загальнонаціональному рівні регулярно показує програми про нацспільноти.

Філії Суспільного у співпраці з сторонніми студіями розпочали виробництво документальних фільмів. В ефір вийшли «Кіровоградщина: життя на урані», «Сільське кіно Владислава Чабанюка», «Віднесені водою», фільм-експедиція «Печерні», «Цидулки про гуцулів». Цю тенденцію хочуть продовжувати — як самотужки, так і в співпраці зі продакшнами: про це говорили на презентації фільму про уран на Кіровоградщині.

Завдяки конкурсу «Створюй з Суспільним» регіональне мовлення поповнилося 42 новими програмами і шістьма регіональними розслідуваннями. Бюджет на аутсорс зріс до 36 мільйонів.

Зрозуміло, що працівники філій не сидять на роботі, склавши руки, в їхній зоні відповідальності — щоденні новини, щоденна програма «Сьогодні. Головне», наповнення диджитал-платформ, співпраця зі сторонніми продакшнами. Та Суспільне все більше перетворюється на аналог Українського культурного фонду. Хоча можна було б розширити штат і дозволити виробляти деякі проєкти власними силами. Тим паче, що міжрегіональний новорічний концерт, до якого були залучені усі філії, показав бажання колективів виходити за межі інформаційних програм, виробляючи власний адекватний контент.

Інша ситуація з диджиталом. Тут Суспільне не може заповнити все власними силами. Цілком природно, що новий дитячий ютуб-канал «Бробакс» створили і наповнили мультфільмами на аутсорсі, від Суспільного вимагалося тільки тримати все під контролем і приймати готову продукцію. Та ж ситуація з подкастами. Частину радіо- і телепрограм переформатували у подкасти; та, наприклад, подкаст про культуру, літературу та філософію Kult: Podcast Тетяни Огаркової та Володимира Єрмоленка міг бути створений тільки на аутсорсі.

Вперше НСТУ заробила на власному контенті, продавши групі компаній Film.ua понад 20 телепроєктів — загалом 245 епізодів, створених із 2017 року.

«Українське радіо», радіо «Промінь» і «Культура» продовжили як виробляти власні програми, так і замовляти контент на аутсорсі. Найбільшим проривом можна вважати невпинне розширення ФМ-покриття. У листопаді три радіоканали Суспільного отримали 32 FM-частоти та освоїли частоти, які виграли у 2020 році.

Ремонт: дочекалися

«Мені хочеться попрацювати в комфортних умовах»,сказав в інтерв’ю «Детектору медіа» продюсер Чернігівської філії Суспільного Артем Шелковий, розповідаючи про відмову від переїзду до Києва і ремонт власного приміщення, де мав працювати весь колектив. 15 грудня 2021 року мрія здійснилася: філія переїхала з орендованого приміщення у відремонтований «Будинок радіо». Менеджер Чернігівської філії Вадим Соколюк запостив у фейсбуку фотографії кожного відремонтованого куточка, на що одна з колишніх працівниць підсміхнулася з фотографії туалету. Хоча хто бував у туалетах НСТУ чи то в Києві, чи в регіонах до ремонту, зрозуміють, яка гордість розпирає керівника, що нарешті працівники і гості можуть іти в туалет без власних серветок і не жахатися через стан вбиральні.

До Чернігова новий ньюзрум відкрили на телеканалі «UA: Одеса». Якщо порівнювати фотографії першого та останнього етапів ремонту, який зробили за два місяці, то починаєш вірити, що в Україні можна попрощатися з радянським стилем у приміщеннях, що утримуються з держбюджету.

Одеса і Чернігів – найпоказовіші приклади. Як каже Микола Чернотицький, насправді за 2021 рік відремонтували понад 11 тисяч квадратних метрів приміщень НСТУ, виконали косметичні ремонти 22 службових приміщень центральної дирекції НСТУ загальною площею орієнтовно 860 квадратних метрів (у частині з них було замінено інженерні лінії та мережі), виконали поточний ремонт чотирьох апаратно-студійних блоків і поточний ремонт в 14 апаратних відеомонтажу. За рік менеджери НСТУ отримали від колег 5 200 заявок на поточні і дрібні ремонти, встановлення пластикових вікон, кондиціонерів тощо. І майже всі виконали.

Вперше за довгий період оновили автомобільний парк для новин та виробництва інших проєктів: придбали чотири нові автомобілі Renault Duster, мікроавтобус Citroen Space Tourer, універсал Citroen Berlingo та поремонтували 23 автомобілі. Тут варто згадати часи, коли журналісти їздили в маршрутках на зйомки і пропускали важливі події, бо не було грошей на бензин і таксі.

Також на Суспільному придбали та ввели в експлуатацію пересувну дизель-генераторну установку, яка забезпечує автономним електропостачанням автомобілі ПТС на виїзних зйомках; купили 18 комплектів обладнання систем відеоспостереження для філій і встановили на Хрещатику, 26 систему автоматичної пожежної сигналізації й оповіщення про пожежу. У телецентрі «Олівець» побудували студію для телеканалу «UA: Культура», де виходитиме щоденне шоу. Оцінити її дизайн та функціональність зможемо уже цього року.

Завдяки донорській підтримці на Хрещатику, 26 відкрили NewsHouse 2.0, куди в кінці року переїхав весь ньюзрум і всі випуски новин тепер виходять із нової студії. Зараз новинарі розробляють нові формати новин, щоб використовувати свій козир – локацію у центрі столиці поруч із Офісом президента, Верховною Радою і Кабміном.

Завдяки ґранту від Українського культурного фонду у грудні в телецентрі «Олівець» відкрили інтерактивну експозицію культур національних спільнот та корінних народів України, яка стала продовженням телепроєкту «Відтінки України» та дає змогу залучити до Суспільного нового глядача через музейний простір і питання толерантності та нацспільнот.

Техніка: легкість і швидкість

Ще жоден рік не був таким щедрим на новини про оновлення техніки у регіонах, як 2021-й. Завдяки підтримці Посольства США, яке фінансує програму «Регіональні дебати», нову техніку отримали «UA: Чернігів», «UA: Тернопіль» і «UA: Суми». У межах проєкту «Комплексна технічна модернізація АТ "НСТУ"» від  Посольства США нове обладнання для виїзних прямих трансляцій отримали Дніпровська, Миколаївська та Одеська, Сумська і Херсонська філії.

У межах проєкту співпраці Суспільного мовника із SIDA — Шведським агентством з питань міжнародної співпраці та розвитку — й Офісом медіарозвитку Шведського радіо SR MDO «Підтримка регіоналізації суспільного мовлення в Україні» техніку для здійснення прямих включень і трансляцій з місця подій отримала Черкаська філія.

У березні 2021 року на «Українському радіо» встановили нове обладнання, яке дозволяє перенести ефірний сигнал у формат IP з необмеженою кількістю входів і виходів. Це сприятиме оперативному використанню всіх можливих джерел сигналу, якщо щось станеться і потрібна буде  термінова позапланова трансляція.

Микола Чернотицький надав «Детектору медіа» довгий список техніки, яку компанія придбала за гроші, зароблені на рекламі та оренді, та за капітальні видатки. Зокрема, це 500 комп’ютерів, 100 ноутбуків, 110 відеокарт, 5 квадрокоптерів, один мовний блок ефірної студії радіоканалу «Культура», нова система для запису, відтворення та монтажу відео EVS,техніку для ньюзхаусу та трансляції Олімпіади тощо.

І про плани

У НСТУ продовжуватимуть розширювати співпрацю зі сторонніми продакшнами, які створюватимуть контент для «UA: Першого», «UA: Культури», регіональних філій, «Українськошл радіо» та цифрових платформ у рамках місії Суспільного. Відомо, що для філій планують виробляти на аутсорсі коштом Суспільного 39 проєктів. Для «UA: Першого» хочуть зняти два художні серіали за сценаріями переможців мистецького конкурсу з робочими назвами «Дім» та «Вишиванка для пані Черчилль». А ще серіал «Плавильний котел» та фільм «Поверни моє ім'я» (назви можуть змінюватися). Для «UA: Культури» готують два документальні серіали з робочими назвами «Між крапельками» і «Спадок Терещенків».

У 2021 році профінансували більшу частину видатків на трансляції Олімпіади та Чемпіонату світу з футболу-2022. Ремонт у Харківській філії, у Будинку звукозапису та в телецентрі «Олівець» планували на 2022 рік за повного фінансування і наявності капітальних видатків. Тепер від цих планів доведеться відмовитись Микола Чернотицький зазначив, що доведеться призупинити технічне переоснащення компанії. Перші обмеження вже почалися: з першого січня Суспільне припинило аналогове мовлення у 15 населених пунктах на кордоні з Росією і трансляцію «Українського радіо» на середніх хвилях у селі Луч Миколаївської області. Концерн РРТ підвищив тариф за передавання сигналу на середніх хвилях на 38%, орієнтовна вартість таких послуг у 2022 році — 40 мільйонів гривень. Правління готове продовжити мовлення на середніх хвилях, якщо отримає додаткові гроші на це.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Мільйони мільйонами
06:33 / 31.01.2022
а Остапа та інші курки все ходять з брудними головами в розтягнутих трико. Натуру не купиш. На осинку не приб'єш апельсинки
технічний працівник
11:00 / 29.01.2022
Зрозуміло,що компанія зробила у 2021 році майже з повним бюджетом. Підвищила зарплати голові і членам правління! Дуже мудре і правильне рішення! Але треба ще більше! Дерзайте!
Мільйонери суспільного
16:52 / 28.01.2022
Розмір посадового окладу голови та членів правління АТ «НСТУ» встановлюється Наглядовою радою АТ «НСТУ» у відповідних контрактах. До структури оплати праці голови правління та членів правління у 2021 році входили заробітна плата по окладу, премія, компенсація за роботу вихідні дні, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, оплата праці за дні у відрядженні, матеріальна допомога. Загальний обсяг виплачених коштів особам, які обіймають посади керівника та членів виконавчого органу, а саме голові правління та членам правління АТ «НСТУ», з урахуванням оподаткування (податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) 18% та військовий збір (ВЗ) 1,5%) у 2021 році становив 7 382 785, 61 грн.
Регіонам
13:02 / 26.01.2022
Вчора випадково зустрівся з колегою-ветераном, який довгий час працював в місцевій ОДТРК. Він запитав: а що вже нічого місцевого на вашому телеканалі немає? Як не увімкну - "про все на світі", тільки не про нашу область. Не хочу на це дивитися. Хочу бачити своє рідне, місцеве. Передачі про митців, культурно-мистецькі події свого регіону, а не інших. То хіба таким має бути справжнє суспільне мовлення? Для якого воно суспільства?" У відповідь - тільки розвів руками. Суспільне? Ось таким його бачать нинішні керівники. І таким воно буде. Не для людей.
Регіони
12:44 / 26.01.2022
"Та Суспільне все більше перетворюється на аналог Українського культурного фонду. Хоча можна було б розширити штат і дозволити виробляти деякі проєкти власними силами. Тим паче, що міжрегіональний новорічний концерт, до якого були залучені усі філії, показав бажання колективів виходити за межі інформаційних програм, виробляючи власний адекватний контент." Розширити штат? Не смішно навіть. Бо верхівка суспільного навпаки мріє, аби в регіонах залишились корпункти з новинами, а ЦД отримувала більше коштів. Хоча в Законі про суспільне мовлення говориться про інше. Нинішнє правління, більшість представників якого є вихідцями з регіонів, насправді РЕГІОНИ просто ненавидять і хочуть позбутися. Тоді навіщо вони потрібні, ці горе-керманичі? Може хтось дати відповідь на це запитання?
недофінансована конвегренція
13:28 / 23.01.2022
Якщо щвиденько просканувати канали з абревіатурою UA:, тобто які, відносяться до Суспільного, то побачимо, що на двох каналах, як мінімум, іде одне і теж. І так абсолютно постійно. Тобто, КОЖНОГО ДНЯ ОДИН КАНАЛ НЕ ПРАЦЮЄ! ПРАЦЮЄ ТІЛЬКИ ЙОГО ПЕРЕДАВАЧ, ЯКИЙ ТРАНСЛЮЄ ТЕ, ЩО ВЖЕ ІДЕ НА ІНШОМУ. !!. А ІНКОЛИ БУВАЄ, ЩО І НА ТРЬОХ КАНАЛАХ ІДЕ ОДНЕ І ТЕ Ж. А тепер порахуйте, скільки грошей можна списати під виглядом шаленої роботи канала!!!!!
додолик
12:36 / 23.01.2022
Якщо колись розставляли тазики, то тепер і тайзиків нема. Бо, бачите, нема фінансування, щоб тазики купити. І весь креатив Суспільного тепер під час дощу ходить по калюжах
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду