Безкровна дуель. «Полюси» на Суспільному — непогана дискусія, учасники якої не завжди дискутують

Безкровна дуель. «Полюси» на Суспільному — непогана дискусія, учасники якої не завжди дискутують

09:40,
3 Грудня 2021
2795

Безкровна дуель. «Полюси» на Суспільному — непогана дискусія, учасники якої не завжди дискутують

09:40,
3 Грудня 2021
2795
Безкровна дуель. «Полюси» на Суспільному — непогана дискусія, учасники якої не завжди дискутують
Безкровна дуель. «Полюси» на Суспільному — непогана дискусія, учасники якої не завжди дискутують
Програма Олени Ремовської на «UA: Першому» має природні переваги в порівнянні з традиційними токшоу, але варто дещо скоригувати гостьову політику й добір тем.

«Полюси» — це нове шоу на «UA: Першому», яке проходить у форматі дуелі. Двоє представників протилежних позицій дискутують на суспільно-політичну тему під модераторським контролем ведучої Олени Ремовської. Концепція не нова ні для українського телебачення, ні навіть для цього телесезону — схожий проєкт «Двобій» стартував на Прямому на початку вересня. Але не будемо грішити, порівнюючи Суспільне з Прямим. Та й сам формат актуальний та ефективний.

Щоби зрозуміти чому, можна поглянути на кіно, а конкретніше сценариста Аарона Соркіна. Аби уникнути неприродної експозиції, він любить влаштовувати суперечки між персонажами. Доводячи щось одне одному, вони заодно повідомляють інформацію глядачу. Їхня розмова плавно тече, адже герої постійно чіпляються за репліки одне одного. А ще за протистоянням значно цікавіше спостерігати, ніж за звичайним діалогом.

У телевізійному форматі успіх такої ідеї залежить від трьох факторів: гостей, тем та модерації. І в «Полюсів» із ними все непогано. Але, як це часто буває в житті, є деякі «але».

Гості

Сама назва проєкту — «Полюси» — передбачає двох рівнозначних гостей із прямо протилежними позиціями. Але на ділі це далеко не завжди так.

Наприклад, у прем’єрному випуску питання обмежень для невакцинованих дискутували Ольга Стефанишина, народна депутатка від партії «Голос», членкиня комітету з питань здоров’я нації, колишня заступниця міністерки Уляни Супрун, колишня директора фонду «Пацієнти України». Та Дмитро Ламза, директор школи. З усією повагою до пана Ламзи, життя не готувало його обговорювати зі Стефанишиною ні державне регулювання, ні медицину. На подібній програмі він міг би точково озвучити свою особисту позицію. Але протиставляти їхні компетенції одна одній майже годину — це несерйозно.

Узагалі Дмитра Ламзу покликали тому, що він через суд вимагає від Міністерства охорони здоров’я скасувати перелік професій, для який щеплення обов’язкові. Але сам чоловік вакцинований. На чотирьох ефірах, що так чи інакше стосувалися коронавірусу, взагалі не було жодного антиваксера. Хоча в українському суспільстві такі люди очевидно є, і це світоглядне питання, чи має їх тоді кликати Суспільне. (Експерти, яких опитував «Детектор медіа», мають на це питання різні погляди.) У будь-якому разі відверто протилежні позиції на «Полюсах» зустрічаються не в кожному випуску.

Питання «Чи наважиться Путін на велику війну з Україною?» обговорювали нардепка від «Слуги народу» Марія Мезенцева та нардеп від «Батьківщини» Сергій Соболєв. І з цього приводу вони не просто не сперечалися. Гості навіть не апелювали до слів одне одного — просто по черзі відповідали на питання ведучої та в єдиному руслі розкривали тему російської агресії. Цікаво, що в підписі відео на ютубі сказано: Мезенцева підтримує думку «так», а Соболєв — «ні». Хоча насправді ніхто з них такого не казав про плани Путіна.

Ефіри без дискусій суперечать формату програми, але, мабуть, пріоритети «UA: Першого» в даному випадку можна радше похвалити. «Полюси» намагаються обирати в першу чергу якісних експертів у галузі, і що ж вдієш, якщо жодна притомна людина не вважає Росію миротворцем? Якщо захотіти, яскраву перепалку на цю тему організувати легко — достатньо покликати представника Медведчука. Але Суспільне віддає перевагу нехай нуднішому, проте змісту, а не формі. У більшості випадків.

Кадрові зміни в уряді коментували Євгенія Кравчук, представниця «Слуги народу», та Андрій Тетерук, екснардеп Ради попереднього скликання, «Народний фронт». Тематичної дискусії між гостями не вийшло: вони просто мірялися досягненнями цієї та попередньої влади та обмінювалися звинуваченнями. Бо ці люди представляли не полярні думки, а полярні інтереси.

Останній екстремальний приклад — це коли гості мають протилежні підходи до спілкування. Так сталося на ефірі з радником міністра енергетики Павлом Кухтою та нардепом від «Батьківщини» Олексієм Кучеренком. Перший відмовився давати політичні оцінки, а другий — представник парламентської опозиції. Відповідно, автори просто не змогли повноцінно розкрити всі підтеми «Загрози зриву опалювального сезону». Зокрема, учасникам програми продемонстрували відео, на якому Володимир Зеленський звинувачує в енергетичних проблемах олігархів. Кухта відмовився це оцінювати, Кучеренко перевів провину на самого президента. Так глядачі лишилися без одного «полюса». Дотична проблема — неймовірна різниця темпераментів співрозмовників. Це якраз той аспект, у якому краще підбирати схожих, а не протилежних спікерів. Бо інакше спокійніший гість губиться на фоні більш емоційного.

І все ж, незважаючи на згадані неприємності, «Полюси» варто радше похвалити. Особливо на фоні інших українських політичних шоу. На тематичні обговорення тут запрошують причетних до теми людей. Не запрошують універсальних головомовців. Репрезентація в ефірі не перекошена в бік жодної опозиційної фракції. Щоправда, поки не було представників «Опозиційної платформи — За життя». Але й програми на тему «ЛГБТ-лаборатории Сороса» «UA: Перший» ще не випускав.

Програмі, звісно, є куди рости. І в першу чергу саме в плані добору гостей. Можливо, авторам варто приділяти більше уваги не лише конкретним спікерам, а й тому, щоб ці «полюси» добре поєднувалися? Коли в шоу всього двоє учасників, їхня взаємодія доволі важлива.

Теми

Палітра нового шоу «UA: Першого» різноманітна. Тут дискують і про приватизацію, і про вакцинацію, і про зменшення кількості ДТП. Можливо, програма охоплює навіть занадто різні теми. Чи, точніше, різні підходи.

Вищезгаданий ефір про енергетичну кризу, як і запитання ведучої в ньому, були розраховані в першу чергу на пересічних споживачів. А от розмова про бюджет вийшла не надто потрібною й місцями навіть не цілком зрозумілою пересічним українцям. «Розподіл грошей між силовиками» — це доволі вузька тема для тих, хто про неї світоглядно замислюється. «Жорсткі покарання для невакцинованих» — привід задуматися для десятків мільйонів людей.

Різні епізоди «Полюсів» стрибають від побутової журналістики (про зростання цін на продукти) до геополітичних загроз (кризи мігрантів на білорусько-польському кордоні). Звичайні токшоу можуть дозволити собі подібні переходи, адже їхня суть у тому, щоб десяток політиків обговорив порядок денний, а глядачі подивилися це, щоб розуміти ситуацію в країні. Чи через стокгольмський синдром.

Коли політики (загалом ті самі) обговорюють у програмі Суспільного «поточку», то й програма стає схожою на ще одне токшоу. Хоча має перевагу у форматі: менш шумному, більш експертному, краще сфокусованому. Подібній дискусії фізично не пасують певні теми й це одразу помітно, зокрема, на прикладі теми кадрових змін у Кабміні.

Можливо, «Полюсам» варто зробити сміливий крок і сконцентруватися на тому, що в них виходить найкраще — темах, які рідше згадують інші програми і для яких потрібні справжні експерти. Наприклад, згаданий ефір про фінансування силовиків продемонстрував сильні сторони проєкту. І член «Європейської солідарності», і член «Слуги народу» знали, про що говорять, але в певних питаннях займали різні позиції. Тож, обмінюючись аргументами, природно повідомляли інформацію глядачам. На типовому токшоу подібна розмова звелася б до політичних заяв. Але тут обоє спікерів мали достатньо часу, аби висловити цільну думку. А ведуча мала достатньо часу, щоб розкрити з ними цю тему. Закінчилося, щоправда, все одно «злочинами» Порошенка.

Звісно, не кожен випуск має стосуватися чогось настільки спеціалізованого чи навіть політичного. В українському суспільстві вистачає питань, які його поляризують. І ще одна програма про бюджет та зміни в уряді ніяк на них не відповідає.

Модерація

Оскільки ми говоримо про «UA: Перший», то модерація «Полюсів» апріорі краща, ніж у більшості інших програм, про які пише «Детектор медіа». Олена Ремовська не підігрує своїм гостям, не нав’язує власну думку, не ображає присутніх. Іншими словами, вона справді поводиться як модераторка. Та як журналістка: наприклад, ведуча з посиланням згадала, що одну з гостей пов’язують із Рінатом Ахметовим.

Оскільки йдеться про дискусію, то особливе значення має стиль модерації. В Олени Ремовської він непомітний. Вона задає підтеми розмови, передає слово та контролює програму. Але умовні софіти завжди залишаються на гостях, їхня розмова (якщо між ними є розмова) м’яко рухається вперед. Це, звісно, питання смаку: комусь більше подобаються ведучі-судді чи навіть прокурори. У «Полюсів» ведуча-свідок.

Але не треба думати, що модераторка не контролює програму. Олена Ремовська стежить за тим, щоб дискусія не перетворилася на взаємні крики. Гості не вдавалися до образ і взагалі не відходили від теми занадто далеко. Єдине, що ведуча точно могла б робити краще, — це реагувати на маніпуляції.

Рівновіддаленість, на перший погляд, погано поєднується із суперечками з гостями. Але, наприклад, коли «слуга народу» Євгенія Кравчук розповідає, що Віктор Ляшко кращий міністр охорони здоров’я, ніж Максим Степанов, бо за його керівництва з’явилася вакцина, — це очевидна спекуляція. Можливо, Ляшко і кращий міністр, проте навряд він вплинув на доступність щеплень більше, ніж світова кон’юнктура та час. Втручання ведучої в подібних ситуаціях було б не більшим порушенням, ніж свисток рефері під час футбольного матчу. Він не підігрує жодній команді, а просто стежить за правилами.

Остання річ, яку варто згадати в контексті організації розмови, — це рекламна пауза. Вона чомусь розділяє «Полюси» на приблизно 45 хвилин та 5 хвилин. Спочатку гості обговорюють всю тему, а потім після доволі довгої перерви по дві хвилинки підсумовують. Навіщо? Останній шматочок не вартий очікування, адже все вже сказано. Якби люди досі дивилися телевізор по телевізору, це могло би серйозно дратувати. Чекати десять хвилин, щоб почути «До побачення»?

Поки що нова програма Суспільного виглядає так, наче її гвинтики трішки недокручені. І тому, замість стабільно цікавих та конструктивних дискусій, вона часом видає нуднуваті загальні ефіри. Проте «Полюси» точно мають потенціал. Достатньо підтягнути гостьову політику та вибір тем — і на «UA: Першому» з’явиться черговий приклад для інших каналів.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Зохен вей
12:00 / 06.12.2021
Суспільне своїм наплювательським підходом до картинки портить смак 13 000 000 своїх глядачів. В цьому суспільне дуже продуктивне. 1
люся
14:42 / 04.12.2021
Название этим декорациями простое :СКАЗОЧНЫЙ ИДИОТИЗМ. Идиотизм разработчиков помноженый на идиотизм заказчиков. Но весь этот идиотизм щедро сдобрен государственным баблом - кто оторвал ласый шмат, а кто откат. Но самое главное, ЭТИМ ПЫТАЮТСЯ НАМ СКАЗАТЬ, ЧТО ПРИ ВИДЕ ЭТОГО СОВОК НЕРВНО КУРИТ В СТОРОНКЕ, ЗАОДНО И ввс ПАДАЕТ В ОБМОРОК.
LUPUS
13:44 / 04.12.2021
А шо за декорації?! Вершина несмаку. Повне лайно!
конвергентная прграмма
23:18 / 03.12.2021
Почему нудный анализ прграммы? Потому, что нудная программа. И наоборот.
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду