Чотири роки НСТУ: чи вдалося реформувати контент Суспільного

Чотири роки НСТУ: чи вдалося реформувати контент Суспільного

12:37,
29 Січня 2021
10845

Чотири роки НСТУ: чи вдалося реформувати контент Суспільного

12:37,
29 Січня 2021
10845
Чотири роки НСТУ: чи вдалося реформувати контент Суспільного
Чотири роки НСТУ: чи вдалося реформувати контент Суспільного
Аналізуємо, наскільки вдалося реалізувати стратегію розвитку НСТУ за чотири роки роботи першого керівництва Суспільного.

2021-й рік несе зміни для Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), оскільки 19 січня спливли каденції більшості складу наглядової ради, а в травні завершується строк повноважень чинного правління. Попереду – вибори нових керівних органів НСТУ. «Детектор суспільного мовлення» проаналізував, що вдалося, а де потрібно було краще попрацювати першому керівництву Суспільного мовника.

Для аналізу ми взяли за основу стратегію розвитку НСТУ (у частині реформування контенту), з якою Зураб Аласанія переміг на конкурсі на голову правління Суспільного мовлення. Також ми поговорили з головою правління НСТУ Зурабом Аласанією, членами правління Олексієм Паничем і Дарією Карякіною, медіаюристом Ігорем Розкладаєм, заступником директора Центру демократії та верховенства права.

Про чотири роки діяльності одного з керівних органів управління Суспільного – наглядової ради – читайте в нашому інтерв’ю з головою наглядової ради НСТУ Світланою Остапою.

Що вдалося?

«Стратегічні пріоритети розвитку платформ на найближчі чотири роки мають бути розставлені в наступному порядку: 1) мобільні мережі; 2) інтернет-мережі; 3) радіо; 4) телебачення», – йдеться у стратегії. Команда Зураба Аласанії діяла чітко у відповідності до цих пріоритетів.

Мобільні додатки – перший прорив

Однією з перших змін, яка відрізняла НСТУ від її попередниці – державної НТКУ, став запуск мобільних додатків.

Спершу в листопаді 2018 року запустили мобільний додаток suspilne.radio, який дозволяє слухати онлайн «Українське радіо», «Промінь» і «Культуру», обирати окремі програми чи спецпроєкти для прослуховування та завантажити запис на свій мобільний пристрій.

У лютому 2019 року запрацював мобільний додаток suspilne.tv, який дозволяє дивитися онлайн канали «UA: Перший» та «UA: Культура». Також можна налаштувати сповіщення, щоб не пропустити бажану програму.

У березні 2019 року запустили дитячий проєкт «UA: Казки», який складається із сайту «UA: Казки» з аудіозаписом казок у виконанні відомих людей та цілодобового україномовного радіо «Казки». І що тішить, проєкт регулярно оновлюють.

У березні 2018 року запустили сайт «UA: Класична музика», де онлайн можна послухати 125 аудіозаписів відомих композиторів з фонду Суспільного мовника. У НСТУ обіцяли, що найближчим часом планують запуск безкоштовних додатків для смартфонів на Android та iOS, аби класична музика була доступною будь-де й будь-коли. Однак цього не сталося. Та й сам сайт «UA: Класична музика» на Суспільному не дуже просувають.

У січні 2021 року запрацював мобільний додаток «Суспільне Новини», який повторює мобільну версію новинного сайту «Суспільне Новини». 

Диджитал – рік як за три

Прорив Суспільного відбувся і в диджиталі. Для порівняння згадаймо, якими різношерстими були сайти колишніх обласних державних телерадіокомпаній України (ОДТРК), як бідкалися журналісти і ведучі, які отримували ексклюзив, а не могли ним поділитися у текстовому форматі на новинному сайті чи в соцмережах Суспільного, бо такого в НСТУ просто не існувало.

На початку 2019 року за кілька місяців оновили та уніфікували всі сайти філій Суспільного мовлення. Через кілька місяців додали туди онлайн-мовлення обласних радіостанцій.

2 грудня 2019 року запустили новинний сайт «Суспільне Новини». Недарма уточнюємо дату, бо вже через рік це стало приводом відсвяткувати шалений успіх. Як сказала генеральна продюсерка цифрових платформ НСТУ Тетяна Кисельчук на одній із зустрічей керівників Суспільного, «результатів за рік — як за три. Те, як ми вистрілили — шалено». За рік аудиторія сайту «Суспільне Новини» зросла у більш ніж 10 разів: від 340 тис. унікальних користувачів та 670 тис. переглядів у грудні 2019 року до понад трьох мільйонів унікальних користувачів і більш ніж восьми мільйонів переглядів у листопаді 2020 року. За результатами моніторингу Інституту масової інформації, сайт «Суспільне Новини» став одним із найякісніших сайтів щодо дотримання професійних стандартів.

Член наглядової ради НСТУ Олексій Панич і медіаюрист Ігор Розкладай, який багато років займався реформою Суспільного мовлення в Україні, теж вважають «Суспільне Новини» одним з найбільших досягнень НСТУ. «У Суспільного є чудовий новинний сайт, який не заганяє нас на наркоманську звичку перевіряти новини щоп’ять хвилин і читати про все на світі, а обирати головне. Те саме можу сказати про новини на радіо — вони не про все, а про головне. А в таких новинах, як, приміром, крижаний дощ, ви бачите не лише, що де сталося, але і поради, як бути і пішоходам, і водіям. Це явно відрізняється від новин у стилі “Депутат зайшов у туалет. Далі буде...”», — пояснює Ігор Розкладай.

Майже одночасно із запуском «Суспільного Новини» у грудні 2019 року у НСТУ оновили корпоративний сайт corp.suspilne.media, де нарешті зібрали всю інформацію про Суспільне разом із новинами компанії, документами, всіма контактами і відповідями на найбільш поширені питання. Раніше, що таке Суспільне і чим воно живе, найбільш повно інформував сайт «Детектор суспільного мовлення», який належить ГО «Детектор медіа».

Навесні 2020 року запустили онлайн-платформу для людей з інвалідністю «Разом». Вона не вистрелила так успішно, як інші цифрові платформи Суспільного. Однак відносимо це до успіху, оскільки процес запущено.

Влітку 2020 року запрацював сайт «Суспільне Крим», на якому висвітлюють події на окупованому півострові. Ресурс працює чотирма мовами — кримськотатарською, українською, російською та англійською, щоб розповідати Україні про Крим і Криму про Україну та нагадувати світові про них обох.

Влітку 2020 року запустили цифрову платформу «Суспільне Спорт». «Це й спортивні трансляції, і стріми безпосередньо з місця подій, й ексклюзивні матеріали від наших топових спортсменів, розширення видів спорту, із якими ми готові знайомити наших глядачів», – описував новий диджитал-проєкт виконавчий продюсер творчого об’єднання спортивних програм «UA: Першого» Микита Хорозов.

Восени 2020 року запрацював новий сайт «Суспільне Культура», на якому можна читати новини й публікації про літературу, мистецтво, кіно і музику, дивитися онлайн телеканал «UA: Культура», слухати радіо «Культура» та мати доступ до архіву програм, документальних фільмів і концертів, які знімала команда Суспільного. А це, на хвилинку, тільки понад 50 ексклюзивних концертів.

Восени 2020 року команда каналу «UA: Культура» втретє провела фестиваль короткометражних фільмів «:КіноКульт», але цього разу онлайн. І спеціально під цю подію створили сайт kinokult.suspilne.media.

У 2020 році приводом для гордості Суспільного стали соціальні мережі. Наразі сторінки Суспільного у Facebook мають 1 млн підписників. Майже щодня Суспільне публікує у Facebook понад 200 новин. У філіях почали працювати диджитал-менеджери, які створюють спеціальний контент для соцмереж. Ці кепшн-відео щомісяця вражають кількістю переглядів. Наприклад, у липні 2020 року відео Суспільного у Facebook переглянули майже 80 мільйонів разів, а в серпні – уже 100 мільйонів разів. У середньому показник коливається в межах 70 млн щомісяця.

Зураб Аласанія згадує цифрову платформу серед найбільших досягнень своєї команди: «Суспільне, попри недолугість закону, що легалізує лише телебачення та радіо, запустило цифрову платформу та почало будувати “екосистему” всіх медіаактивів Суспільного. У перший же рік платформа досягла шалених для умовного “стартапу на колінках” показників: 3,4 мільйона переглядів відео щодня. Це початок довгого, повільного, але повного розвороту майбутніх шляхів дистрибуції всього контенту Суспільного».

Радіо: шлях лідера

Зураб Аласанія поставив радіо серед стратегічних пріоритетів розвитку платформ на третє місце. Якщо нові медіа НСТУ розробляла з нуля й завойовувала нову аудиторію, то «Українське радіо», «Промінь» і «Культуру» успадкувала від державного мовника, де вже було сформоване ядро аудиторії. З одного боку, це добре, а з іншого – будь-які зміни, оновлення могли сприйматись у штики. Зрештою так і було, коли в прямий ефір телефонували незадоволені слухачі і скаржилися на закриття якоїсь програми чи на граматичні помилки ведучих. Та попри те, три радіостанції вдалося реформувати, як і планував Зураб Аласанія у своїй стратегії.

Раніше денне мовлення Першого каналу «Українського радіо» приблизно на половину складалося з прямих ефірів, іншу половину становили програми, що йдуть у запису. У стратегії передбачалося, що «в перспективі флагманська радійна платформа Суспільного мовника буде розвиватися у напрямку переходу на постійне прямоефірне мовлення». На сьогодні так і є, і не тільки на флагманській радійній платформі – «Українському радіо». Ведучі всіх трьох радіоканалів працюють здебільшого у прямому ефірі. Тепер програми у запису зменшилися до одиниць. На багатьох важливих подіях України працюють виїзні студії «Українського радіо». Політики, лідери партій, експерти в різних галузях, діячі культури охоче приходять на ефіри. І як наслідок, «Українське радіо» за останні роки стало ньюзмейкером для багатьох медіа.

Зураб Аласанія у 2017 році зауважив, що «нічне мовлення – це здебільшого повтори денних програм». Та команда «Українського радіо» вирішила поекспериментувати і запустила єдине в Україні нічне розмовне радіошоу «Нічна вахта». Наразі завершився другий сезон шоу, і за кількістю додзвонювачів у прямий ефір можна зробити висновки, що «Нічна вахта» знайшла свого слухача.

«Перший радіоканал СМ має та буде претендувати на “звання” головного розмовного радіо країни», – зазначено у стратегії. Уже у 2018 році за результатами дослідження, яке було виконано соціологічною компанією InMind на замовлення Міжнародної громадської організації Internews, «Українське радіо» ввійшло до п’ятірки загальнонаціональних радіостанцій за рейтингом слухання новин. Тоді генеральний продюсер «Українського радіо» Дмитро Хоркін зазначив, що частка слухання Першого каналу «Українського радіо» істотно зросла саме за 2018 рік. Він підкреслив, що в попередні роки УР-1 не входив навіть у десятку.

Розширення аудиторії було б неможливим без розширення ФМ-мережі Суспільного радіо. Хоча в стратегії таких планів не було. При тому, що донедавна ситуація з ФМ-покриттям була зовсім невтішною. Наприклад, радіо «Промінь», який згідно зі стратегією «потрапляє під сферу впливу місій одразу двох напрямів Суспільного мовлення: розважального та просвітницького», мало лише одну ФМ-частоту в Гадячі Полтавської області. Та на сьогодні завдяки співпраці керівницта НСТУ і Нацради з питань телебачення і радіомовлення відбувся великий стрибок у розбудові мереж «Українського радіо», «Променя» та «Культури».

Наймасштабніший для Суспільного радіо конкурс частот відбувся 10 жовтня 2019 року, коли «Українське радіо» виграло 34 ФМ-частоти, «Промінь» здобув 38 ФМ-частот, «Культура» –15 ФМ-частот. Тепер «Українське радіо» має найбільшу мережу, якій немає аналогів в Україні, мовить у 192 населених пунктах у 24 областях. Радіо «Промінь» мовить у 64 населених пунктах у 24 областях України. «Культура» – у 49 населених пунктах у 23 областях.

Олексій Панич серед найпомітніших конкретних успіхів Суспільного згадав «стабільну і якісну роботу трьох національних радіоканалів, а також розвиток їхньої FM-мережі». Пишається цим результатом і Зураб Аласанія: «Окремим досягненням є втілення давньої мрії наших радійників — побудова національної FM-мережі для всіх трьох каналів “Українського радіо”. Тепер тільки розвиток. Щоправда, політична ситуація змушує зберігати в окремих випадках і застарілі (малоефективні та дуже дорогі) способи дистрибуції: середні хвилі для радіо та аналогове мовлення для ТБ».

Телебачення: не все так погано

Згідно зі стратегією Зураба Аласанії, головними напрямами для першого телеканалу НСТУ мало стати інформаційне та суспільно-політичне мовлення з елементами просвітництва.

НСТУ за допомогою міжнародних партнерів вклала чимало зусиль, щоб зробити новини Суспільного зразковими: проводилися регулярні навчання для журналістів, регіональні ньюзруми по всій Україні вчилися працювати як одна злагоджена команда, недоліки в сюжетах проговорювали, виправляли. А в разі незгоди з критикою і небажання змінюватися працівники йшли з компанії.

«Новини головного каналу Суспільного телебачення вже не перший рік демонструють стабільно високий рівень дотримання стандартів. У “Детектора медіа” є окремий моніторинг, у межах якого докладно розбираються всі найдрібніші помилки новинарів Суспільного. Проте на тлі комерційних каналів Суспільне вирізняється так разюче, що порівнювати просто немає сенсу: тут майже завжди дотримуються балансу думок, не дають зайвих оцінок, а матеріалів з ознаками прихованої реклами практично не трапляється», – зазначив керівник Центру аналітики та моніторингу ГО «Детектор медіа» Отар Довженко у статті «Теленовини у 2020-му: не найгірший рік в історії».

У стратегії зазначено, що «перший канал українського Суспільного мовника стратегічно буде розвиватися, як платформа призначена для інформаційного мовлення, трансляції live-подій, а також суспільно-політичних програм, присвячених аналізу та прогнозам по гарячих слідах». Чи не найкраще втіленню стратегії відповідає запуск конвергентного простору «Суспільна студія», звідки виходить марафон «Суспільна студія», «Новини», «Спорт» і міжрегіональне ранкове шоу для філій НСТУ. Марафон «Суспільна студія», який триває у денному слоті три години, і одну годину у вечірньому слоті, виріс із суспільно-політичної програми «Тема дня», що стартувала восени 2017 року з хронометражем усього 15 хвилин.

«Суспільне нарешті побудувало новинну студію, – коментує це досягнення НСТУ Ігор Розкладай. – Я дещо засмучений, що цього не сталося пару років тому, але м’яч був більшою мірою на іншому полі».

У своїй передиборній стратегії Зураб Аласанія планував запуск щоденних і підсумкових токшоу. Цей пункт виконано частково: запущено токшоу «Зворотний відлік», яке на «UA: Першому» стартувало напередодні президентських виборів у 2019 році. Згідно з моніторингом Ради Європи під час парламентських перегонів в Україні «Зворотний відлік» на Суспільному було найзбалансованішим з усіх токшоу на 10-ти загальнонаціональних телеканалах. Олексій Панич називає це токшоу першим серед найпомітніших успіхів Суспільного.

На Суспільному тривалий час планували запустити власні розслідування. Зрештою, це реалізували у 2020 році, але у форматі фільмів-розслідувань. Про перші проєкти критики відгукнулися схвально. «Суспільне зробило ставку на власне розуміння журналістських розслідувань — і не помилилося. Чотири стрічки власного виробництва, що вийшли за останній рік, здіймають дуже глибинні проблеми суспільства, показують, що компанія має дедалі більше інвестувати в цей напрям», – каже Зураб Аласанія.

Водночас «UA: Перший» шість років показував і планує й далі показувати проєкти незалежних журналістів-розслідувачів – «Схеми», «Наші гроші», «Слідство.інфо». «Це теж було причиною багатьох проблем з усіма владами за цей час. Але Суспільне жодного разу принципів не зрадило. І так, це теж обійшлося Суспільному дорого», – зауважує Зураб Аласанія. Він запевняє, що «Суспільне розвиватиме всі “розслідування здорової журналістики”».

Новини і якісна аналітика — це ядро суспільного мовлення, вважає Ігор Розкладай. «“Виборчий округ”, “Зворотний відлік” і перші розслідувальні проєкти — це хороший початок, який треба розвивати. І тут питання у фінансах. Якісна програма, більша за посиденьки на “зеленці”, коштує часу і грошей. Бо це не лише ведучі, але і редактори. А хороших редакторів мало не буває!», — наголошує він.

Кардинально змінився за чотири роки канал «UA: Культура». Олексій Панич назвав це «помітним оздоровленням». У стратегії передбачалося, що другий суспільний телеканал «зосередиться на таких напрямах: життя, освіта та просвіта (дорослі та діти), спорт, як суспільне явище, історія, наука, культура, мистецтво, музика». Майже в усіх цих напрямах команда «UA: Культури» виробляла по можливості програми, робила трансляції з концертів, фестивалів, організовувала спецпроєкти. Водночас спорт і спортивні трансляції залишилися в ефірі «UA: Першого», а не перейшли на «UA: Культуру».

Утім, частина програм і фільмів виходить на «UA: Культурі» не ексклюзивно, а дублюється в ефірі «UA: Першого» та/або регіональних каналів. Вочевидь, це зумовлено браком фінансування на виробництво контенту, а програмну сітку двох загальнонаціональних каналів треба закривати цілодобово.

Важливим для «UA: Культури»стало розширення покриття. Роками телеканал мовив лише на супутнику та в кабельних мережах. У 2016 році Нацрада видала «UA: Культура» ліцензію на цифрове ефірне мовлення в загальнонаціональному мультиплексі МХ-5 компанії «Зеонбуд». Це місце в мультиплексі звільнилося після анулювання ліцензії державного телеканалу БТБ.

Зі стратегії видно, що Зураб Аласанія не очікував на кардинальні зміни щодо культури. Він обережно висловився про те, що «UA: Культура» «матиме труднощі з отриманням стороннього контенту, через нерозвиненість в Україні більшості притаманних їй форматів (наприклад, документального кіно чи дитячих програм) та з огляду на доволі високі ціни на світову продукцію потрібних жанрів». Проте НСТУ вдалося закупити права на показ багатьох українських і закордонних художніх і документальних фільмів. Їх показують щосуботи та щонеділі в рамках кіновікенду на «UA: Першому» та «UA: Культурі».

У 2020 році (краще пізно, ніж ніколи) вдалося втілити задум зі стратегії про те, щоб програми про національні меншини дивилися не тільки національні меншини, а й глядачі на загальнонаціональному рівні. Ті, хто бачив проєкт «Відтінки України», навряд чи не перейнялися симпатією до представників спільнот. Про «Відтінки України» схвально відгукнулися і в Офісі Ради Європи. Згідно зі стратегією, тематику національних меншин планували висвітлювати на «UA: Культурі», але «Відтінки України» пройшли ефіром усіх суспільних каналів – спершу регіональних, а в повторі ще й «UA: Культури» та «UA: Першого».

Запуск цього проєкту був би неможливий без розробки рамкового документа НСТУ – Концепції мовлення нацменшин, яку затвердила наглядова рада, і Плану її реалізації. Активну участь у розробці цих документів брала членкиня наглядової ради Дарія Карякіна. «Для мене особисто було пріоритетним напрацювати і запустити механізм, який би працював незалежно від того, чи буду я на цій посаді, чи будуть обрані інші люди після завершення моєї каденції. Я фокусувалася на принципі рівного, прозорого доступу до Суспільного для всіх і кожного представника нацменшин України, і навіть на можливості бути залученим у створення контенту про свої спільноти», – пояснює вона.

Нині Зураб Аласанія пишається результатом другого суспільного телеканалу: «Від патріархально-замшілого, “шароварного” в найгіршому сенсі каналу з крихітним колом глядачів, на яких навіть канал вперто не звертав уваги, “UA: Культура” перетворилася на справжню мистецьку платформу, що не забуває про традиції, разом з тим транслює нові українські культурні тренди та намагається вписати Україну в сучасний контекст світової культури». На думку голови правління, Суспільне створило майданчик, на якому «омолодило» й об’єднало дві аудиторії — традиційну й сучасну, літню й молоду. Він сподівається, що це помітять і назовні, а не лише всередині НСТУ, хоча й не очікує «вибухового зростання уваги в країні до культури» та «UA: Культури».

Філії Суспільного: від кількості до якості

«Стратегічний підхід до регіонального виробництва після реорганізації полягає в виробленні чесних і якісних трьох-чотирьох годин власного виробництва, серед яких – місцеві новини, ранкова програма, програма для загальнонаціонального ефіру. Решту ефіру канали заповнюватимуть стрічками, серіалами, міжнародними спортивними змаганнями, які купуватимуться централізовано. Також планується спільне міжрегіональне виробництво», – зазначено у стратегії.

У 2020 році у філіях посилили інформаційну годину у вечірньому праймі. Спочатку запустили, а після результатів опитування прийняли рішення закрити ранкові програми, які виробляла кожна філія власним ресурсом. І натомість зробили міжрегіональне ранкове шоу «Ранок на Суспільному». Також журналісти філій активно долучилися до виробництва контенту на загальнонаціональних каналах.

Завдяки відбору творчих ідей «Створюй із Суспільним» у філіях Суспільного запустили низку проєктів на аутсорсингу, що й передбачалось у стратегії. В ефір вийшли 20 вироблених на аутсорсі проєктів, і далі будуть ще. Зураб Аласанія обіцяє після регіональних пітчингів провести й загальнонаціональний – з іншим обсягом бюджетів та іншим масштабом проєктів.

«Аутсорс і пітчинг – слова, які лякали всіх співробітників компанії на початках Суспільного і дратували політичних опонентів, – згадує Зураб Аласанія. – Суспільне запустило важкий процес пошуку й відбору добрих ідей і талановитих виробників у всіх регіонах України. Ми замовляємо різний контент, але за стандартами Суспільного. Ми, водночас, навчаємо контрагентів і спонукаємо їх до доброчесності у всьому, від виробництва до змісту контенту».

Навчання: безперервний процес

У стратегії передбачалося, що в НСТУ тренінги для працівників мають стати «безперервним процесом на постійно діючій основі». Це вдалося реалізувати завдяки Академії суспільного мовлення, яка проводить тренінги з 2016 року. Наразі працюють два хаби в Києві та Одесі. Там проходять тренінги як працівники Суспільного, так і всі охочі, а з 2020 року є окремі програми виключно для дітей.

Що не вдалося?

Телебачення: кожного Нового року чекаємо на «Суспільне ТБ»

На телебаченні, порівняно з іншими платформами, успіхи найменш помітні. Досі, якщо хтось хоче покритикувати Суспільне, згадує про низькі рейтинги «UA: Першого», документальні фільми про диких тварин у прайм-таймі. Приміром, 2 грудня 2020 року у рамках «Суспільної студії» обговорювали українські топ-чарти, останні гучні кліпи і співпрацю українських артистів із Росією. У команді співачки Наді Дорофєєвої на запрошення «Суспільної студії» відповіли: «УТ-1 — не наш формат». Навіть президент України Володимир Зеленський применшив роль Суспільного. 20 травня 2020 року під час пресконференції він сказав, що «дуже хотів би, щоб канал НТКУ став найкрутішим в Україні, щоб в Україні державний канал був круче за будь-який комерційний канал».

«Зважаючи на принцип “Довіра важливіша за рейтинг” і виходячі з основних напрямків діяльності НСТУ на 2017 рік, суспільно-політичне та інформаційне мовлення зосередяться на виборюванні довіри, тоді як розважальне та просвітницьке мовлення більше працюватимуть на рейтинг», – ішлося в стратегії. На практиці ж працювати на рейтинг Суспільному не вдається.

За даними телевізійної панелі Nielsen, телеканал «UA: Перший» не дотягує до частки аудиторії 1% за жодною з основних аудиторій. Найвищу середньорічну частку він має за аудиторією «18+, вся Україна», яку у 2020-му році йому вдалося підвищити (з 0,71% до 0,93%). Однак у загальному топі всіх українських каналів «UA: Перший» посідає позицію нижче 20-го місця. А «UA: Культура» взагалі була в четвертій десятці (канал вимірювався до липня 2020 року).

Утім, Зураб Аласанія бачить успіх у невеликому зростанні аудиторії: «Аудиторія “UA: Першого”, попри коштовність телевиробництва разом із хронічним недофінансуванням, зросла на третину (33%), “UA: Культури” — на чверть (25%)».

У топі найрейтинговіших програм «UA: Першого» – подієвий контент. У 2019 році увага була прикута до президентських виборів, тож глядачі Суспільного найкраще дивилися новини та токшоу «Зворотний відлік» у день дебатів на стадіоні. У 2020 році жодна з подій не вивела в топ інформаційно-аналітичний контент Суспільного, зате чільне місце в топі посіли національні відбори на «Євробачення». Традиційно популярними серед глядачів «UA: Першого» залишаються спортивні трансляції біатлону та футболу. Згідно зі стратегією, спорт мав стати частиною «UA: Культури», але, вочевидь, першому каналу Суспільного мовника не хочеться позбуватися свого найрейтинговішого контенту. Також рейтинги каналу приносять закуплені документальні фільми про диких тварин, хоча й вони більше пасують до концепції «UA: Культури».

Однак панель Nielsen не вимірює довіри аудиторії – те, що в стратегії Зураба Аласанії визначено важливішим за рейтинг. Тож НСТУ з допомогою донорів провела власні соціологічні дослідження для вимірювання потрібних їй показників. Відповідно до результатів дослідження українці здебільшого довіряють телеканалу Суспільного, який дивляться: рівень довіри 63,1%. Найбільше аудиторія Суспільного довіряє телевізійним новинам НСТУ – 62,1%. Хоча довіра до інформаційних матеріалів на сайті (61,5%) та радіостанціях (59,5%) майже на цьому ж рівні. За рівнем довіри аудиторії телеканал «UA: Перший» – на третьому місці після «1+1» та ICTV. За останні три роки довіра до мовника зросла, оскільки у 2017 році він був на четвертому місці після «1+1», ICTV та «України».

Тепер детальніше щодо контенту. Суспільному не вдалося повністю перезапустити «UA: Перший», уже з назвою «Суспільне ТБ». Це планували зробити 1 січня 2020 року. Потім до 1 січня 2021 року. Відповідальний за телевізійну платформу член правління Ярослав Лодигін сказав, що перезавантаження каналу відбуватиметься поступово. Та наразі процес оновлення мало помітний для глядача. А проводити ребрендинг без принципового оновлення контенту не надто вдала ідея.

Ігор Розкладай пояснює невтілені контентні задуми браком коштів: щороку НСТУ не отримувала від держави повного передбаченого законом фінансування, тож доводилося економити. «Це об’єктивний факт, що на новий контент не було коштів, тому почасти ми бачили жирафів і зебр там, де б мені особисто хотілося побачити гарну історичну програму чи будь-яку іншу просвітницьку програму чи гарне кіно. Але контент коштує грошей — це дорого, якщо це не робити в стилі ютуб-каналу, і лише обмінами з іншими суспільними цього не вирішити», — каже експерт.

Попри помітне просування в інформаційно-аналітичному мовленні, команда Зураба Аласанії реалізувала не все задумане. Не вдалося запустити аналітичну підсумкову програму, про яку згадується у стратегії. Хоча є такі плани на осінь 2021 року – очевидно, вже із запуском ньюз-хаусу на Хрещатику, 26. Про нього, до речі, теж згадується у стратегії. Зураб Аласанія не мав ілюзій і прописав, що за його правління НСТУ готуватиметься до старту цього масштабного проєкту.

Нині Зураб Аласанія констатує, що не встиг втілити всі плани щодо ньюзруму та «Суспільної студії». «Стартував, але досі не запустився довгий (тривалістю шість років) проєкт об’єднаного новинного центру Newshouse. Запустити його вдасться, сподіваюсь, у 2021-му. Вихід “Суспільної студії” на повну потужність також не завершено — і також розраховую на 2021 рік», — планує чинний голова правління, хоча наразі невідомо, хто у 2021-му очолюватиме НСТУ. Також голова правління каже, що Суспільне поки не має якісної аналітики та публіцистики й не розробило формату чи платформи, на яких це може бути реалізовано.

Оцінюючи інформаційно-аналітичний контент, Олексій Панич говорить, що Суспільному не одразу вдалося знайти своє позиціонування стосовно політичних процесів у державі. «Наприклад, до весни 2019 року новини на “флагманському” телеканалі “UA:Перший” були настільки “аполітичними”, що здавалося, ніби в Україні “суспільство” існує взагалі як щось абсолютно окреме від держави; в сполученні з програмами журналістських розслідувань (які демонструвалися часто впритул до вечірніх новин) це виливалося в загальну настанову “про державу або гостро критично, або ніяк”», — каже він. На його думку, зміни в подачі теленовин сталися лише у 2019 році.

Тільки наприкінці 2020 року наглядова рада затвердила концепцію дитячого та підліткового мовлення. Тож із таким контентом протягом чотирьох років системно не складалося. На жаль, Суспільне не приручило юного глядача, а того, кого вдалося заманити на якийсь проєкт, втратило після його завершення.

«У цілому, через брак ресурсів Суспільному не вдалося зробити швидкий старт, як це робили інші канали, в які гатили багато фінансових вливань — бо зустрічають-то по вигляду, як у тій приказці. Але це може стати і позитивом, коли повільне заробляння довіри може стати значно міцнішим, ніж поява чергових каналів з незрозумілим наповненням, але чітко зрозумілим проросійським дискурсом», — резюмує Ігор Розкладай.

Радіо: регіонів усе менше й менше

На радіо найбільше невідповідності до стратегії стосується регіональних відрізків. До приходу нового керівництва обсяг регіонального мовлення в сітці «Українського радіо» складав 4 години 10 хвилин на добу. У стратегії Зураб Аласанія планував оптимізувати його до 3 годин 20 хвилин. Та вже на початку 2020 року зайшла мова про те, щоб залишити регіональному радіо два відрізки о 12:10 і 17:10 тривалістю півтори години сумарно, але лише в будні. Це викликало хвилі протестів у філіях.

Філії: де часові проміжки для регіонів?

«Згодом (за досягнення належної якості контенту) планується виділити часові проміжки на загальнонаціональних каналах мовлення, одразу після випусків загальнонаціональних новин – об’єднаних новин з усіх регіонів країни (досвід Італійської корпорації RAI). Можливість, якої не має жоден з комерційних каналів», – зазначено у стратегії. Наразі про такі часові проміжки не йдеться навіть у планах НСТУ. А дарма. Бо у філіях уже і новини, і суспільно-політичні програми досягли того рівня, який вартує загальнонаціональної аудиторії. Варто тільки добре продумати формат.

Скорочення працівників: більше, ніж планували

Штатний розпис НСТУ по всіх філіях та підрозділах на початок 2017 року налічував майже 7 500 людей. У стратегії була запланована загальна чисельність співробітників по всіх підрозділах і філіях НСТУ – 4 225 – 4 300 осіб. «Модернізація техніки та технологій дозволить зменшити кількість працівників до чисельності в 3 810-3 900 осіб (683 із них – інформаційне мовлення по всій країні)», – зазначено у стратегії.

У реальності оптимізація відбулася більш масштабно, зокрема у філіях. У січні 2020 року із Центральної дирекції НСТУ у філії направили новий штатний розпис, у якому зазначено на 44% менше штатних одиниць, ніж тоді працювало в регіонах (у 23 філіях працювали 1 950 осіб, мало залишитися понад 1000 співробітників). У лютому 2020 року правління НСТУ прийняло рішення, що у філіях компанії не відбудеться процедури скорочення. Замість того частину працівників переведуть на 0,25 ставки, що офіційно наче не скорочення, але й через малий дохід не скажеш: «Я працюю на Суспільному». Згодом рішення про скорочення призупили через епідемію COVID-19.

Інститут омбудсмана: коли ж він буде?

У стратегії передбачалося створення інституту омбудсмана. «Окремою ланкою комунікації зі споживачем може стати намір утворити в складі Суспільного мовлення інститут омбудсмена. Ним на конкурсній основі має стати досвідчена та незалежна людина, що стоятиме на позиції споживача. Приймаючи та обробляючи всі нарікання чи скарги споживачів, офіс омбудсмена аналізуватиме запити та передаватиме підсумки правлінню, для прийняття рішень в тому числі по запровадженню нового контенту. Суспільний мовник таким чином отримає додатковий канал уваги до побажань аудиторії», – йдеться у документі.

Наразі нарікання і скарги масово надсилають у наглядову раду, редакційну раду, пишуть листи в телецентр «Олівець», які читають представники пресслужби, телефонують у прямі ефіри на радіо або ж надсилають через онлайн-форму «Потрапити на Суспільне». Ніша досі не заповнена.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду