Світлана Остапа: «Всі члени наглядової ради НСТУ першого складу були небайдужі до справи, і це головне»

Світлана Остапа: «Всі члени наглядової ради НСТУ першого складу були небайдужі до справи, і це головне»

12:29,
25 Грудня 2020
8317

Світлана Остапа: «Всі члени наглядової ради НСТУ першого складу були небайдужі до справи, і це головне»

12:29,
25 Грудня 2020
8317
Світлана Остапа: «Всі члени наглядової ради НСТУ першого складу були небайдужі до справи, і це головне»
Світлана Остапа: «Всі члени наглядової ради НСТУ першого складу були небайдужі до справи, і це головне»
Голова наглядової ради НСТУ Світлана Остапа – про чотири роки діяльності одного з керівних органів управління Суспільного та що передадуть у спадок новим членам наглядової ради.

Наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) – один з органів управління Суспільного мовлення разом із правлінням, ревізійною комісією та редакційною радою.

П’ять років тому, 17 грудня 2015-го, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення затвердила перший склад наглядової ради НСТУ. До неї увійшли 17 членів: по одному представнику від депутатських фракцій і груп Верховної Ради України 8-го скликання та дев’ять членів від громадських об’єднань та асоціацій у сферах освіти та науки; забезпечення прав національних меншин; фізичного виховання та спорту; журналістики; захисту інтересів дітей та молоді; місцевого самоврядування; захисту прав осіб з особливими потребами; у правозахисній та творчій сферах.

 

Для збільшення зображення двічі клікніть на нього

Перший склад наглядової ради (НР) вступив у свої повноваження 19 січня 2017 року, у день, коли була зареєстрована юридична особа ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (нині – АТ «НСТУ»). Із 2017 року по 2020 рік частина членів вийшла з її складу за власним бажанням. Здебільшого причиною ставало те, що вони змінювали місце роботи (йшли на державну службу чи на телерадіокомпанію), а чинний закон «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» забороняв їм далі виконувати обов’язки члена НР.

Станом на грудень 2020 року в наглядовій раді працює 13 членів. Повноваження більшості з них спливають у січні 2021 року. Наразі в Нацраді триває та має завершитися в лютому 2021-го обрання членів наглядової ради НСТУ від громадських об’єднань у п’яти сферах: освіти й науки, забезпечення прав національних меншин, захисту інтересів дітей та молоді, захисту прав осіб з особливими потребами (саме так прописана назва цієї сфери в чинному законі) і творчій сфері. У квітні 2021 року Нацрада має затвердити ще одного члена від сфери фізичного виховання та спорту. Паралельно депутатські фракції та групи Верховної Ради готуються делегувати до НР своїх представників. Крім того, у парламенті хочуть ухвалити законопроєкт, щоб усунути колізію при призначенні та звільненні членів наглядової ради НСТУ.

Кожні два роки НР обирає зі свого складу голову, заступника і секретаря. Першою очільницею цього органу була Тетяна Лебедєва. Два роки тому вона розповіла «Детектору суспільного мовлення» про своє бачення ролі наглядової ради в реформуванні Суспільного мовлення і зазначила, що «перші наглядова рада й менеджмент НСТУ – це камікадзе».

Після неї наглядову раду очолила заступниця шеф-редактора «Детектора медіа» Світлана Остапа. На завершення каденції «Детектор суспільного мовлення» розпитав у неї про питання й виклики, які довелося вирішувати наглядовому органу впродовж чотирьох років, зайнятість на волонтерських засадах, комунікацію з народними депутатами, правлінням та профспілками, навчання для тих, хто у 2021 році ввійде до НР, та як бути із членами, які можуть своїми діями й висловлюваннями нашкодити Суспільному.

– Світлано, ви очолили наглядову раду НСТУ у кризовий для цього органу період – Зураба Аласанію усунули з посади голови правління НСТУ, розпочалися судові засідання, паралельно тривала нищівна критика як окремих членів, так і НР загалом. Як вам вдалося відновити довіру до органу?

– 2019-й, справді, був дуже непростим роком для молодої компанії. Протягом першого півріччя її лихоманило через рішення про звільнення голови правління. До того ж, це сталося в період двох виборчих кампаній в Україні: чергової президентської та позачергової парламентської. У захисників Суспільного та Зураба Аласанії склалося враження, що це було політичне рішення. Противники ж реформи потирали від задоволення руки й шукали Зурабу заміну. Останніх, до речі, було немало й у самій компанії. Це здебільшого ті працівники, які не сприйняли змін, які виступали проти знищення системи державного мовлення.

Скажу відверто, у мене особисто станом на початок 2019-го теж були претензії до керівництва компанії, зокрема, до її структури. Але ми над цим працювали, намагалися змінити ситуацію. Рішення про звільнення голови правління було ухвалене більшістю (я була проти), на мій погляд, з порушенням регламенту, що й підтвердив суд. Тому те, що ця ж більшість наглядової ради через півтора місяці обрала мене головою, було дійсно знаково. Я пообіцяла колегам по наглядовій раді, що ми рухатимемося тільки у правовому полі. Таким чином, після рішення суду, наглядова рада зібралася на позачергове засідання і скасувала своє січневе рішення, повернувши Зурабу Аласанії повноваження.

Потім у нас була серйозна розмова із Зурабом, де ми вирішили, що припиняємо перетягування повноважень з обох боків і рухаємо реформу вперед. Певне нерозуміння щодо повноважень сталося й через законодавчі колізії. Правління хотіло керуватися у своїй роботі здебільшого профільним законом «Про Суспільне телебачення і радіомовлення», наглядова ж переконувала, що потрібно ще й законом про акціонерні товариства. Адже Суспільне – це акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України», 100 відсотків акцій якого належить державі.

Ще одна з важливих домовленостей з головою правління була про те, що правління перестає наполягати на тому, щоб їм підпорядковувалася служба внутрішнього аудиту, яку НР створила влітку 2018-го. Оскільки, відповідно до закону, наглядова рада не може втручатися в поточну господарську діяльність правління НСТУ, то ми могли проконтролювати діяльність компанії через службу внутрішнього аудиту. Це передбачають міжнародні стандарти корпоративного управління, що були імплементовані в український закон про акціонерні товариства. Зараз цей механізм уже відпрацьований, тому, як і в європейських суспільних мовників, робота служби внутрішнього аудиту планова, служба вчасно звітує, правління виконує рекомендації. Все це додало системності в нашу роботу.

 

Для збільшення зображення двічі клікніть на нього

– З моменту створення Суспільного наглядова рада провела 50 засідань, на яких розглянула майже 300 питань діяльності компанії. Як бачимо, навантаження немаленьке. Хоча згідно із законом про Суспільне ви могли б проводити засідання «не рідше ніж один раз на квартал». Перша каденція НР мала такий насичений графік через те, що ви мали ухвалити низку стратегічних документів, які закладали фундамент роботи Суспільного мовлення на майбутні роки?

– Звичайно, й через це. Пам’ятаю, як ми зібралися на перше засідання в січні 2017 року після реєстрації ПАТ «НСТУ» з відчуттям величезної ноші, яка лягла на наші плечі. Це була відповідальність за реформу Суспільного, за велику компанію, на базі якої мала відбутися ця реформа. А ми, нагадаю, виконуємо свої обов’язки на громадських засадах. І це єдине акціонерне товариство в Україні (і єдиний Суспільний мовник у Європі), яке має членів НР – волонтерів. Нам пощастило, що до першого складу НР увійшли всі свідомі люди. Вони хоча й були дуже зайняті на основній роботі, з готовністю приходили на засідання й напрацьовували всі необхідні рішення. Це були безпрецедентні рішення, тому що до нас ніхто в Україні цього не робив. Це був наш особливий шлях створення Суспільного мовлення.

За чотири роки наглядова рада напрацювала й ухвалила такі стратегічні документи: Основні напрями діяльності НСТУ (на 2017 рік та 2018-2020 рр.), Стратегія НСТУ на 2019-2023 роки, Редакційний статут НСТУ, Концепція мовлення з тематики національних меншин, Концепція дитячого та підліткового мовлення НСТУ, Концепція регіонального мовлення НСТУ (2018-2019 рр. та 2020-2021 рр.). Але найважливіший, на мою думку, документ – це місія Суспільного: «Захищати свободи в Україні. Надавати суспільству достовірну та збалансовану інформацію про Україну та світ, налагоджувати громадський діалог задля зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності, української мови та культури, особистості та українського народу». Це перше, що ухвалила НР. Це те, що відразу показало, чим ми відрізняємося від державного та комерційного мовлення. Від початку створення НСТУ вся її діяльність і контент мали відповідати місії.

Але оскільки ми створювали Суспільне не з нуля, не на базі одного-двох каналів, а на базі майже 30-ти колишніх державних, то, звичайно, роботи було дуже багато. Частина величезного колективу (близько 7,5 тисяч працівників) почала сприймати наглядову раду як своїх захисників від реформаторських дій Зураба й закидала нас зверненнями і листами. Також до нас ішли потоком звернення від народних депутатів, профспілок, громадських організацій, які здебільшого не розуміли, що відбувається, вимагали зняти голову правління. У наглядової ради не було апарату, і на листи фактично відповідало керівництво НР (голова Тетяна Лебедєва, секретар Вадим Міський і я, тоді в якості заступниці голови). Також ми самотужки готували проєкти рішень, опрацьовували велику кількість нормативних документів. На це все витрачалося багато часу, тож ми вирішили 2019-го створити невеличкий апарат (дві людини), і це дало змогу більше часу приділити необхідним зустрічам. Таким чином для наступної наглядової ради ми створили і програмні документи, й апарат, і службу внутрішнього аудиту.

Світлана Остапа на токшоу «Зворотний відлік» на «UA: Першому»

– За чотири роки у наглядовій раді працювали 22 особи. Частина з членів припинили повноваження достроково. Наразі до складу входять 13 членів. Чи впливає це на якість роботи НР?

– Ні, не впливає. У нас є кворум на всіх засіданнях, ми розглядаємо необхідні питання. До речі, протягом усієї каденції в НР жодного разу не був зірваний кворум. Працюють у штатному режимі обидва постійні комітети НР: з питань призначень і винагород та з питань аудиту. Усе основне навантаження підготовки питань до засідань лежить на їхніх плечах. Головою першого є Євген Глібовицький, другого – Вадим Міський (раніше Ігор Хохич).

Члени наглядової ради та менеджери НСТУ у Черкаській філії Суспільного

– На початку своєї каденції частина членів НР об’їздила низку філій, мала зустрічі з колективами, представниками влади та активістами регіону. Навіщо були потрібні ці поїздки та як вони вплинули на роботу самої НР?

– Такі поїздки були дуже важливими. Це дало змогу на власні очі подивитися, де та як працюють люди в регіонах. Особисто я відвідала дві третини філій. Загалом було видно, що у спадок Суспільному дісталася величезна кількість старих приміщень із застарілим обладнанням. Болісно проходив процес першого великого скорочення (скоротили до травня 2018-го 3 тис. працівників). Болісно відбувалася ревізія контенту, коли були закриті практично всі старі проекти, на мій погляд, здебільшого не дуже якісні. Люди просили підняти їм заробітні плати, купити нову техніку, зробити ремонти. На все потрібні були кошти, яких у компанії всі чотири роки було обмаль. Ми пояснювали, що не можемо втручатися в поточну діяльність, на місцях цього не розуміли, бо звикли працювати в матриці державного мовлення. Але для напрацювання стратегічних рішень, для розуміння повної картини поїздки в регіони були дуже необхідні.

Члени наглядової ради, менеджери НСТУ та представники Офісу Ради Європи в Україні у Кропивницькій філії Суспільного

Перші роки існування Суспільного місцева влада теж не розуміла, чому колишні ОДТРК перестали їх піарити, натомість почали ставити критичні запитання. На зустрічах ми пояснювали їм суть реформи, казали, що як раніше вже не буде. Що вони не будуть призначати керівників філій, а це робитиме правління на конкурсній основі. Місцевій владі не подобалося, що філії Суспільного вийшли з-під їхнього контролю. Не подобалося також і народним депутатам-мажоритарникам, які звикли приходити на ОДТРК і розповідати, що вони зробили для людей. Філії їм пропонували інші формати, де журналісти ставили запитання й могли критично оцінити їхню роботу. Перша хвиля невдоволення була настільки сильною, що деякі народні депутати взагалі вирішили ігнорувати Суспільне на місцях.

Члени наглядової ради і менеджери НСТУ у Житомирській філії Суспільного

Додам, що чинний закон такий, що члени НР не просто працюють безоплатно, а компанія навіть не має права компенсувати кошти, пов’язані з виконанням обов’язків членів НР, – наприклад, оплачувати відрядження. Тому члени НР мали шукати підтримки в донорів, щоб організувати такі поїздки у філії.

Світлана Остапа з тодішнім продюсером «Українського радіо. Харків», нині журналістом «Українського радіо» Володимиром Носковим у Харкові

Під час візиту на «UA: Донбас»

– Член наглядової ради НСТУ Євген Глібовицький під час дискусії «Вибори незалежної та професійної наглядової ради та її роль для успіху Суспільного мовника» сказав, що люди, які прийдуть у НР, мають бути готові виділити 25–30% свого робочого часу для цієї роботи. Скільки часу витрачаєте ви як голова НР?

– По-різному, але більше ніж 30%. Бувають тижні, коли й 50%, працюємо без вихідних. Надзвичайно завантажений секретар НР Вадим Міський, який ще й голова комітету з аудиту.

– Окрім публічної діяльності на посаді голови НР, ви багато часу витрачаєте на непублічну: комунікацію з народними депутатами й іншими представниками влади, менеджерами НСТУ, профспілками. Розкажіть про цю комунікацію.

– Така комунікація відбувається ледь не щодня. Цього року, мені здається, її було аж забагато. Це було пов’язано із блокуванням рахунків Суспільного, сплатою старого боргу «Євроньюзу», законодавчими ініціативами щодо Суспільного, бюджетом НСТУ тощо.

Але, на мою думку, загалом комунікації щодо реформи замало. Тому що ні стара влада, ні чинна до кінця не розуміють, навіщо було створене Суспільне. Суспільство, до речі, також не в повній мірі розуміє його цінності для демократичної держави. Якщо в інших європейських країнах спочатку були створені суспільні мовники, а потім комерційні, то в Україні (і багатьох пострадянських країнах) навпаки. Таким чином наш медіаринок захоплений олігархами, які годують аудиторію токшоу – собачими боями, дорогою розважалівкою, заодно маніпулюючи інформацією на користь власників. А Суспільне пропонує здорову їжу.

Втім, певний поступ в усвідомленні ролі Суспільного мовлення є. Наприклад, цього року відбулися виборчі дебати на регіональних каналах НСТУ, які й місцеві еліти, і громади вже сприймають як нейтральний майданчик, що може забезпечити неупереджену та рівновіддалену від політичних сил дискусію.

– Під час засідань деякі члени НР висловлюють претензії щодо діяльності правління НСТУ, іноді жорсткі, а іноді відверто прискіпливі. Коли я читаю протоколи засідань, у мене виникає підозра, що ці члени могли бути під впливом сторонніх осіб, зокрема політиків. Чи можна якось цього уникнути, домовитись між собою, приміром, про джентльменську угоду, щоб діяти виключно в інтересах розвитку мовника?

– Ми постійно нагадуємо, що маємо працювати задля суспільства та України. Наразі тривають перевибори до НР, і ми наголошуємо, що членом наглядової ради НСТУ може бути громадянин України, який має високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет. Що це не повинен бути член депутатської групи, чи фракції, чи ГО, який буде відстоювати інтереси цієї фракції чи ГО у НР. Це має бути незалежний експерт, який працюватиме на Суспільне в інтересах усього суспільства.

До речі, не в усіх, хто подається на конкурс від громадських організацій, є повне розуміння того, чим має займатися член НР, а що не має права робити. Дехто з них думає, що буде транслювати свої заходи чи концерти на каналах НСТУ, або навіть запускати цілі канали.

Для тих, хто ввійде до НР наступного року, ми запланували навчання з корпоративного управління, на якому ознайомимо не тільки з нормативними документами, а й розповімо про межі компетенції, червоні лінії тощо. Від усвідомлення членами НР своєї суспільної місії залежатиме стабільна робота компанії загалом.

– Без активної участі членів наглядової ради в НСТУ не було б або були б значно слабшими концепції мовлення національних меншин та мовлення для дітей і підлітків. Чи має НР відтепер стежити за виконанням цих документів?

– Звичайно, ми й стежимо. До цих концепцій правління розробляє плани впровадження, про виконання яких правління звітує наглядовій раді. Також ми періодично розглядаємо питання про відповідність контенту НСТУ місії Суспільного мовлення. Приміром, у грудні слухали на засіданні таку інформацію про мовлення для людей з інвалідністю, а в листопаді слухали звіт про контент для національних меншин.

Додам, що НСТУ створила корпоративний сайт, на якому публікуються не тільки всі документи, які ми ухвалюємо, а й усі протоколи засідань НР і правління. Анонси засідань НР з проєктом порядку денного оприлюднюються заздалегідь. Тобто ми намагаємося зробити роботу НР максимально прозорою.

– Чи ви підтримуєте законопроєкт №4413 про внесення змін до закону «Про суспільне телебачення і радіомовлення України» щодо усунення колізії в питанні призначення та звільнення членів наглядової ради НСТУ депутатськими фракціями і групами, нещодавно прийнятий у першому читанні?

– Усунути колізії призначення та звільнення членів НР депутатськими фракціями і групами потрібно було давно. Водночас на одному з попередніх засідань парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики я зазначала, що наразі триває процес переобрання членів НР, і будь-які спроби змінювати законодавство в цій частині можуть сприйматися як намір втрутитися в процес. Про це свідчать і Рекомендації щодо виборів незалежної та професійної наглядової ради Суспільного мовника, складені за результатами обговорення 30 листопада цього року, організованого Комітетом Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, проєктом «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» у співпраці з Європейською мовною спілкою.

Проєкт № 4413 можна вважати більш технічним, на відміну від альтернативного № 4413-1. Ухвалення цього проєкту не перешкоджає делегуванню фракціями та групами чинного парламенту своїх представників до НР. Але проєкт № 4413 торкнеться двох членкинь НР від попереднього скликання парламенту, яких обрано в липні 2019-го. Зміни до закону передбачають, що депутатська фракція і група, у разі дострокового припинення повноважень свого представника у наглядовій раді НСТУ, може делегувати іншого, однак «строк повноважень такого члена визначається в межах невідбутого строку повноважень члена, що достроково припинив повноваження, з урахуванням положень цієї частини». У чинному законі йдеться про те, що члени наглядової ради виконують свої обов’язки чотири роки. Проєкт № 4413 хоче цей принцип рівності для всіх членів НР змінити на такий: члени від ГО – п’ять років, члени від фракцій і груп парламенту – в межах п’яти років, скільки б їх разів не міняли.

– 28 липня 2018 року «UA: Перший» не транслював ходу вірян УПЦ (КП) та УАПЦ, присвячену 1030-й річниці хрещення Русі, в якій узяли участь президент Петро Порошенко з дружиною. На цю тему спалахнула гаряча дискусія у Facebook. Зараз ми бачимо, що недільні літургії на «UA: Першому» мають високі частки. Це пов’язано з тим, що українці віруюча нація?

– Не тільки із цим. Думаю, це здебільшого пов’язано із запровадженням карантину через епідемію COVID-19. Не всі віряни можуть відвідувати храми, тому дивляться служби по телевізору.

Але я б розділила ці два приклади, про які ви згадали. Тоді керівництво компанії пояснювало, що 28 липня 2018 року «UA: Перший» не транслював ходу вірян УПЦ (КП) та УАПЦ, присвячену 1030-й річниці хрещення Русі, не тому, що там брали участь президент із дружиною. А тому, що в ті дні проходила ще одна хода – православної церкви Московського патріархату. І треба було тоді всі заходи показувати. А в «UA: Першого» не було такої можливості. Мовник транслював частину заходів на каналі «Культура», на «Українському радіо». Але все одно всім не догодив.

– Якщо Верховна Рада ухвалить законопроєкт про зміни до закону про Суспільне, згідно з якими члени НР почнуть отримувати винагороду, за що саме і в яких розмірах її мали б нараховувати?

– На мій погляд, це має бути відшкодування за витрачений час, а саме за участь в засіданнях комітетів (приміром, останнє засідання комітету з питань призначень і винагород тривало 5 годин), засіданнях НР. Мають бути передбачені кошти на відрядження по Україні. Це невеликі кошти, десь у межах 10 тис. грн на місяць. Нагадаю, колеги з наглядових рад інших акціонерних товариств мають до 300 тис. грн на місяць і більше. АТ «НСТУ» створювалося не з метою отримання прибутків, тому й члени НР мають працювати дещо з іншою метою. Але відшкодування за витрачений час має бути.

– Цікаво, що відповідно до закону про Суспільне члена НР дуже важко відправити у відставку. Але і члени НР можуть діяти не в інтересах компанії, а політичної сили, чи навпаки – шкодити Суспільному своїми заявами та вчинками. Як, на вашу думку, у таких випадках бути?

– Це було зроблено задля незалежності члена НР, щоб ніхто не тиснув і не шантажував членів НР. Нагадаю, як фракція «Радикальної партії Олега Ляшка» хотіла відкликати свого представника В’ячеслава Козака за те, що він проголосував не так, як їм би хотілося. Але закон і наглядова рада тоді відстояли В’ячеслава.

За чотири роки було багато заяв і вчинків членів НР, не всі вони були на користь іміджу молодого Суспільного мовника. Ми постійно нагадували, що НР – це колегіальний орган, ми всі несемо відповідальність за реформу. Задля того, щоб розглядати неетичну поведінку чи заяви членів НР, голови і членів правління, у лютому 2020 року ми затвердили Кодекс поведінки та етики НСТУ.

– Відповідно до Закону про Суспільне одна й та сама особа не може входити до складу наглядової ради НСТУ більше ніж два строки підряд незалежно від тривалості таких строків. Ви б хотіли ще на одну каденцію попрацювати в наглядовій раді НСТУ?

– Так, сподіваюсь, у мене вийде. Ми з колегами Вадимом Міським і медіаюристом Ігорем Розкладаєм 2019 року написали велику книжку про історію створення Суспільного мовника в України та виклики, що перед ним стоять, її видав «Детектор медіа». Там розповідається про довгий і складний шлях, який Україна пройшла заради створення НСТУ. Але тепер, уже з наявним мовником, ми повинні ледь не щодня його захищати і допомагати йому стати на ноги. Наразі мовник уже став рівновіддаленим від усіх політичних сил, має якісне згідно з усіма професійними стандартами інформаційне мовлення (це підтверджено моніторингами), поступово оновлюється й інший контент, який створюється відповідно до місії та високих стандартів. «Українське радіо» має лідерські позиції, створена торік диджитал-платформа стала потужною за короткий строк.

Нам є над чим працювати, зокрема над виробництвом ексклюзивного контенту та зростанням його популярності. Ми хочемо, щоб нам довіряли і знали, що ми працюємо в інтересах суспільства, а не власника-олігарха, як комерційні мовники, чи влади, як державні.

НСТУ фінансується з державного бюджету, але з 2017-го у мовника жодного разу не було повного фінансування. Приміром, 2020 року після сплати боргу (а це понад 300 млн грн) і секвестру бюджету, у Суспільного залишилося 57% бюджету. Від нас усі щось вимагають – підняти рейтинги «UA:Першого», зняти серіал, купити новий середньохвильовий передавач, не відключати аналогове мовлення, заповнити білі плями в мовленні, підняти заробітні плати. Але коли компанія для того, щоб вижити, вибирає пріоритетні статті фінансування, то наражається на критику.

А частина депутатів постійно хоче втрутитися в редакційну політику, наголошуючи, що «вони дають гроші», очевидно, вважаючи держбюджет своєю власною кишенею. У цьому контексті важливо нарешті прийняти нову модель фінансування компанії, яка була підтримана міжнародними експертами Ради Європи, що дозволить нам припинити щорічні «бої» за бюджет мовника та планувати видатки розвитку на середню та довгу перспективу.

Попри те, все ж є частина народних депутатів, зокрема в Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики, які розуміють значення Суспільного, які не відстоюють вузькопартійні або й приватні інтереси. Ми їм вдячні за підтримку. А також вдячні Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики парламенту попереднього скликання, який зробив усе можливе для ухвалення профільного закону і становлення незалежного Суспільного мовника.

Окрім того, хочу подякувати за роботу всім членам наглядової ради, які працювали/працюють з 2017 року. За інтелектуальний внесок, за робочий час, за професійні дискусії. Першим завжди важко. Але без перебільшення можу сказати, що всі члени НР першого складу були небайдужі до справи, і це головне.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду