Євробачення — це конкурс, який часто цікавіший новинами навколо нього, ніж самими піснями. І хоча для єврофанів після кожного конкурсного року в плейлисті залишається декілька треків, пресу зазвичай надихають не стільки музичні твори, скільки скандали і політичний порядок денний.

Тим, хто стежить за конкурсом, результати першого півфіналу вже відомі, тож ми без поспіху підемо за хронологією подій.

П’ять країн цього року відмовилися від поїздки у Відень через присутність Ізраїлю: Іспанія, Нідерланди, Ірландія, Словенія й Ісландія. Медіа називають ситуацію найбільшою кризою конкурсу за десятиліття. Навіть Nemo, позаторішній переможець зі Швейцарії, демонстративно повернув свій трофей EBU на знак протесту. Блогери, які спеціалізуються на висвітленні Євробачення, в один голос параноять, що саме існування конкурсу під загрозою.

І перший півфінал розпочався на тлі нового витку розвитку теми. Напередодні в New York Times вийшла стаття, в якій пролунали звинувачення на адресу Ізраїлю та його мовчазної підтримки керівництвом конкурсу. Мовляв, уряд країни торік витратив мільйон доларів на рекламу і просування своєї виконавиці, закликаючи людей по всьому світу голосувати за Юваль Рафаель. У результаті голоси глядачів дійсно вивели її тоді на перше місце, і лише бали журі не дали їй перемогти в загальному заліку.

Відбиваючись від нападок преси і публічних осіб, EBU поспіхом переписувала правила. У півфінали повернули журі, яке прибрали кілька років тому. Зменшили максимальну кількість голосів з одного способу оплати. Розширили склад національних журі та спеціально примусово додали в них зумерів, щоб нафталінові члени журі не заважали молодим нести нові тренди на сцену.

Трійця ведучих — набір австрійських телеселеб: Вікторія Сваровскі, спадкоємиця тієї самої кришталевої імперії Swarovski, телеведуча, модель; актор Мішель Островскі та радіоведуча Емілі Бусвін, яка відповідає за грін-рум. Сам грін-рум цього року оформили під віденську кав’ярню. Це щоб гості не забували, куди треба літати на ранкову каву і штрудель.

Утім, у першому півфіналі Емілі ми так і не побачили. Вікторія та Мішель заполонили собою простір і рекламні паузи. Небайдужі коментатори (а у вашої авторки, як у космічному кораблі, були одночасно відкриті аж чотири трансляції з коментарями від різних рівнів медіа: від британського ВВС й українського дуету Тімура Мірошниченка й Василя Байдака до спеціалізованих ютуб-каналів, які цілий рік тільки Євробаченням і живуть) зійшлися на думці, що краще би австрійці не намагалися жартувати. Кринжовість гумору ведучих рівня «Кварталу» (в найгіршому сенсі цього слова) дещо здешевила шоу.

А от саму сцену та візуальні ефекти натомість у Відні постановники забезпечили на рівні.

Відкрила конкурсну програму першого півфіналу Молдова. І кращого старту годі було і вигадати. Якби Сатоші, він же Влад Сабажук, не витягнув номер 1 на жеребкуванні, його варто було би примусово призначити на цю роль — відкривати перший півфінал. Молдавани зарядили зал енергією і подарували мілленіалам (та ще старшим) із колишніх радянських республік флешбеки про «ху із он дьюті тудей» (в Британії, до речі, не розуміють, що ми маємо на увазі, коли цитуємо той легендарний шкільний підручник англійської мови з історіями про Бориса Стогова і Ландон із зе кепітал…). Тож у будь-якому випадку цього року «Молдова із он дьюті».

І впевненим кроком проходить у фінал.

Шведська співачка Фелісія забабахала глядачам нормальний такий сет електронної музики з лазерним шоу. Коментатори трансляції на британському ВВС раз десять попередили перед її виступом прибрати епілептиків від екранів. Співачка всю свою кар’єру виступає в масці. Так що можна сказати, що це така Клавдія Петрівна, яка не здалася. Шведські таблоїди подейкують, що тепер вона ту маску і не зніме, бо соціофобка і боїться вийти в люди з незахищеним обличчям. За результатами голосування теж проходить у фінал.

«Однофамільці» нашої Лелеки хорватський гурт Lelek на сцені влаштували ціле кіно. Втім, і навколо їхньої пісні теж розгорнулася міжнародна драма. Турецька преса звинувачувала дівчат у тому, що їхня пісня «Андромеда» — антиосманська. А річ у тім, що Lelek співає з татуюваннями на обличчях про період в історії Хорватії, коли матері вимушено робили татуювання дітям, щоб їх не забрали собі в рабство османи. Ну і виникає питання: так може це з предками незадоволених турків щось було не так, а не з піснею хорваток?

Журі й глядачі провели Lelek до фіналу. Тож у суботу можна буде знову їх почути.

Грецький «гангам-стайл» Akylas із піснею «Ferto» міг би стати наочним посібником до визначення РДУГ. На сцені відбувалося все, всюди й одночасно. Перестрибувало зі стилю на стиль, з декорації на декорацію. Але пісню про споживацтво краще і не покажеш. Недарма вночі після оголошення результатів першого півфіналу букмекери перемістили Акіласа на впевнене друге місце і розрив із першим місцем (Фінляндія), значно скоротився. Акілас у фіналі.

Португальці зі своєю баладою виглядали так, наче їх хтось найняв проспівати серенаду, поки замовник освідчуватиметься своїй дівчині. І стали першими, хто пролетів повз фінал.

Наступними виступали бджоли з Грузії. Точніше гурт Bzikebi. Це трійця тим самим складом у 2008 році виграла дитяче Євробачення з піснею про бджілку. І оце тепер привезли сіквел до Відня. Проблема в тому, що коли тобі під 30, співати про бджілку — не так мило, як у 10. А ще їхні танці зафлешбечили мене в тренд, який усі танцювали слідом за нашою Джері Хейл із «Додай гучності». Менше з тим, не за танці й не за вік, а за поганий спів і невиразну пісню Bzikebi голосування відправило додому.

Наче для контрасту після грузинів вийшли Лінда Лампеніус і Піт Паркконен із Фінляндії. Це їм букмекери одностайно віддають перше місце. Хоча багато хто з блогерів-«євробаченців» не настільки впевнений, що це саме переможний вайб. Навіть попри купу вогню на сцені. Отже, само собою, пісня «Liekinheitin» — у фіналі.

Наступні два виступи виконавців, які експресом їдуть по домівках без зупинки на Гранд Фінал в суботу: Естонія та Чорногорія.

А потім виступав Ноам Беттан від Ізраїлю. І зважаючи на те, що саме участь його країни в конкурсі є тригером для багатьох, тут могли статися проблеми. І вони сталися. Починаючи від візитівки артиста і всю першу половину пісні з залу дуже чітко було чути викрики «Зупиніть геноцид». На ютуб-уривках, до речі, цей звук уже заглушений. Охороні довелося вивести чотирьох глядачів, які скандували це. Втім, Беттану та його пісні «Мішель» це не завадило опинитися в фіналі.

Далі виступала Бельгія, яку всі букмекери, журналісти та блогери «поховали» заздалегідь. Співачка Еssilа і її «Танці на льоду» від самого початку вже були додані в мій особистий плейлист, але на сцені це виглядає і справді не надто енергійно. Втім, трек і не призначався для Євробачення. Ессіла склепала його на колінці в арткемпі в якості тренування. Та всупереч усьому глядачі (або журі) за неї все ж проголосували, і ми побачимо її знову в суботу.

Дреґ-співак від Литви, Ліон Чекка, який на час Євробачення перетворився на сріблястого фантомаса, дуже переживав у грін-румі під час оголошення результатів, але таки вийде в суботу на сцену Євробачення ще раз. До речі, «на олівець» Хаяту: Ліон потрапив на Євробачення аж із п’ятого разу, ніяк не міг пройти нацвідбір.

Після Леона настала черга ветеранів. По-перше, сама співачка Сеніт від Сан-Марино вже вчетверте стає представницею країни на пісенному конкурсі. По-друге, поруч із нею завжди якась «важка артилерія»: колись це був американський репер Flo Rida, а цьогоріч британська ікона Бой Джордж. Але погодьтеся, якщо у вас країна з населенням удвічі меншим за населення Борисполя, то і вибір талантів невеликий, і без легіонерів важко. Але не допомогло. Сан-Марино їде додому.

А от Польща для єврофанів стала сюрпризом. До початку півфіналів усі визнавали голос співачки Алісії, але відверта схожість на музичні патерни Бейонсе та не суперзалипучий приспів змушували ставитися до польського проходу в фінал скептично. Але Алісія потужно виступає наживо. Тож саме це і занесло її до фіналу.

І закривав конкурсну частину гурт «Лавіна» з піснею «Kraj mene». Серби зазвичай возили на Євробачення балканські балади, а тут таке. Тотальне фентезі на сцені. Ну і під час перегляду сербського номера спіймала себе на думці, що десь бачила одного з учасників групи. Так би і мучилась, якби не чат коментарів, де хтось написав «а що роблять на сцені з сербами наші “Молоді”»? Один із них дійсно схожий на Івана Степаніщева. Врешті решт серби до фіналу пройшли. Але відверто кажучи, мало хто сумнівався, що вони пройдуть.

Окремо поза конкурсом виступали італійці та німці. Вони у півфіналах виключно для масовості, бо з бойкотом багатьох країн учасників усе менше і менше — треба ж чимось заповнювати ефір.

Тим часом численні блогери та журналісти в обговореннях першого півфіналу відверто кринжують зі сценарію самого шоу та «сценок», які розігрували між собою ведучі. В один із моментів трансляції коментаторка з ВВС назвала слова ведучих на сцені жартом, на що її колега поруч сказав, що «жарт» — занадто сильне слово задля того, що несуть Міхаель і Вікторія.

Тут був і класичний бородатий жарт про те, як люди плутають Австрію та Австралію. Його роздули до цілої пісні з ростовою лялькою кенгуру на сцені. Співали самі ведучі від Австрії. Австралію в цьому номері представляв «Мілкшейк мен» співак Го-Джо.

Ще був квіз про різні факти з Євробачення різних років, у якому брали участь коментатори з різних країн. Усе б нічого, якби не одрук в одному з питань. Замість 2012 року у варіанті відповіді був 2021. Тільки фанатично віддані прихильники конкурсу могли помітити це. І вони помітили.

Один із жартів міг би бути непоганим, якби сценаристи вчасно зупинилися. Одна з відеовставок була про те, яка з країн найчастіше отримувала в фіналі 0 балів. Виявилося, що рекордсменом є якраз Австрія. Отут би і зупинитися. Самоіронія. Похвально. Але далі пішла довга і нудна ретроспектива, хто ще за всі роки був лузером.

Наостанок відмічу, що єврофани винесли свій вердикт: візитівки артистів також виглядають дешево.

Не надто заморочувалися сценаристи. Останнє речення й стало лейтмотивом Євробачення-2026. Чекаємо на другий півфінал. А згодом і на Гранд Фінал. Не перемикайтеся.