Read in English here.

Останнім часом навколо Суспільного з’явилася величезна кількість викривленої інформації або відвертих фейків. Дехто ці інформаційні атаки пов’язує із наближенням моменту ухвалення державного бюджету, з якого фінансується Національна суспільна телерадіокомпанія. Дехто вважає це наступом на незалежність і спроби влади взяти Суспільне під свій контроль. В одному тексті важко вмістити все, що зроблено за понад чотири роки реформи. Але тут є найважливіші цифри, які, можливо, розвіють маніпуляції навколо реформи, досягнення якої намагаються применшити. 

Суспільне — це не один канал. Що ж таке Суспільне?

Суспільне — це велика корпорація: два загальнонаціональні канали («UA: Перший» і «UA: Культура»), три канали «Українського радіо» (УР-1, «Промінь» і «Культура»), 23 регіональні філії в областях і «UA: Крим», уже досить потужна діджитал-платформа, оркестр, ансамблі, хор і Будинок звукозапису. Подивитись і прочитати про ці активи можна на корпоративному сайті corp.suspilne.media. Суспільне має найбільше покриття з-поміж усіх українських мовників.

Завдяки Революції гідності був нарешті ухвалений закон про Суспільне, і через кілька років у січні 2017 року на базі державних телерадіоканалів було створене Акціонерне товариство «Національна суспільна  телерадіокомпанія України» (АТ «НСТУ»). У спадок компанія отримала здебільшого давно не ремонтовані приміщення, не оформлені землю та будівлі, застарілу техніку і роздуті штати (загалом 7 500 працівників). Загальна площа будівель, споруд в статутному капіталі АТ «НСТУ» – 208 065 м2; у господарському віданні – 7 824 м2. Загальна площа земельних ділянок – 34,6 га. Всього штатних посад станом на жовтень 2021 року – 4148. Навесні 2018 року скоротили понад три тисячі працівників, і ще близько трьохсот у 2020 році. Це був болісний процес трансформації.

Чому ви не позбудетеся зайвого майна? Навіщо витрачати кошти на утримання старих приміщень, які ви не використовуєте?

Згідно з законом НСТУ є об’єктом загальнодержавного значення. Відчуження, передача (крім короткострокової оренди), приватизація нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, земельних ділянок, на яких вони розташовані, а також акцій, що належать державі у статутному капіталі НСТУ, заборонена законом. Аби позбутися «зайвого» майна, потрібно пройти ланцюжок від ініціювання змін до закону та їхнього ухвалення, а згодом погодження всіх інстанцій, включаючи акціонера компанії — Держкомтелерадіо та засновника — Кабінету Міністрів України. Тут же варто згадати, що ці державні органи не можуть втручатися в редакційну політику компанії: це не входить у їхні чітко виписані повноваження, яких доволі небагато. 

Чим компанія відрізняється від сотень комерційних мовників в Україні і кількох державних мовників («Рада», канал іномовлення UATV і «Дом»)?

Суспільне — це найбільша незалежна медіакорпорація країни. НСТУ не залежить від олігархів чи політиків, не обслуговує інтереси бізнес-структур і органів влади. Суспільне належить суспільству і дбає передовсім про його інтереси.  Жоден комерційний канал не буде показувати концерт класичної музики, тому що його подивиться зовсім невелика аудиторія. Це невигідно комерційним каналам. А Суспільне покаже, бо має забезпечувати інтереси навіть невеликих груп населення. Мета комерційного мовника — приносити прибуток власнику і працювати на його інтереси, державного — працювати в інтересах влади, адже саме вона визначає де-факто «державний інтерес» завдяки контролю над державними інституціями. Мета Суспільного — працювати на суспільство, керуючись прозорими правилами редакційної політики, під контролем Наглядової ради, члени якої обираються громадськими організаціями та парламентськими фракціями.

Якби суспільне було створене в 1997 році, коли був розроблений перший закон, і йому дали би свободу дій та відповідну бюджетну підтримку ще тоді, зараз ситуація на ринку була б інакша. Суспільне було би міцнішим, мало би більшу аудиторію. Але НСТУ створили у 2017 році. За двадцять років було створено кілька потужних комерційних медіагруп, власниками яких є олігархи. Звичайно, їм невигідна поява незалежного незаангажованого медіа. Керівники комерційних каналів зараз часто знецінюють реформу, заявляючи, що їхні канали виконують функції суспільного, і просять владу не давати НСТУ гроші. 

Президент Володимир Зеленський назвав «UA: Перший» «державним» каналом. Це так?

НСТУ — суспільний мовник. В українському законодавстві не передбачена «суспільна» форма власності. Тому в законі прописали, що 100% акцій АТ «НСТУ» належить державі, а продати їх не можна, як і майно. Але державні органи не керують Суспільним. Керівництво компанії тепер обирає незалежна Наглядова рада раз на чотири роки. Державні органи не визначають редакційну політику і не мають права втручатися в поточну господарську діяльність. 

Суспільне фінансується з держбюджету, значить, це все ж державний канал?

Повторюємо, Суспільне — це не один телеканал. Так, за законом фінансування НСТУ має становити не менше, ніж 0,2% від загального фонду держбюджету за попередній рік. Проект бюджету на 2022 рік після першого читання передбачає 76% від цієї цифри. На 2021 рік у держбюджеті на Суспільне виділили 2,2 мільярда гривень. Із загального фонду на Суспільне виділили 1 874 158 гривень, і 400 мільйонів було заплановано у спеціальному фонді, який наповнюється податками з лотерейного бізнесу. Чи отримає компанія ці 400 мільйони до кінця року, невідомо, поки що надійшло трохи більше 60 мільйонів.  

В інший спосіб фінансувати таку велику компанію поки що неможливо. Так, вона фінансується з держбюджету, але це не означає, що вона по суті державна (чи провладна). Насамперед у неї інша місія. Дотримання місії гарантує Наглядова рада, яка призначається та діє у незалежний від рішень державних органів спосіб, вона ж вирішує ключові стратегічні питання компанії — від обрання виконавчого менеджменту до затвердження річних планів та прийняття результатів аудитів.

Хоча суспільна телерадіокомпанія має записану в профільному законі формулу, за якою мають вираховуватися її щорічні обсяги фінансування (0,2% від загального фонду держбюджету за попередній рік), на практиці ця норма ще жодного разу не була виконана. Але відповідальності за це ніхто не несе, тому що в Бюджетний кодекс вписали «дозвіл» порушувати цю норму. Щоб розв’язати цю проблему, українські фахівці та експерти Ради Європи запропонували нову модель фінансування НСТУ: записати у Бюджетний кодекс формулу фінансування НСТУ через спецфонд держбюджету, що наповнюватиметься за рахунок ренти за користування радіочастотним ресурсом, яку сплачують мовники та стільникові оператори, і яка ще не має цільового отримувача. Попри обіцянки нової влади, рух до нової моделі фінансування заморожений. 

Скільки ж грошей іде на «UA:Перший»?

На телебачення (канали «UA: Перший», «UA: Культура», «UA: Крим» і «UA: Київ») йде майже 450 мільйонів гривень. З них 25 мільйонів пішло на цьогорічну Олімпіаду, 50 мільйонів  на закупівлю серіального контенту (з короткими правами).

Як бачите, твердження, що на «UA: Перший» йде два мільярди гривень, хибне. Решта грошей іде на забезпечення регіональних філій, а також радіомовлення, цифрових платформ, сервісно-безпекових, адміністративних та загальновиробничих витрат. Кожна філія отримує від 14,6 мільйона (Івано-Франківська) до 32,6 мільйона («UA:Донбас»), разом ~ 600 мільйонів гривень.

І ще цікавий нюанс. Можливо, олігархи і дають на свої телеканали всі заплановані на рік гроші на початку року у січні, але у державному фінансуванні так не буває. НСТУ не отримало два мільярди у січні 2021 року. А якщо точніше, то у січні воно отримало 119,5 мільйонів, лютому – 119,5, березні – 118,4, квітні – 108,3, травні – 102,2, червні – 105, липні – 99,8, серпні – 108, вересні – 114,7, жовтні – 130,7 мільйонів гривень. Зі спеціального фонду — це саме ті 400 мільйонів, і саме вони є видатками розвитку — надійшло станом на жовтень 61,7 мільйонів гривень. 3,3 мільйонів із цих грошей пішли на обладнання; 41,2 мільйона — на придбання прав на футбол; 17,2 мільйона — залишок на рахунку (резерв на футбол).

Зараз компанія працює у межах одного року. І щороку 31 грудня всі гроші, які є на рахунках, забираються в державний бюджет, а не переносяться на наступний рік. У нас немає умов для кількарічного виробництва фільмів і серіалів. А нормального телебачення без цього не буває. Кому, як не великій кількості теле- і кінопродюсерів при владі цього не знати?

Інші канали за два мільярди гривень можуть зробити більше.

«UA: Перший» теж може зробити набагато більше, якщо йому дадуть два мільярди гривень!

Представники влади, особливо ті, які в минулому мали досвід роботи на олігархічних каналах, не раз стверджували, що, мовляв, комерційні канали за набагато менші гроші мають більший рейтинг. Менші? Правда? А як вам, приміром, ось ця новина: «Ахметов інвестував $560 млн у свою медіагрупу». 560 мільйонів доларів — це понад 15 мільярдів гривень! Звичайно, з такими грошима можна і дорогий контент виробляти/закуповувати, і рейтинги піднімати. 

Скільки у Суспільного на 2021 рік комерційних грошей і куди вони йдуть?

Заплановано 73,9 мільйонів гривень, з них 44,6 мільйони — надходження від реклами,  26,7 мільйонів — від оренди. За три квартали надійшло вже 56,2 мільйони (101% плану). За законом обсяги реклами щороку мають зменшуватися; цю норму лобіювали комерційні мовники, які казали: раз Суспільне отримує гроші з держбюджету, то нехай, мовляв, не претендує на рекламні. 

Скільки коштують права на Олімпіаду і футбол?

Вартість ліцензії на показ олімпіади (зимової 2022 і літньої 2024) — три мільйони доларів. За зимову Олімпіаду-2022 треба сплатити цього року (до 15 листопада 2021) 1 847 74 доларів. За літню-2024 треба розрахуватися у 2022 і 2023 роках. Додатково потрібні близько півмільйона доларів за технічні послуги за кожну олімпіаду.

Крім того, за давньою угодою, підписаною ще державною телекомпанією, НСТУ має сплатити за права на показ Чемпіонату світу з футболу-2022. Це велика сума (комерційна таємниця) + техпослуги. Поки що вартість прав оплачена частково. Нагадаємо, відповідно до угоди, половину прав на показ має право викупити медіахолдинг Ріната Ахметова «Україна», але тільки після того, як свою частину сплатить Суспільне. 

Перехід на грейдинг. Чи правда, що менеджмент отримує по три-шість мільйонів зарплатні?

Неправда. 2021 року почався перехід на грейдингову ситему оплати праці працівників. Поки що кількість посад, чию зарплатню підвищили, в АТ «НСТУ» — 2832, в тому числі в центральній дирекції — 1421, у філіях — 1411. Ще 250 посад поки що не отримали підвищення. Решта посад виявилися в межах запропонованих вилок. Останніми на грейдинг перейде керівництво компанії до кінця цього року.

Найбільше маніпуляцій в пресі щодо заробітних плат керівників. Зокрема дехто стверджував, що голова правління отримує шість мільйонів гривень на рік. Насправді голова правління відповідно до контракту (до переходу на грейдинг) має місячну ставку 118 тисяч гривень, члени правління – 98 тисяч. І голова, і члени правління з 1 листопада матимуть зарплатню 180 тисяч. Плюс грейдингова система передбачає можливість щоквартального преміювання (окрім голови і членів правління). Голові і членам правління Наглядова рада може дати річну премію (до шести окладів), але тільки після оцінки їхньої роботи за рік. А ви ніколи не цікавилися, скільки отримують керівники великих комерційних медіагруп з набагато меншою кількістю працівників? Це на порядок вищі суми, ніж у керівництва НСТУ.

Члени Наглядової ради взагалі не отримують грошей — за законом ми працюємо безкоштовно. 

Чому компанія не виплачує матеріальну допомогу?

Виплачує. Зокрема, 2021 року виплатили 1 766 314 гривень, і до кінця року ця цифра зросте. Гроші виплачуються на народження дітей, у зв'язку зі смертю близьких людей або на лікування. 

Це правда, що Суспільне у спадок отримало до 400 років невикористаних відпусток?

Правда. І це був величезний виклик під час переходу на грейдингову систему. Людей вмовляли сходити у відпустки, щоб цей показник зменшився. Станом на кінець жовтня працівників, які мають 400+ днів невикористаної відпустки, двоє, від 300 до 399 днів — троє. 

Де новий контент Суспільного?

Новий контент є і на телеканалах, і на радіо, і на діджитал-платформі Суспільного. 2021 року запущено 134 нових проекти: 22 – на телебаченні, 15 – на радіо, 73 – в ефірі регіональних філій та редакціях для нацменшин; 15 — на цифровій платформі. Ще кілька важливих прем’єр відбудуться найближчим часом.

У серпні до тридцятиріччя проголошення незалежності України відбулася велика прем’єра семисерійного документального фільму «Колапс. Як українці зруйнували імперію зла». Також на «UA:Першому» запущено програми «Прозоро про актуальне», «Прозоро про головне», «Полюси», соціальне токшоу «По-людськи».

З’явилися «Суспільне. Подкасти», ютуб-канал «Суспільне. Країна» та дитячий ютуб-канал «Бробакс», на якому наймолодші глядачі можуть побачити мультфільми виробництва НСТУ. 

Сайту «Суспільне спорт» виповнився рік, під час літньої Олімпіади він став великим помічником «UA:Першому». 

60 проєктів вироблено в рамках програми «Створюй із Суспільним», які транслюються на регіональних філіях. НСТУ отримує все більший досвід у проведенні пітчингів. Якщо будуть внесені зміни до закону, які дозволять спільне виробництво без перепон, НСТУ буде готове проводити пітчинги для великих продакшнів. І робитиме це прозоро.

Крім того, НСТУ підписала і виконала 175 угод про партнерство і співпрацю (інформаційне партнерство). З них 104 на регіональних філіях Суспільного; 71 — у центральній дирекції НСТУ (у середньому 7 угод на місяць). Зокрема Суспільне транслювало другий форум Світового конгресу українців, саміт Кримської платформи, парад до Дня незалежності, Міжнародний саміт мерів, десятки фестивалів і форумів  тощо. 

Де ж рейтинги?

Рейтинги державного УТ-1, а потім Першого національного в останні півтора десятиліття не були високими, адже канал не міг конкурувати з дорогим контентом комерційних телегруп. Аудиторія, в якій переважають літні люди, також дісталася Суспільному «UA:Першому» у спадок. Молода аудиторія перейшла в діджитал, а лінійне телебачення приречене втрачати аудиторію.

Після того, як зникли майже всі старі проекти на «UA:Першому», а нових не змогли виробити через недофінансування у перші роки існування, рейтинг каналу взагалі обвалився. Зараз це єдиний телеканал у корпорації, який офіційно вимірюється щоденно у комерційній панелі Nielsen (хоча він не має на меті отримання прибутку). Після об’єднання регіональних філій в один технічний канал можна отримати щомісячні рейтинги філій. А якщо додати платформу радіо та діджиталу, то загальна аудиторія Суспільного (без урахування соцмереж) — тринадцять мільйонів людей. Тому рейтинг лише «UA: Першого» не є адекватною оцінкою ефективності роботи компанії. Хоча попри все Наглядова рада другий рік поспіль ставить завдання правлінню підняти рейтинги «UA: Першого» і «UA: Культури». І ці рейтинги потроху зростають. 

«Українське радіо» — це суспільне мовлення?

Критики Суспільного очевидно знають, що «Українське радіо» – найпопулярніше розмовне радіо країни — це теж частина Суспільного.

Коли «Українське радіо» було державним, не могло добитися FM-частот, а проводове зменшувалося швидкими темпами. Якщо на початку 2000-х до п’яти мільйонів слухачів мали проводове мовлення, то у 2015 році – мільйон, у 2017 році — 300 тисяч. Після приєднання до Суспільного наші радійники реформували контент та досягли лідерства у сегменті інформаційних радіостанцій. А згодом і отримали загальнонаціональні FM-мережі для трьох каналів радіо, за що велика подяка Національній раді з питань телебачення і радіомовлення. Зараз «Українське радіо» в FM постійно слухають понад три мільйони радіослухачів, в інтернеті — 200 тисяч. Також суспільні станції вже є у цифровому радіоефірі, але поки що лише в Києві, де поки що є тридцять тисяч цифрових приймачів (із них двадцять тисяч вбудовані в нові автомобілі), переважно такого класу як «Лексус».

Крім цього, за даними Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, «Українське радіо» – лідер із кількості україномовного контенту. 

Журналістські розслідування на Суспільному постійно «мочать владу».

Так казали за Порошенка, кажуть і за Зеленського. Це неправда. По-перше, не мочать, по-друге, розслідування не тільки про владу. І команди програм «Слідство.інфо», «Схеми» («Радіо Свобода»),  «Наші гроші з Денисом Бігусом», і департамент журналістських розслідувань Суспільного роблять програми і фільми-розслідування про корупцію як керівництва держави, так і місцевих органів влади, представників опозиції, лікарів, нотаріусів тощо. НСТУ за два роки суспільне зняло вісім таких фільмів.

Чому ви не розповідаєте про свої досягнення?

Ми розповідаємо, просто не всі це хочуть чути. До березня 2020 року компанія взагалі не мала права витрачати бюджетні кошти на промо.

Цього року Суспільне почало створювати гіперлокальну кореспондентську мережу на Чернігівщині, Сумщині і Харківщині. Запущено Суспільну студію, що має п’ять локацій. Тепер із неї транслюється низка програм і новини. У листопаді запускається величезний об’єднаний конвергентний Newshouse на Хрещатику, 26.

Торік Суспільне виплатило борги, які тягнулися ще з часів державного телебачення (зокрема й найбільші й найдавніші: 24-річний борг за «японським кредитом», 10-річний борг Euronews 360 мільйонів гривень), а цього року сплатило понад 10 мільйонів боргів за минулий рік.

Цього року НСТУ вперше отримала позитивний та без жодних зауважень висновок аудиту фінансової звітності за 2020 рік. У компанії запроваджений електронний документообіг та 11 автоматизованих модулів BAS ERP (кадровий та табельний облік; індексація штатного розпису; військовий облік, нарахування зарплат тощо). Щоб із державного перетворитись на Суспільне, новій команді довелося поступово змінити всі застаріли процедури, а для цього розробити і ухвалити понад сотню нових документів і політик. На аутсорс перевели низку штатних функцій: прибирання, транспортне забезпечення, охорона, гримери, сурдопереклад у регіонах тощо.

За перші роки свого існування Суспільне мало багато проблем.  Йому недодавали бюджетів, а реформу знецінювали політики, які замість підтримки б’ють по репутації. Ми не вписуємося в їх систему координат, тому й зазнаємо тиску та несправедливої критики. Перший керівник Суспільного Зураб Аласанія збирав докупи всі колишні ОДТРК, вибудовував вертикаль, ліквідовував «телефонне право», робив компанію незалежною. Тепер Микола Чернотицький починає синхронізувати реформу Суспільного з реформою децентралізації і розвивати компанію.

Один із принципів діяльності НСТУ, прописаний у законі, — пріоритет суспільних інтересів над комерційними та політичними. Мусимо відстоювати його ледь не щодня. Компанія змогла довести попередній владі свою незалежність; на жаль, теперішня поки що не може цього усвідомити.