Народні депутати пропонують внести до складу наглядової ради НСТУ представника Всеукраїнської Ради Церков

Народні депутати Павло Унгурян, Оксана Продан, Юрій Мірошниченко, Сергій Соболєв і Максим Курячий  зареєстрували законопроект «Про внесення змін до статті 8 Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення Україниˮ». У ньому йдеться, що викласти абзац перший частини 1 статті 8 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (Відомості Верховної Ради, 2014, № 27, ст.904 із наступними змінами) у такій редакції:

«1. До Наглядової ради НСТУ входять по одному представнику від депутатських фракцій і груп Верховної Ради України поточного скликання, дев’ять членів від громадських об’єднань та асоціацій, основним видом діяльності яких є діяльність:

1) у сфері освіти та науки;

2) у сфері забезпечення прав національних меншин;

3) у сфері фізичного виховання та спорту;

4) у сфері журналістики;

5) у правозахисній сфері;

6) у сфері захисту інтересів дітей та молоді;

7) у творчій сфері;

8) у сфері місцевого самоврядування;

9) у сфері захисту прав осіб з особливими потребами;

та один представник Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.».

Доповідати по вказаному законопроекту буде народний депутат України Унгурян Павло Якимович.

У пояснювальній записці зазначено, що «релігійні організації України, які об’єднують значну частину населення України (за даними соціологічних опитувань, до 80 відсотків населення України декларує свою релігійність), позбавлені права на своє представництво у складі вищевказаної наглядової ради».

Народні депутати зазначають, що релігійні організації в Україні стабільно посідають одне з перших місць за рівнем суспільної довіри.

«Відсутність у релігійних організацій, а відтак у віруючих громадян, об’єднаних у такі організації, вищезазначеного права може трактуватися як  дискримінаційне обмеження по відношенню до віруючих громадян, а відтак є порушенням статті 24 Конституції України, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права, та яка забороняє обмеження прав людини, зокрема, за ознакою релігійних переконань», – зазначають народні депутати.

Вони пояснюють, що до складу Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій входять 18 релігійних об’єднань країни – православних, католицьких, протестантських, мусульманських та іудейське. За їхніми словами, ВРЦ об’єднує близько 95 відсотків релігійних організацій України і є найбільш презентативним представницьким органом релігійної спільноти України. «Зважаючи на це, пропонується забезпечити представництво релігійних організацій у складі  Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії шляхом введення до її складу представника Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій», – коментують правку до закону народні депутати.

Народний депутат, член Комітету свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк сказав сайту «Суспільне. Детектор медіа», що не вносив би зміни у склад наглядової ради. «Наразі ми маємо збалансовану і дуже кваліфіковану наглядову раду НСТУ, тому мені здається, що зміни не потрібні. Та якщо ця правка буде прийнята, я не вбачаю у цьому занадто великої проблеми. Будь-яка людина не зможе зробити так, щоб наглядова рада стала недієвою», – зазначив народний депутат.

Пан Шверк не вважає, що парна кількість членів у наглядовій раді Суспільного може вплинути на якість голосування.

«Ми мали таку ситуацію, коли обирали керівника Суспільного. Тоді в обох кандидатів було порівну голосів. Це невелика проблема. Наглядова рада в будь-якому разі зможе прийняти якісне рішення», – додав він.

Олексій Панич теж не має заперечень проти такої ідеї. «Я б заперечував, якби йшлося про представника не від ВРЦ, а від "релігійних громад України", якого обирає невідомо хто невідомо як. Так була б небезпека, що до складу Наглядової ради потрапить якийсь релігійно налаштований радикал, з яким важко буде вести діалог. А представник саме від Всеукраїнської Ради Церков - чому б ні? Якщо ВРЦ змогла зіграти дуже конструктивну роль під час Майдану, гадаю, що зможе і зараз. Тим паче що, наскільки я знаю, в інших європейських країнах є прецеденти членства духовних осіб в наглядових радах суспільних мовників», – прокоментував поправку пан Панич.

Деякі члени наглядової ради наголошують, що «не час ділити крісла, а час будувати фундамент». У них є побоювання, що у разі, якщо законопроект буде висунуто на голосування, то до нього випадково вночі буде внесено ще якісь поправки, які імовірно можуть нашкодити збалансованості наглядової ради Суспільного. Також інші громадські організації, які не ввійшли до складу наглядової ради, теж можуть наполягати на присутності свого кандидата у складі НР. Члени наглядової ради нагадують, що зміни до законопроекту, які народні депутати не помітили і проголосували за них,  уже були внесені під час розгляду бюджету на Національну суспільну телерадіокомпанію України. А якщо хтось із представників Всеукраїнської Ради Церков чи інших організацій хоче презентувати свою ідею, то для цього проводяться  громадські обговорення,  як було з мовленням національних меншин, коли на круглому столі десятки представників ГО висловлювали свої пропозиції щодо концепції. 

«Звичайно, що закон про суспільне не досконалий і потребує оновлення. Однак реформа лише почалася. Якщо на початку вносити зміни, це буде ризиковано. Адже важливо не те, щоб у складі НР було більше членів, а те, щоб вона працювала надійно та стабільно», – зазначає джерело у НР.

Нагадаємо, у Національній суспільній телерадіокомпанії України розроблять два формати програм, в яких братимуть участь представники релігійних організацій. Восени на «UA: Першому» має вийти в ефір оновлене дискусійне шоу «Світло» та програма просвітницького напрямку, яка зосереджуватиметься на одній релігійній організації.

Як писав сайт «Суспільне. Детектор медіа», у березні 2017 року президент Асоціації «Новомедіа» Руслан Кухарчук запропонував розширити склад наглядової ради НСТУ з 17 до 18 членів, додавши представника від християнських церков України. Юрист Інституту медіа права (Цедем) Ігор Розкладай сказав СМ, що згідно з Законом «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», не можна розширювати склад Наглядової ради НСТУ.

Зазначимо,  що 19 січня 2017 року публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» зареєстровано як юридичну особу і припинено юридичну особу НТКУ.

З дня реєстрації ПАТ НСТУ наглядова рада вступила у свої повноваження. Згідно з законом, строк повноважень членів наглядової ради НСТУ становить чотири роки. Наглядова рада НСТУ працює на громадських засадах.  Відповідно до закону про суспільне мовлення вона здійснює нагляд за діяльністю суспільного мовника та має визначити основні напрями діяльності НСТУ, призначити п’ять членів редакційної ради НСТУ, обрати на конкурсних засадах на чотири роки голову правління НСТУ та, за його поданням, членів правління, встановити умови та розмір оплати праці працівників НСТУ тощо.

17 грудня 2015 року Нацрада затвердила склад наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України. До її складу ввійшли обрані відкритим чесним конкурсом представники від громадськості та делеговані депутатськими фракціями, які самі не є депутатами. 

Від громадських об’єднань та асоціацій членами наглядової ради були обрані: Володимир Бринзак – у сфері фізичного виховання та спорту, Євген Глібовицький – у творчій сфері, Дарія Карякіна – у сфері забезпечення прав національних меншин, Тетяна Лебедєва – у сфері журналістики, Вадим Міський – у сфері захисту інтересів дітей та молоді, Олексій Панич – у сфері освіти та науки, Віктор Таран – у сфері місцевого самоврядування, Тарас Шевченко – у правозахисній сфері, Наталя Скрипка – у сфері захисту прав осіб з особливими потребами.

Від депутатських фракції та груп членами наглядової ради НСТУ стали Тарас Аврахов (депутатська група «Воля народу»), В’ячеслав Козак (депутатська фракція Радикальної партії Олега Ляшка), Лаврентій Малазонія (депутатська фракція політичної партії «Опозиційний блок»), Світлана Остапа (депутатська фракція політичної партії «Об’єднання «Самопоміч»), Віталій Портников (депутатська фракція політичної партії «Народний фронт»), Сергій Таран (депутатська фракція партії «Блок Петра Порошенка»), Ігор Хохич (депутатська група «Відродження»), Володимир Яворівський (депутатська фракція політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).

comments powered by Disqus