Фільм створено командою Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного. На прикладі історій представників киримли, кримчаків і караїмів він демонструє факти вкраденої росіянами в різні роки мультикультурності як складової української ідентичності.

Колорит і самобутність півдня України гості заходу відчули буквально з порогу, бо тут їх зустрічали аромат лаванди й кави, тепла атмосфера та душевність спілкування в колі друзів. Як зауважив директор державного підприємства «Кримський дім», актор і режисер Ахтем Сеітаблаєв, «тут завжди раді бачити кожну людину, якій не байдуже».

Ахтем Сеітаблаєв

Він подякував Суспільному за фільм, зазначивши, що нині важливо пам’ятати про окуповані території, зокрема про Крим, із якого й почалася сучасна війна.

«Декілька сторіч наші вороги намагаються зробити все для того, щоб ми забули, хто ми є, забули, де наше небо і наша земля, що нас ідентифікує, які наші мрії, чого ми прагнемо. А прагнемо ми самі вибудовувати свій порядок денний, ми прагнемо розмовляти мовою наших батьків. Ми прагнемо сталого розвитку, кращого майбутнього для наших дітей. Тому для мене як для очільника Кримського дому надзвичайно важливо й дуже хвилююче те, що сьогодні цей захід відбувається тут. Сподіваюся, що ми будемо продовжувати нашу спільну працю для того, щоб пам’ятати, що і Крим, і Луганськ, і Донецьк, й інші наші території, які перебувають в окупації, обов’язково повернуться до складу України не тільки за визначенням міжнародного права, а й де-факто», — говорить Ахтем Сеітаблаєв.

Ініціаторкою документального проєкту «Мій Крим» була керівниця Координаційного центру мовлення національних меншин Анастасія Гудима. У коментарі для «Детектора медіа» вона сказала, що їй особисто соромно, що значну частину свого життя вона не знала, хто такі корінні народи, а зараз радіє, що може про це говорити завдяки Суспільному на широку аудиторію українського суспільства.

Анастасія Гудима

«Чому я не знала цього раніше? Тому що Росія роками та століттями притісняла народи, які намагаються бути інакшими. Це те, що вона робить зараз під час повномасштабного вторгнення — вона стирає нас як націю. Це вона робила і раніше, просто знищувала унікальні етноси нашої держави. Це, по суті, ми, бо ми складаємося з маленьких мультикультурних частинок. Цей фільм — це база, яка потрібна загалом українському суспільству. Чому це важливо зараз? Тому що Росія зараз стирає нас із лиця землі, українцям важливо знати і розуміти, що те саме вже пройшли кримські татари, кримчаки й караїми. Вони пережили депортації зі свого рідного дому, вони втратили свою рідну домівку — а зараз рідні домівки втрачають українці. Тим самим ми можемо більше та глибше зрозуміти ці корінні народи, зрозуміти, чому нам важливо об’єднуватись і бути разом», — розповідає Анастасія Гудима.

У центрі оповіді фільму «Мій Крим» — три історії про життя представників трьох корінних народів. Герої фільму, які також були присутні на презентації, — Ділявер Осман, диригент Київського національного академічного театру оперети (киримли), Наталія Марткович, донька останнього караїма з міста Галича Івано-Франківської області Семена Мартковича, одного із засновників Галицького музею караїмської історії та культури (караїмка), В’ячеслав Ломброзо, заступник голови Міжнародної громадської організації «Фонд досліджень та підтримки корінних народів Криму» (кримчак).

Анастасія Гудима розповідає, що знайти героїв для стрічки було нескладно, представників корінних народів України на підконтрольній території залишилось небагато. «В’ячеслав Ломброзо — єдиний кримчак на підконтрольній території України, в Криму ми не знаємо достеменно їхньої кількості. Ділявер Осман — просто фантастичний диригент оперети. Він чудово може розповісти про свою родину, про історію. Ми давно дружимо з Оленою Арабаджи, головою караїмської громади України. Вона мені нагадала про караїмський музей у Галичі, де нам розказали про останнього караїма Галича Шимона та його дочку Наталю», — розповідає Анастасія Гудима.

Вони ще раз, дивлячись документальний фільм, проживають непрості долі своїх родин, а разом із ними й інші глядачі в залі проходять складний шлях родин корінних народів із роками забуття та геноциду, відчувають відважний дух спротиву, який допомагає їм відроджувати свою культуру, зберігати традиції та віднаходити своє місце у світі.

Ділявер Осман

«Цей фільм треба дивитись усім. Я дуже радий, що мій народ нарешті визнали корінним народом на законодавчому рівні. Таких фільмів дуже мало, наша історія дуже викривлена. Кримчаки, караїми, киримли — це один народ, який жив і сформувався в Криму. Такі фільми мають бути, це ж не тільки моя історія — таких історій тисячі. Скільки людей — стільки й історій. Якщо таких фільмів буде більше, то і обізнаність людей буде значно ширшою», — зазначає Ділявер Осман.

В'ячеслав Ломброзо

«Дуже вдячний вашій команді за те, що ви зробили. Я ще не бачив такої роботи, щоби простими словами, сюжетами показали різницю між трьома корінними народами, що дуже важливо для ідентифікації кожного з них. По-друге, протягом свого життя я чув багато історій про кримських татар, караїмів, кримчаків — і все одно історії донині хвилюють, до цього не можна звикнути. Не уявляю, як людство може вчиняти так з іншими людьми, як-от депортації, які ви бачили у фільмі. Щоразу слухаючи розповіді своїх дідусів, бабусь про розстріли кримчаків, не міг усвідомити, що все-таки ми живі», — говорить герой фільму В’ячеслав Ломброзо.

Наталія Марткович

«Дякую, що ви таку увагу проявили до цінної теми, яка порушується, напевно, тільки серед тих, кому це болить. Насамперед дякую від імені свого батька та від української громади караїмів маленького містечка Галича», — сказала героїня фільму Наталія Марткович.

За словами авторки й режисерки документального проєкту «Мій Крим» Олени Кривенко, задум зняти таку стрічку виник три роки тому.

Олена Кривенко

«Цього року ми вирішили, що нам обов’язково треба його відзняти, оскільки зараз майже кожен українець розуміє цей біль і страждання, через які пройшли наші корінні народи, коли неможливо поїхати до рідних, у свій рідний будинок, на свою рідну землю. Я думаю, що це вдалий час для цього фільму, його будуть дивитися херсонці, мелітопольці, маріупольці, які відчули це на собі. Я з Бучі, я втрачала дім на чотири місяці та не уявляла, як може бути, що я туди ніколи не повернусь. Я не можу уявити, як ці люди так довго живуть без дому», — розповіла авторка та режисерка фільму Олена Кривенко.

Після показу фільму глядачі дискутували про те, як громадянське суспільство має розуміти Крим та корінні народи. В обговоренні взяли участь Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, Таміла Ташева, постійна представниця президента України в АР Крим, Ескендер Барієв, голова Кримськотатарського ресурсного центру, Тарас Шевченко, заступник міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції.

Рефат Чубаров

«Щоб нація зрозуміла тих, хто поряд, вона має насамперед усвідомити себе, свою історію, свій шлях. Українське суспільство дуже важко проходить цей шлях усвідомлення, але випробування останніх десяти років нарешті викристалізували українську політичну націю, розуміння, яка її роль у побудові держави та яка її відповідальність. Сьогодні через випробування українська етнічна нація усвідомлює, що вона є тим, хто об’єднує багатоетнічну українську спільноту, й вона справді усвідомлює, що ця спільнота дуже різна. Мені здається, що нам треба зробити ще кілька кроків для того, щоб ця різність не сприймалась як загроза», — сказав Рефат Чубаров.

Прем’єра документального фільму «Мій Крим» відбулася 9 серпня  на платформах Суспільного: у прямому ефірі марафону «Єдині новини #UAРазом», на ютуб-каналі «Першого» та на місцевих каналах Суспільного мовлення. Аудіоверсія фільму прозвучала на «Українському радіо».

Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»