Ми дорослішали разом з Суспільним
19 січня Суспільному мовнику виповнюється 4 роки. А це означає, що закінчується термін повноважень першого складу наглядової ради акціонерного товариства «Національна Суспільна телерадіокомпанія України» (АТ «НСТУ»).
Перший документ, який був напрацьований і ухвалений членами НР, - це була місія Суспільного: «Захищати свободи в Україні. Надавати суспільству достовірну та збалансовану інформацію про Україну та світ, налагоджувати громадський діалог задля зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності, української мови та культури, особистості та українського народу».
Проблеми, з якими зіштовхнувся перший склад НР
Якщо місію Суспільного добре розуміли всі, то свою місію як члена НР, направду, ні. Найголовніша, на мій погляд, проблема була в тому, що деякі члени НР вважали, що вони зобов’язані представляти не суспільство загалом, а лише ту сферу, чи політичну силу, яка їх висунула. А значить, щоб було більше згадок про них в ефірі. Наприклад, представник однієї з парламентських сил, якось обурювався під час засідання, що лідера цієї партії не запрошують без інформаційного приводу в ефір. Але це було на початку, потім все змінилося, ми дорослішали разом із Суспільним.
Ще одна важлива проблема – це розподіл повноважень між членами НР і правлінням. Думаю, тут кілька причин. Перша – законодавча неузгодженість. Ми в першу чергу керувалися спеціальним Законом про Суспільне. Але НСТУ – це ще й акціонерне товариство, а в Законі про АТ прописані набагато ширші повноваження для членів наглядових рад. «Перетягування ковдри» призвело до розуміння необхідності оновити Закон про Суспільне, прописавши там частину норм із Закону про АТ, які просто необхідно виконувати членам НР.
У чому полягала колізія, чому ми не могли виконувати закон про АТ у повному обсязі? У тому, що НСТУ – особливе акціонерне товариство, не заточене на отримання прибутку, з членами наглядової ради, які працюють на громадських засадах. Це єдина наглядова АТ в Україні, яка працює безоплатно. І це, на мою думку, абсолютно неправильно. Тому що члени НР (особливо керівництво) витрачає дуже багато часу на виконання повноважень. Маючи ще й основну роботу, це просто важко. Тому люди мають право на відшкодування за витрачений час. І тут не йдеться про сотні тисяч гривень заробітної плати, які отримують наші колеги із НР звичайних АТ.
І ще один важливий нюанс. Оскільки члени НР були волонтерами, то частина працівників НСТУ не сприймала цей колегіальний орган як орган управління, думаючи, що це просто чергова громадська рада.
Ще одна проблема, яка ледь не призвела до масштабної кризи, – це неправильна, на мій погляд, структура компанії, яка була ухвалена як перехідна і тимчасова, але проіснувала два роки. Відповідно до цієї тимчасової структури виконавча влада в НСТУ перейшла в руки до виконавчого директора, а правління перетворилося на таку собі міні наглядову раду. Цей «тимчасовий уряд» провів масштабне скорочення штату (з 7,5 тисяч працівників було скорочено близько 3 тисяч). Але налагодити нормальне виробництво контенту йому було важко, і не тільки через брак коштів. Поясню чому.
Нагадаю, до НСТУ ввійшли два загальнонаціональні телеканали («Перший національний», який досі багато хто називає «УТ-1» та канал «Культура»), три канали «Українського радіо» («УР-1», «Промінь» і «Культура»), обласні і кілька регіональних державних ТРК. І ось ці всі державні установи стали однією юридичною особою. Водночас конкретно відповідальних за платформи не було. Бо члени правління, яких обрала НР за пропозицією голови правління, були відповідальні за напрями, а не за платформи. Приміром, були відповідальні за суспільно-політичний, просвітницький, розважальний напрям тощо. Тобто вони мали стежити за виробництвом контенту свого напряму на всіх платформах (загальнонаціональних каналах, радіо, регіональних філіях). Ця модель не стала ефективною, тому НР разом з правлінням її змінила, повернувшись до традиційної. Тепер є члени правління – відповідальні за платформи. І тепер власне правління і є виконавчим органом НСТУ (у новій структурі вже немає посади виконавчого директора).
Спеціальних навчань для членів НР не було, тому ми вчилися на своїх помилках. Зокрема гарним уроком стала для нас відставка голови правління Зураба Аласанії 31 січня 2019 року і подальший судовий процес. Наглядова рада суд програла, але стала після нього набагато міцнішою. Згідно з рішенням суду, ми зобов’язані були керуватися не тільки нормами спеціального закону про Суспільне, а й закону про АТ. Ми мали про відставку повідомити завчасно, розглянути це питання на засіданні комітету з питань призначень і винагород, заслухавши голову правління.
Що нам вдалося зробити
До першого складу НР ввійшли дуже різні люди, але ми стали колегіальним органом. І в цьому була заслуга першої голови НР Тетяни Лебедєвої. Я, як наступна голова НР, намагалася продовжувати ці традиції: повага один до одного, прозорість і відкритість.
15 січня 2021 року ми провели 50-те засідання. Протягом чотирьох років ми розглянули майже 300 питань роботи компанії й ухвалили низку стратегічних документів, які заклали фундамент роботи Суспільного мовлення на майбутні роки.
Ми ухвалили місію, Основні напрями діяльності, Стратегію НСТУ, Редакційний статут, пакет документів для проведення конкурсу, Концепцію мовлення з тематики національних меншин; Концепцію дитячого та підліткового мовлення НСТУ; Концепцію регіонального мовлення НСТУ тощо.
Подяка від колективу телерадіокомпанії - найдорожча нагорода
Суспільне реформувалося відразу в кількох площинах: проводилася ревізія контенту; продовжувалися облік/реєстрація/перереєстрація майна і землі; оптимізувався штат, вибудовувалася управлінська вертикаль; вибудовувалися нові відносини з владою/бізнесом/громадським сектором. НСТУ – тепер не додаток до влади, як колись була НТКУ, не обслуговуючий персонал. Це незалежна інституція, яка працює на благо суспільства, не заангажована жодною політичною силою, не працює на догоду олігархам.
Суспільне, яке згідно з законом має фінансуватися з держбюджету, всі перші чотири роки недофінансовувалося. Тому наглядова рада перші роки не вимагала створення апарату. Але коли ми зрозуміли, що обсяг навантажень на нас збільшується (самих листів/звернень надходили десятки на місяць), то попросили створити маленький апарат: секретар, юрист і корпоративний секретар. Це полегшило нашу роботу, яка стала набагато системнішою.
Оскільки відповідно до Закону ми не маємо права втручатися в поточну господарську діяльність, а нам необхідно було проводити нагляд за діяльністю компанії, ми, окрім Ревізійної комісії, створили Службу внутрішнього аудиту, яка тепер звітує нам про результати перевірок та реакцію правління на рекомендації служби.
Перша наглядова починала з нуля, ми працювали з 2016-го, за рік до реєстрації ПАТ «НСТУ», брали участь в розробці проєкту Статуту майбутньої компанії, вивчали закордонний досвід. Прецедентів не було, і нам було важко. Але, думаю, що ми збудували не тільки фундамент, а й перший поверх. Головне, що ми намагалися напрацювати правила і зробити так, щоб компанія жила за цими правилами. І хоч деякі політики намагаються применшити роль Суспільного, абсолютно не розуміючи суті реформи, все ж я впевнена, що Суспільне відбулося, і відкату назад не буде.
Дуже дякую донорам за підтримку Суспільного загалом і наглядової зокрема. Ні, це не означає, що вони нам доплачували за роботу. Вони допомагали нам з експертами з європейських суспільних мовників, надавали допомогу в експертизі документів і проведенні заходів тощо. Багато значила й їхня моральна підтримка Суспільного, велика зацікавленість в його існуванні та розвитку. Іноді здавалося, що уряди інших країн підтримують нас більше, ніж наша влада.
Завдання для наступного складу наглядової ради НСТУ
Бажаю успіхів усім, хто незабаром увійде до НР. На вас чекає багато роботи, а також внутрішньої і зовнішньої критики. Нагадаю, НСТУ створена на базі державних мовників, з 4 тисяч працівників – десь 60-70 % – це ті, хто працював на державному. Не всі вони розділяють місію Суспільного, але роботу змінювати не хочуть (або не можуть). Крім того, дуже невеликий відсоток політиків розуміють важливість реформи. І це завдання для майбутньої НР – роз’яснювати переваги суспільного мовлення над державним. Думаю, вам стане у нагоді навчання, яке ми для вас запланували.
Законопроект про чіткий розподіл повноважень наразі напрацьований, навіть підтриманий профільним парламентським комітетом, але в сесійну залу ще не виносився. І це також завдання вже для наступного складу НР. Зміни до закону треба пролобіювати, бо його ухвалення має полегшити роботу всієї компанії.
На скарги політиків на контент на Суспільному доведеться роз’яснювати, що Наглядова не втручається в контент. Скарги на контент тепер розглядає Редакційна рада. Якщо будуть скарги на поведінку працівників Суспільного, в тому числі голови правління, їх тепер розглядає Комісія з етики, керуючись Кодексом корпоративної етики.
Вам за будь-якої нагоди будуть закидати низькі рейтинги «UA:Першого». Це справді так, але сподіваюсь, що цього року коли НСТУ дали набагато більше фінансування, ніж минулі роки, ситуація виправиться кардинально. І принагідно нагадуйте, що Суспільне - це не лише «UA:Перший», а й інші телерадіоканали та діджитал-платформа. І досягень там вистачає.
Наразі я щодня вмикаю «Ранок на Суспільному» і радію, що скінчилася «Ера» Деркача. Увечері дивлюся «Новини» на Суспільному – і мене не трусить від маніпуляцій, як при перегляді інших каналів. Вдень – вмикаю на мобільному додатку «Українське радіо», де завжди можу послухати цікавих експертів, а також українську музику. У твітері, телеграмі, інстаграмі, фейсбуці, тік-ток й ютубі протягом дня бачу інформацію від Суспільного і про Суспільне. І це круто. Суспільне стає все ближчим до своєї аудиторії, до людей. Останні соцдослідження це підтверджують.
Впевнена, реформа триватиме, незалежно від того, хто входитиме до нової Наглядової ради. І ще раз дякую всім колегам, які абсолютно безкоштовно створювали Суспільне мовлення в Україні!