«Війна створює можливості. Суспільне скористалося цим». Як представники комітету гуманітарної та інформполітики ознайомлювалися з роботою НСТУ

«Війна створює можливості. Суспільне скористалося цим». Як представники комітету гуманітарної та інформполітики ознайомлювалися з роботою НСТУ

09:37,
11 Лютого 2023
4207

«Війна створює можливості. Суспільне скористалося цим». Як представники комітету гуманітарної та інформполітики ознайомлювалися з роботою НСТУ

09:37,
11 Лютого 2023
4207
«Війна створює можливості. Суспільне скористалося цим». Як представники комітету гуманітарної та інформполітики ознайомлювалися з роботою НСТУ
«Війна створює можливості. Суспільне скористалося цим». Як представники комітету гуманітарної та інформполітики ознайомлювалися з роботою НСТУ
Народні депутати обговорили з представниками Суспільного шкоду і користь від спільного телемарафону, амбітні плани на 2023 рік, потребу у середніх хвилях і де на це взяти гроші.

Політики часто критикують Суспільне за те, що, мовляв, витрачає бюджетні гроші, але не має досить великих рейтингів. У відповідь на цю критику представники Національної суспільної телерадіокомпанії України вже роки зо два за кожної нагоди запрошували народних депутатів прийти на екскурсію і на власні очі, а не тільки з рейтингів, оцінити роботу компанії. У грудні 2022 року в НСТУ з’явився новий департамент взаємодії з органами державної влади, який очолила медійниця й у минулому народна депутатка Ольга Червакова. Один із перших результатів роботи департаменту — організоване 7 лютого виїзне засідання підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, присвячене Суспільному, його місії та завданням під час війни.

Для народних депутатів Микити Потураєва (голови комітету), Євгенії Кравчук (заступниці голови комітету), Ірини Констанкевич, Володимира В'ятровича, Миколи Княжицького, Олександра Санченка, а також для заступника міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тараса Шевченка, членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Максима Онопрієнка і Тетяни Руденко провели екскурсію у ньюзхаусі Суспільного на Хрещатику, 26, який повноцінно запрацював у грудні 2021 року, але через війну його тепер називають «резервним центром телерадіокомпанії». Потім було засідання, яке модерувала голова підкомітету з інформаційної політики та євроінтеграції Євгенія Кравчук.

Плани на 2023 рік: багато якісного контенту і цілодобовий інформаційний канал

Засідання розпочали голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа та голова правління Микола Чернотицький, які розповіли про рік життя і роботи компанії під час війни, виклики і плани щодо виробництва та зміни структури і культури компанії на 2023 рік.

Світлана Остапа коротко розповіла, як у 2022 році працювали Перший телеканал, «Суспільне Культура», три загальнонаціональні радіоканали, філії, діджитал-платформа, правління Суспільного і наглядова рада, про участь у «Євробаченні-2022», підготовку до «Євробачення-2023», спортивні трансляції і дитячий контент. За її словами, команда Суспільного виготовила десятки тисяч годин власного контенту, як інформаційного, так і просвітницького, завдяки цьому частка Першого за рік зросла у понад три рази, частка «Суспільного Культури» — у 10 разів. «Довіра до новин Суспільного стабільно висока 84%, нашим новинам довіряють», — сказала вона. Зокрема, Світлана Остапа відзначила фільми «Щедрик проти “русского міра”», «Спадок Терещенків», «У пошуках Сковороди», «Між крапельками», «Плавильний котел», «Герої», який виходить щотижня у нацмарафоні, та інші.

Микола Чернотицький поділився планами на 2023 рік: попри недофінансування НСТУ з бюджету, завдяки підтримці донорів компанія планує виробити і запустити документальні історично-просвітницькі проєкти і фільми, художні і документальні серіали, нове суспільно-політичне токшоу «Новий відлік» і ранкове шоу «Перше шоу». Також він розповів про результати співпраці з Бі-бі-сі щодо «Євробачення-2023».

2023 рік буде знаковим для регіонального мовлення. Членкиня правління Суспільного, відповідальна за інформаційне мовлення та діджитал-платформи, Тетяна Кисельчук, яка 9 лютого звільнилася з цієї посади, розповіла, що на двадцять дві філії чекає децентралізована контентна трансформація. На базі філій створять шість хабів — на сході, півночі, півдні, заході і північному сході країни. Їм підпорядковуватимуться бюро у кожному регіоні. Кожен із хабів вироблятиме 4—6 годин прямого ефіру на день. До початку великої війни кожна філія виробляла півтори години прямого ефіру на день.

«Ми зробимо інформаційний канал, який матиме 24 години прямого ефіру.  Побудуємо маленькі нюзхауси по всій Україні. У нас залишиться та сама кількість хронометражу на радіо, а сторінки в соціальних мережах будуть розвиватися швидше і зручніше», — сказала Кисельчук.

Хаби вже працюють у Львові, Ужгороді  і Рівному. Вони виробляють спільно з іншими філіями 12-годинний спецефір «Суспільне. Спротив» (щобудня з 7:00 до 11:00, з 12:00 до 16:00 та з 17:00 до 21:00). Голова правління НСТУ анонсував: японці інвестуватимуть у будівництво студій у Львові та Одесі. «У Львові зараз готується велика студія, такої навіть в Олівці немає», — додав Чернотицький. Євросоюз допомагатиме з будівництвом студії в Черкасах. «У нас не закритий Чернігів і східний хаб із безпекових причин — ми повернемося до нього, коли буде перемога», — поділився Чернотицький.

Централізація чи децентралізація на базі філій Суспільного?

Народні депутати хвалили Суспільне і дякували за роботу. Наприклад, голова підкомітету з питань музичної індустрії Олександр Санченко похвалив Суспільне за серіал «Спадок Терещенків»: «Дивився, він збалансований». Та не обійшлося без критики.

На думку Ірини Констанкевич, у філіях Суспільного відбувається не децентралізація, а централізація, бо «хто забирає гроші, той забирає все». Обрана від Волинської області депутатка розповіла, що на Волині працівники Суспільного отримали попередження, що працюють до 31 березня, а радійники мають лише 25 хвилин ефіру. «Як ці процеси назвати? Волинський регіон є прикордонним, він втрачає можливості бути представленим», — зазначила вона.

Микола Чернотицький відповів: «Ми централізуємо фінанси і адміністративне підпорядкування. Кореспонденту на Волині чи в Сумах має бути все одно, звідки від отримує гроші, він має виробляти контент. Кількість контенту і тем, які висвітлювали, на Волині не зменшується. Для нас важливо сфокусуватися на якості. Коли будуть місцеві вибори, ми проведемо на Волині дебати. Для нас простіше приїхати і розгорнути пересувну телестанцію, зробити кілька днів прямих ефірів, щоб це бачила вся Україна».

За словами Світлани Остапи, у Волинській філії як у бюро працюватиме 45 людей, у хабах — 98 людей. Вона згадала, як ще два роки тому від керівництва Суспільного  влада вимагала закрити всі філії або залишити в кожній по три людини. «Ми постійно маємо виправдовуватися, що це наша перевага і пріоритет», — пояснила Остапа.

За словами Тетяни Кисельчук, вона вагалася, яку філію зробити хабом: Волинську чи Рівненську. «У Луцьку сильна команда керівників, але мала студія для інформаційного каналу і не було підвалу. У Рівному є сховище», — пояснила вона.

Член правління, відповідальний за радіо і телебачення, Дмитро Хоркін звернув увагу, що у кожному обласному центрі залишається радіомовлення. «Ми не міряємо відрізками, нам важливо задовільнити інформаційні потреби», — наголосив він. І згадав, що Сергій Ткачук, який був продюсером «Українського радіо Луцьк», а в березні 2020 року перейшов на «Українське радіо», тепер робить програму про волинську музику на всю Україну.

Шкода чи користь Суспільному від нацмарафону?

Представники «Європейської солідарності» Микола Княжицький і Володимир В’ятрович похвалили Суспільне за роботу під час війни і порадили вийти з національного марафону. «Поки буде марафон, розвиватися Суспільному і впроваджувати зміни в ефірі буде складно. Була б моя воля, дав би марафон робити Суспільному», — сказав Княжицький. На його думку, Суспільне має зосередитися на виробництві документальних фільмів і серіалів про культуру та історію. «Ми це повинні підтримувати і розвивати, комерційні канали цього робити не будуть», — сказав Княжицький і виступив за те, щоб Суспільне могло знімати у копродукції з європейськими мовниками. Микола Княжицький вважає, що недофінансування Суспільного — це сором. «Ми маємо робити все, щоб Суспільне отримало повне фінансування, маємо лобіювати виділення грошей на виробництво фільмів», — сказав він.

«Суспільне росте і спинається на ноги», — сказав Володимир В’ятрович. Він відзначив історичні серіали, які вийшли у 2022 році в ефірі «Суспільного. Культура». «Хочу ще. Робіть ще такого роду проєкти. Нам бракує історичного контенту», — побажав він. Також народний депутат зауважив, що «участь у марафоні ставить під загрозу реалізацію більшість із планів», які оголосив Чернотицький. «Марафон дедалі більше політизується, це кидає тінь на Суспільне, а Суспільному важливо зберегти свою політичну незалежність», — сказав Володимир В’ятрович.

Із ними не погодилися Євгенія Кравчук і Микита Потураєв. «З точки зору представленості політичних партій до Суспільного найменше питань», — сказала Кравчук і додала, що за рахунок аудиторії, яка раніше була на комерційних каналах, значно зросла аудиторія Суспільного.

Щодо політизації Чернотицький сказав: «Ми рахуємо депутатів, щоб баланс не був порушений».  Світлана Остапа згадала про моніторинги «Детектора медіа»: «Кожен канал представляє аж дві політичні сили, тільки у слоті Суспільного є всі політичні сили, крім ОПЗЖ».

«Ми цінуємо зроблене і до 24 лютого, і під час війни. Війна створює можливості, і Суспільне скористалося цим. Аудиторія зросла, рівень довіри зріс. Марафон має природно завершитися. У нього є потенціал, всі учасники можуть реалізувати його», — сказав Микита Потураєв.

За його словами, зараз українські бюджетні гроші йдуть на оборону, і 62% державного бюджету формується за рахунок міжнародної підтримки.  «Закон про створення НСТУ — такий самий євроінтеграційний закон, як і закон про медіа. Він так само свого часу був у вимогах, був прийнятий як одна з вимог. Ми під нього багато чого отримали, зокрема безвіз. Коли Україна не виконує євроінтеграційний закон — це порушення зобов’язань. Міжнародні партнери мають нагадали, що це їхня вимога, вона нікуди не поділася. Закон про НСТУ має виконуватися», — сказав Потураєв.

Мовленню на середніх хвилях під час війни — бути

Євгенію Кравчук цікавило мовлення на середніх хвилях. Микола Чернотицький розповів, що у 2021 році НСТУ отримала повне фінансування, тому з першого лютого 2022 року відновила мовлення «Українського радіо» в середньохвильовому діапазоні на частоті 549 КГц. Середньохвильовий найпотужніший передавач «Українського радіо» у селі Луч Миколаївської області покривав більшу частину території України (вдень — 60% території включно з окупованими територіями, а з вечора до ранку — всю територію України). Маріупольська міська рада за допомогою цього передавача повідомляла про евакуаційні колони. Але він працював на лампах, які виробляли тільки в Росії. У 2022 році росіяни знищили цей передавач, тому сьогодні неможливо його відновити.

Щоб запустити інші передавачі, потрібні гроші. У 2023 році НСТУ має на триста мільйонів гривень, або на 20% менше грошей, ніж у 2022 році. Світлана Остапа додала, що «тому була можливість платити за середні хвилі, зараз цих кошті немає».

«Ми просимо виділити гроші напряму Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення з резервного фонду. Суспільне не претендує на ці гроші. Ми готові включатися, щоб шукати передавачі для Концерну РРТ за допомогою міжнародних донорів», — сказав Микола Чернотицький. Він не впевнений, чи будуть у майбутньому використовуватися середні хвилі, але під час війни вони мають бути.

«За результатами засідання підкомітету напишемо листи в посольства Канади і Німеччини та в Міністерство оборони, щоб допомогли з передавачами», — пообіцяла Євгенія Кравчук.

Технічний директор концерну РРТ Сергій Семерей пояснив, що є три передавачі, роботу яких варто відновити, — два в Одесі і один у Чернівцях. Ці передавачі покриють Одеську, Чернівецьку і Вінницьку області. «В Одесі нові передавачі, ефективні з точки зору енергоспоживання», — каже Семерей. За його словами, що на «Українському радіо» оголошують, що їх можна слухати на середніх хвилях, а насправді ефіру на середніх хвилях немає з першого січня 2023 року.

Микита Потураєв порекомендував Суспільному і Концерну РРТ написати спільного листа щодо відновлення мовлення на середніх хвилях. «Ми приймемо будь-яку схему, яку ви скажете, вашу спільну позицію», — сказав Потураєв.

На думку Тараса Шевченка, Суспільне не має ділити гроші на бюджетні і донорські, а має показувати всі витрати, «щоб ми дивилися на всі кошти, у тому числі донорів». Він не знає, чи доцільно витрачати великі гроші з бюджету на середньохвильові передавачі і електроенергію, чи краще розвивати FM-передавачі. Світлана Остапа пояснила, що донори дають гроші на виробництво контенту, а не на передавачі. «Ми отримуємо купу листів і звинувачення, що ми припинили мовлення середніх хвилях», — сказала вона. Микита Потураєв додав, що коли немає електроенергії, тоді і FM-передавачі не працюють, тому під час війни мовлення на середніх хвилях — це питання національної безпеки і треба прийняти рішення, фінансувати його з резерву чи завдяки міжнародній підтримці.

Чернотицький розповів, що у 2022 році НСТУ заробила на оренді, рекламі і продажу прав майже 30 мільйонів гривень. «Донорські гроші цільові, підписали угод на кілька років на більш ніж 10 мільйонів доларів. Це проєкт ЄС на 5 мільйонів:  половина — на контент, половина — на техніку. Плюс японський проєкт  JICA, в рамках якого побудуть студії у Львові, в Одесі і буде дві ПТС», — пояснив керівник Суспільного.

Член Національної ради Максим Онопрієнко звернув увагу на потребу відновити аналогове телевізійне мовлення Суспільного, оскільки деякі прикордонні райони Харківської, Чернігівської і Сумської областей не мають доступу до жодного українського телеканалу, натомість люди ловлять російський ефір. Княжицький це підтримав: «Має бути хоча б один телеканал, який мовитиме у всіх технологіях».

В кінці засідання Євгенія Кравчук згадала, як восени 2022 року була у Вільнюсі на міжнародній конференції «Суспільні мовники за демократію», організованій Радою Європи та Європейською телерадіомовною спілкою у партнерстві з Литовським суспільним радіо та телебаченням. «Мені було приємно бачити, як дослуховувалися до генпродюсерки інформаційного мовлення Суспільного Ангеліни Карякіної. Ми ділимося цим досвідом з усім європейським континентом, ми задали високу планку», — сказала Євгенія Кравчук.

Фото: Анастасії Мантач, Суспільне

Читайте також
Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
про крышу
17:36 / 16.02.2023
Остапа крышует и вся медиапиздота. Просто никому в гос-ве нет дела до этой системы. Они на этом и вскипели. Так именно и говорили в начале типа реформы. Прикрываются законом и каждый раз его переписывают. Водят для этого депутатов.
Хто цю розкрадання кришує?
03:49 / 16.02.2023
Аваков? Уже не виробляють нічого, а все крадуть. Мабуть, коли помруть, то продовжать ще деякий час красти - рефлекс. Горіть в пеклі, тварі, разом з своїм ватажком, у якого очі в купку, як ілюстрація в підручнику про олігофренію.
/;lk;olk;
18:24 / 15.02.2023
Сколько Детектору платят за эти оды? Причем дико коряво написанные. Остапа уже просто легла на эти остатки бывшего ТВ. Ничего нет, а они все больше и больше воруют. А Кисельчучка бездарность, которая пришла туда на хайпе. Дико стыдные программы делала еще с 2014. Это хуже подъездной самодеятельности. За дерьмо свое получила там должности. Совершенно безграмотна. "конетентная децентрализация" - это нечто! Только бездари прикрываются такими неологизмами.
радіослухачу
18:22 / 12.02.2023
Яка там совість! Отримують грошики мовчки. Багатьох людей у філіях перевели на нижчі оклади, когось відправили на простій, комусь не продовжили контракти. Головне, аби вони отримували у повному обсязі гроші з державної скарбнички! А наглядова рада все це схвалює, бо і сама, вірогідно, щось з цього має. Не можуть люди на громадських засадах так триматися за місця в цій НР.
радіослухач
18:05 / 12.02.2023
В країнах Євросоюзу присутня етична норма - зарплата керівника суспільного мовника не може бути більше мінімальної зарплати фахівця (інженера, редактора) 2OBYCXбільшою ніж у пять разів.
радіослухач
17:54 / 12.02.2023
На кого розраховані ці казки? Голова наглядової ради у 2022 році затверджує бюджет АТ НСТУ, а у грудні персональну зарплату Чернотицькому у розмірі більше 4 млн.грн. Це як розуміти? В Країні йде кровопролитна війна, в бюджеті нестача грошей, вся країна збирає гроші на дрони, одяг, зброю. А ці невігласи радіють що війна їм створює можливості для збагачення. Граждані де ваша честь. де професійна гордість. Хоча вибачаюсь серед вас практично немає людей з професійною освітою, всі фахівці "широкого профілю". В країнах Євросоюзу присутня етична норма - зарплата керівника суспільного мовника не може бути більше мінімальної зарплати фахівця (інженера, редактора)нагадую, і це у мірний час. Які етичні норми сповідує суспільству наглядова рада АТ "НСТУ" з її головою С.Остапою? Напрошується один висновок – банда хапуг дерибанять державний бюджет, великий чи малий - який є.
радіослухач
17:53 / 12.02.2023
На кого розраховані ці казки? Голова наглядової ради у 2022 році затверджує бюджет АТ НСТУ, а у грудні персональну зарплату Чернотицькому у розмірі більше 4 млн.грн. Це як розуміти? В Країні йде кровопролитна війна, в бюджеті нестача грошей, вся країна збирає гроші на дрони, одяг, зброю. А ці невігласи радіють що війна їм створює можливості для збагачення. Граждані де ваша честь. де професійна гордість. Хоча вибачаюсь серед вас практично немає людей з професійною освітою, всі фахівці "широкого профілю". В країнах Євросоюзу присутня етична норма - зарплата керівника суспільного мовника не може бути більше мінімальної зарплати фахівця (інженера, редактора)нагадую, і це у мірний час. Які етичні норми сповідує суспільству наглядова рада АТ "НСТУ" з її головою С.Остапою? Напрошується один висновок – банда хапуг дерибанять державний бюджет, великий чи малий - який є.
радіослухач
17:48 / 12.02.2023
На кого розраховані ці казки? Голова наглядової ради у 2022 році затверджує бюджет АТ НСТУ, а у грудні персональну зарплату Чернотицькому у розмірі більше 4 млн.грн. Це як розуміти? В Країні йде кровопролитна війна, в бюджеті нестача грошей, вся країна збирає гроші на дрони, одяг, зброю. А ці невігласи радіють що війна їм створює можливості для збагачення. Граждані де ваша честь. де професійна гордість. Хоча вибачаюсь серед вас практично немає людей з професійною освітою, всі фахівці "широкого профілю". В країнах Євросоюзу присутня етична норма - зарплата керівника суспільного мовника не може бути більше мінімальної зарплати фахівця (інженера, редактора)нагадую, і це у мірний час. Які етичні норми сповідує суспільству наглядова рада АТ "НСТУ" з її головою С.Остапою? Напрошується один висновок – банда хапуг дерибанять державний бюджет, великий чи малий - який є.
уважний слухач
11:49 / 12.02.2023
"Член правління, відповідальний за радіо і телебачення, Дмитро Хоркін звернув увагу, що у кожному обласному центрі залишається радіомовлення. «Ми не міряємо відрізками, нам важливо задовільнити інформаційні потреби», — наголосив він. І згадав, що Сергій Ткачук, який був продюсером «Українського радіо Луцьк», а в березні 2020 року перейшов на «Українське радіо», тепер робить програму про волинську музику на всю Україну". А хіба ця програма зараз виходить?! От нащо так брехати?!
глядачка
10:20 / 12.02.2023
А бюро що вироблятиме? 5 хвилин на мовлення хоч залишать?
щось не сходиться
20:57 / 11.02.2023
... Кожен із хабів вироблятиме 4—6 годин прямого ефіру на день. До початку великої війни кожна філія виробляла півтори години прямого ефіру на день... Так звідки взялись "ДЕСЯТКИ ТИСЯЧ ГОДИН ВЛАСНОГО КОНТЕНТУ"? ЩО, НАБРАЛИ КУПУ НОВОГО НАРОДУ? ТОДІ ЧОМУ СТІЛЬКИ НАРОДУ В ПРОСТОЇ? ЧИ В ФІЛІЯХ НЕ БУЛО НАРОДУ? ЧИ В ФІЛІЯХ КУПА НАРОДУ ПРОСТО ОТРИМУВАЛА ЗАРПЛАТНЮ, А ТЕПЕР ЇХ ЗАСТАВИЛИ ПРАЦЮВАТИ І ЧОМУ КЕРІВНИЦТВО ДО ВІЙНИ ТІЛЬКИ ПЛАКАЛО ПРО НЕДОФІНАНСУВАННЯ І НЕ МОГЛО ОРГАНІЗУВАТИ ВИРОБНИЦТВО ПРОТЯГОМ БАГАТЬОХ РОКІВ?
вчитайтесь
20:37 / 11.02.2023
... За її словами, команда Суспільного виготовила десятки тисяч годин власного контенту, як інформаційного, так і просвітницького... ЩО? ДЕСЯТКИ ТИСЯЧ ГОДИН ВЛАСНОГО КОНТЕНТУ? Хай буде просто 10 000, а не багато десятків, про що стверджується. 10 000:5=2000. 5 годин - то одна зміна в марафоні. 2000:365=5,479. Що, по п'ять змін на добу суспільники пахали? Радіо Суспільного так просто внаглу транслювало звук ТЕЛЕмарафону
читач
18:54 / 11.02.2023
Справа в тому, що цю казочку про "трьох людей" пані Остапа придумала давно. І розказує час від часу. Підтверджень жодних немає. Обманювати - то їхнє кредо!
аяврік
18:07 / 11.02.2023
Ге-ні-аль-но ! Політики критикують суспільників за низькі рейтинги і з тим за розбазарювання державних грошей , а вони їх на екскурсію , на екскурсію , на екскурсію...
Читачу
17:46 / 11.02.2023
А мені цікаво, яка саме "влада" вимагала скорочення регіонального мовлення: місцева чи президентська?
фіксована рефлексія
17:16 / 11.02.2023
А чому інші телеканали не запрошують на екскурсію депутатів і не розповідають про свої плани ?
додолик
17:08 / 11.02.2023
Війна створила можливість ... у вигляді телемарафону ...І суспільне скористалось цим , приліпившись до найкращих . Глядач , включає телевізор , щоб подивитись Шнтер , 1+1 , ICTV , Раду.. . а наривається на суспільне ... і автоматично диивиться.
читач
15:52 / 11.02.2023
"За словами Світлани Остапи, у Волинській філії як у бюро працюватиме 45 людей, у хабах — 98 людей. Вона згадала, як ще два роки тому від керівництва Суспільного влада вимагала закрити всі філії або залишити в кожній по три людини. «Ми постійно маємо виправдовуватися, що це наша перевага і пріоритет», — пояснила Остапа". Пані Остапа, то чому ж не залишили троє людей? Цієї кількості достатньо у філіях, де вже нічого не залишилось!
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду