Оксана Скибінська: Хочемо, щоб фіналісти нацвідбору на дитяче «Євробачення-2023» були максимально цікавими артистами, які зможуть гідно представити Україну

Оксана Скибінська: Хочемо, щоб фіналісти нацвідбору на дитяче «Євробачення-2023» були максимально цікавими артистами, які зможуть гідно представити Україну

13:00,
1 Серпня 2023
2496

Оксана Скибінська: Хочемо, щоб фіналісти нацвідбору на дитяче «Євробачення-2023» були максимально цікавими артистами, які зможуть гідно представити Україну

13:00,
1 Серпня 2023
2496
Оксана Скибінська: Хочемо, щоб фіналісти нацвідбору на дитяче «Євробачення-2023» були максимально цікавими артистами, які зможуть гідно представити Україну
Оксана Скибінська: Хочемо, щоб фіналісти нацвідбору на дитяче «Євробачення-2023» були максимально цікавими артистами, які зможуть гідно представити Україну
Голова делегації України на «Євробаченні» — про нові правила нацвідбору, функції музичної продюсерки конкурсу, критерії оцінювання заявок дітей, про тих, хто потрапив у десятку, та що чекає на майбутнього представника України на цьогорічному конкурсі.

Фінал нацвідбору на дитяче «Євробачення-2023» відбудеться у жовтні, а поки у результаті прослуховувань визначено п’ятірку фіналістів. Один із них отримає можливість представляти Україну на пісенному конкурсі, який цьогоріч проходитиме 26 листопада у Палаці Нікайя у Ніцці.

Оксана Скибінська — голова делегації України на «Євробаченні» з 2018 року. Говорить, що зараз для неї «Євробачення» — це частина життя, це особливий мікросвіт із неймовірною атмосферою та духом єднання. Дитяче «Євробачення» — це не лише конкурс і змагання, це об’єднання, можливість представити себе та свою країну. Туди їдуть уже й так найкращі, переможці національних відборів. На «Євробаченні» їх основне завдання — просто достукатися до глядачів.   Для неї це не тільки робота, а й особлива місія. «Адже в Україні дуже багато талантів, і дуже хочеться, щоб «Євробачення» було тим майданчиком, який дозволяє цим талантам звучати та розвиватися», — розповіла Оксана Скибінська.

Закінчився прийом заявок на нацвідбір на дитячий пісенний конкурс «Євробачення-2023». Цього року він проходив за новими правилами. Чому їх змінили?

— Цього року ми хотіли максимально розширити коло дітей, які зможуть взяти участь у національному відборі. Ми розуміємо, в яких непростих обставинах сьогодні перебувають українські діти через війну. Далеко не кожен має змогу записати власну пісню або придбати її, чи допрацювати власну пісню з об’єктивних причин. Саме тому ми намагалися не звужувати коло претендентів лише тими, хто може подати авторську пісню, а дозволити взяти участь тим дітям, які мають співочий талант і вокальні здібності, але не мають власної пісні. Спростивши таким чином умови для дітей і давши їм можливість виконувати кавери популярних пісень, ми поставили для себе інші завдання: маємо допомогти дітям підготувати пісню. Ми розуміємо, що дитяче «Євробачення» — це пісенний конкурс, тому пісня має бути. Відповідно, ми вирішили, що для дітей, які не мають власної пісні, ми її напишемо. Суспільне мовлення запропонує конкурсну пісню, для цього ми залучили музичну продюсерку Світлану Тарабарову. У будь-якому разі діти мають бути спокійні: навіть якщо у них немає власної пісні — її напише справжня професіоналка своєї справи, авторитетна музична продюсерка. Водночас діти, які мають власну пісню й хочуть її представити, матимуть цю можливість, і навіть якщо треба буде щось допрацювати — то допоможемо й у цьому. Таким чином, ми намагалися максимально розширити коло можливостей для дітей, щоб усі, хто хоче і може, незалежно від того, де вони є — в Україні чи за кордоном, незалежно від війни все одно могли спробувати свої сили. Адже можливостей для творчого самовираження дітей сьогодні зовсім мало, бо багато конкурсів і фестивалів не проводять через війну. Дитяче «Євробачення» — це великий майданчик дитячої творчості. На наш погляд, він має бути максимально відкритим в Україні у цей час, щоб діти могли творити, показати себе та, можливо, позмагатися за право представити Україну на міжнародній арені. «Євробачення» — чи то доросле, чи дитяче — це важлива платформа, де Україну можуть почути. Тому діти, які хочуть спробувати свої сили, мають отримати таку можливість незалежно від того, є в них авторська пісня чи немає.

— Яка кількість заявок надійшла цього року? Чи стало їх більше порівняно з попередніми роками?

— Цього року ми отримали 143 заявки, це майже втричі більше, ніж торік. Тоді подаватися могли тільки ті учасники, які мали авторську пісню, це досить складне завдання для дітей. Оскільки цього року ми розширили коло можливостей, то кількість заявок збільшилася. Ми отримали заявки з різних регіонів України, і це теж дуже приємно. Ми бачимо з біографій дітей, у яких різних обставинах вони перебувають. Деякі діти зазначають, що вони мусили евакуюватися, бо жили в окупованих областях чи регіонах на межі з зонами окупації. Є діти, чиї батьки служать в ЗСУ. Ми отримали заявки і з різних країн Європи — розуміємо, що українські діти зараз змушені проживати не в Україні, — тож маємо заявки з Польщі, Словаччини, Франції, Німеччини, Британії й навіть Канади. Коли ми зв’язуємося з ними, то запитуємо, чи готові вони приїхати на прослуховування, на фінал. Вони готові. Батьки кажуть: «Так, ми хочемо». Зараз вони змушені жити за кордоном, але не втрачають зв’язку з Україною, бачать майбутнє дитини саме на українській сцені. Відчувається тимчасовість умов, обставин, у яких перебувають батьки, але все одно майбутнє дитини вони бачать в Україні. Тому й подалися на національний відбір і готові приїжджати.

Це чудово, що правила дозволяють приймати заявки від українських дітей, які через війну змушені перебувати за межами нашої країни.

Звісно, ми розуміємо, що з лютого 2022 року в Європу виїжджали в основному матері з дітьми, щоб максимально захистити їх від війни. Тому варіанту не дати можливості дітям, які за кордоном і хочуть представляти Україну, ми не розглядали. Тим більше, що батьки розуміють, що таке дитяче «Євробачення», який обсяг завдань попереду, що це досить масштабний проєкт, кілька місяців підготовки. Спочатку в нас буде кількаетапна підготовка до жовтня — до національного відбору: написання пісень, підготовка до фіналу (таку роботу можна робити й онлайн), це й участь у самому фіналі, для того, щоб і глядачі з усієї України, і журі конкурсу змогли проголосувати й визначити, хто представлятиме Україну. Це великий обсяг роботи і насичений графік із кінця червня по листопад. Але у нас досить велика практика дистанційної роботи. Наприклад, торік ми працювали таким чином із командою Злати Дзюньки. Сама Злата була у місті Рава-Руська, досить далеко від Києва, де на той час було досить небезпечно. Тому ми намагалися максимально працювати онлайн, щоб Златі якнайменше доводилося приїжджати з більш безпечного регіону України до Києва. Її вокальна тренерка Ілларія взагалі була в Італії, а постановник — у Казахстані. Тож ми вже отримали досвід роботи між різними регіонами України і навіть різними країнами, вже знаємо, як це може бути, тому виклик, що дитина може бути не в Україні, нас не лякає.

13 липня Суспільне оголосило, хто увійшов до десятки щасливчиків. Розкажіть, будь ласка, чи важким був цей вибір? І на що перш за все звертали увагу?

— Первинним оцінюванням цих заявок займається музична продюсерка Світлана Тарабарова. Раніше музичний продюсер був лише на дорослому «Євробаченні», а цього року ми залучили музичну продюсерку й на дитяче. Це потрібно для того, щоб максимально подбати про якість музичної складової національного відбору. Відповідно, завдання прослуховувати заявки, відбирати найсильніші з них, формувати палітру артистів, які будуть на прослуховуванні, лягло на Світлану Тарабарову. Вона запропонувала перелік заявок, які, на її погляд і музичний смак, якому ми довіряємо, мають найбільший потенціал із точки зору артистизму, вокальних даних, а також потенціалу для міжнародного конкурсу. Бо ж ми розуміємо, що умови різні: в когось пісня є, але над нею ще можна працювати, у когось пісні немає, але є потенціал виконати пісню, яка тільки та буде написана.

І музична продюсерка, і ми розуміємо тенденції дитячого «Євробачення», стежачи за переможцями конкурсу останніх років; знаємо, які очікування саме на цій музичній платформі. Перемагають динамічні, активні пісні; оскільки вік цільової аудиторії цього конкурсу відрізняється від дорослого «Євробачення», то й музика тут більш драйвова, динамічна, яка може зачепити. Діти зараз прогресивні, пишуть і виконують музику, досить близьку до творчості дорослих артистів. Та є певна відмінність, бо все-таки це підлітки. Динамічність, розвиток, музичний ефект, який лишається після виконання, — це те, що треба пам'ятати, обираючи артистів на цьому етапі. Звісно, далі їм потрібно буде готуватися вже з піснями, але ми намагалися робити цей перелік якнайбільш різноманітним: щоб там були різні артисти й за віком, і за складом; і подивитися вже наживо, які вони в плані живого виконання, бо «Євробачення» — це конкурс живого виконання. Оцінити артистизм і вміння працювати на сцені можна тільки за живим виступом, і для цього потрібні прослуховування. Минулими роками через об’єктивні обставини, коли було не зовсім безпечно, ми не проводили прослуховувань. Цього ж року, набравшись досвіду з дорослого «Євробачення», ми зрозуміли, наскільки це ефективний крок. Зараз, відібравши різних артистів, ми хочемо вже на прослуховуванні побачити, які вони, наскільки готові й можуть працювати наживо з музичним матеріалом, щоб обрати п’ятірку фіналістів. І тут ще є нововведення, яке ми зробили цього року як експеримент, — це експертна рада. На прослуховуванні, крім музичної продюсерки, буде ще три представники музичної сфери України, які своїми професійними консультаціями допоможуть сформувати п’ятірку фіналістів. Нам дуже хочеться, щоб фіналісти були максимально цікавими артистами, які зможуть гідно показати сцену дитячої творчості сьогодні, під час війни в Україні.

Це надзвичайні обставини, які для зовнішнього світу можуть бути незрозумілими, бо зрозуміти сутність війни можна, лише відчувши цю війну, — але дуже хочеться, щоб наші діти своєю творчістю показали, що Україна продовжує творити, діти не зупиняються, вони вірять і мріють, продовжують жити. Тому ми й слоган такий обрали для національного відбору — «Мрій сміливо!», бо діти продовжують мріяти. Так шкода, що у дітей вкрадене їхнє дитинство! Кожна дитина заслуговує на повноцінне дитинство, бо зрозуміти проблеми людина ще встигне у майбутньому, коли подорослішає, а дитинство — це той час, коли хочеться не думати про проблеми. Але коли почалася війна, українські діти, на жаль, дуже швидко подорослішали. Проте й при цьому вони продовжують мріяти, і дуже хочеться дарувати їм цю мрію, відчуття, що мріяти сміливо можна й треба. Хочеться дарувати дітям оптимізм, віру, адже кожна творча дитина мріє про самовираження, розвиток, тож хочеться дати їй майданчик для цього.

— Цікавим нововведенням цьогорічного дитячого «Євробачення» є поява музичної продюсерки Світлани Тарабарової. Чому саме їй запропонували цю важливу роль?

— Музичний продюсер — дуже важлива функція на національному відборі, адже це людина, яка найбільш тісно співпрацює з артистом на всіх етапах, починаючи з отримання заявки й до безпосередньо фіналу. Цього року додалося ще й прослуховування, коли дітей потрібно максимально розворушити, зацікавити, активізувати, щоб вони на сцені показали весь свій талант і можливості. А потім ще треба написати пісні для них або допомогти удосконалити їхні. Це дуже непросте завдання, у нас артисти специфічні — це діти. Дуже важливо, щоб музичним продюсером була людина, яка, по-перше, знає музичні тенденції, по-друге, вміє писати й пише музику, а по-третє, вміє працювати з дітьми. Це досить складна комбінація рис музичного продюсера саме національного відбору на дитяче «Євробачення». Коли ми почали аналізувати, хто б це міг бути, то практично одним із перших для нас було ім’я Світлани Тарабарової. Вона пише музику, вона мама, працює саме з дітьми, у неї є музика, націлена на дитячу аудиторію. Відповідно, вона розуміє психологію дітей, знає, як із ними працювати. Світлана як мама вміє знайти підхід до дитини. Для нас поєднання дуже різних, але важливих рис у Світлані стали аргументами, тому ми і запросили її. Нам було дуже приємно, що Світлана одразу зацікавилася. Запрошуючи артиста чи людину з музичної індустрії на будь-яку подібну роль, цікаво, як людина реагує: вона зацікавлена чи сумнівається. Світлана не сумнівалася, для неї це було завдання, у якому вона почувалася органічною. І нас це так само зарядило розумінням, що нам справді треба працювати у цьому напрямку разом із нею, тримати її як музичного гуру, яка вміє працювати з дітьми.

— Які наразі завдання стоять перед Світланою Тарабаровою?

— Зараз, коли вже сформовано перелік учасників, наше і Світлани наступне завдання — провести прослуховування. Воно відбуватиметься наживо. Відповідно, треба буде максимально заохотити дітей виступати на сцені, проявити свій музичний талант, виконати дві пісні, які вони подавали, — але вже наживо. Світлана буде модераторкою прослуховування дітей. Після того, скориставшись консультацією експертної ради, вона сформує п’ятірку. Тож її завдання — побачити «родзинку» в кожному артисті й артистці, зрозуміти потенціал кожної дитини для виступу у фіналі й роботи над музичним матеріалом, адже Світлані з цією п’ятіркою треба буде займатися написанням пісень. Це складний, але цікавий творчий процес, тому Світлана має розгледіти потенціал в артистах і артистках, для кого вона зможе написати цікаві пісні. «Євробачення» — це комбінація «артист + пісня + номер». Усе це має бути органічно, і ми сподіваємося, що артисти, яких відбере Світлана, працюватимуть із нею над написанням пісень і їх удосконаленням, щоб у фіналі кожна дитина розкрилася. Дитина — це потенціал, алмаз, із якого потрібно зробити діамант, і цим ювеліром на національному відборі на дитяче «Євробачення-2023» є Світлана Тарабарова.

— Я правильно зрозуміла, що якщо у фіналіста Нацвідбору не буде власної авторської пісні, то її напише Світлана Тарабарова?

— Так, коли ми обговорювали роль музичного продюсера, то відразу розуміли, що це завдання буде на Світлані. І вона з повною відповідальністю поставилася до цього. Вона вже ознайомилася з музичними тенденціями дитячого «Євробачення», розуміє, як працює цей конкурс, щоб максимально надихнутися тим, як працювати надалі, і зараз вона обиратиме тих артистів, з якими буде працювати.

— Як проходитиме Нацвідбір з огляду на безпекову ситуацію? Як це відбувалося торік і як буде зараз?

— І торік, і цьогоріч ми проводимо фінал у форматі онлайн-концерту. Це зумовлено безпекою, тому що діти — це наша найбільша цінність і ми в жодному разі не готові ризикувати безпекою дітей. Торік виступи учасників ми записали заздалегідь і потім провели онлайн-концерт у такому форматі: ведучий був у студії в бункері на Хрещатику, 26 на території Суспільного мовлення, а діти перебували у тих місцях, які вони обрали собі, щоб бути у максимальній безпеці. Ми не просили їх приїжджати, тоді це було зовсім складно, ми розуміли рівень небезпеки й навіть члени журі були там, де вважали за необхідне. Наприклад, голова журі Христина Соловій на той час була в Польщі. Всі були у різних місцях і вмикались у прямий ефір.

Цього року ми також плануємо онлайн із трансляцією на всіх платформах Суспільного мовлення. Плануємо дещо модифікувати цей концерт для того, щоб він був максимально цікавим. Нам хочеться популяризувати національний відбір на дитяче «Євробачення», показувати, наскільки хороша ця можливість для дітей. Саме тому ми плануємо зробити його там, де в будь-якому разі буде безпечно, — під землею. І виконання, і безпосередньо онлайн-концерт проходитимуть із максимальним рівнем безпеки для учасників, але при цьому ми будемо намагатися додати цікаві елементи: виступи запрошених гостей, зйомки сюжетів за участю дітей. Цього року ми хочемо додатково відзняти візитівки учасників, бо нам хочеться показати, наскільки цікаві, унікальні українські діти, як вони продовжують творити, працювати, навчатися в умовах війни, що їх мотивує, як живе українська творча дитина сьогодні, показати різні регіони України. Суспільне мовлення — це великий холдинг, присутній в усіх регіонах України. Хочемо залучити всі наші можливості, щоб показати, яка Україна зараз, якими є українські діти. Це ми покажемо за допомогою візитівок, сюжетів, додаткових виступів. Хочеться, щоб цьогорічний онлайн-концерт, на відміну від концерту торік, був різноманітнішим, багатим на формати, елементи, щоб це було цікаво подивитись як українцям, так і європейцям, які стежать за конкурсом. У дитячого «Євробачення» є широке коло активної аудиторії — це єврофани, які стежать за цим конкурсом, поширюють інформацію про нього. Нам хочеться достукатися до сердець глядачів, щоб показати наших дітей, розповісти про них і про українську дитячу творчість під час війни.

— Зараз для усіх учасників, які потрапили до довгого переліку, починається дуже цікавий період у житті. А ще цікавішим він буде у дитини, яка представлятиме Україну на дитячому «Євробаченні-2023». Розкажіть, будь ласка, як це буде відбуватися?

— Це будуть справді дуже насичені два місяці. Фактично ці два місяці потрібні, щоб підготуватися до виступу на сцені. Дитяче «Євробачення», як і доросле, — це велика подія міжнародного рівня, яка відбувається у прямому ефірі. Така прямоефірна трансляція вимагає готовності артиста, готовності всіх елементів його виступу, тому нам треба буде підготувати повний музичний пакет. Мають бути досконалі фонограми, потрібно підготувати номер. Наша команда Суспільного мовлення за участі креативного директора (режисера-постановника) допомагатиме дитині сформувати цей номер, щоб яскраво та цікаво донести меседж пісні у живому виконанні. Номер складається з графічного супроводу, костюмів, можуть бути декорації, балет — це залежатиме від пісні. Поки що ми маємо зрозуміти, хто переможе, яка пісня, який настрій, який меседж. І відштовхуючись від цього, сформуємо комплексне розуміння того, як буде представлена Україна, який меседж буде донесено. Пропрацювати треба і промо з комунікаційною частиною, адже ми розуміємо, наскільки важливо бути на цьому майданчику. Дитина має вміти спілкуватися з пресою, адже на дитяче «Євробачення» приїжджають медіа з різних країн, які спілкуються з дітьми, їм особливо цікаво, як готуються до конкурсу українські діти, враховуючи обставини війни. Тому до цього треба підготуватися.

Це цілий комплекс заходів, який починається з розуміння, якою буде пісня, і завершується виступом на сцені. Важить усе: і музична складова у плані живого виконання, і візуальна частина, яка має підсилити виконання артиста.

— Участь України у міжнародному пісенному конкурсі під час повномасштабної війни в країні — це ще одна спроба нагадати про неї?

— «Євробачення» — це важлива платформа європейських країн. Бути у сім’ї європейських країн надзвичайно важливо для України й українців, а в час війни — особливо. Показувати, що, попри вторгнення, Україна продовжує жити, творити й доносити свій голос. «Євробачення» — це можливість доносити меседж, можливість показувати, що ми не здаємося, для нас життя не те що не зупинилось — навпаки, ми рухаємося вдвічі швидше, щоб стримувати ворога, захищати нашу країну, продовжувати розвиватись і рухатися вперед. Таким чином ми демонструємо те, що світ називає незламністю. Цими рисами в українцях і захоплюються: ми не здаємося, ми дбаємо про воєнні потреби нашої країни, але при цьому не забуваємо про культуру, бо це теж надзвичайно важливий інструмент підтримки морального духу українців і комунікації з зовнішнім світом. За її допомогою ми можемо показувати, які ми є, чим живемо, що нас тривожить і які настрої маємо зараз. Так ми можемо пояснити, що для нас важливо, за що ми боремося. Коли почалося повномасштабне вторгнення, виникало питання: чи буде Україна брати участь у «Євробаченні»? Для Європи це не було очевидно, але ми не сумнівалися, що маємо бути на «Євробаченні». Ми не зупинилися, навпаки — нам є що сказати. Ми хочемо бути серед європейських країн на цьому єдиному майданчику. Україна зараз має бути почута і повинна бути присутня всюди, ніде про нас без нас! Це дуже важливо. Культурний майданчик — один із ключових елементів нашої дипломатії. Культурна дипломатія завжди була і є важливою, особливо під час війни.

Фото: Максим Поліщук/«Детектор медіа»

Читайте також
Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду