Світлана Тарабарова: У нас є шанс запалити нових юних зірок

Світлана Тарабарова: У нас є шанс запалити нових юних зірок

16:00,
29 Вересня 2023
2738

Світлана Тарабарова: У нас є шанс запалити нових юних зірок

16:00,
29 Вересня 2023
2738
Світлана Тарабарова: У нас є шанс запалити нових юних зірок
Світлана Тарабарова: У нас є шанс запалити нових юних зірок
Співачка Світлана Тарабарова розповіла про нову для себе роль музичної продюсерки «Дитячого Євробачення», про творчість під час війни, про емоції під час звістки про звільнення рідного Херсона та про те, що нині надихає.

Співачка, композиторка та авторка пісень Світлана Тарабарова цьогоріч стала музичною продюсеркою Національного відбору на «Дитяче Євробачення-2023». Сама мама трьох дітей, Світлана дуже відповідально поставилася до нової місії: переглянула більш ніж 150 заявок учасників, щоб обрати десятку фіналістів, а нині, поки триває підготовка до фіналу Нацвідбору, який відбудеться 1 жовтня, підтримує та вболіває за кожного з фінальної п’ятірки.

В інтерв’ю для «Детектора медіа» ми не оминули увагою питання творчості під час війни, адже Світлана влаштовує благодійні концерти для військових ще з 2014 року, а її пісня «Повертайся живим» стала неофіційним гімном АТО.

Про «Дитяче Євробачення»

Світлано, під час цьогорічного Національного відбору на «Дитяче Євробачення» вас запросили стати його музичною продюсеркою. Чи відразу погодилися? Наскільки важливою для вас є ця місія?

— Погодилася майже одразу, бо, на мою думку, діти — це і є наше майбутнє, тож маємо боротися за нього тут і зараз. Багато років ми вважали, що це є чимось другорядним, ніхто не звертав уваги на те, що в плеєрах у дітей, що зрештою привело в лідери прослуховувань низькопробних виконавців країни-агресорки. Зараз у нас є унікальна можливість не тільки обрати представника від України на цьогорічне «Дитяче Євробачення», але й запалити нових юних зірок, бо, повірте мені, п’ятірка фіналістів надзвичайно сильна.


Які були ваші очікування від участі в Нацвідборі? Чи справдилися вони?

— Це перший досвід долучення музичного продюсера до відбору «Дитячого Євробачення», тож сподівання були трохи незрозумілі, лякала невідомість (перший раз завжди важко), але знайомство з командою та учасниками перевершило всі навіть найоптимістичніші прогнози.

Що найприємніше в цій місії, а що — найскладніше?

— Найприємніше — створювати диво, яке називається «пісня», особливо коли бачиш очі дітей, які світяться від щастя. Найскладніше — робити вибір. І тут я безмежно радію тому, що у фіналі робити вибір буду не я, а глядачі.

Що можете розказати про п’ятірку фіналістів, чому саме їх обрали?

— Знову про вибір… За правилами цього року, я як музична продюсерка переглянула більш ніж 150 заявок, рекомендувала на прослуховування 10 виконавців, далі вони були запрошені до Києва, де вже обрали п’ятірку. Чи задоволена я цим вибором? Абсолютно, всі вони яскраві й, безумовно, талановиті. Сподіваюся, ви зрозумієте, чому я не буду напередодні глядацького голосування виділяти або нахвалювати когось окремо — для мене вони всі вже переможці.

А ви можете обрати свого фаворита, подивившись фінал.

Наразі триває підготовка до фіналу нацвідбору. Які настанови даєте фіналістам? І яким буде ваше найголовніше побажання-настанова переможцю?

— Чим ближче до фіналу — тим вищий градус напруги, і якими б дружніми не були діти, але на фінал у Ніццу поїде лише один представник, тож більшість моїх порад містить більше психологічної підтримки. З професійної точки зору — вони майже все роблять бездоганно.

Про творчість під час війни

Ви продовжуєте писати та виконувати пісні. Що змінилось у вашій творчості під час повномасштабного вторгнення?

— Для мене основні зміни відбулися у 2014 році, саме тоді відбувся мій перший концерт для військових, була написана пісня «Повертайся живим» а згодом і весь альбом «Вірю. Знаю», присвячений нашим захисникам, розпочався процес переходу на українську. Після початку повномасштабного вторгнення я навіть трохи розгубилася — хотілося написати нову пісню, яка б підтримала дух захисників, але більшість тем уже були згадані мною у піснях 2014–2015 років. Тож перша пісня після 24 лютого була написана англійською — і це був крик душі до всього світу: «Close the sky», закрийте небо над Україною! Вона побачила світ 14 березня, вже потім з'явилися інші пісні, які створювались, аби підтримати наших людей.

— Де знаходите натхнення?

— Останнім часом моє натхнення — це мої діти. Це дійсно новий всесвіт і справді заради них ми готові битися. А ще, звичайно, це очі наших захисників на концертах.

Ваша пісня «Спи, котику милий» зі словами «Спи, котику милий, працюють Збройні сили, у пікселях люди-герої, вони щохвилини з тобою» за короткий час стала популярною. А чи так швидко ви її написали?

— Це унікальна історія: завдяки ось цьому вірусному відео, де військовик Олег Берестовий співає колискову своєму місячному синові, я почула перший рядок — і закохалася. Натхненний проєктом «Бавовна» (музика Ю.Гуржи, український текст Л. Якімчук, англійський — І.Карпа з альбому Ukrainian Songs Of Love And Hate, 2022) під час відпустки до новонародженого сина, він записав це відео.

Ну а далі через соцмережі я знайшла Олега та запропонувала заспівати разом. Так, ми трохи змінили оригінал, бо сьогодні хотілося саме помріяти про майбутнє та подякувати героям у «пікселі». Всі одразу дійшли згоди, що пісня повинна працювати на нашу перемогу, тож будь ласка: додаємо в свій плейлист, скачуємо, лайк, комент, репост, підписка — бо всі 100% грошей від монетизації треку йдуть на допомогу підрозділу артилерійської розвідки, де служить Олег Берестовий.

— Ви мама трьох дітей. Чи важко поєднувати материнство та роботу? Як вам вдається все встигати?

— Все — не вдається. А якщо серйозно, то робота мами — це найважче, що мені доводилося робити в житті, тому я завжди на кожному концерті кажу слова подяки нашим матерям. Але водночас діти дарують нам хвилини щастя, можуть однією посмішкою перекрити всі недоспані ночі та постійне хвилювання, тож ми настільки ж утомлені, наскільки й щасливі.

Про Херсон

На початку повномасштабного вторгнення, коли Херсон опинився в окупації, ви підтримували рідне місто. Я як людина, яка жила в окупованому Херсоні чотири місяці, за це вам дуже вдячна, тоді дуже важливою була будь-яка підтримка з вільної землі. А ще я часто згадувала новорічний концерт і ваш виступ із піснею «Херсон». А як ви пережили окупацію рідного міста? І що відчували у день його звільнення?

— Це одна з найболючіших тем для мене, адже майже одразу з початком повномасштабного вторгнення в окупації опинилася моя родина — батьки всі ці страшні місяці перебували в Херсоні й не мали змоги виїхати. Щодня хвилювання, очікування дзвінка або смс, неможливість знайти інсулін для батька… А останні дні перед звільненням були найважчими — не було зв'язку, тож хвилину, коли я дізналася про звільнення, я чудово пам’ятаю: на сцені дитячого фестивалю у Луцьку я розплакалася від щастя й зі мною плакали люди в залі…

А щодо новорічного виступу — то мені навіть здалося, що між цими подіями та початком вторгнення є певний зв'язок: досить довго на сході та півдні під час святкових заходів запрошували російськомовних артистів — як наших, так і росіян — і ця тенденція почала ламатися саме у 2021 році. Я згадую виступи у Херсоні, Краматорську, Сіверськодонецьку — нас скрізь чудово приймали й усією площею ми співали українською, молодь була позитивно налаштована. Звісно, це лише частка, маленький маркер того, що відбувалося в суспільстві, але відчуття, що вороги втрачають навіть ті регіони, які в більшості були російськомовні, можливо, підштовхнуло до прийняття рішення про вторгнення.

В одному з інтерв’ю ви сказали, що перемогу відсвяткують концертом у Херсоні. Плани в силі?

— І не тільки у Херсоні! Це день, коли ми будемо обійматися та плакати — і я мрію розділити це щастя з кожним українцем.

Що зараз для вас є найважливішим? У чому знаходите сили та енергію? Що робить вас щасливою сьогодні?

— Перемога. Хоч нам і здається, що ми адаптуємося до умов життя під час війни — це неправда. Ми всі зараз «не ок», ми всі максимально «вичавлені», стомлені, розбалансовані, тож найважливіше зараз — це робити надзусилля, але наближати перемогу щодня. Напевно, це і дає мені сили жити далі. А щасливою завжди мене роблять діти, родина та музика. Тож, що б не трапилось у житті — завжди залишайтеся на світлому боці!

Фото: Суспільне та з архіву Світлани Тарабарової

Читайте також
Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду