У неділю, 25 грудня, о 20:25 відбудеться прем’єра документального фільму «Щедрик проти “русского міра”», створеного на замовлення «Суспільне Культура» компанією «Prosto production». 

Режисер фільму «Щедрик проти “русского міра”» — Олександр Назаров, сценаристки — Тіна Пересунько, Наталка Пономарів, продюсер — Вячеслав Пономарьов.

Творці фільму «Щедрик проти “русского міра”» презентують історію світового турне хорової капели диригента Олександра Кошиця 1918–1924 років.

За збігом сучасної історії сюжет фільму порушує низку актуальних проблем сьогодення — протидії російській культурній експансії та пропаганді, питання культурної дипломатії України, місця українського культурного продукту у світі та його боротьби за себе.

Спікерами фільму стали дослідники, культурологи, діячі мистецтв. Серед  інших: Тіна Пересунько, авторка дослідження історії «Щедрика», сценаристка; Кирило Стеценко, український скрипаль, композитор, онук одного із засновників Капели УНР (Кирила Стеценка); Лариса Семенко, дослідниця творчості Миколи Леонтовича; Ігор Гирич — історик, професор, експерт із проблем історії культури; Анатолій Паладійчук, куратор мистецьких проєктів, колекціонер.

Тіна Пересунько розповіла, що дослідження історії світових гастролей капели Кошиця, а разом з цим історії інтернаціоналізації «Щедрика», розпочала ще 2016 року. 

«Тоді я вперше побувала в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, побачила архів хору. Усе мене так вразило, що вирішила розпочати не просто дослідницький проєкт, але й популяризаційний. Роками писала безліч публікацій, видала книжку “Світовий тріумф Щедрика — 100 років культурної дипломатії України”, пізніше — книгу “Культурна дипломатія Симона Петлюри: «Щедрик» проти «русского мира». Місія капели Олександра Кошиця”. Мені було важливо донести до українського фахового середовища, насамперед дипломатичного, що Україна має понад 100-річну традицію культурної дипломатії, і геть не є країною-початківцем в цій галузі. Що український уряд ще 100 років тому боровся з «русским міром». І боровся успішно. Що в нас існували Міністерство закордонних справ і Міністерство культури, які за дорученням глави держави реалізували проєкт культурної дипломатії. І цим проєктом стали гастролі хору Олександра Кошиця», — розповідає дослідниця.

Тіна Пересунько поділилася, як проходили зйомки фільму місцями турне капели, а також де був Симон Петлюра.

«Подорожувати слідами гастролей хору УНР було неймовірно. А особливо тому, що обставини тодішніх українців, і нас сьогоднішніх майже у всьому ідентичні. Ми були не простою знімальною групою, а громадянами держави, яка перебуває у стані війни з тим самим ворогом, що й 100 років тому. Навіть нашому продюсеру мусили організувати дозвіл на тимчасове звільнення від військових обов’язків. Такий же дозвіл хористи Української Республіканської Капели брали особисто у Симона Петлюри, — зазначає Тіна Пересунько. — Найбільше, звісно, вразили місця пам’яті Симона Петлюри. Вулиця, де його вбили, його могила. Хоча історія гастролей хору Кошиця — це історія тріумфу української культури, маємо пам’ятати, що без держави ми загрожені. Світ 100 років тому не підтримав політичної незалежності України, і вся еліта нашої нації була знищена. Маємо відбудувати втрачений фундамент. 

Запам’яталися концертні зали, де ми побували під час зйомок — Театр Єлисейських полів у Парижі, Королівська Опера в Гаазі, Національний театр у Празі, Оперний театр у Брюсселі. Хор Кошиця виступав у найкращих залах Європи. Ми їх відвідали. З деякими працівниками мені вдалося познайомитися, розповісти історію тодішньої України. Звичайно, ніхто з них нічого не знає про гастролі. Хоча на тих концертах були їхні королеви, президенти, міністри. Маємо унікальний історичний проєкт, цікавий не лише для української, а й світової науки і документалістики».

Дослідниця зазначає, що фільм актуальний зараз, бо нагадує нам про невивчені уроки історії:

«Світ не підтримав Україну 100 років і поплатився комунізмом. Українці втратили державу і зазнали геноциду. Все це звичайно нам доводить вже й сучасна історія. Втім, історія гастролей Української Республіканської Капели має також і позитивні уроки. Вона нагадує нам, в чому наша сила. А сила наша в культурі. У пісні й музиці ми непереможні. А особливо коли ми є самими собою. Західний світ полюбив співи хору Кошиця за автентичність. Хор не мавпував чужих традицій. Це було наше автентичне народне мистецтво, модернізоване тодішньою композиторською школою Лисенка, Леонтовича, Стеценка, Кошиця. “Зверніть увагу на те, ким ви є”, — ставив український хор у приклад своїм колегам американський композитор Роберт Натанієль Детт. Маємо віднайти себе і бути собою. Лише такими ми потрібні й цікаві світові».

Як писав «Детектор медіа», у травні 2022 року Суспільне  за підтримки посольства США в Україні оголосило  мистецький конкурс на виробництво проєктів.

У серпні 2022 року стало відомо, хто для Суспільного вироблятиме два документальні фільми і серіал на тему «Cancel russia, або чому російський балет вбиває». Переможцями стали ТОВ «Ріал Пікчерс», ФОП Наталія Пономарьова та ФОП Андрій Єрьомін. Prosto production (ФОП Наталія Пономарьова) перемогли з проєктом документального 72-хвилинного фільму «Щедрик проти «русского міра». Режисер — Олександр Назаров, сценаристка — Наталка Пономарів, продюсер — Вячеслав Пономарьов. 

Нагадаємо, Суспільне запустило серіал про те, як українці перемагали радянську цензуру «Між крапельками». 

Фото: з фейсбук-сторінки Тіни Пересунько