Суспільне запускає серіал про те, як українці перемагали радянську цензуру

Суспільне запускає серіал про те, як українці перемагали радянську цензуру

11:10,
20 Грудня 2022
2284

Суспільне запускає серіал про те, як українці перемагали радянську цензуру

11:10,
20 Грудня 2022
2284
Суспільне запускає серіал про те, як українці перемагали радянську цензуру
Суспільне запускає серіал про те, як українці перемагали радянську цензуру
Сценарій до семисерійного серіалу «Між крапельками» написав Андрій Кокотюха.

Із понеділка по п’ятницю о 21:00 на телеканалі «Суспільне Культура» виходитиме документальний 7-серійний серіал «Між крапельками», створений міжнародним продюсерським центром «Фор-Пост» на замовлення Суспільного. 

Премєра першої серії відбулася у понеділок, 19 грудня, о 21:00.

Сценарій до серіалу «Між крапельками» створив письменник, постійний автор «Детектора медіа» Андрій Кокотюха.

За його словами, серіал показує, як українці обходили радянську цензуру і перемагали її.

«Ідея — нагадати тим, хто не знає, не знав або забув, що в темні радянські часи творчий підхід до цензури допомагав її обійти та перемогти. Не всі проукраїнськи налаштовані громадяни, на щастя, сиділи в таборах і психушках. Було і працювало чимало професіоналів, які вивчали правила гри, не приймали внутрішньо, але погоджувалися, — вони є. І тут або робиш, що мусиш, або йдеш із професії, втрачаєш кваліфікацію, практику. Виявляється, цензура часом гартувала. Всі дійові особи, всі спікери, які розказали свої історії, — не лише свідки непростої епохи. Вони — значною мірою предтечі сучасних креативників. Я б дав серіалу другу, неофіційну назву: "З дулею в кишені". Звісно, дулі давали радянській владі, радянській цензурі, радянським чиновникам, — розповів Андрій Кокотюха. —  В одній із серій — остання прижиттєва зйомка письменника-сатирика Олега Чорногуза, редактора журналу “Перець”. Його онука Ярина Чорногуз зараз захищає Україну на фронті».

1 серія — «Знищити не можна зберегти»

2012 рік. У автокатастрофі гине Герой України, директор Львівської галереї мистецтв, академік Борис Возницький. Йому було 86 років. За життя Бориса Возницького називали ангелом-охоронцем української старовини. Пів століття він рятував, повертав до життя артефакти нашого минулого: стародруки, твори мистецтва, церковне начиння, предмети побуту. У цьому митцеві допоміг партизанський досвід в УПА, який він старанно приховував. А ще — ретельно дібрана команда рятівників-однодумців.

2 серія — «Особливо небезпечна мова»

У липні 2013 року в Маріупольському кінофонді знайдено єдину україномовну копію культового українського фільму «За двома зайцями». Оригінальна версія не передбачала російської мови від самого початку, адже стрічка планувалася для локального прокату тільки в Українській РСР. Але згодом фільм переозвучили російською, а оригінал зник на пів століття. Як і більшість фільмів з оригінальною українською звуковою доріжкою. Українська мова в кіно виявилася небезпечною.

3 серія —  «Книжкова корида»

Найпопулярніша українська дитяча книга ось уже пів століття — трилогія Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки». Але мало хто знає, які цензурні бої точилися довкола неї. Та й загалом довкола безпечної, на перший погляд, української дитячої книги. Під заборону могли потрапити народні казки. А героями творів мали бути лише піонери-відмінники. Проте авторам і видавцям удавалося порушувати цензурні правила.

4 серія — «Як гумор був нецензурним»

У підрадянський час читання газет починалося з останніх сторінок. Там регулярно друкували гуморески та фейлетони. Величезними накладами виходили сатиричні журнали, сатирики й гумористи були справжніми зірками. Але смішити їм доводилося під пильним цензурним тиском. За необережний жарт можна було дорого заплатити. Та майстри гумору знаходили способи порушити заборони.

5 серія — «З пісні слів не викинеш»

«Червона рута» Володимира Івасюка народилася в часи, коли в Україні почалися утиски вільнодумства й національної самобутності. Їй вдалося утримати позиції, натомість великий пласт української естрадної музики опинився під контролем ідеологів. Українське навмисно подавали маргінальним та зводили до архаїчного, музейного статусу. Але піснярам вдавалося обходити українофобську цензуру. І в нерівній боротьбі пісенна Україна перемогла радянську владу.

6 серія — «Партизанські стежки до екрана»

У грудні 1962 року на екрани виходить фільм Одеської кіностудії «Ніколи». Якби не величезні витрачені суми, картину закрили б. А так — зажадали завершити її за решту грошей. Коли фільм ненадовго вийшов на екрани, кінокритики дружно набрали в рота води. Пізніше було неофіційне побажання з Москви забути про цей фільм. Не лише ця стрічка не відповідала ідеологічним вимогам СРСР. На шляху до виробничих планів українських студій було чимало перешкод. Аби втілити в кіно нерадянську ідею, доводилося грати за радянськими правилами.

7 серія — «Архітектурні надмірності»

Дві світові війни за сорок років — лихо XX століття. Вони забирали мільйони та руйнували десятки мільйонів життів. У повоєнних руїнах стояли міста. Відбудова, розбудова й забудова були завданням архітекторів. Але радянська влада обмежувала політ мистецької фантазії. Все, що порушувало стандарти, називалося надмірностями архітектури. Українським зодчим доводилося йти на хитрощі й компроміси, аби залишити в архітектурі власний стиль та слід. 

Нагадаємо, Суспільне приймало заявки на участь у конкурсі на створення культурологічних документальних серіалів із 1 червня по 22 червня 2021 року. 

7 жовтня 2021 року стало відомо, що переможцями мистецького конкурсу на створення культурологічних документальних серіалів для телеканалу «UA: Культура» стали Міжнародний продюсерський центр «Фор-Пост» і Наталія Пономарьова.

Ілюстрація: Суспільного

Читайте також
Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Смішно
02:30 / 24.12.2022
Суспільне саме суцільна цензура. Членкині, менеджерки та інші татуйовані брати з необтяженим інтелектом лицем всі як один, незалежно від посади, сповідують цензуру на критику себе і своєї роботи. Їх можна або звалити, або ти ворог і твоє життя в компанії зроблять нестерпним і доведуть до звільнення. Керують Суспільним ті ж нащадки партійних кар'єристів, стукачів та нездар. Починаючи з головного суспільного діяча, фото якого можна ілюструвати підручник з психіатрії в розділах про затримки інтелектуального розвитку.
товарисч майор
22:53 / 21.12.2022
Здебільшого цензура радянських часів була майже непомітною, але торкалася практично кожного і регулювала в що одягатися, яку зачиску носить, що співати...
презумпція оптимізму
14:28 / 21.12.2022
Судячи з анонсу, автори не дуже розуміють що таке цензура в радянські часи. І тому роздмухують слона з мухи, використовуючи окремі факти, висмикниті з реалій тогочасного життя. А що, грошики державні треба засвоїти в повному обсязі, - тому і говорлива багатосерійка. І в час тотальних відключень світла нема буде кому подивитись. От і не буде критики. А в звітах детектор тисне схвальну статейку про визначне досягнення. А що, треба ж Детектору хвалить своїх авторів.
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду