Депутати, представники регулятора та керівництво Національної суспільної телерадіокомпанії на виїзному засіданні двох парламентських комітетів обговорили роботу Суспільного мовника на другий рік повномасштабного вторгнення. Переважно дискусія стосувалася викликів, планів і фінансування. Депутати, представники медіарегулятора та Мінкульту схвально оцінили результати роботи за минулий рік, відзначили зростання довіри, розвиток компанії, початок мовлення у прифронтових районах. Народний депутат Микола Княжицький навіть закликав віддати всі кошти, які держава спрямовує на виробництво марафону, Суспільному. А голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ольга Герасим’юк розказала про підготовку правок до законодавства про позаконкурсне ліцензування.

Втім, учасники засідання відзначили й виклики, які стоять перед компанією. Зокрема, це затримки з виплатою грошей на трансляцію на перші пів року 2024 року. Також депутати звертали увагу на те, що надходження від реклами та комерційної діяльності можуть бути більшими. Про це детальніше в матеріалі «Детектор медіа».

Учасники виїзного засідання (тут і далі фото Суспільного мовлення)

За що хвалили Суспільне депутати та медіарегулятор

Спільне виїзне засідання парламентського комітету з питань свободи слова та підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції комітету гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради почалося з нагородження від Федерації біатлону (цей вид спорту вже багато років — один із ключових на каналах СМ) та згадуванні здобутків компанії.

«Суспільний мовник гідно і професійно прожив другий рік повномасштабної війни. Не втратив високих стандартів мовлення та якості продуктів, СМ підсилив рівень довіри з боку міжнародних партнерів і донорів», — сказав голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.

Микита Потураєв  

А голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин відзначив важливість проєктів для етнічних груп та історичної документалістики: «Документальні фільми повертають розуміння української історії».

Ярослав Юрчишин

Заступниця голови комітету гуманітарної та інформполітики, голова підкомітету інформполітики та євроінтеграції Євгенія Кравчук звернула увагу на покриття СМ і довіру глядачів: «Попри повномасштабне вторгнення, мовлення СМ розширилося. Це медіа, яке перевіряє інформацію та якому довіряють, працює у соцмережах на контроверсійних майданчиках». Остання фраза стосувалася телеграму, де Суспільне, як і інші українські медіа, має свої канали, через те, що саме ця соціальна мережа є найпопулярнішою для перегляду новинного контенту серед українців, попри те, що вона пов’язана з Росією.

Євгенія Кравчук

Голова Нацради Ольга Герасим’юк згадала, що за минулий рік Суспільний мовник отримав сім частот, ще для 18 збільшив потужність передавачів, а ще на дев’яти відновив мовлення у Донецькій, Харківській і Миколаївських областях.

«Хотіла б підкреслити важливість редакційної політики СМ. Ми розпочали проєкт “Компетентні медіа, демократичне толерантне суспільство”. Суспільне вже двічі було зразком того, як працювати з аудиторією з інвалідністю», — сказала вона.

Ольга Герасим’юк

Загроза внесення змін у процедуру призначення керівних органів СМ

Голова Наглядової ради Світлана Остапа розповіла, що зараз п’ятеро представників НСТУ перебувають у керівних органах Європейської мовної спілки: четверо увійшли до її комітетів, а голова правління НСТУ Микола Чернотицький вже вдруге обраний членом виконавчої ради Європейської мовної спілки: «Ми маємо найбільше представництво серед країн Східної та Центральної Європи в керівних структурах ЄМС, де залучені до прийняття рішень».

Завдяки цій співпраці СМ має змогу надавати власні новини на платформі Спілки, зокрема репортажі з зони бойових дій, свідчення про воєнні злочини росіян і наслідки обстрілів цивільної інфраструктури. «Завдяки мережі ми просуваємо українські новини (зокрема щодо російської агресії), які споживають мільйони європейців. Що дуже важливо — наші новини поширюються різними мовами. Наприклад, лише з початку вторгнення 1793 сюжети Суспільного з’явилися 132715 разів на 202 каналах із 79 країн ЄС», — сказала вона.

Світлана Остапа

З грудня 2023 року новини Суспільного розміщуються на вебсайтах європейських мовників, які є учасниками проєкту «A European Perspective». Наразі в ньому беруть участь 20 організацій із 17 країн. Понад 25 матеріалів Суспільного за два тижні опублікували на своїх вебсторінках європейські мовники. Зокрема, це матеріали про блокування кордону, воєнні злочини росіян в Україні та наслідки війни в різних регіонах.

Вона згадала про спортивні трансляції, які Суспільне має завдяки співпраці з ЄМС, а також досвід проведення «Євробачення-2023» у часи повномасштабної війни.

Разом із тим Світлана Остапа занепокоєна можливими законодавчими ініціативами, які можуть змінити механізм створення керівних органів НСТУ: «Перед Новим роком мені повідомили з кількох джерел, що хочуть внести зміни до закону про Суспільне медіа, якими змінити механізм створення керівних органів. Не розумію, навіщо ламати те, що працює. У мене до вас прохання: не розглядати без нас змін до закону про нас».

У відповідь Микита Потураєв сказав, що не має інформації про такі правки й додав, що комітет ніколи «не розглядав питання Суспільного без Суспільного». І планує так робити й надалі.

А Євгенія Кравчук розповіла, що будь-які важливі зміни у законодавство «Про медіа» або СМ мають бути погоджені з європейськими експертами, адже це ключове питання для євроінтеграційних намірів України. І саме закони про СМ і «Про медіа» є маркерами інтеграції у ЄС. «На жаль, не всі розуміють, що суттєві правки до цих законів вимагають узгодження з європейськими структурами. Бо, отримавши залік по цих законах, Україна не може в односторонньому порядку їх змінювати. У нас багато запобіжників, щоб погані речі не відбулися», — підсумував Микита Потураєв.

Микита Потураєв та Євгенія Кравчук

Підсумки 2023-го та плани на 2024-й від Миколи Чернотицького

Голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Микола Чернотицький розказав депутатам, що у 2023 році Суспільний мовник інвестував у довіру.

«На сьогодні 84% аудиторії, яка споживає наші новини нам довіряє. ВВС ставить собі 51% як індикатор. На наступний рік ми ставимо собі нижчий індикатор, бо довіра падає у всіх. У травмованому суспільстві великий виклик, щоб розмови не роз’єднали країну», — сказав він.

Микола Чернотицький

Торік компанія запустила новий канал «Суспільне. Спорт» та онлайн-радіостанцію «Радіоточка». І незабаром сподівається, що правки у законодавстві дадуть змогу радіостанції отримати частоти на FM-мовлення, а спортивному каналу — потрапити в державний мультиплекс МХ-7.

Окрім цього СМ оцифровує архіви, адаптує анімацію, запустило дитячий освітній проєкт «Колайдер» і розвиває присутність у диджиталі. «Для нас важливо бути в контроверсійному телеграмі, бо даємо перевірену інформацію. Споживання новин — на першому місці у телеграмі», — сказав Микола Чернотицький.

Ще одним пріоритетом роботи Суспільного мовника є побудова мережі локальних журналістів. За кошти донорів торік набирали людей у п’яти областях. «До 2025 року хочу мати найбільшу мережу локальних журналістів. Це важливо з точки зору майбутньої відбудови та підтримки локальних журналістів», — додав очільник НСТУ.

Цього року планується продовження роботи за цими напрямками. Насамперед компанія має намір інвестувати у новини. За словами Миколи Чернотицького, мова як про збільшення кількості, так і про якість інформаційного контенту.

Наприкінці лютого планується вихід документального фільму «Велика російська брехня» (робоча назва «Cancel russia, або чому російський балет вбиває»). Цю стрічку планують продавати й за кордон. Однак для цього потрібно юридично узгодити ситуацію з правами, бо у фільмі використовуються фрагменти трансляцій російських каналів.

Ще одним пріоритетом є копродакшен. У 2024 році НСТУ має намір підписати принаймні одну угоду на великий проєкт.

Суспільне та гроші: затримки фінансування на трансляцію, реклама й обмеження для бетінгу

У попередні роки війни Суспільне регулярно оплачувало трансляцію «Зеонбуду» та Концерну РРТ, а це давало цим компаніям можливість мати операційні кошти. Однак цього року, за словами Миколи Чернотицького, Міністерство фінансів розробило такий помісячний план, що оплачувати трансляцію у перші пів року немає змоги. «Ми маємо гроші лише на зарплати, і ми не зможемо платити “Зеонбуду” та Концерну РРТ. Виробництво нам відсунули на друге півріччя, добре, ми перекриємося донорськими коштами. Але чому не виділяють кошти на трансляції? Торік ми єдині, хто стабільно все оплачував», — сказав голова правління.

Микита Потураєв звернув увагу, що ця ситуація зумовлена тим, що наразі не розв’язане питання допомоги від США та ЄС: «Ми сподіваємося, що ця допомога буде надана, і тоді з’явиться можливість фінансувати СМ за іншим графіком. Бо, якщо щось піде не так, то механізми будуть інші: збільшення податків тощо».

Миколу Княжицького дещо розчарували показники від комерційної роботи Суспільного мовника, зокрема, надходження від реклами. У відповідь Микола Чернотицький розказав, що Суспільне могло би більше заробляти на рекламі, наприклад завдяки рекламі бетінгу (грошових ставок на спорт), однак це не дозволяють етичні норми компанії: «Беттери стоять у нас у черзі. Але для нас питання, чи можемо ми запустити бетінг на спорт. У нас була угода на столі про 10 мільйонів. Ми сказали “ні”. Як СМ ми маємо утримуватися».

Микола Княжицький

Світлана Остапа додала, що СМ досі утримує приміщення, які йому не потрібні, й не може їх продати, бо не напрацьовані ще відповідні документи.

Утім, мовник намагається заробляти. Зокрема, на продажі прав на контент та архіві. «Ми отримуємо багато запитів від різних продюсерів. Чим більше ми виробляємо, тим більше продаємо. Наприклад, ми продали “Колапс. Як українці зруйнували імперію зла” у три країни, і отримали по 1 тисячі доларів з кожної», — сказав Микола Чернотицький.

Він також відзначив співпрацю з Film.ua та Starlight Media на міжнародних телеринках, де вони представлені одним стендом.

Микола Княжицький згадав, що «Репортери без кордонів» критикують марафон «Єдині новини», і запропонував державі віддати кошти, за які фінансують виробництво марафону, Суспільному мовнику. А разом із ними — ще й кошти на іномовлення та виробництво серіалів Держкіно. Бо, на його думку, Суспільний мовник — це інституція, яка має довіру у суспільстві та прозорий механізм фінансування. Окрім цього, депутат сказав, що СМ має у своєму ефірі популяризувати нові технології. Наприклад, «цифрове радіо», яке номінально є, але яке «мало хто чує».

Після цього Микита Потураєв пообіцяв, що будуть «думати про бетінг», а Микола Чернотицький додав, що кошти на фінансування марафону можуть замінити прибутки від нього.

Наприкінці обговорення депутати пообіцяли напрацювати законодавчі норми про страхування журналістів у зонах бойових дій.

Головне фото: Анастасія Мантач, для Суспільного мовлення