Як Суспільне налагоджує напряму співпрацю зі світовими виробниками телеконтенту

Як Суспільне налагоджує напряму співпрацю зі світовими виробниками телеконтенту

14:00,
19 Червня 2023
2821

Як Суспільне налагоджує напряму співпрацю зі світовими виробниками телеконтенту

14:00,
19 Червня 2023
2821
Як Суспільне налагоджує напряму співпрацю зі світовими виробниками телеконтенту
Як Суспільне налагоджує напряму співпрацю зі світовими виробниками телеконтенту
Дмитро Хоркін та Григорій Тичина — про те, як Суспільне мовлення виробляє та купує телеконтент, попри брак фінансування та складнощі воєнного часу.

«Детектор медіа» поспілкувався з членом правління Суспільного Дмитром Хоркіним і генеральним продюсером дирекції телебачення Суспільного Григорієм Тичиною про участь у важливій для телеіндустрії події L.A. Screenings, яка нещодавно відбулась у Лос-Анджелесі, а також про налагодження співрпраці зі світовими виробниками телеконтенту та про нові проєкти власного виробництва, які невдовзі з’являться в ефірі.

— Дмитре, ви нещодавно відвідали з робочою поїздкою Лос-Анджелес. Розкажіть про неї детальніше, з якими результатами повернулися?

— Ми були в Лос-Анджелесі на запрошення всіх учасників L.A. Screenings, таких як Paramount, Universal, Warner Bros, Warner Studio, Disney. Ми вперше побували на заході як представники Суспільного. Це найголовніша подія телеринку та ринку виробників контенту для телеканалів. Це справді топова подія, яка проходить уже 61 рік. Найголовніше для нас було встановити прямі контакти, тому що раніше багато і голлівудських студій, і різних лейблів звукозапису працювали за посередництва Москви. Нам дуже важливо вибудовувати прямі контакти, дізнаватися, хто з українців, які вже є громадянами США, працює там. Є представники, які відповідають за Центральну та Східну Європу, ми встановили з ними контакти та набули великого досвіду для подальшої нашої роботи.

Важливо відзначити, що ця сфера працює так, що найчастіше контактують люди, які між собою знайомі. Це тривалий процес. Є багато роботи, яка залишається за кадром. Приміром, купівля трансляцій нагородження премії «Оскар», футбольні трансляції, серіали та фільми — тут передусім допомагають особисті контакти. І те, що вперше представники Суспільного були запрошені у Лос-Анджелес, стало важливим для встановлення цих контактів. Ми їх підтримуємо і вже намітили, на що можемо розраховувати.

— Григорію, ви з 2020 року опікуєтеся стратегічним ринковим позиціюванням, перспективним розвитком та управлінням поточною діяльністю телеканалів на Суспільному. Чим, на ваш погляд, була корисна поїздка до Лос-Анджелеса для телеканалів Суспільного?

— Це одна з найважливіших подій у царині світових телеринків. Для українського телевізійного ринку важливо, що компанія, яка претендує на провідні позиції на місцевих ринках на території України, була інтегрована в такі ринки як MIPTV і MIPCOM, які відбуваються у Каннах, L.A. Screenings, який раз на рік відбувається у Лос-Анджелесі, Будапештський і ще кілька трохи менших ринків. Суспільний мовник справді вперше взяв участь у такій важливій індустріальній події. Варто зазначити, що фактично після певної паузи й Україна відновила там свою присутність, тому що востаннє ці скринінги так широко проходили у 2019 році, потім була дворічна перерва, пов’язана з епідемією коронавірусу. Торік одна з медіагруп їздила в Лос-Анджелес, але тоді через початок повномасштабного вторгнення взагалі про це думати не доводилося. Цього року нам вдалося там побувати. Дмитро абсолютно правильно сказав, що для нас зараз важливо встановлювати контакти з провідними студіями. Вони закрили торік свої московські офіси, за посередництвом яких в основному працювали на Україну, там відбуваються внутрішні реорганізації, пов’язані зі зміною менеджерів, які відповідають за територію нашої держави.

Ми побачили найновіший серіальний контент, який представляли провідні студії. Ми бачимо, куди зараз рухається найбільший у світі ринок — американський, і, що важливо, ми ввійшли у процес перемовин із мейджер-студіями. Я переконаний у тому, що Суспільний мовник як компанія, яка претендує на одну з провідних ролей на українському телеринку, повинна мати можливість отримувати топовий контент напряму від найбільших гравців світового ринку. Тому ми увійшли у процес перемовин — це непроста історія, й він може тривати довго: відбір контенту, вивчення компанії, обговорення селекції, обговорення контракту — це може розтягнутися на багато місяців, але головне, що ми вже в цьому процесі. Я сподіваюся, що наприкінці ми отримаємо гідний результат.

— Я розумію, що це більше про плани, тож поговорімо про те, що вже є. З якими компаніями зараз Суспільне співпрацює на міжнародному рівні? Що це за співпраця? Виробництво контенту тощо? З ким плануєте укладати нові контракти?

Григорій Тичина: Я вже нещодавно розповідав «Детектору медіа», що ми були на телеринку MIPTV у Каннах у квітні. Можу сказати, що ситуація зараз дуже непроста для Суспільного мовника з точки зору можливості закупівлі. Фактично зараз ми не маємо можливості говорити про закупівлі коштом платників податків, які складають левову частину фінансування Суспільного, але, на щастя, ми маємо важливу підтримку від донора — Єврокомісії. Вони цільовим чином допомагають нам, фінансують можливості закупівлі, певне виробництво, а також оновлення технічної бази.

Мейджер-студії будуть наступним кроком. Зараз ми вже четвертий рік працюємо напряму з європейськими компаніями. У нас є контракти з BBC, Blue Ant, EuroCom, з цілою низкою невеликих французьких виробників, дистриб’юторів, які починають постачати нам якісний контент. Ця робота розпочата не з чистого аркуша, вона триває вже кілька років. Ви можете побачити в нашому ефірі поступове оновлення лінійок в ефірі «Суспільне Культура». Сподіваюся, наприкінці року ми отримаємо значну частину контенту за підписаними контрактами з європейськими студіями, з європейськими дистриб’юторами. Після отримання ще кілька місяців іде на його адаптацію, озвучення українською мовою, і він поступово з’являтиметься в ефірі. Це і мультиплікація, і документальні лінійки, і серіали європейського виробництва (вони й зараз є в нашій сітці). Усе це дуже важливо для того, щоб канали Суспільного мовлення виглядали гідно в порівнянні з іншими.

Дмитро Хоркін: Яким зараз є Суспільне мовлення? Перший телевізійний канал транслює та бере участь у створенні марафону. Телеканал «Суспільне Культура» має самостійне мовлення поза марафоном. Є речі внутрішнього виробництва, лінійні проєкти й те, що ми плануємо із закупівель. Це ми говоримо про загальнонаціональні канали. Нагадаю, що в нас іще є мережа місцевих каналів. Зараз обмежені ресурси, а разом із тим й інші акценти.

— У Суспільного налагоджена тісна співпраця з європейськими суспільними мовниками. Чи є така співпраця з японським NHK, мовниками азійського континенту?

Григорій Тичина: Я сподіваюся на те, що ці контакти будуть міцнішати. Вони у нас є. У нас є тісна взаємодія з японським суспільним мовником. Японський ринок для нас цікавий. Важливо зрозуміти, що контент виробництва японського суспільного мовника потребуватиме оцінки, наскільки він відповідає нашому менталітету, наскільки проблеми важливі українській аудиторії. Але я впевнений, що, наприклад, для дітлахів японська анімація — це чудова річ. Я зовсім не виключаю, що такий продукт може з’явитися в ефірі наших телеканалів.

— З кінця березня набув чинності закон «Про медіа». Чи полегшили роботу прийнятті Верховною Радою норми про копродукцію? Як справи зараз із копродукцією, вітчизняними та іноземними продакшенами?

Григорій Тичина: Це дуже класно, що в новому законі «Про медіа» був прописаний такий абзац, який стосується напряму нашої діяльності. До того, як цей абзац з’явився, копродукція теоретично була можливою, але фактично, якщо виходити з того, яке існує нормування і регуляція такого виду діяльності для підприємств, де держава має контрольний пакет у структурі власності, це складно. Це скоріше було для гнучкого мобільного ринку, і медійному ринку це було майже неможливо. Тепер цей шлях з’явився. У законі містяться дуже чіткі формулювання. Ми зараз працюємо над тим, щоби привести наші внутрішні регламенти та процедури в такий стан, щоб вони дозволили легку, зручну співпрацю для всіх сторін, які входять у копродукційний проєкт. Це для того, щоб ці правила та процедури відповідали не лише цьому закону, а й низці нормативних регуляторних актів, які регулюють, наприклад, бюджетні закупівлі, публічні закупівлі, тендерне, антикорупційне законодавство. Це все важливо напрацювати таким чином, щоб ми були зрозумілими, прозорими та комфортними — і це дуже важливо. Якщо виробник бачить, що наші правила роботи надто зарегульовані, що віднімають величезну кількість часу, видатків — він піде шукати гроші в іншому місці. Ця робота займе в нас іще певний час, але дуже хотілося б, щоб уже цього року ми отримали перший досвід копродукції з нашими потенційними партнерами, якими можуть бути телеканали, продакшен-студії — як в Україні, так і за кордоном.

— Коли цю норму обговорювали в профільному парламентському комітеті, народні депутати говорили, що НСТУ має стати таким собі Українським культурним фондом. Тобто замовляти стороннім продакшенам виробництво телеконтенту — але не будь-якого, а саме такого, який відповідає місії Суспільного. Таким чином і Суспільне отримає вигоду у вигляді нового контенту, і буде фінансово підтримано ринок телепродакшенів в Україні.

Дмитро Хоркін: Це дуже класна річ. При тому, що в нас видатки зростають і додається складність мовлення у воєнний час, вкотре проблема з фінансуванням і бюджетом, але навіть у таких умовах завдяки коштам грантодавців ми проводимо тендери, мистецькі конкурси, це для нас дуже важливо. А щодо того, що ми стаємо двигуном у певному сенсі, намагаємося давати замовлення через мистецькі конкурси на ринок — це вже дуже хороший знак. Думка, яка пролунала під час профільного парламентського комітету, дуже слушна. Єдине, що нам потрібно, — це фінансування, аби закрити на гідному рівні ті потреби, які в нас є, а потім ми готові взяти на себе цю роль. Якщо ми в майбутньому станемо двигуном для ринку, будемо регулярно давати великі замовлення комерційним групам — це оздоровить, мені здається, ринок виробництва. У нас є вимоги стандартів і цінності Суспільного мовлення, дуже цікавий контент, який не завжди має на меті якісь індустріальні комерційні показники, тому що ми Суспільне мовлення. У багатьох проєктах сторонніх виробників працівники дирекції телебачення «доточують» усі моменти, бо в нас високі ціннісні та професійні вимоги. Якщо будемо привчати до цього ринок, буде набагато краще.

Григорій Тичина: Додам, що хід думок депутатів заслуговує схвальних оцінок від представників індустрії. Для нас важливо, щоб було розуміння того, що ми не лише культурна інституція — ми медіа, яке працює на дуже конкурентному ринку. Там, де конкурує якість, там, де медійні платформи борються за увагу аудиторії. Що таке телеканал? Це понад 8 тисяч годин мовлення щороку. Таких телеканалів у нас три. 8 тисяч помножити на 3 — це 24 тисячі годин на рік. Дякуючи нашим грантодавцям і платникам податків, які фінансують нашу діяльність, у нас є можливість точково виробляти яскраві прем’єрні проєкти, які потім мають суспільний резонанс і здобувають відзнаки на українському та світовому ринках телеіндустрії. Але на одному-двох чи навіть 10 проєктах сітку мовлення телеканалу не побудуєш, потрібна база, яку складає маса контенту. Основою є новини — і з цим у нас більш-менш усе нормально. Дискусійні формати й серіальний контент також потрібні. Аудиторія полюбляє споживати цікаві яскраві історії, розказані про себе. Вони хочуть бачити на екрані таких же людей, як вони самі. Голлівуд із цим навчився працювати, там скрізь прошиті важливі наративи, які резонують в американському суспільстві.

Дмитро Хоркін: Відразу уточню, що ми з Григорієм ділилися думками одразу по приїзду з Лос-Анджелеса. У нас є мрія: коли закінчиться війна, і по-справжньому буде розвиватись індустрія, взяти на себе відповідальність і проводити ці речі. Чим це корисно? Ти реально відчуваєш нерв усієї індустрії, бачиш героїв, бачиш темпоритм, бачиш тематику. Це робиться на основі певних реальних проєктів, які вже йдуть, і досліджень. Я виокремив три основні тренди тем у США, якщо це більш соціально відповідальний контент: тема ейджизму та біженців, кримінальна драма, соціальні проблеми темношкірого населення Америки та рівність прав жінок. Також там повертаються до тем на кшталт холодної  війни. На одній кіностудії з’являються фільми про одного з комуністичних диктаторів ХХ століття.

Григорій Тичина: Сітка мовлення — це велика топка, яка постійно вимагає живлення контентом. Зараз суспільство перебуває на переломному етапі. Багато з того, що до великої війни здавалося важливим, цікавим, конкурентним, тепер таким не є. Під час війни формуються нові тренди телеперегляду, формуються нові глядацькі звички, переформовується медійний ринок, змінюється вага лінійних і нелінійних медіа. Зараз важко говорити про фінансування. Дякуємо держбюджету, що базові потреби Суспільного мовника закриті. Але коли депутати розмірковують, що ми можемо стати чимось на кшталт УКФ, то повинні розуміти, що ми при цьому маємо виробляти багато контенту. Контенту, який триматиме увагу аудиторії на платформах Суспільного, який буде цікавим і відповідатиме суспільній місії. Знов-таки, під час війни про це говорити не доводиться, але й ще до повномасштабного вторгнення фінансування Суспільного мовника не відповідало закону про Суспільне мовлення. Ми весь час жили у стані, коли грошей вистачало лише на базові потреби, на виробництво та закупівлі на мінімально можливому рівні, щоб ми більш-менш гідно виглядали в ефірі. Лише у 2021 році був достатньо високим рівень фінансування, але теж не на 100%. За підсумками цього року нам вдалося значно наростити нашу виробничу базу, придбати кілька великих пакетів продукції, але потім прийшла велика війна, і зараз Суспільне існує багато в чому завдяки інституційній підтримці донорів. Будемо чекати на кращі часи та сподіватися, що в нас буде можливість виробляти не лише окремі проєкти, а й налагодити виробництво контенту на постійній основі.

— Суспільне мовлення, зокрема платформа телебачення, постійно розвивається, навіть під час повномасштабної війни та в умовах недофінансування. Чи плануєте запускати нові проєкти найближчим часом? Можливо, з’являться нові ведучі?

Дмитро Хоркін: Як член правління, який координує та спрямовує три наші платформи — телебачення, радіомовлення та диджитал, — скажу, що за ці півтора року, надзвичайно складних через повномасштабне вторгнення, такої кількості прем’єр, які мають хороші відгуки аудиторії, медіакритиків, самої спільноти, у нас іще не було. І це дає нам поштовх у роботі над наступними проєктами.

Нагадаю, що на Першому каналі йде національний марафон, на другому — «Суспільне Культура». Є, звичайно, лінійне мовлення. Мій попередній бекґраунд — керування радіо — допомагає зараз поєднувати синергію платформ та економити нам гроші. Наведу приклади. У мене одне з найголовніших завдань — якраз налагодити цю співпрацю між платформами. Компанія велика, і попри брак ресурсів, потрібно робити якісний контент. Телеканал «Суспільне Культура» на базі Будинку звукозапису «Українського радіо» робить концерти. Це дуже потрібно людям. Це концерти класичної музики, вони мають хороші відгуки. Доказом того, що концерти мають успіх, є запрошення нашого оркестру на виступ до Швейцарії, якраз після представлення програми сучасної української симфонічної музики. Це представницькі речі, які не потребують додаткових коштів. Це потрібно розвивати. І водночас це контент для диджитал-платформ: аудіоконтент для подкастів і відеоконтент.

У нас з’явилося перше ранкове шоу, яке за назвою концепції буде після завершення національного марафону на Першому каналі. Нам потрібно давати розраду та позановинну альтернативу нашій аудиторії на «Суспільному Культура», а в майбутньому — на Першому каналі. Тут у нас також і нові ведучі.

До речі, хочу підкреслити, що друга пара ведучих — із радіо, і вони продовжують працювати на радіо, а паралельно ще й на телебаченні. І це дуже важливо. Подивіться, є багато американських ведучих, які так працюють. Це зручно ще й тим, що ми перебуваємо всі в одному приміщенні на Хрещатику, 26. Моє завдання — щоб наш лінійний телевізійний контент з’являвся на найбільшій кількості платформ. Важливо розуміти й організаційні зміни в нашій медіакомпанії, бо вона жива. У нас постійно відбувається оздоровлення всієї структури, доведення її до того, що є на ринку за європейськими стандартами суспільного мовлення. У нас дирекції телебачення, радіо і диджитал є виробниками лінійного контенту, базових проєктів, а також відповідальні за закупівлю контенту. Водночас рішеннями наглядової ради та правління було створено дирекцію соціально важливого контенту. Це умовна назва. У цій дирекції виробляється контент, який не є лінійним, але на замовлення дирекції телебачення. І є можливість замовляти за нашими технічними завданнями створення фільмів і серіалів, коли є на це гроші. І ще один напрям — це купувати щось готове. Ми розуміємо важливість масового контенту. Моє завдання — щоб наша аудиторія зростала. Ми є сервісом, який доставляє зручним способом для глядача, слухача і читача наш контент.

Григорій Тичина: Запущена нещодавно лінійка ранкової програми «Перше шоу». Воно другий тиждень в ефірі, проходить період становлення. Для лінійних телеканалів важливий лінійний контент. Щодня в той самий час глядач знає, що якщо вмикає телеканал, то бачить саме цю передачу. Це важливо — ранковий ефір задає тон усьому дню. Ми плануємо, що цей проєкт перейде на Перший канал після завершення марафону, а зараз він виходить на телеканалі «Суспільне Культура».

Тепер щодо нашого власного виробництва. Цього року ми завершили цикл «Євробачення», розпочинаємо новий підготовчий цикл до дитячого «Євробачення» і до дорослого «Євробачення» наступного року. Цим займається дирекція соціально важливого контенту. Ми радо чекаємо появу цих проєктів в ефірі телеканалу «Суспільне Культура». У колег у розробці ще кілька цікавих проєктів — це і документальні, і гумористичні тощо.

У нас так само цілий портфель проєктів, над яким зараз працює дирекція телебачення. Насамперед це документальні проєкти. Це той жанр, де ми вже маємо певні здобутки, де ми вже дещо вміємо, маємо історію успіхів — і тепер наші колеги з Першого та «Суспільного Культура» працюють над ними.

Зупинюся докладніше на тематиці документальних проєктів. У роботі 45-хвилиний проєкт про українських переселенців за кордоном, також 45-хвилинний проєкт про молодь, яка після 24 лютого 2022 року змінилася під вимоги, які диктує час.

Завершено виробництво і незабаром відбудеться прем’єра дуже цікавого проєкту — це годинний документальний проєкт «Крим. Звільнення». У ньому описано події в Криму майже 30 років тому, коли Росія через місцевих проксі намагалась розкачати ситуацію на півострові. У фільмі показано багато учасників тих подій — силовиків, завдяки злагодженій роботі яких вдалось уникнути найгіршого сценарію. Нам важливо показати, що навіть у протистоянні з потужним ворогом, яким є Росія, Україна здатна опиратися та здобувати перемогу. Свого часу ці події мали широкий резонанс, і важливо нагадати про це аудиторії.

У нас багато проєктів, які сконцентровані на темі війни, навколо теми російської дезінформації та російської пропаганди, якою вони займалися століттями. Один із проєктів, який перебуває у виробництві, — це двосерійний фільм, що досліджує  фейкові російські інформаційні наративи, які вже кілька століть системно закидаються в інформаційний простір. Ними просякнута аудиторія, яка жила на території колишньої Російської імперії, пізніше Радянського Союзу та, на жаль, багато людей у решті світу. Росіяни були достатньо успішними у просуванні цих наративів. Важливо показати, що насправді це є фейк, перекручена версія подій, які відбувались у далекому минулому. Про це й буде фільм.

Ще одна трисерійка — про події нашого сьогодення, історії про людей із різних громад, які на власні очі побачили жахіття війни, що принесла на їхню землю російська орда. Ми покажемо частину життя сучасного українця, який потрапив у складні обставини та пережив окупацію. Цей проєкт на ранній стадії виробництва.

І хочу ще розповісти про культурні проєкти. У нас є щоденна передача «Культура на часі». У роботі — документальний проєкт про історію нашого «Олівця» на Сирці, про історію цієї будівлі, історії людей, які там працювали, завдяки яким свого часу постало українське телебачення. Сподіваюся, що буде цікаво. Ще один проєкт — «Історії про війну», він про українських видавців коміксів, які після повномасштабного вторгнення змінили творчі наративи своїх робіт і зараз закарбовують у часі подвиг нашої армії. У роботі також проєкт про Квітку Цісик. «Як працює сучасна російська пропаганда» — це другий проєкт про російську пропаганду, ми багато часу приділяємо цьому питанню. Ще один проєкт — про радянське минуле УРСР, про те, як виживали українські митці під тиском радянської влади.

У роботі багато поточних проєктів. Ми знімаємо вистави київських театрів, концерти виконавців, виступи симфонічних оркестрів.

— Через війну багатьом українським компаніям доводиться бути гнучкими. Чи часто змінюєте сітку мовлення телеканалів за останні півтора року?

Дмитро Хоркін: Ми з початку повномасштабного вторгнення були готові до змін — у нас не було вибору. Сітки мовлення наших телеканалів, звісно, зазнали багатьох змін. З 24 лютого 2022 року ми почали власний інформаційний марафон, оперативно реагували на події. З позитивних для глядачів змін можу відзначити те, що із марафонного мовлення вийшов канал «Суспільне Культура», це сталося наприкінці березня. Для нас важливо, щоб ми відповідали тому інформаційному порядку денному, який є, і цьому настрою. Звісно, ми готові до будь-яких змін, намагаємося відповідати на запити аудиторії. Робимо все, щоб не згадувався час до реформи Суспільного, коли у глядачів сформувалося враження, що десь щось вибухає, щось стається — а на Першому національному або концерт відомого співочого очільника навчального закладу, або кулінарна програма. Ми намагаємося встигати за подіями. Ми дотримуємося балансу політичних сил, зокрема в марафоні, це стосується і токшоу «Новий відлік».

Григорій Тичина: Ми радикально змінювали сітки наприкінці зими й до середини весни 2022 року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення. Це торкнулося більшості великих телеканалів України, які транслювали марафон «Єдині новини». Тоді його почали транслювати й Перший канал, і «Суспільне Культура», і мережа регіонального мовлення.

З кінця березня 2022 року телеканал «Суспільне Культура» повністю вийшов із марафону, відновив самостійне мовлення, поступово сформував власну сітку. Так само це сталося і з мережею регіональних каналів, тільки трохи повільніше.

Тепер зміни поступові, глядач їх може і не відчувати.

— Розкажіть, яку частину нових проєктів виробляють державним коштом цього року? 

Григорій Тичина: Більшу частину. Ранкова програма — це дві години на добу. Якщо помножити на 5 днів — це 10 десять годин на тиждень. До кінця року понад 20 тижнів, це понад 200 годин власного виробництва. Документальних проєктів кілька десятків. Плюс треба додати виробництво «Культури на часі». Виробництво сегментів телемарафону — 6 годин щодня. Це виробляють штатні працівники Суспільного мовника, які працюють на обладнанні Суспільного в приміщеннях Суспільного.

— Чи залучаєте ви до виробництва контенту донорське фінансування? Які саме проєкти виготовлені донорським коштом? Як може будь-який сторонній телепродакшен потрапити в ефір Суспільного?

Григорій Тичина: Значна частина тих документальних проєктів, про які я говорив, виробляється за підсумками мистецьких конкурсів продакшен-компаніями на замовлення Суспільного у співпраці з нами. Наші мистецькі конкурси публічні, ми їх оголошуємо в медіа, повністю умови викладаємо на сайті Суспільного мовника. Тому будь-який продакшен, який відповідає вимогам закупівель, має у своєму бекґраунді портфоліо успішних проєктів, спроможний показати і представити проєкт, якого потребує Суспільний мовник, може потрапити до нас в ефір.

Фото: Максим Поліщук

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Аяврік
19:24 / 19.06.2023
Лінійка Культури оновлюється. І контент там класний. Але, то європейський контент. Де наш, український? Що, Галкін все просрав? Тепер він сидить на гарних грошах, а контент (славу) йому з-за кордону везуть. Гарно прилаштувався - за виробництво голова не болить і, навіть, особисто своїми веслами в кадрі махати не треба, - а грубенька зарплата капає.
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду