Зураб Аласанія – кандидатам у наглядову раду НСТУ: «Нам вас дуже не вистачає!»

Наглядова рада – ключовий орган контролю Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ). Від її діяльності залежатиме, наскільки успішним та незалежним буде Суспільний мовник. Рада визначатиме основні напрями діяльності компанії, затверджуватиме редакційний статут і контролюватиме його виконання.

Наглядовий орган складатиметься з двох частин: до неї входитимуть представники громадськості та представники парламентських фракцій і груп. Загалом це 17 осіб.

Парламентські фракції і групи вже висунули до ради вісім представників.

Від громадськості буде обрано по одному представнику від кожної з дев’яти сфер діяльності громадських об’єднань та асоціацій: освіти і науки, забезпечення прав національних меншин, фізичного виховання та спорту, журналістики, правозахисної сфери, захисту інтересів дітей та молоді, місцевого самоврядування, захисту прав осіб з особливими потребами.

Цього тижня в приміщенні Національної ради з питань телебачення і радіомовлення відбулися конференції громадських об’єднань та асоціацій з обрання членів наглядової ради у сферах освіти й науки (12 жовтня) та фізичного виховання і спорту (16 жовтня).

«Щоб там не було ніяких шустерів»

12 жовтня першу конференцію – освітньо-наукову – відкрив голова Нацради Юрій Артеменко. У вітальному слові він зазначив: «Ті, хто увійдуть до складу наглядової ради, мають розглядати свою посаду не як можливість лобіювання своїх інтересів. Функція наглядової ради – лобіювання інтересів широкого спектру всього громадянського суспільства».

Генеральний директор Національної телекомпанії України, яка невдовзі перетвориться на НСТУ, Зураб Аласанія наголосив: членство у наглядовій раді – не влада, а відповідальність. «Ми – НТКУ, НРКУ, обласні ТРК і канал «Культура» - всі були сам на сам зі своїми проблемами. Вас – наглядової ради – дуже не вистачало. Не те, щоб ми хотіли звалити на вас відповідальність за роботу, але ми постійно відчуваємо, що в нас немає ні підтримки, ні дружнього плеча. Наприклад, украй важко працювати з Верховною Радою», - зазначив він.

Також на заході були присутні голова громадської ради при Нацраді Катерина Мясникова, заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко та спеціалістка спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи Галина Смірнова.

Конференція проходила в залі засідань Національної ради. На заході були присутні представники 16 громадських організацій у сфері освіти й науки:

Віра Андріюк (ВМГО «Студентська республіка»);

Федора Арнаут (ВГО «Союз гагаузів України»);

Олександр Буценко (ГО «Центр розвитку «Демократія через культуру»);

Максим Васін (ВГО «Асоціація українських правників»);

Анатолій Вдовиченко (ВГО «Спілка буровиків України»);

Гліб Головченко (ГО «Інформаційно-дослідний центр «Інтеграція та розвиток»);

Іванна Кобернік (Центр освітньої політики);

Любов Найдьонова (Асоціація політичних психологів України);

Олена Немикіна (МГО «Місія Духу Святого»);

Олексій Панич (ГО «Науково-видавниче об’єднання «Дух і Літера»);

Олена Сібірякова (Фонд якісної політики);

Дмитро Стус (ГО «Банк культури»);

Олександр Федієнко (ІНАУ);

Володимир Фомічов (Фундація регіональних ініціатив);

Ярослава Хіміч (Українська бібліотечна асоціація);

Петро Швець (ВГО «Товариство «Знання» України»).

Віра Андріюк звернула увагу на те, що комерційні канали неохоче висвітлюють освітні заходи, які ініцює ВМГО «Студентська республіка». «Коли я спілкуюся з представниками комерційних каналів, я чую: ви молодці, у вас хороші проекти, але розумієте, за це треба платити».

Федора Арнаут вважає, що на Суспільному мовнику потрібні програми з вивчення державної мови, а також такі, які розповідають про впровадження Болонської системи освіти в Україні. Також вона наголосила на потребі в окремому каналі для національних меншин.

Гліб Головченко вважає, що телебачення може навчати глядачів мов, літератури, етики, норм поведінки в сучасному суспільстві.

Під час презентації своїх програм представники громадськості також говорили про те, чим можуть бути корисними в наглядовій раді. Так, Любов Найдьонова зазначила, що вміє організовувати спільну творчість, виконувати замовлення громади і має репутацію відомого науковця.

Олексій Панич розповів про свій досвід на посаді ректора вищого навчального закладу, а також завідувача кафедри культурології. На його думку, його знання мов та перекладацький досвід можуть знадобитися для налагодження міжнародних зв’язків Суспільного мовника. Крім того, він має досвід у законотворчості. «Документи з нормативного регулювання системи освіти 90-х років практично всі розроблялись за моєї участі», - наголосив він.

«Мені здається, нашим завданням буде не втручатись у редакційну політику. Ми можемо обирати членів редакційної комісії. Ми маємо зробити так, щоб у редакційну політику не втручались ні політики, ні чиновники. Ми також маємо стежити, щоб контент був адекватним, щоб там не було ніяких шустерів», - вважає Володимир Фомічов. Він звернув увагу ще й на те, що в працівників НСТУ має бути гідна зарплатня, аби на ньому могли працювати професіонали.

Члена наглядової ради було обрано таємним рейтинговим голосуванням. П’ятірка лідерів набрала таку кількість балів: 

Олексій Панич – 49;

Олена Сібірякова – 45;

Максим Васін – 44;

Любов Найдьонова – 39;

Дмитро Стус та Іванна Коберник – по 38.

Таким чином, членом наглядової ради НСТУ від сфери освіти і науки став Олексій Панич.

«Ефір забитий криміналом. Не вистачає культури і спорту»

Конференція у сфері спорту відбулася 16 жовтня. На заході були присутні представники 12 громадських організацій:

Володимир Бринзак (ВГО «Національний олімпійський комітет України»), його кандидатуру підтримали ще чотири організації: ФГО «Фізкультурно-спортивне товариство «Україна», ФСТ «Динамо», ВФСТ «Колос» агропромислового комплексу України, Федерація баскетболу України;

Григорій Верзун (ВГО «Фізкультурно-спортивне товариство «Спартак»);

Сергій Владико (Асоціація футзалу);

Олег Волков (ВГО «Федерація стрільби України»);

Леонід Косянчук(ГО «Автомобільна федерація України»);

Сергій Омельчук (ВГО «Всеукраїнська федерація «Спас»), кандидатуру також підтримала ВГО «Товариство сприяння обороні України»;

Ілля Шевляк (СГО «Спортивний комітет України»).

Володимир Бринзак наголосив на недостатньому висвітленні спортивної тематики, тоді як рейтинги таких програм можуть бути дуже високими. «Я готовий захищати інтереси наших спортсменів, тренерів, уболівальників. Сьогодні ефір забитий криміналом, негативом і політикою, яка також не дуже позитивно представляє нашу державу, на жаль. Не вистачає культури, фізичної культури, спорту – як прикладу нашої потужної молоді», - сказав пан Бринзак.

Ілля Шевляк у своїй презентації порівняв статистичні дані за 2014 рік щодо популярності спорту в Україні та інших країнах Європи. Кількість дорослих людей, які займаються спортом: в Україні – 12,5%, у країнах Європейського Союзу – 42%. Кількість дітей, які займаються спортом: в Україні – 37%, у ЄС – 64%. Спортивний сегмент у телевізійному просторі країн Європи становить 10% (на BBC – 12%), у Росії – 3,5%, в Україні – 0,4% на 2015 рік. Пан Шевляк також нагадав, що у 2008 році на загальнонаціональних телеканалах було 17 спортивних редакцій, у 2015-му їх залишилося 10. «Телебачення безпосередньо впливає на заняття спортом та формування здорового способу життя. Виходячи з цього, місія спортивного сегменту на Суспільному мовнику – інформувати, виховувати та обєднувати», - наголосив кандидат у члени наглядової ради НСТУ.

Під час представлення програм двоє учасників – Олег Волков від Всеукраїнської спортивної організації «Федерація стрільби України» і Сергій Владико від Всеукраїнської спілки громадських організацій «Асоціація футзалу України» – зняли свої кандидатури.

Під час рейтингового голосування бали розподілились наступним чином:

Володимир Бринзак – 44;

Ілля Шевляк – 37;

Сергій Омелянчук – 32;

Леонід Косянчук – 27;

Григорій Верзун – 25.

Таким чином, членом наглядової ради НСТУ від спортивної сфери став Володимир Бринзак.

Наступного тижня будуть обрані члени наглядової ради Суспільного мовника ще від чотирьох сфер: 19 жовтня – забезпечення прав національних меншин, а також журналістики; 21 жовтня – правозахисної сфери, 23 жовтня – захисту інтересів дітей і молоді.

comments powered by Disqus