Ілля Шевляк: В ефірі НСТУ має бути більше спортивного контенту

Ілля Шевляк: В ефірі НСТУ має бути більше спортивного контенту

11:49,
27 Березня 2015
3694

Ілля Шевляк: В ефірі НСТУ має бути більше спортивного контенту

11:49,
27 Березня 2015
3694
Ілля Шевляк: В ефірі НСТУ має бути більше спортивного контенту
Ілля Шевляк: В ефірі НСТУ має бути більше спортивного контенту
Президент Спортивного комітету України – про контент, який популяризуватиме спорт, заохотить глядачів вести здоровий спосіб життя, а меценатів – надавати кошти на підтримку спортивного напрямку в Україні

Сайт «Суспільне мовлення» друкує серію інтерв’ю з кандидатами в члени Наглядової ради майбутнього Суспільного мовника. Кандидати розповідають про своє бачення  становлення Суспільного в Україні, свої плани і першочергові дії в складі контролюючого органу НСТУ у разі їхнього обрання. На сайті вже оприлюднені інтерв’ю з Вадимом Міським та Йосипом Зісельсом від сфери «Захист інтересів дітей та молоді», Вірою Андріюк від сфери «Освіта», Тетяною Лебедєвою та Руслана Кухарчука від сфери «Журналістика», Максимом Васіним від сфери «Наука» та Миколою Гриценком від сфери «Місцеве самоврядування».

Ілля Шевляк був висунутий спілкою громадських організацій «Спортивний комітет України» у кандидати в члени Наглядової ради НСТУ у сфері  «Фізичне виховання та спорт». Крім нього у цій сфері балотуються ще п’ятероо кандидатів.

– Яким, на вашу думку, має бути Суспільне?

– Перш за все, Суспільне має висвітлювати соціально важливі теми, які б спонукали дискусії в суспільстві. Це має бути телебачення для простих людей, які б у програмному контенті змогли б знайти відповіді на найбільш нагальні питання. Крім того, левова частина програм має бути присвячена патріотичному вихованню молоді і пропаганді здорового способу життя. При цьому, не треба забувати, що піднімати цю проблематику можна не лише у серйозних програмах, але й у телепередачах розважального напрямку чи телесеріалах.

Якою має бути структура НСТУ? Яка ваша думка щодо дискусії навколо законопроекту про суспільне мовлення? Як відомо, частина депутатів та медіадіячів вважають, що Суспільне мовлення та ОДТРК мають існувати окремо. За задумом, ОДТРК мають стати каналами громад.

– Структура НСТУ має бути сформована лише після консультацій з медіа-експертами та фахівцями з так званих «старт-апів», які мають досвід створення телеканалів (суспільного мовлення – в тому числі) не лише в Україні, але і за кордоном. Зазначу лише, що Наглядова рада не повинна виконувати авторитарно-керівну функцію – тут більше потрібно говорити про стратегічну функцію та контроль за менеджментом.

Щодо ОДТРК, то вони, на мою думку, мають заповнювати ефірну сітку власним контентом, який ближчий і «потрібнішій» глядачам кожного конкретного регіону, але водночас близько 30 відсотків мовлення може бути віддано на ретрансляцію найбільш важливих і резонансних програм НСТУ.

Чи має бути на Суспільному мовнику реклама? Як має фінансуватись НСТУ?

– Соціальна реклама, безумовно, повинна бути присутня. Щодо комерційної – питання дискусійне. Від залучення реклами може залежати зростання якості продукту власного виробництва. Крім того, за рахунок реклами можна знизити вартість абонплати для глядачів, якщо така буде запроваджена.

НСТУ не може фінансуватися лише з якогось одного джерела. Фінансування обов’язково має бути комплексним. Це і ліцензійна (абонентська) плата, і державна фінансова підтримка, меценатська допомога, спонсорські пакети і реклама. 

– Як ви збираєтесь представляти свою сферу у Наглядовій раді?

– Робитиму все можливе, аби в ефірі НСТУ було якомога більше спортивного контенту. І мова не лише про трансляції найбільших змагань за участі українських атлетів, випусків спортивних новин чи підсумкового тижневика, але і про створення унікального програмного продукту, що буде спрямований на заохочення людей до занять спортом, фізичної активності, здорового способу життя. Це і «спортивний лікнеп» про історію українського спорту, видатних українських спортсменів, види спорту, винайдені в Україні, спортивну медицину, фізкультуру, дитячий спорт. Це також програми про підготовку та участь збірних України у найбільших спортивних змаганнях (Олімпіадах, Паралімпіадах, Всесвітніх іграх з неолімпійських видів спорту, Європейських іграх, Всесвітніх іграх з єдиноборств, Всесвітніх інтелектуальних іграх тощо). Також має йти робота над створенням документальних фільмів про героїв українського спорту, які будуть не лише транслюватися в ефірі телеканалу, але й рекомендуватимуться для участі у різноманітних міжнародних фестивалях документального кіно. Необхідне обговорення найважливіших проблем розвитку спорту в Україні заради визначення пріоритетів діяльності провідних спортивних організацій країни (Національного олімпійського комітету, Національного комітету спорту інвалідів, Спортивного комітету України) у форматі ток-шоу, та ще багато іншого.

– Які першочергові завдання ви ставитиме перед НСТУ як представник своєї сфери?

– Збільшити частку спорту в ефірі українського телебачення. Завдяки цьому ми зможемо не тільки залучити людей до фізкультури і масового спорту, але й привести у спорт меценатів і спонсорів, які допоможуть нашим спортсменам не втратити вже завойованих позицій, не відстати від західних колег-конкурентів в матеріально-технічному плані. Адже на самих лише волі до перемоги і характері безкінечно вигравати – неможливо. Ось уже 25 років ми говоримо про те, що український спорт потребує підтримки не лише моральної, а й фінансової, але нас, здається, не чують. Переконаний, завдяки Суспільному до нас таки дослухаються. Приміром, уже готовий до виробництва цикл програм про найкращі зразки спортивної інфраструктури у світі. Автори доступною мовою розповідають, що ми можемо запозичити для України, що допоможе загальному розвитку міста будівництво того чи іншого об’єкту, які дивіденди це принесе…

– Які проблеми з її висвітленням є на комерційних каналах?

– Уже кілька років в ефірі провідних українських телеканалів ми практично не бачимо бодай випусків спортивних новин. Навіть це виявилося нецікавим для спонсорів, а відтак – і для керівництва каналів. Те ж саме – з трансляцією змагань. Зрозуміло, що телебачення – це бізнес, і те, що не дає прибутку, викидається з ефіру. З іншого боку, телеканали не мають бажання витрачатися на те, щоб зробити свій продукт привабливим для спонсорів чи людей, які б могли інвестувати в розвиток того чи іншого виду спорту, перетворити спорт на видовище… Втім, на Суспільному ми готові до цього, механізм напрацьований і не такий складний для реалізації, як може здаватися.

– Як ви оцінюєте сьогоднішній стан НТКУ? Що думаєте про контент?

– Уже багато років НТКУ перебуває в занепаді. Як би грубо це не звучало, але канал за всіма параметрами поступається більшості українських загальнонаціональних мовників. Це стосується й ефірної сітки, і внутрішнього наповнення програм, і матеріально-технічної бази, і належної конкурентоспроможної оплати праці професіоналів. Тож і не виходить позбутися того трохи зневажливого ставлення, що існує серед глядачів: і у свідомості телеаудиторії, і за фактом НТКУ так і залишається «УТ-1».

– Які програми ви б хотіли бачити на Суспільному? Яким чином НСТУ може об’єднати країну?

– Тематика програм повинна бути абсолютно різною – від серйозних політичних шоу, соціальних, культурних і спортивних передач, до програм для дітей, школярів та молоді, які необхідно грамотно розмістити в ефірній сітці. На мою думку, контент, здебільшого, має бути пізнавальним, спрямованим на інтелектуальний розвиток населення України, підвищення рівня його ерудиції та обізнаності у найбільш важливих сферах сучасного життя. Значну частину уваги необхідно приділити створенню документальних фільмів та циклів, присвячених Україні. Варто зосередитися і на організації телемостів між різними регіонами. Але, знову ж таки, необхідно забезпечити матеріально-технічний супровід та сучасний сценарний таких телемостів. Лише після створення якісного і конкурентоспроможного контенту можна буде говорити про шляхи об’єднання країни. Якщо канал випускатиме продукт, на який глядач з нетерпінням чекатиме в ефірі, обов’язково буде і можливість об’єднати людей навколо спільної мети, навколо національної ідеї.

– Як убезпечити членів Наглядової ради від впливу політичних сил?

– До Наглядової ради мають увійти менеджери, які вже довели свою професійність досягнутими результатами в тій чи іншій сфері. Це мають бути люди з багатим соціальним капіталом, для яких власна репутація – це не порожні слова, а мірило професійної цінності.

Думаю, правильний механізм зрештою буде напрацьований. Інакше ні про яку популярність чи ефективність Суспільного не можна буде й говорити, а проект вкотре буде «відкладений на майбутнє».

– Деякі експерти вважають, що членами Наглядової ради мають бути лише люди, які мають безпосередній стосунок до НСТУ: медійники та юристи. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою?

– Медійники і юристи – професіонали у своїх сферах діяльності. Однак часто їм бракує знання проблематики інших сфер життя. Я маю на увазі, в першу чергу, проблематику внутрішню… Звісно, редакційний склад, технічний департамент – це представники медійної  сфери. А Наглядова рада має об’єднати спеціалістів, які відповідають за розвиток країни в різних сферах, кожна з яких важлива по-своєму. Втім, на моє глибоке переконання, кожен із членів Наглядової ради має вивчати медіасправу, поглиблювати свої знання у цьому напрямку.

– Чи мають отримувати члени Наглядової ради гроші?

– Якщо це робота в режимі «фул-тайм», то так, мають. Якщо ж члени Наглядової ради будуть виконувати тільки функції стратегічного планування і контролю, то ці обов’язки вони здатні і повинні виконувати на громадських засадах. Тим більше, волонтерство сьогодні в тренді. 

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду