Дмитро Хоркін: «Я проти вінегрету: на телебаченні і на радіо різна специфіка роботи»

Дмитро Хоркін: «Я проти вінегрету: на телебаченні і на радіо різна специфіка роботи»

10:45,
30 Червня 2021
4163

Дмитро Хоркін: «Я проти вінегрету: на телебаченні і на радіо різна специфіка роботи»

10:45,
30 Червня 2021
4163
Дмитро Хоркін: «Я проти вінегрету: на телебаченні і на радіо різна специфіка роботи»
Дмитро Хоркін: «Я проти вінегрету: на телебаченні і на радіо різна специфіка роботи»
Керівник суспільних радіостанцій розповідає, скільки НСТУ витратить на виробництво радіоконтенту на аутсорсі, як зросло охоплення суспільного радіо у 2021 році та яких людей шукає компанія.

Дмитро Хоркін із червня 2017 року працює генеральним продюсером трьох каналів суспільного радіо — першого каналу «Українського радіо», радіо «Промінь» і радіо «Культура». У серпні 2019 року він став членом правління й залишився ним після обрання голови правління Миколи Чернотицького. Перед завершенням медіасезону Дмитро розповів «Детектору медіа», що нового чекати в радіоефірі влітку і восени, для чого радіо проводить мистецькі конкурси та який бюджет виділяють на аутсорс, а також про свіжі результати дослідження індустріального об’єднання «Радіокомітет». Також уперше Дмитро Хоркін публічно назвав Перший канал «Українського радіо», радіо «Промінь» і радіо «Культура» групою радіостанцій Національної суспільної телерадіокомпанії України та сказав, що це одна екосистема, різноплановий контент якої може повноцінно задовільняти потреби радіослухача.

— Дмитре, як улітку зміниться сітка мовлення на «Українському радіо», радіо «Промінь» і радіо «Культура»?

30 червня закінчився медіасезон, який тривав із початку осені 2020 року. В радіомовленні це не так виражено, як на телебаченні. Літо для нас — час активної роботи, в ефірі тривають проєкти, паралельно ми готуємося до нового медіасезону, аналізуємо програми на радіостанціях Національної суспільної телерадіокомпанії України («Українське радіо», радіо «Промінь», радіо «Культура» і мережа наших регіональних радіоредакцій).

У попередні роки після завершення медіасезону починався період відпусток. Цього літа майже ні в кого немає тривалих відпусток, оскільки епідемія коронавірусної хвороби вплинула на роботу радіо. Навесні майже не було яскравих подій, усе переносилося. Зараз маємо величезну кількість спецпроєктів, не властиву для літа, бо орієнтуємося на інформаційні приводи. Неначе вся країна, вся креативна індустрія, всі організатори великих подій чекали, коли закінчаться жорсткі карантинні обмеження. Щойно команда радіо «Культура» завершила працювати на «Книжковому арсеналі», провівши з виїзної студії 30 годин прямого ефіру. Окрім того, цей рік особливий: маємо багато ювілеїв. Торік, коли планували календарний рік, величезну увагу присвятили підготовці до особливих дат. До кожної дати готуємо спеціальні проєкти, адже ми, як найстарше і найголовніше радіо, ведемо аудіолітопис. Цей рік розпочали з ювілею Лесі Українки. Зі знакових ювілеїв, які ще попереду, — тридцятиріччя незалежності України і двадцятип’ятиріччя запровадження гривні.

— Чи будуть запускатися нові проєкти?

Ми регулярно запускаємо спецпроєкти. Великі лінійні проєкти відкривають сезон восени.

Першого червня 2017 року на «Українському радіо», коли мене призначили генпродюсером, почалися великі зміни у радіомовленні, прийшла нова команда. По суті, з 1 червня до 1 вересня 2017 року були замінені всі керівники радіоканалів, повністю змінилися сітки мовлення, зокрема на 100 % оновився Перший канал «Українського радіо» і на 70 % —«Промінь» і «Культура» (після Нового року вони наздогнали). Тоді ми побудували сітку мовлення, базуючись на досвіді радійного бізнесу, внутрішньому досвіді і даних фокус-груп, які замовляла НСТУ. Ми знали смаки нашої аудиторії, хто наші слухачі, що люблять, де нас слухають. Відтоді ключові проєкти в сітці не змінювались.

— Чого сьогодні не вистачає групі радіостанцій НСТУ?

Раніше Першому каналу «Українського радіо» не вистачало хорошої економічної журналістики й бізнес-оглядачів. Зараз ми це надолужуємо завдяки виїзним студіям на спеціальних форумах — Антикорупційному економічному та форумі «Україна 30», де є можливість запрошувати важкодоступних гостей зі сфери економіки.

Зараз у нас немає хорошого муніципального огляду великих міст України, зокрема Києва, нам не вистачає людей, які могли б оглядати всі забудови, зміни в Київській міській раді, аналізувати економічну ситуацію у великих містах.

Шукаємо цікавих, талановитих людей. Це нескінченна робота будь-якого медіа. Потрібно оновити ведучих: є несформовані пари, хтось перейшов на вечір, хтось — на день.

Коли маю лекції в Університеті імені Шевченка, завжди кажу, що радіоведучий має бути розумним та ерудованим. Радіослухачі уважніші за телеглядачів, вони все помічають. Радіоведучий має знати майже все потроху, адже теми щоразу різні. Якщо з’являться талановиті люди, ми зможемо запустити цікаві проєкти.

— Ведете перемовини з кимось?

— Кандидатура оглядача забудов у столиці в нас була. Ця людина цікаво й доступно говорить. А коли почали більше дізнаватися, то випливло, що ця людина працює в різних онлайн-виданнях, наближених до забудовника. Якщо така людина буде працювати на одному з каналів суспільного радіо, нам не довірятимуть.

— Раніше я не чула, щоб ви називали три радіоканали групою радіостанцій НСТУ.

Ми розглядаємо «Українське радіо», радіо «Промінь» і радіо «Культура» як екосистему, в якій нічого не перетинається. Людина з різними смаками чи настроями в один день може почути різну інформацію на трьох радіостанціях. Зранку людина може послухати суспільно-політичні теми на «Українському радіо», по дорозі на роботу переключитися на музику на радіо «Промінь», а ввечері віддати перевагу аудіокнижкам, радіодетективам чи музиці на радіо «Культура».

— Останнім часом група радіостанцій НСТУ оголошує багато мистецьких конкурсів. Чому?

Ми постійно в пошуку нових цікавих людей та історій. У 2019-му мистецьких конкурсів майже не було, компанія жила за іншими правилами. Повноцінно на контент, який виробляють позаштатні фахівці, почали виділяти гроші у 2020 році.

— У коментарях під оголошеннями про такі конкурси часто пишуть, що немає дурних, аби надсилати свої ідеї, бо їх начебто можуть використати без вказування авторства й оплати.

Мистецький конкурс — одна з форм тендерної процедури, де є чіткі вимоги щодо оголошення, термінів, є конкурсна комісія й тендерний комітет, які працюють із заявками. Тим паче, заявки — не готовий проєкт, а сигнальна ідея. Людина не надсилає весь радіодетектив, наприклад.

Компанія виділяє певні гроші на аутсорс. Якщо на телебаченні і диджиталі це класичний аутсорс, то на радіо ми маємо дещо інший підхід. За ліцензією маємо 100 % власного виробництва. Тому в нас це називається часткове виробництво: ми можемо на конкурсі відбирати сценарій чи модераторів до нашого проєкту, на який маємо авторські права і який роблять на нашій виробничій базі на Хрещатику, 26. За цей час відбулося одинадцять мистецьких конкурсів, із них дев’ять проєктів — часткове виробництво і два — власні проєкти дирекції. Наприклад, для програми, яка вже існувала на радіо, потрібні окремі люди, які працюватимуть у сформованій команді і створюватимуть сюжети чи рубрики. Іноді нам не вистачає сценаристів або ведучих.

Незаконне використання у НСТУ не може пройти безслідно. У компанії за всі роки проходить стільки аудитів (і державної аудиторської служби, і служби внутрішнього аудиту, і щорічний зовнішній аудит), що всі ці процедури справді відбуваються за законом.

— При тому часто на конкурсі виграють одні й ті ж команди, наче конкурс під них роблять.

Щороку в нас відбувається відбір на нічне шоу для «Українського радіо». Виграє практично одна й та ж команда, що складається з людей, які колись давно працювали на різних радіостанціях. Повірте, якби вони не були найкращі, то інші писали б апеляції. Конкурси стимулюють незалежних виробників краще працювати.

— Ви особисто берете участь у відборі, цікавитеся обранням переможців на конкурсах?

Я ніколи не входив у комісію, хоча формально міг би. Я займаюся стратегічним менеджментом, а вже безпосередньо керівники радіоканалів знають, що хотіли би й чого їм бракує. Буває, що конкурс відбувається не з першого разу. Творчі люди тільки-но почали звикати до заповнення заявок і участі у тендерах.

— Який бюджет має радіо на аутсорс?

Бюджет проєктів на виробництво на 2021 рік — близько 14 мільйонів гривень. До цієї суми входять різні видатки, в тому числі на трансляцію футболу. Із них на мистецькі конкурси — близько восьми мільйонів.

Цього року ми робимо ставку для «Українського радіо» на нічне шоу «Нічна вахта», програму про історію аристократів «Король і капуста», психологічну програму «За Фрейдом» та на історичні проєкти. Для радіо «Промінь» на аутсорі залучатимемо фахівців для виробництва дискотеки «Бобіна Party», сатиричного шоу «Гомін аут» і «Позиції», в якій відомі люди коментують події України та світу. На радіо «Культура» робимо наголос на аудіокнижках, радіодетективах і найулюбленішому проєкті слухачів — всеукраїнському радіодиктанті національної єдності. Будемо замовляти послуги перевіряльників і перевіряльниць, бо якщо власними силами перевірятимемо всі радіодиктанти, то робота на місяць буде паралізована.

Під час написаня радіодиктанту

— Нещодавно ви отримали нове технічне обладнання. Очікуєте ще на оновлення техніки?

Насамперед ми хочемо оновитисерце радіомовлення — центральну апаратну на другому поверсі Будинку «Українського радіо» на Хрещатику, 26. Вона зводить докупи всі сигнали, має витримувати важкі файли, допомагати нам краще і швидше працювати. Надалі, якщо в нас з’являтиметься можливість покращувати технічне оснащення, будемо спрямовувати видатки на центральну апаратну й на забезпечення мовлення. Також маємо обмежену кількість робочих комп’ютерів. У компанії до реформи не так багато всього закуповувалося.

— Микола Чернотицький у програмі розвитку НСТУ писав, що принципом виробництва й поширення контенту на найближчі роки буде digitalfirst. Як це вплине на радіо?

У новому правлінні маємо членів, відповідальних за платформи телебачення, радіо, диджиталу й інформаційного мовлення. Та я особисто ділю контент на візуальний, аудіальний і текстовий. Що для мене, відповідального за платформу радіо та аудіоконтенту, означає digital first? Зараз форма споживання та поширення аудіоконтенту рухається в напрямідиджиталу, тож ми звертаємо увагу на подкасти. Для класичного радіо це означає, що подкастові платформи — це додаткові можливості дистрибуції нашого контенту. Дирекція диджиталу нам допомагає з поширенням. У нас дуже дієва конвергенція платформ.

— Як ви співпрацюватимете з ньюзхаусом, який облаштовують на Хрещатику, 26?

Вони зачіпляють радіомовлення в хорошому сенсі. Там багато таємних речей, тож поки не можу коментувати, що саме буде створено для радіомовлення.

— Як радіо організує виробництво аутсорсного контенту в мережі філій? Чи є у регіонах досить людей із власною технікою, які зможуть виробляти для радіо якісні проєкти?

Якщо ми матимемо хороший бюджет, то запустимо аутсорсні проєкти на регіональному рівні. Ми обиратимемо тематику, зважатимемо на регіональну специфіку і запрошуватимемо до співпраці підрядників для підсилення певних слотів. Зараз маємо три регіональних відрізки — о 12:00, 17:00 і о 20:10, — де немає оригінального контенту. У кожній філії є базова кількість людей на радіо, які створюють необхідний контент. Але скільки в регіонах іще талановитих людей, які можуть створювати контент із регіональною специфікою!

— У регіонах хочуть створити гіперлокальну мережу інформаторів для проникнення на рівні районів. Чи плануєте цих журналістів залучати і на радіо?

Вона стосуватися в основному новин, аце означатиме, що посиляться випуски новин, які вони роблять для регіональних радіоредакцій.

— За останній рік на регіональному рівні відбулося скорочення. Багато ведучих перейшло в інші департаменти або звільнилося…

Окремі люди вирішили спробувати себе в інших напрямах, і це нормальна практика. Я проти вінегрету: на телебаченні й на радіо різна специфіка роботи. Похвалю Кропивницьку філію, де продюсеркою була Олена Кваша, яка зараз стала продюсеркою Одеської філії. Я рандомно слухаю регіональні радіо і помітив, що у Кропивницькому у відрізку о 20:10 дуже якісно адаптовують телевізійну програму. Запитав, як їм удається так живо в радіоефірі подавати телепрограму без властивих для телебачення фраз. Мені пояснили, що над програмою працюють один ведучий із радіо й один із телебачення. На Суспільному радійники часто працюють у телекадрі, й це дуже добре для невеликих колективів.

Дмитро Хоркін веде ефір в Тернополі з Іриною Моргун, яка згодом перейшла з радіо у диджитал

— «До 2025 року "Українське радіо" має увійти в топдесятку індустріального рейтингу», — йдеться у програмі Миколи Чернотицького. Вам відомо, як на сьогодні змінилися рейтинги «Українського радіо», наприклад, порівняно з 2020 роком?

У 2018 році за перші дев’ять місяців змін на «Українському радіо» відбулося зростання на 67 %. Тоді «Детектор медіа» першим написав про це дослідження. Правління індустріального об`єднання «Радіокомітет» вирішило оприлюднювати дані тільки про топдесятку радіостанцій за комерційною аудиторією. У нас специфіка радіослухання поки що викривлена. У сусідніх європейських країнах у топі розмовні й аналітичні радіостанції. Згідно з останнім дослідженням, яке ми отримали днями, в нас у топдесятці музичні радіостанції, які зазвичай одноманітні. Люди слухають їх як фон. Ми йдемо до того, щоб радіо стало цікавим співрозмовником. За перше півріччя 2021 року ми вперше застосовуємо комплексний підхід для всієї групи радіостанцій Національної суспільної телерадіокомпанії України. Сукупне тижневе охоплення радіостанцій Суспільного зросло на 36 %. Охоплення «Українського радіо» зросло майже на 10 %. Досить істотно змінюються профілі нашої аудиторії: є помітне омолодження на «Українському радіо», відбулися кардинальні зміни на радіо «Промінь», а на радіо «Культура» слухач не тільки омолоджується, а й є найбільша частка лояльної аудиторії. Я кажу виконавчій продюсерці радіо «Культура» Ірині Славінській не гнатися за рейтингами. «Культура» має специфічну аудиторію. Зверніть увагу, скільки людей дивиться футбол на стадіоні, а скільки в цей час в опері чи на драматичні виставі. Це ж не означає, що театри треба закрити, бо футбол популярніший? Притому є досить багато людей, які слухають «Культуру» годинами.

«Українське радіо» ввійде в топ десятку? Це реально?

Гадаю, що так.

— Як ви будете цього досягати?

У нас є один недолік: відповідно до бюджетних обмежень, ми не можемо використовувати кошти на зовнішню рекламу. Радіостанції себе рекламують на білбордах. В «Українського радіо» такої змоги немає. У нас було два мікрогранти на рекламу на тролейбусах. Очікуємо, що з ухваленням закону про зміни до закону про Суспільне така змога з’явиться.

— Із ким ви конкуруєте?

На напівстратегічних нарадах, які проходять раз на квартал, я кажу, що ми конкуруємо з іншими видами ЗМІ: онлайн-виданнями та телебаченням. Ми маємо переконати якомога більше людей, чому варто про найважливіші закони, які ухвалює Верховна Рада, дізнаватися саме з радіоефіру. Ми швидко реагуємо на події, наші ефіри інтерактивні, можна зателефонувати у студію і висловити свою думку, почути позиції інших слухачів чи запитати щось напряму в міністра, голови Верховної Ради, лідерів фракцій. Завдяки цьому суспільні радіостанції обговорюють і цитують.

Фотограф: Світлана Григоренко

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Яна
10:46 / 06.07.2021
Дима, завязывай с наркотой и гей-вечеринками. Плохо выглядишь, смотришся на 45. Купи Библию себе и начни правильно питаться. Может, и спасешь свою душонку.
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду