osvita.mediasapiens.ua

Галина Бабій: Ми продовжимо зйомки «Мистецьких історій» на «UA: Першому» і плануємо розширити формат

Ведуча програм на «UA: Першому» й радіо «Промінь» Галина Бабій у новому сезоні планує навіть найлінивішого глядача і слухача «присадити» на музику на каналі суспільного мовлення. Тепер вона щодня буває в Будинку звукозапису «Українського радіо», обговорює з колективами нові проекти, разом із членами правління НСТУ планує їх втілення. Між цим вона встигає вести програми на «UA: Першому» й радіо «Промінь», писати сценарії для концертів, вести різні заходи.

Галина Бабій розповіла сайту «Суспільне мовлення» про плани п’ятьох колективів «Українського радіо» — Заслуженого академічного симфонічного оркестру, Академічного оркестру народної та популярної музики, Академічного хору ім. П. Майбороди, Тріо бандуристок і Дитячого хору; про те, як будуть оновлювати Будинок звукозапису і чи вдасться їй на новій посаді продюсера сегменту контенту RadioArt Special&TV вести авторські програми, які давно полюбилися слухачам і глядачам суспільного мовника.

Про нові проекти в Будинку звукозапису: щомісяця концерти у трьох напрямках Radio Symphony UA, Radio Folk UA і Radio Chor UA

— Галино, як виникла ідея циклу концертних програм у новому сезоні, які будуть наживо виконуватися в Будинку звукозапису «Українського радіо» і записуватимуться для радіо й телеефіру суспільного мовлення?

Зародком концертних програм, які ми хочемо починати з нового сезону, став проект «Мистецькі історії», ініційований у 2011 році Тарасом Авраховим, колишнім генеральним директором Національної радіокомпанії України (НРКУ). Коли він прийшов на роботу, Будинок звукозапису був у занедбаному стані. Тарас Аврахов зробив усе можливе, щоб його відремонтувати. За його керівництва вдалося відремонтували фойє, коридори, сходи, концертну залу, сцену, встановити нові крісла. Він був першим керівником, який вклав гроші в Будинок звукозапису. Останнім часом тут не проводили жодних ремонтних робіт, не вкладали коштів у творчі колективи, бо ж немає повного фінансування навіть на проведення реформи суспільного мовлення.

Тарас Аврахов взявся продюсувати «Мистецькі історії». З 2015 року ми розпочали концертну презентацію колективів «Українського радіо» — Заслуженого академічного симфонічного оркестру, Академічного оркестру народної та популярної музики, Академічного хору ім. П. Майбороди, Тріо бандуристок і Дитячого хору. За ці роки (2011–2015) ми зробили 20 різноманітних програм, які водночас записували для радіоефіру та знімали телеверсії. До проекту приєднувалися солісти Національної опери України, солісти-інстументалісти.

— Яка подальша доля проекту «Мистецькі історії»? Чи плануються якісь зміни?

Тепер Будинок звукозапису є в системі координат суспільного мовлення. Хочемо ширше й більш розгалужено продовжити ідею «Мистецьких історій». Те, що ми набули за п'ять років, продовжимо у трьох напрямках Radio Symphony UA, Radio Folk UA і Radio Chor UA.

Першого червня, в день представлення нового генерального продюсера «Українського радіо» Дмитра Хоркіна, в Будинку звукозапису відбувся концерт під назвою Radio Symphony UA, який став першим кроком майбутнього проекту. Ми з Дмитром Хоркіним його вели.

У Національній суспільній телерадіокомпанії України тривають наради, як усі п’ять колективів «Українського радіо» залучити для того, щоб вони працювали не тільки для запису музичних творів, а й презентували суспільного мовника концертними програмами, виїжджали на гастролі, були більше представлені в медіа.

— Останнім часом майже нічого не чути про дитячий хор у Будинку звукозапису. Він досі функціонує?

Під час канікул діти не займаються. З початком навчального року хор буде регулярно репетирувати. Колись це був Великий дитячий хор «Українського радіо», наразі він доволі камерний. Він майже ніде не виступає, але працює як навчальна студія. У дитячому хорі виросло багато зірок. Тут починала Вікторія Лук’янець, солістка Віденської опери.

— На якій стадії розробка нового проекту ? Над чим нині працюєте?

Миз Олександрою Кольцовою (членом правління НСТУ, яка відповідає за розважальний напрям. — Ред.) обговорюємо наповнення деяких тематичних проектів. Ми вже намітили напрямки, колективи запропонували теми й наповнення концертних програм. Під час нарад щодо розвитку проекту ми враховуємо фінансову, ресурсну складові, художнє наповнення, оформлення сцени, укомплектування оркестру. Адже в оркестрі певні твори грають запрошені музиканти. Є частина людей, які працюють на угодах. Також ми маємо врахувати, скільки коштів отримає НСТУ. Якщо суспільне мовлення недофінансують, то буде досить важко втілити ідеї. Може, й не треба починати, поки не буде фінансування. Якщо щось робити, то це має бути гарно, ексклюзивно, на високому рівні. Імітувати бурхливу діяльність не будемо. Псевдореформи нікому не потрібні.

Будинок звукозапису

Про нову посаду продюсера: «Все, що пов’язано з креативністю, — моє»

— У новому сезоні вам запропонували стати продюсеркою сегменту контенту RadioArt Special&TV. Що входитиме у ваші обов’язки?

— Якщо все буде обговорено, затверджено й ми розпочнемо роботу, тоді в мої обов’язки входитиме написання сценаріїв для концертних програм, ведення концертів, контактування з телебаченням під час зйомок. Як продюсер, маю наглядати за тим, щоб оркестри й хор пристойно виглядали на сцені. Я завжди беру участь у репетиціях, працюю з диригентами, керівниками колективів. Ми обговорюємо стилістику кожного проекту. Все, що пов’язано з креативністю, — моє.

На сцені працюватиму з симфонічним оркестром. Напрямок оркестру народної та популярної музики й Тріо бандуристок вестиме коментаторка радіо «Культура» Ірина Пашинська. Хором займається ведуча програм на радіо «Культура» Інна Хацько.

Хто писав сценарії для попередніх програм «Мистецьких історій» і кому доручать цю справу тепер?

— Для всіх 20 концертів у проекті «Мистецькі історії» сценарії писала я. Завжди це роблю і продовжу в новому сезоні.

Як працюватимуть колективи, скільки концертів плануєте на місяць?

— Кожна концертна програма вимагає великого підготовчого періоду. Якщо починати з нуля, тоді оркестр може зробити програму за три тижні. Виходячи з цього, кожен колектив може в місяць зіграти по одному концерту, себто з цього виходитиме в ефір на радіо чи телебаченні по дві-три програми на місяць.

Раніше вхід на концерти колективів «Українського радіо» в Будинку звукозапису був вільним. На останній концерт Radio Symphony UA продавали квитки. Чи плануєте це робити й надалі?

Коли був вільний вхід, ми завжди спостерігали аншлаг на концертах колективів «Українського радіо». Люди сиділи навіть у проходах. Коли вперше ввели квитки, весь зал теж був повний. Тож маємо ідею робити вхід на концерти платним, щоб виручені кошти вкладати в оснащення оркестрів і концертної студії. Адже зношуються костюми, пульти, навіть папки для нот. Усе потребує капіталовкладення.

Про новий проект у Будинку звукозапису: бракує світла в залі й фінансів у бюджеті

Коли й де можна буде побачити й почути концертні програми?

Запис для радіо відрізняється від телевізійної версії. Попередні концерти були пов’язані з телебаченням, яке вимагає до себе більше уваги. Коли знімає телеканал, потрібно робити технічну паузу. Це не дуже добре для радіоефіру. Радіоверсію ми могли монтувати навіть на наступний день після концерту. Це нескладно, аби лише був цифровий запис.

У новому сезоні розглядаємо такий варіант, що на радіо «Культура» може бути і пряма трансляція концертів у Будинку звукозапису.

Телеверсії концертів у Будинку звукозапису можна буде побачити на каналі «Культура», від якого ми чекаємо більшої кількості програм власного виробництва. Наскільки я розумію, музичні, мистецькі, художні програми будуть повністю зосереджені саме там.

Скільки камер працює під час зйомки концерту?

— Дивлячись який канал знімав. Водночас два канали ніколи не працює на одному заході. Телеканал «Культура» знімав, здається, чотирма камерами, «UA: Перший» — шістьма.

Чи бракує техніки та обладнання для телевізійної зйомки в Будинку звукозапису?

— Немає сенсу при поганому освітленні знімати навіть суперконцертні програми. Світла має бути багато, саме про це ми говоримо тепер на наших нарадах. Якщо буде хороше світло й художники добре висвітлять зал і музикантів, тоді не потрібні ні штучні квіти, ні столики, ні лампи. Ми мріємо про освітлення, яке є в європейських філармоніях. Тож в ідеалі нам потрібна сіра штора, єдиний логотип і добре світло.

Репетиція симфонічного оркестру в Будинку звукозапису

Чи будуть у нових програмах використовуватися архівні записи?

Цей проект націлений на створення нового контенту, який буде повністю складатися з цікавих ідей та імпровізації. Я активно використовую архів НСТУ в програмі «Мистецькі історії», яку як запрошена ведуча роблю для телеканалу «UA: Перший». На жаль, архів мало оновлюється й уже вичерпується. Те, що ми зніматимемо, поповнить архів і може стати базою для майбутніх програм.

Про архіви з Будинку звукозапису: оцифрування й незаконне поширення в інтернеті

Де зберігається архів?

Відеоархіви НСТУ великі, але вони значною мірою старі, зберігаються на касетах. Коли мені для програми потрібне відео, його шукає редакторка «Мистецьких історій» Марта Шевченко, тому я небагато знаю про цей архів.

У будівлі «Українського радіо» на вул. Хрещатик, 26 у фондах зберігається аудіоархів. Його можна використовувати також для телекартинки. При тому для радіоефіру не підходить телевізійний звук. Тож щоразу концерт записують окремо для радіо, окремо для телебачення.

Сховища «Українського радіо» ділиться на два типи. До першого належать фондові записи, куди входять музичні твори, вистави, документальні твори, які прийняті художньою радою (співробітниками «Українського радіо») і затверджені на довічне зберігання. До другого належать твори, які записані, наприклад, на замовлення реактора й мають термін зберігання 5 років. Після цього їх або розмагнічують, або подають на розгляд худради, яка може затвердити на довічне зберігання.

Знімальна група програми "Мистецькі історії"

У фондах усі записи оцифровані?

Ми цифруємо останні 15 років, однак ще багато залишилося на плівках. Нещодавно мені треба було показати одну пісню 1991 року, яка у фонотеці виявилася неоцифрованою. У такому випадку тут же у фонотеці її оцифровують, і тоді можна отримати запис.

Ви користуєтеся фондами як бібліотекою — подаєте запит і отримуєте запис твору?

— Так. Якщо запис є, нам його дають.

Чи можуть фондами «Українського радіо» користуватися не співробітники НСТУ?

Не знаю, яким чином, та практично весь фонд «Українського радіо» знаходжу в інтернеті. 90-ті роки не минули даремно і, м’яко кажучи, архіви «винесли» в публічний простір. Раніше кожен редактор мав свій код доступу до фонду. Все, що він брав для користування в радіоефірі або для програми, фіксувалося. Записи з плівок не копіювалися і їх ніде більше не можна було використовувати. Коли почалася ера оцифрування, записи дуже швидко поширювалися в інтернеті.

Про старі й нові програми: «Я хотіла би все»

— Із січня 2016 року щонеділі о 12:30 на «UA: Першому» виходить програма «Мистецькі історії» з Галиною Бабій. За 13–15 хвилин ви переповідаєте десяток незвичайних історій про музику на ярмарках, молитви в музиці, спорт і музику, літературу в музиці, танці тощо. Як готуєтеся до програми? Хто допомагає?

«Мистецькі історії» з Будинку звукозапису згодом перейшли в короткий формат. Щоразу я разом із редакторкою Мартою Шевченко продумуємо теми програм. Вона також робить левину долю роботи по тексту. Надзвичайно велику роль грає режисер Галина Бурлацька, яка креативно поводиться на знімальному майданчику. Куди би ми не виїжджали на зйомки, вона бачить, як можна одну й ту саму локацію показати з найрізноманітніших ракурсів!

Звісно, жоден випуск не відбувся би, якби ми не мали відеонаповнення. Після визначення теми ми одразу збираємо відео тієї чи іншої музики. Поки що це найскладніший етап. Мені надзвичайно допомагають відомі артисти й музиканти, які діляться своїми записами. Також багато користуюся відеоматеріалами компанії Олега Павлюченкова й «Техномедіа», яка частково знімала концерти в Будинку звукозапису.

— Де ще, крім Будинку звукозапису, ви записуєте концерти, якими поповнюєте архів?

— Філармонія, на жаль, не дуже цікава для картинки. Оперний театр цікавіший. Ми знімаємо, як правило, гала-концерти, бенефіси артистів, а це завжди різноманітне наповнення, яке потім можна використовувати окремими номерами програми.

Ви також відповідатиме за зйомки опер?

— Минулої осені ми зняли з «UA: Першим» дві міні-опери, які я розцінюю як ресурс для «Мистецьких історій». Це були дві прем’єри в Національній опері: «Джанні Скіккі» Джакомо Пучіні і «Служниця-пані» Джованні Баттіста Перголезі. Чудові одноактні опери по 40 хвилин, які потім транслювали на каналі «Культура».

Чи змінюється підхід до зйомок за останні три роки?

— Із «UA: Першим» я знімала проект «Три “С”» (Сильвестром, Скорик, Станкович) і дві опери. Я не знаю, як мої колеги знімали раніше, але те, як ми працювали в цих проектах, мені сподобалося.

На радіо «Промінь» ви ведете авторську програму «Династії», а також програму «Симфопромінь», присвячену аудіодоробку оркестру «Українського радіо». Чи матимуть продовження ці програми після того, як ви станете продюсером?

— Я не бачила нового штатного розпису, тому не знаю, в якій структурі формально буду перебувати. Та я готова працювати дуже багато й на різних каналах. Хотілося би, щоб це й фінансово винагороджувалося.

Ми продовжимо зйомки «Мистецьких історій» на «UA: Першому», плануємо розширити формат. Як саме в новому сезоні виходитиме програма, поки що вирішує програмний директор.

Під час програми "Династії" з  скрипалькою Мирославою Которович та її донькою

Чи хотіли би продовжувати авторські програми?

— Я хотіла би все! (Сміється.) Життя триває доти, доки ти в хорошій формі, доки щось робиш і твоя праця корисна. Це приносить задоволення й тобі також! Бо ж нічого доброго не вийде, якщо роботу відбуваєш, як панщину!..

Знаю, що в новому сезоні вас залучать до ефіру на першому каналі «Українського радіо». Що саме будете вести?

— Будуть відновлюватися розмовні лінійки в ранковому, денному й вечірньому ефірі. Є плани, щоб я повернулася в денний ефір разом із Романом Колядою. Ми маємо продовжити розмовні програми, які будуть не настільки політично наповнені, як ранковий чи вечірній ефіри, але перегукуватимуться з ними й будуть містити соціальну та культурну складові.

Крім суспільного радіомовлення ви берете участь в інших проектах, наприклад, на «Живому радіо», вели ефіри на «Громадському радіо». Чи вплинуть на вашу активність нові обов’язки?

— Очевидно, доведеться з нового сезону переглядати графік. Якщо проекти робити завдяки синергії, що утворюється зі злагодженої праці всіх, хто поруч із тобою, тоді легко працювати. Важко, якщо стикаєшся з нерозумінням, із людьми, які мають іншу мету чи іншу швидкість у спільному з тобою проекті, або з людьми, які в принципі нічого не хочуть, вважають, що й так усе добре. Спільна мова й однаковий ритм із різними людьми — це запорука того, що не розпорошуватимеш свою енергію на другорядні речі, а спрямуєш її в конструктивне русло.

Чи вважаєте, що нова команда — конструктивна?

— Упродовж кількох місяців із членами правління НСТУ ми проводимо засідання, розмови, наради щодо нових проектів. Приглядаємось один до одного. Слухаємо. Мені здається, — чуємо. Якщо люди хочуть разом працювати на результат — усе вийде. Я по житті оптимістка.

Фото: Олексій Темченко, з архіву Галини Бабій

comments powered by Disqus