osvita.mediasapiens.ua

«На нарадах товчу журналістам – покажіть людину, а не космос. У них стабільно космос»

«Київ нас не чує», «Ніхто нам не пояснює концепцію суспільного мовлення», «нам складно працювати якісно, коли платять копійки» – такі думки не раз лунали від представників філій НТКУ (колишніх ОДТРК).  Щоб почути про проблеми під час переходу на суспільне мовлення в областях та обговорити наступні кроки реформи, громадська організація «Детектор медіа» 25 липня провела засідання за круглим столом у Тернополі на тему «Очікування від Суспільного мовлення в регіонах». Захід відбувся в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні». 

 В обговоренні взяли участь члени Наглядової ради ПАТ НСТУ, представники Держкомтелерадіо, НТКУ, Тернопільської облдержадміністрації та облради, Тернопільського прес-клубу, керівництво Тернопільської філії НТКУ, представники Офісу Ради Європи в Україні, ГО «Детектор медіа», місцевих громадських організацій та журналісти.

Учасники заходу ознайомилися  з планом реформування державних мовників у ПАТ НСТУ, озвучили проблеми філій НТКУ (у тому числі й про проблему забезпечення якісним контентом) під час реформування на прикладі Тернопільської філії, обговорили співпрацю між «UA:Перший» та філіями, а також проекти підзаконних актів (Статуту НСТУ, Положення про Наглядову раду, Положення про обрання голови і та членів правління ПАТ НСТУ).

Експерти ГО «Детектор медіа» презентували результати моніторингу новин Тернопільської філії НТКУ щодо дотримання професійних стандартів та наявності «джинси». А також передали журналістам ТТБ візуалізовані плакати із покроковим планом реформування державних мовників. Як показав захід у Тернополі, частина регіональних мовників має специфічне уявлення про хід реформи та про те, яким має бути кінцевий результат. Саме тому «Детектор медіа» подає детальний репортаж про обговорення важливої медійної реформи  із цього засідання.

Стосунки з владою: «брат розуміє брата»

Як повідомив директор виконавчий Тернопільської філії НТКУ Роман Заяць на ТТБ працює усього 124 особи, з них 10 журналістів. Телеканал ТТБ має 12 годин аналогового мовлення, 6 годин – цифрового і загалом 4 години власного мовлення.

Пан Заяць відверто розповів, що телерадіокомпанія пройшла надзвичайно важкий рік, «просто не передати, що ми мали та як ми діяли».

Роман Заяць і Лариса Михальська

«Наша компанія одна з найменших серед філій НТКУ в державі. У нас працює 124 особи, тоді як інші мають і по 300 співробітників. Якщо у когось 8 економістів, у нас 2. Закриття ОДТРК далося величезними зусиллями всього колективу. Люди усвідомили, що процес незворотний, так чи інакше не буде його гальмування. Його треба пройти. Ми успішно вирішили усі проблеми», – зазначив пан Заяць.

За його словами, єдиний мінус реорганізації – люди не знали, що на них чекає, «то скорочення до 10 відсотків, то на половину». «Є такі, які ходять покрасуватися на екрані та готові безоплатно працювати. Та здебільшого людина ходить, щоб заробити кусок хліба на прожиття. Ми заспокоїли, що під час реформування не буде різких рухів. На жаль, хто міг піти, пішов», – додав директор Тернопільської філії НТКУ.

Роман Заяць констатував, що всі зусилля колективу були спрямовані на реорганізацію, через що телерадіокомпанія «загубила у творчості». Та це питання на сьогодні вирішується. Правда, складно говорити про разючі зміни на краще, коли «посадовий оклад редактора 1700 грн». «Ми шукаємо шляхи як доплатити. Законодавство не дозволяє перейти межу. Коли запрацює суспільний мовник сповна, тоді відбудеться відшліфування заробітної плати», – висловив сподівання Роман Заяць.

Щодо наявності «джинси» на телеканалі ТТБ, керівник відповів однозначно: «Тиску влади немає. Без всякого, ми співпрацюємо з владою. Якщо вони не дуже допомагають, то у всякому разі не шкодять. Ми розумілися, бо брат розуміє брата».  

За його словами, попередники тиснули на телеканал. «Ще не встиг доїхати до рідного села, а вже дзвінок, чому президента вирізали, ти на кого працюєш». Півдня представник влади  їздив по полях і півдня я його мав показувати», – резюмував керівник телеканалу. Та сьогодні ситуація кардинально змінилася. З п’яти телефонів, які є в кабінеті директора Тернопільської філії НТКУ, Роман Заяць готовий три відключити. Водночас він так і не зрозумів різниці між державним та суспільним мовленням. «Влада дозріває, – втішно каже пан Заяць. – тому, як на мене, суспільне і державне – тотожні між собою».

Член Наглядової ради ПАТ НСТУ, медіаексперт Світлана Остапа відразу внесла ясність: «Я з вами не згодна. Державне мовлення працює на державу, фактично на владу. А суспільне працює на суспільство».

Світлана Остапа та Андрій Куликов

«Критикувати владу не будемо, бо не візьмуть у свій автомобіль на зйомки. А у нас бензину нема»

Заввідділом інформації філії Наталія Мехралієва доповнила свого керівника та розповіла, з якими проблемами стикаються журналісти під час виконання обов’язків. За її словами, неякісний контент залежить від двох факторів – відсутності мотивації праці і застарілої технічної бази.

«Дуже важко пояснити людям, що потрібно працювати ефективно і робити якісний матеріал за 2 тисячі гривень на місяць. Люди змушені працювати на інші канали, розпорошуючи сили. Якщо буде хороша оплата праці, журналісти не шукатимуть підробітку, а всі зусилля спрямовуватимуть на наші новини. Є ще проблема у тому, що у нас немає розмежування людей між новинами та програмами. Журналісти знімають сюжети, а тоді ще роблять 2-3 власні програми», – пояснила Наталія Мехралієва.

Вона розуміє, що  новини – це перш за все оперативність. «Та про яку оперативність може йти мова, коли ми відео досі зганяємо з касет. На це витрачаємо годину часу», – додала вона.

На відміну від свого керівника, Наталія Мехралієва погодилася з наявністю «паркету» в новинах. «Нас звинувачують у моніторингу, що є багато позитиву і провладні сюжети. Щоб ми були незалежними, нам потрібно бути незалежними у фінансовому плані. По можливості ми стараємося власними силами робити сюжети, подавати їх оперативно, знімаємо критичні матеріали. Досить часто нас інші ЗМІ звинувачують, що даємо провладні сюжети і працюємо на владу. Це звісно не так. Ніхто на нас не тисне. Нам не дають вказівок робити замовні матеріали. Єдине, що іноді представники влади везуть нас своєю машиною на зйомки  у район. Тоді спрацьовує людський фактор, і журналісти не знімають критичний матеріал. У телерадіокомпанії є проблеми з бензином. Іншим разом нас взагалі не візьмуть на зйомки», – пояснила пані Мехралієва.

Головний редактор телебачення Лариса Михальська звернула увагу, що у регіоні є своя специфіка, «інколи є новини, а інколи немає». Роман Заяць додав, що «Тернопіль – не Одеса». «Ми провінційне містечко. Тернопільська область суто аграрна. У нас обмежене інформаційне поле», – пояснив пан Заяць.

«Новини на ТТБ виходять шість разів – об 11.00, 13.00, 15.00. 18.00, 19.00, 22.00. Чергуються новини і повтор, хронометраж випусків по 13 і  26 хвилин. Якщо є термінові новини, ми виходимо з новим випуском. Та інколи новин у регіоні немає. А 26 хвилин потрібно забити шістьма сюжетами. Зараз ми стараємося обмежити паркетні зйомки. Та не можемо зовсім відмовитися, коли нам телефонують з облдержадміністрації. Якщо така тема справді цікава, то їдемо і знімаємо», – зауважила Лариса Михальська.

 

За її словами, на ТТБ працює 10 журналістів, з них 8 – на новинах. Ще є редакторимистецьких програм і спорту. Телеканал ТТБ має 12 годин аналогового мовлення, 6 годин – цифрового і 4 години власного мовлення. Для 10 журналістів досить складно наповнити 4 години власного мовлення. Роман Заяць пояснив, що раніше перед ОДТРК стояла вимога НТКУ робити новини тривалістю 26 хвилин. Вони не можуть відійти від цього формату до кінця року. «Важко нагнати хвилини і підтягувати хронометражі. Ми знаємо, що сюжет має бути десь 2,5», – зазначив пан Заяць.

Модератор круглого столу, голова правління ГО «Громадське радіо» Андрій Куликов поцікавився, хто поставив такі вимоги, адже для сучасного телебачення це нереально великий хронометраж. Тоді у розмову втрутилася директор виконавчий Чернівецької філії НТКУ Любов Годнюк. За її словами, такої вимоги вже немає. Філії самі вирішують питання щодо хронометражу новин. На телеканалі «Буковина» давно відмовилися від 26-хвилинного випуску новин.

Любов Годнюк

Заступник генерального директора НТКУ, відповідальний за співпрацю з філіями Михайло Шматов додав: «Більшість філій керуються штампами, які раніше були впроваджені. Нині відпрацьовується експеримент щодо новин. Незабаром всі філії будуть працювати в одному інформаційному полі. Для суспільного мовлення головне – говорити правду. І це найскладніше», – сказав Михайло Шматов. 

Михайло Шматов, Вадим Міський, Олександр Башта

Начальник управління аудиту Держкомтелерадіо Наталя Степанова запропонувала одне з рішень, як зробити новини якісними та оперативними. «Я побачила дуже недобре співвідношення журналістського і нежурналістського складу. У вас дуже погана пропорція. У середньому має бути, враховуючи технічний персонал, 40% творчих працівників на 60% усіх інших. Вам потрібно вже зараз розглянути свою структуру на предмет збільшення чисельності журналістського складу, оптимізувати керівництво, зменшити чисельність адміністративного корпусу. Це допоможе вирішити внутрішні проблеми», – зазначила Наталя Степанова.

Наталя Степанова, Михайло Шматов

Роман Заяць заявив, що не так просто знайти у Тернополі журналістів, що на телеканал приходять ті, які не вміють писати. «Ми їх усього вчимо і не можемо дозволити собі відпустити. Черги до телерадіокомпанії не стоять», – додав пан Заяць. Він переконаний, що журналістам нічого не заважає робити якісний матеріал, хіба що відсутність патріотизму. «Немає галицької жилки зробити  краще, ніж у сусідів. Якщо буде жилка у наших працівників, тоді буде краще», – констатував керівник філії. І пообіцяв, що після круглого столу ТТБ роздробить випуски новин із шести до восьми.

Що поганого, коли щодня у новинах голова ОДА і церква?

Виконавчий директор ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик, презентуючи моніторинг дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах Тернопільської філії НТКУ, підкреслила, що є проблеми, спільні для всіх компаній західного регіону. Це новини з ознаками замовності (тобто «джинса») та «паркету». «Раніше ми фіксували відверту джинсу і замовні матеріали. Зараз такого практично немає. Я вважаю, це великим прогресом і досягненням у рамках цієї реформи. Мовники  відходять від джинси комерційного характеру в новинах», – сказала Діана Дуцик. Натомість є багато некритичних сюжетів за участі місцевих чиновників, зазначила медіаексперт. Відтак потрібно переосмислити висвітлення діяльності влади. «Потрібно давати те, що робить влада. Та при  цьому запитати людей, що вони про це думають, як це впливає на їх життя», – підкреслила Діана Дуцик. Так, наприклад, за моніторинговий тиждень з 4 по 8 липня ТТБ показало 5 (п’ять) протокольних сюжетів за участі голови Тернопільської ОДА Степана Барни.

Депутат обласної ради Олександр Башта навпаки, похвалив ТТБ за позитив: «Мені приємно, що на ТТБ показують позитивний приклад. Немає сюжетів, хто вкрав, вбив, що когось зарізали, знесли на пішохідному переході. Інколи навіть у мене запитують, чи я доплачую ТТБ за те, що мене у позитивному руслі показують».

Ще одна особливість новин ТТБ, як зазначила виконавчий директор ГО «Детектор медіа», – це сюжети на релігійну тематику. «У жодній області такого нема. Якщо ми говоримо з точки зору суспільного мовника, у нас є не тільки греко-католики та автокефальні, є мусульмани, Київський, Московський патріархат і багато інших. Суспільний мовник має забезпечувати всі інтереси. У тому числі й релігійні. Експерти  нарахували із 37 сюжетів 8 новин на релігійну тематику [за один моніторинговий тиждень - ред.]», – констатувала Діана Дуцик.

Діана Дуцик, Наталія Мехралієва

Деякі учасники круглого столу зауважили, мовляв, що у цьому поганого. Роман Заяць додав, що на те є причина: у той час, коли проводився моніторинг, у Зарваниці проходила всеукраїнська проща [у Зарваниці на Тернопільщині знаходиться Марійський духовний центр, де щороку влітку відбувається проща за участі тисячів паломників з усієї України та з діаспори - ред.]. «А це святе. Влада, санепідемстанція, всі були там. Тому не дивно, що кожного дня виходив сюжет на релігійну тематику», – сказав він.

«У нас не побачите жовтизни, крові. Ми тим не смакували і не будемо. Ми дуже тонкі у висвітлені новин, особливо у релігійній тематиці. У нас багато конфесій, які перетинаються, і дуже непрості відносини. Якби я перед Зарваницею показав Почаїв, мене би вже тут не було» - додав директор виконавчий Тернопільської філії НТКУ.

Якщо говорити про дотримання професійних стандартів, то за результатами моніторингу ГО «Детектор медіа», жодна телерадіокомпанія західного регіону не дотягує до максимальних 6-ти балів цього показника. Так, загальний бал із дотримання стандартів у новинах Тернопільської філії НТКУ становить 4,27 (найгірший він з-поміж компаній західного регіону у Львівської філії - 2,4). І найгірша ситуація із дотримання стандарту балансу думок і повноти інформації.

Чому важливо говорити про стандарти, пояснила виконавчий директор ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик: «Приватні телеканали можуть опуститися до рівня аудиторії, вони розважають і заробляють гроші. Суспільний мовник має розвивати. Тому ми говоримо про нові стандарти. Щоб суспільство справилося зі своїми проблемами, журналісти мають докладати багато зусиль».

Космос замість людини, трансляція сесії ОДА замість реклами

Ще однією проблемою новин ТТБ є те, що вони «знелюднені», додала Діана Дуцик. Вона запропонувала журналістам кожну проблему висвітлювати на прикладі конкретної життєвої історії, до її слів приєднався Роман Заяць: «Я на 100 відсотків згоден. Кожного понеділка на нарадах товчу журналістам – покажіть людину, а не космос. У них стабільно космос. Бракує школи».

Керівник Тернопільського прес-клубу Тетяна Тарасенко аж обурилася на звинувачення, що у Тернополі немає журналістської школи. Їхній прес-клуб цілий рік проводив тренінги, запрошували й відомих відомих медіаекспертів з Києва, наприклад, Ігоря Куляса та Олександра Макаренка. «Ці медіатренери з [приватних – ред.] компаній беруть шалені гроші. А в Тернополі ніхто з журналістів не зацікавився. І коли я просила журналістів ТТБ прийти на тренінг, то мені відповіли: Хто нас на цілий день відпустить.У результаті ми запросили студентів», – відзначила Тетяна Тарасенко. Роман Заяць і тут знайшов, що відповісти: «То що мені вести журналіста на тренінг? Якщо хоче журналіст самоосвіти, то він піде сам».

Представник Офісу Ради Європи в Україні Галина Смірнова зазначила, що вони допомагають проводити тренінги на базі НТКУ, і готові сприяти, щоб такі тренінги пройшли і журналісти Тернопільської філії, якщо компанія буде їх ініціювати.   

 Галина Смірнова 

Під час «круглого столу» розглянули також питання трансляції сесій облради. Тимчасово виконуюча обов’язків керівника відділу інформаційної діяльності Тернопільської облдержадміністрації  Світлана Чихарівська зазначила, що влада лише за те, аби ТТБ робили якісні об’єктивні новини і пообіцяла, що чиновники цьому сприятимуть. На думку місцевих активістів, об’єктивність у каналу добра, бо ТТБ транслює всі сесії. Такі заяви здивували Любов Годнюк. За її словами, трансляція сесій дуже знижує рейтинг телеканалу, тому у Чернівцях ніколи не транслюють сесії. Перший заступник генерального директора Тернопільської філії НТКУ Юрій Заруцький пояснив, що обласна влада оплачує трансляції сесій. «Це невеликі гроші, але й їх складно заробити в області, де мало рекламодавців. Тим паче, людям цікаво дивитися сесію, на телеканал телефонують і дякують», – сказав він.

Анжела Кардинал, Світлана Чихарівська

Представник Ради Європи Галина Смірнова зазначила, що «міжнародні організації дуже ретельно спостерігають за запуском суспільного мовлення в Україні».

Представник Національної ради з питань телебачення та радіомовлення в Тернопільській області Михайло Зубик у своєму виступі зауважив,  що не може відсторонено, як чиновник, спостерігати за майбутнім колективу ТТБ. «Одне з найболючіших і найгостріших питань – це кадрове питання. Пані Наталя Степанова каже що пропорція мала би бути у бік збільшення творчого складу, а не технічного. Це буде надія на те, що творчий колектив розшириться. Добре знаючи цей колектив зсередини, я хотів би сказати, що творчий потенціал на ТТБ досить високий. Просто треба допомогти тим людям, які працюють, розкритися. Не завжди у першу чергу це дозволить зробити фінансове підсилення. Ми маємо приклади того, як поліцейські мають непогані зарплати, а хабарі все одно беруть. Тому треба просто допомогти людям на телерадіокомпанії, щоб вони відчули себе впевнено, професіоналами», – сказав Михайло Зубик.

Михайло Зубик (справа)

Учасники «круглого столу» висловили свої очікування від суспільного мовлення в регіонах, практично усі говорили про те, що тільки місцева філія зможе висвітлити новини регіону, які не цікаві загальнонаціональним мовникам. Одні очікують більше новин про реформу з децентралізації влади, інші про молодіжний рух. Але всі вони бачать майбутнє суспільне більш незалежним від влади, а журналістів - незалежними від цензури та самоцензури, коли вони з тих чи інших міркувань бояться критикувати владу.

«Круглий стіл» у Тернополі на тему «Очікування від Суспільного мовлення в регіонах»відбувся за підтримки Ради Європи в рамках проекту «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні». 

ГО «Детектор медіа» планує провести ще низку таких заходів за участю регіональних філій НТКУ. 

comments powered by Disqus