— Миколо, як минув рік для Суспільного? Які виклики стояли перед компанією в третій рік повномасштабного вторгнення?

— Загалом маємо стриманий оптимізм наприкінці 2024 року. Було багато несподіваних моментів, яких ми не очікували. Викликом була, наприклад, ситуація з нашою співпрацею з телемарафоном «Єдині новини», що трапилась у травні. Це був великий складний процес, але ми знайшли рішення, яке задовольнило всі сторони.

Друга важлива річ, яка відбулася, — це бюджетне фінансування на наступний рік. У нас відчутно збільшилася цифра, це дасть змогу частково наблизити заробітні плати наших працівників до тих, що існують на ринку. Ми почнемо з регіонів. До цього доклали багато зусиль, і я вдячний міжнародним партнерам, які нас підтримували, й Міністерству фінансів України, й депутатам парламенту, які зрозуміли та підтримали нашу позицію.

Нашу команду посилив Дмитро Шоломко, Юлія Федів стала членкинею правління, відповідальною за соціально впливовий контент і спеціальні проєкти. У нас з’явилася керівниця департаменту закордонного співробітництва Валерія Безпала. Це люди, які додають нового імпульсу для подальшого розвитку.

Тому цей рік, попри все, пройшов задовільно, якщо можна так говорити в нинішніх умовах. Прикро, але є і важкі втрати. Загинула Ірина Цибух, вона була однією з тих, хто з самого початку вірив у реформу Суспільного й дуже багато зробив для її успіху. Це важка втрата для нашої команди.

— Під час затвердження річного плану діяльності АТ «НСТУ» на 2024 рік, ви сказали, що ключовими напрямами є розвиток інформаційного мовлення, розвиток виробництва контенту для задоволення культурних та освітніх потреб, початок побудови національної інформаційної мережі. З якими показниками за цими напрямами Суспільне завершує рік?

— Ми більше інвестували в новини. Зробили трансформацію: виробництво власного продукту для Першого тепер зосереджене в дирекції інформаційного мовлення. Збільшили кількість телевізійних новин: зранку щопівгодини, протягом дня щогодини виходять випуски новин. Я думаю, ми суттєво посилили виробництво новин.

Ми також багато інвестували у виробництво іншого контенту, в документалістику зокрема. Якщо раніше кількість прем’єр я пам’ятав, то зараз — уже не можу згадати всі. Дуже вчасна і потужна історія — фільм «Будапешт. Бомба під незалежність», документальний фільм про Олександра Довженка, документальний цикл «Лицарі правозахисту», рефлексія про голод у Бессарабії «Йона». Є проєкти, які вийдуть у січні, бо наші потужності не встигають їх видати в грудні. Важливо, що ми цього року вперше провели конкурс на копродукцію, і я хотів би розширювати цей напрям. Гіперлокальна мережа кореспондентів — у процесі доопрацювання. Думаю, що наступного року вона буде сформована на 80—90%.

— Що для вас важливіше: довіра чи рейтинги?

— Безумовно, довіра, але це не означає, що при цьому ми ігноруємо рейтинги як явище. Для нас це також важлива метрика. Але довіра стоїть на першому місці, бо якщо ми вважаємо мірилом успіху тільки рейтинги, то цього можна досягнути різними шляхами, при цьому втративши довіру.

 Під час інтерв’ю з Миколою Чернотицьким

— Ви також говорили, що у 2024 році планується виготовити 24 історичних, 44 культурно-мистецьких, 10 освітніх, 3 дитячі, 37 спортивних проєктів. Це вдалося?

— Ми будемо підбивати підсумки у січні, але думаю, десь такі показники й будуть.

— Ваша команда планувала сформувати бренд Суспільного як відомий більшості українців, зокрема і завдяки системі ідентифікації медіаактивів. Серед результатів окреслювали «впізнаваність бренду Суспільного — не менш як 70%, споживання — не менш ніж 45%». Які наразі реальні показники впізнаваності бренду Суспільного?

— Наприкінці грудня дирекція досліджень Суспільного оприлюднила результати дослідження новинного споживання, які свідчать, що довіра аудиторії Суспільного до його новин в листопаді 2024 складає 81%. За інформацією дирекції, всі новинні активи Суспільного демонструють стабільні показники споживання та довіри протягом 2024 року. В середині січня будуть результати великого дослідження медіаспоживання, які опишуть показники впізнаваності та споживання бренду Суспільного в цілому. Наразі інформацію дослідження аналізують.

— На конференції у вересні ви говорили про запуск стратегічно важливого напряму розвитку компанії — це копродукція. Чи укладено хоч один контракт на виготовлення контенту? З ким?

— Один договір уже укладений — наприкінці жовтня 2024 року з британською компанією Worldmark Films про створення фільму «Соняхи» (Sunflowers). Автор фільму, режисер і продюсер — Девід Вустер. «Соняхи» — це документальний фільм, який розповідає про українських легкоатлетів, які втілюють свою мрію виступати на найбільших змаганнях у світі — Олімпійських іграх 2024 року, а також описують їхнє життя після виступів. Однією з головних героїнь є Ярослава Магучіх. Зйомки проходили в Україні, Італії та Франції.

Ще по двох контрактах ми перебуваємо на стадії перемовин.

• Читайте також: Стара парадигма, виробництво документалістики та Суспільне

— Чи вдалося вже створити гіперлокальну кореспондентську мережу? Скільки приблизно має бути кореспондентів у кожній області, окрім тих, хто працює в обласному центрі?

— В нашому ідеальному плані хочеться мати по 3—4 локальних кореспонденти в кожній області. Загалом до кінця 2025 року плануємо залучити 50 кореспондентів. Звісно, гостро стоїть питання пошуку людей, як і питання нашої фінансової спроможності для розширення гіперлокальної мережі.

• Читайте також: Обличчя гіперлокальної мережі Суспільного: як працюють журналісти у віддалених громадах України

— 5 грудня вас переобрали членом Виконавчої ради ЄМС. Як європейські суспільні мовники підтримують Суспільне у воєнний час? Чи залишилися в ЄМС прихильники Росії?

— Якщо до великої війни ми сприймали ЄМС винятково у співпраці з проведення «Євробачення», то зараз ця співпраця суттєво розширилася. Це й обмін новинами, й участь наших колег (Вікторії Мурованої, Ангеліни Карякіної, Ірини Славінської) в різних комітетах. Їхня робота в комітетах — це обмін знаннями й експертизою, що важливо як для нас, так і для наших колег із Європи.

Нащо мені бути в виконавчому органі ЄМС? Це репрезентація України, моя експертиза корисна при прийнятті рішень, для мене це також цікавий досвід — розуміти, як це працює в Європі, а також упевненість, що тебе чують.

Підтримка ЄМС проявляється по-різному. Ми мали фантастичну локацію, коли висвітлювали вибори президента США у Вашингтоні. Отримали суттєву знижку на цю локацію. Також отримуємо 50% знижки на членський внесок за участь у «Євробаченні». Підтримка європейських мовників суттєва. Вони пильно стежили й за нашим бюджетом, писали листи підтримки. У нас великий спектр взаємодії, і наша інтеграція в ЄМС є важливим треком, який треба максимально зберігати й посилювати.

• Читайте також: Здорова євроінтеграція. Як Суспільне співпрацює з Європейською мовною спілкою

Ми як Суспільне від себе зробили все можливе, аби Росія ніде не була представлена в ЄМС. Її членство у спілці призупинене, на «Євробаченні» її немає. Ніхто не має ілюзій щодо цієї країни. На війну в Україні суспільні мовники Європи дивляться не тільки очима українців, вони також на власні очі її бачать: приїздять регулярно до нас, роблять репортажі та сюжети.

 Микола Чернотицький — про співпрацю з Європейською мовною спілкою

— Цього року Суспільне вийшло з телемарафону «Єдині новини» та почало робити свій телемарафон. Хоча ви це називаєте розширенням. Чи важко давалося це рішення? І наскільки несподіваною ця ситуація була для вас?

— Формально у нас зберігаються відносини з телемарафоном. По суті, телемарафон — це тепер два формування: чотири комерційні медіагрупи й державний канал «Рада», які виробляють телемарафон разом, і Суспільне, яке виробляє телемарафон окремо. У нас є додаткові угоди й ми працюємо відповідно до них.

— Після виходу Суспільного зі спільного телемарафону дехто говорив, що це правильне рішення, інші передрікали, що тепер Суспільне ніхто не дивитиметься. Пройшло пів року, як дивляться Перший канал Суспільного?

— Ми мовимо, маємо прийнятний показник. Перегрупувались у виробництві й повністю дотримуємося журналістських стандартів. У людей є можливість дивитися спільний телемарафон, є можливість дивитися Суспільне. Я вважаю, що Суспільне мовлення є важливою складовою будь-якої демократичної країни. Для мене було важливо, що ми могли виконувати свою роботу відповідно до своєї місії, і ми це робимо. Це та історія, коли ми знайшли варіант, який влаштовує всіх, і всі при цьому залишилися задоволені.

— Чи продовжується у вас якась співпраця з виробниками телемарафону «Єдині новини»?

— Ми комунікуємо час від часу. Наприклад, вони розповідали про 100-річчя Українського радіо. Також ми беремо в ротацію соціальні ролики марафону, колеги цікавляться деякими відеоматеріалами Суспільного.

— Верховна Рада збільшила фінансування НСТУ на наступний рік до 2,175 млрд гривень. Чи достатньо цих коштів на забезпечення роботи мовника? На що перш за все будуть спрямовані кошти? Чи будуть хоч трохи збільшені заробітні плати, наскільки я знаю, у регіонах вони досить низькі. Якщо так, то кому?

— Цих коштів достатньо для того, щоб зберегти компанію в тому стані, в якому вона є сьогодні. Для розвитку цього недостатньо.

Різниця між бюджетом, який є зараз, і бюджетом наступного року частково покриє інфляцію та зростання тарифів і ціни послуг, а більша частина піде на зарплатний фонд — на підняття зарплат. Дослідження, яке ми замовляли в червні, показало, що у нас відрив від ринку 50%. Це не покриє все, але частково покриє. Кошти підуть на поступове підвищення зарплат: почнемо з регіонів, далі у центральному офісі. Наразі наша команда ейчарів розробляє план його імплементації.

 Микола Чернотицький — про фінансування НСТУ у 2025 році

— Як плануєте забезпечувати інші витрати, зокрема виробництво контенту?

— Штатні команди виробляють велику кількість контенту. 40% витрат компанії — це новини. Якщо йдеться про додатковий контент — то це співпраця з донорами. Щось будемо спрямовувати з бюджету компанії. Логіка в тому, що сума цих витрат має бути не менша, ніж у попередньому році. Це важливо для індустрії, це важливо для нас. Можливо, щось від комерційних надходжень будемо ще інвестувати в контент.

— У кого є шанс стати ведучим Суспільного? Знаю, що деяких відомих ведучих ви не взяли до себе?

— У нас є певні обмеження, які поширюються на тих, хто працював в ефірі або редакторами на каналах Медведчука та подібних каналах. Поки я голова правління, їх не буде на Суспільному.

— Чи були випадки політичного тиску на компанію або втручання в редакційну політику?

— Час від часу у нас були дискусії, а результат цих дискусій ви бачите в нашій роботі. Ми продовжуємо якісно виконувати свою роботу, про що свідчить регулярне потрапляння Суспільного до «білого списку» якісних медіа. Також усередині компанії ретельно стежимо за тим, щоб журналістські стандарти не порушували. У нас працює Редакційна рада на чолі з Іриною Славінською, є внутрішній моніторинг під керівництвом Федора Скрипника — департамент моніторингу контенту та стандартів мовлення.

— Які, на вашу думку, найбільші досягнення Суспільного 2024 року?

— Ми зберегли незалежність, вірність журналістським стандартам і вірність нашій місії. Я вважаю те, що ми як інституція продовжуємо працювати відповідно до наших цінностей, — це наше досягнення.

 Микола Чернотицький — про найбільші досягнення Суспільного у 2024 році

— Наступного року завершується термін ваших повноважень. Чи виконали ви свою програму, з якою балотувалися 2021 року?

— Моя програма розроблялася в інших реаліях і викликах. Точно не для роботи в умовах війни. Загалом мені з командою вдалося багато втілити: довіра до мовника стабільно висока, новинам довіряють і споживають, показники всіх платформ зростають («Українське радіо», наприклад, стало №1), гіперлокальна мережа кореспондентів розвивається, над розробкою ОТТ-платформи працюємо, зокрема вже запустили платформу з архівними відео «Суспільне Медіатека». Продовжуємо розвивати дитяче мовлення, пишемо освітню концепцію. Завершили перший етап проєкту комплексної організаційної трансформації компанії, маємо перший підписаний договір копродукції. Вийшли в офлайн і показуємо наш контент на великих екранах — тільки за цей рік провели 26 подій. Я оцінюю нашу командну роботу як ефективну.

— Чи плануєте йти на другий термін?

— Ми говоримо про це з командою.

• Читайте також: Світлана Остапа: Наявність сильного незалежного Суспільного мовника важлива для євроінтеграції України

— Реформа Суспільного триває. Хто підтримує реформу в Україні? Чи є такі, хто виступає проти?

— Зміни — це те, що має бути прошите в ДНК компанії, і ми маємо вміти давати цьому раду. Багато речей змінюється впродовж року. Ми не можемо сказати: «Реформа закінчилась. Ось Суспільне твоєї мрії». Ти маєш змінюватися відповідно до викликів ззовні та всередині тебе. Зміни — це нормальний процес. Як тільки припинимо змінюватися — ми загинемо. Ми відчуваємо підтримку від громадянського суспільства, профільних комітетів Верховної Ради, міжнародних партнерів і, безумовно, Європейської мовної спілки.

Звісно, є люди які вважають, що так не має бути, і що Суспільне не потрібне. Ми вільна країна, тож вони мають право на свою думку. Але не існує сильних демократичних країн в Європі без незалежних суспільних мовників.

Фото: Валерія Мезенцева, Суспільне