«Жила, любила, боролася». Тисячі людей у  Києві прийшли попрощатися з бойовою медикинею Іриною Цибух

«Жила, любила, боролася». Тисячі людей у Києві прийшли попрощатися з бойовою медикинею Іриною Цибух

09:00,
3 Червня 2024
2345

«Жила, любила, боролася». Тисячі людей у Києві прийшли попрощатися з бойовою медикинею Іриною Цибух

09:00,
3 Червня 2024
2345
«Жила, любила, боролася». Тисячі людей у  Києві прийшли попрощатися з бойовою медикинею Іриною Цибух
«Жила, любила, боролася». Тисячі людей у  Києві прийшли попрощатися з бойовою медикинею Іриною Цибух
2 червня на Майдані Незалежності зібралися друзі, колеги та бойові побратими, щоб провести її в останню путь.

Вишиванки й однострій замість чорного одягу, пісні замість виголошення пам’ятних промов. Таким було бажання Ірини Цибух, яке вона написала у листі, — і тисячі людей, які прийшли на прощання, виконали її останню волю.  

Відспівування відбулось у Михайлівському Золотоверхому соборі, опісля колоною похоронна процесія рушила на Майдан Незалежності.

 Батьки та брат Ірини Цибух під час відспівування у Михайлівському соборі

Колона рушає від собору до Майдану

Парамедикиня добровольчого батальйону «Госпітальєри» та менеджерка проєктів Суспільного Ірина Цибух із позивним «Чека» загинула 29 травня 2024 року, виконуючи бойове завдання на Харківському напрямку.

1 червня їй мало виповнитися 26 років, тепер назавжди 25, дев'ять із яких Ірина Цибух віддала війні. Із 17 років як волонтерка їздила на схід України, з початком повномасштабного вторгнення як бойова медикиня доєдналася до добровольчого батальйону «Госпітальєри». Вона врятувала багатьох бійців, щоразу ризикуючи своїм життям. Врятувала багато життів, але не змогла зберегти своє. 

  Прощання на Майдані Незалежності

  Святослав Вакарчук

Маша Єфросініна

«Учора їй виповнилося 26. Напередодні ми надіслали їй подарунок. Мама уклала туди кульки, квіти, різні смаколики. По поверненню вона мала їхати за проєктом у Швецію, а потім із мамою у відпустку. Вона мала багато справ і планів, але це все перервала Росія», — сказав у своїй промові її брат Юрій Цибух

  Брат Ірини Юрій Цибух

«Хочу, щоб усі співали на прощанні, щоб погасили журбу рідним словом», — так заповіла у прощальному листі Ірина Цибух. Утілила це її найближча подруга — бандуристка та співачка Марина Круть. Вона виконала десять пісень зі списку, залишеного Іриною. А разом із нею співав весь Майдан.

  Подруга Ірини Цибух — бандуристка та співачка Марина Круть

«Іра була моя найкраща подруга, і вона залишилась назавжди тією самою людиною, яка мені скидувала меми, яка вчила мене тих цінностей, які мали б бути у кожного українця. Якби у кожного були такі цінності, як у Іри, то цієї війни просто не було б. 20-річна дівчина пішла на війну захищати нас із вами, нашу свободу. Це говорить про те, що ця людина мала таку величезну самосвідомість і відсутність страху, що я таких людей більше не знаю. Мені дуже прикро, що для України сьогодні сталася така втрата, це дуже велика втрата для нас», — говорить Марина Круть.

Бойова медикиня Олена Риж розповіла, що для неї Ірина Цибух завжди була великим прикладом.

«Велику подяку я відчуваю всередині за те, що Іра віддала себе усю до останньої крапельки заради нашої країни. Для Іри країна була понад усе, люди понад усе, свобода понад усе, державність понад усе», — сказала Олена Риж.

Для подруги Юлії Кочетової Ірина залишилася в пам'яті «безкомпромісною, різкою, чесною, такою, як має бути чека, коли ти її відриваєш і кидаєш гранату».  «Іра жила на 120%, віддавалася своєму служінню на 250% відсотків. Іра тягнула на собі дуже багато. Для неї ніколи не було питанням, навіщо вона це робить, її служіння та її вибір був цілісним і гармонійним», — розповідає Юлія Кочетова.

 Юлія Кочетова (у центрі)

Попрощатися з Іриною Цибух прийшло багато колег-журналістів, зокрема колеги із Суспільного мовлення. До 2022 року Ірина Цибух працювала над реформою Суспільного мовлення, готувала міжрегіональні спецефіри для Суспільного, втілювала грантові проєкти та знімала документальні фільми, була медіатренеркою. 16 листопада 2023 року до Дня телебачення, радіо та зв’язку Ірина Цибух отримала орден «За заслуги», який їй вручив Володимир Зеленський.

  Голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа

«Це велика втрата для Суспільного, тому що Іра була професіоналом, завжди якісно виконувала роботу. Вона була дуже ціннісна, смілива, і багато хто на неї рівнявся. Торік, коли Суспільне її представило до нагороди, до ордену, вона була приємно здивована, тому що вона вже давно була на фронті. Коли отримала орден, то сказала, що Суспільне як родина, їй приємно було повернутися сюди хоч на недовгий час», — сказала голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа.

 Наталя Нагорна, журналістка «1+1»

 Марічка Падалка, ведуча «1+1»

Кілька годин тривало прощання на Майдані Незалежності. Опісля поховальна колона рушила до Львова, де 3 червня відбудеться прощання у Гарнізонному храмі. Поховають Ірину Цибух на Личаківському цвинтарі у Львові.

«Будьте гідними подвигів наших героїв, не журіться і будьте сміливими», — заповіла Ірина у своєму прощальному листі. Друзі, рідні, усі, хто зібрався на Майдані, як могли намагалися виконати її останню волю. Хоч і важко було стримати сльози. А небо над Києвом, проводжаючи її в останню путь, пролилося рясною зливою.

Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду