Влітку за власним бажанням звільнилися продюсерка Дніпровської філії Національної суспільної телерадіокомпанії України Оксана Цибуля та продюсер Миколаївської філії Олександр Рубан. Оксана Цибуля пояснила своє звільнення тим, що їй тепер незрозуміла функція продюсера філії: «Ця штатна одиниця, на мою думку, при годині контенту на добу – марне витрачання грошей платників податків». Олександр Рубан сказав, що на цьому етапі реформи Суспільного цілком себе реалізував. «Я впевнений у своїй команді, в цінностях Суспільного, яким віддані мої журналісти, я впевнений, що жодних компліментарних інтерв'ю та джинси, як не було, так і не буде», – зазначив він.

«Детектор суспільного мовлення» звернувся до продюсерів Чернівецької, Херсонської, Сумської і Кропивницької філій НСТУ, щоб вони розповіли, як карантин уплинув на роботу колективів і чи зменшилося навантаження у процесі впровадження концепції регіонального мовлення. Нагадаємо, у кожній філії закрили ранкові програми і в липні запустили міжрегіональне шоу «Ранок на Суспільному».

Філії та карантин: чи зменшилося навантаження на продюсерів

У березні 2020 року у Чернівецькій області виявили перший випадок COVID-19 в Україні. З того часу Буковина  неодноразово перебувала на першому місці за кількістю інфікованих і кількістю смертей від наслідків вірусу. Початок карантину вибив із зони комфорту й налагодженого процесу весь колектив. «Якщо чесно, у перший тиждень карантину я не знав, що робити. Не знав, скільки він триватиме. Тоді взяв себе в руки, за вихідні прописав план, що хочу зробити поза межами базового контенту, узгодив його з генпродюсеркою регіонального мовлення НСТУ Марією Фрей. У результаті від початку карантину ми реалізували низку проєктів», – каже продюсер Чернівецької філії НСТУ Максим Волошин.

Колектив «UA: Буковини»

Зокрема, запустили освітній спецпроєкт «Школа вдома», відеоекскурсії Чернівцями, які спершу транслювали у Facebook та на ютуб-каналі, з згодом через велику популярність цих відео зробили телеверсію. Також колектив «UA: Буковини» власними силами зробив три трансляції богослужінь із Чернівецької області й долучився до трансляції літургії в Шешорах (Івано-Франківська область) за участі предстоятеля Православної церкви України митрополита Епіфанія.

Окрім того, спеціально для «UA: Буковини» кантрі-виконавець Саша Буль, який багато гастролює Європою, влаштував квартирник. Тепер Чернівецька філія має у своєму арсеналі ще один якісний музичний спецпроєкт.

«Це те, що за час карантину нам вдалося зробили поза межами основної роботи», – зауважує Максим Волошин.

Продюсерка Сумської філії Оксана Кириленко розповіла, що карантин уніс свої корективи: все відбувається повільніше, ніж планувалося. «За умови реалізації докарантинних планів — продюсери вже на повну займалися б реалізацією спецпроєктів, супроводом програм, які пройшли пітчинг і виготовляються на аутсорсі, організацією та проведенням нового етапу конкурсів проєктів. Усе це змістилось у часі», – зазначає вона.

За словами продюсерки Кропивницької філії Суспільного Олени Кваші, умови карантину підтвердили правильність вектору Суспільного мовлення – всі мають вміти все. «Ми відчували себе в деяких моментах не так стресово, як могли би», – каже вона.

Філії та концепція регіонального мовлення: яка роль продюсера

«Продюсер не має сидіти й чекати на завдання, які йому поставлять, він має сам ставити їх перед собою та перед командою», – вважає продюсер Херсонської філії.

Рустам Авдєєв справа

Паралельно із запровадженням карантину філії почали працювати згідно з концепцією регіонального мовлення. За словамиРустама Авдєєва, з початку 2020 року навантаження аж ніяк не зменшилося, навпаки постійно додаються нові зони відповідальності.

«Зараз я зосереджуюсь на роботі з продакшнами, які перемогли на пітчингах, шукаю нові ідеї для наступного етапу пітчингів, реалізуємо командою спецпроєкти, співпрацюємо із “Суспільною студією”, займаємось підготовкою до відкриття на базі філії музею “Виборчого трешу” разом із рухом “Чесно”, плануємо брати участь у проєкті Deutsche Welle», – розповів він.

Концепція регіонального мовлення не обмежила в ідеях і Максима Волошина. Він продовжує відстежувати культурні події Буковини.З31 липня по 7 серпня в Чернівцях просто неба відбудуться чотири циклічних перформанси за романом Марії Матіос «Букова земля». Команда «UA: Буковини» планує відзняти захід і показати його в серпні в ефірі телеканалу.

За словами Максима Волошина, концепція регіонального мовлення дозволяє продюсерам виробляти додатковий контент і ставити його як у власну сітку мовлення, так і пропонували іншим філіям. Він пояснює, що базова лінійка має зберегтися, обов’язковими для регіонального каналу є міжрегіональний ранок, випуски новин і вечірній блок.

У студії в Чернівцях

«Але є дуже багато слотів, де ми можемо ставити свій контент. Окрім того, у вихідні ми маємо розв’язані руки для культурного продукту», – каже продюсер Чернівецької філії.

Наприклад, на початку липня частина філій Суспільного показала фестиваль прадавніх човнів, який проходив у Рівному. Його наживо транслювала Рівненська філія і поділилася сигналом з колегами з інших регіонів. Максим Волошин каже, що мав побоювання щодо перебоїв із сигналом, тому відмовився від прямої трансляції заходу, але залюбки взяв в ефір змонтований колегами з Рівного матеріал.

Одна година власного контенту для регіонів – чи справді лише одна?

Згідно з концепцією регіонального мовлення, філії власними силами виробляють на місці лише одну годину власного контенту. Оксана Кириленко каже, що це мало, але за умови, якщо немає аутсорсингових програм. «Але вони є, і в планах — збільшення кількості таких проєктів», – пояснює вона.

За її словами, команда Суспільного в Сумах наразі готується до переходу роботи «Теми дня» в новий формат — єдиної інформаційної години, а також опрацьовує нові формати для висвітлення місцевих виборів.

У Кропивницькій філії власного виробництва в телевізійному ефірі більше, ніж одна година – за рахунок телевізійних версій («Радіомайдан», «Радіодень»). «Стосовно однієї години для суспільно-політичного сегменту, то цього обсягу на той штат, що є, — достатньо», – вважає Олена Кваша.

Під час радіопрограми у Кропивницькому

Вона додає, що в Кропивницькій філії висвітлюють культурне життя та інші події неполітичного характеру, зокрема над цим активно працює диджитал-команда, зараз іде робота над концепціями додаткових спеціальних проєктів для представлення в міжпрограмному секторі.

Максим Волошин зазначає, що в Чернівецькій філії теж більше контенту власного виробництва, ніж одна година. Він наголошує, що завдяки концепції регіонального мовлення в його колег зникло фабричне мислення, що треба наповнити дві години ранкового ефіру, які через різні обставини не завжди виходили цікавими і жвавими.

«Концентрація на спецпроєктах і темах приносить більше результату, якості та, як наслідок, більше уваги глядача. У величезному інформаційному потоці ми маємо нести свої цінності й місію, щоб глядач подивився Суспільне замість якогось влогу чи гри на ґаджеті», – вважає продюсер Чернівецької філії.

21 травня 2020 року «UA: Буковина» показала міжрегіональний спецефір «Код нації: вишиванка об’єднує»,  де зібрали історії людей та їхніх вишиванок із різних куточків України.

За його словами, команда закритої ранкової програми на «UA: Буковині» підсилила радійну редакцію, яка досі працює в чотирьох відрізках, та долучилася до створення спецпроєктів. Він додає, що за останній час у філії сильно змінилася ситуація з фінансами, збільшився преміальний фонд, завдяки якому є можливість винагороджувати додаткову працю співробітників. Це також одна з мотивацій для залучення у виробництво спецпроєктів.

Також у кількох філіях Суспільного, у тому числі в Чернівецькій, є редакції мовлення національних меншин. Наразі команда Чернівецької філії разом із Закарпатською та Одеською філіями, крім основного контенту, працюють надрегіональним проєктом про представників національних громад «Відтінки України». Його прем’єра запланована на осінь 2020-го. У Максима Волошина є ідея, щоб диджитал-відділ «UA: Буковини» зробив кепшн-відео про героїв цих програм.

Новини й диджитал: чи має продюсер на них вплив

У стратегії розвитку НСТУ Зураба Аласанії, з якою він переміг на конкурсі як голова правління НСТУ, йдеться про те, що новини у філіях мають бути підпорядковані центральній дирекції й напряму співпрацювати з Києвом. Віднедавна ньюзруми об’єднали з новоствореними диджитал-відділами.

Така форма роботи насправді є ефективною, вважає продюсер Херсонської філії. За словами Рустама Авдєєва, у нього з новинами побудована співпраця. «Ми обмінюємося контактами, темами, інформацією. Для програми “Тема дня” ми беремо матеріали в новинарів, у прямій співпраці з новинами – і команда цифрових платформ. Так, ми не вказуємо новинарям, які теми висвітлювати, а які ні, наша робота з новинами схожа на осьову симетрію в автівці: якщо обертається праве колесо, то з такою ж швидкістю обертається й ліве, не заважаючи один одному», – каже пан Авдєєв.

Продюсерка не дає вказівок шефредакторці новин, що ставити, а що ні, та наголошує, що вони – одна команда. «Перш за все ми представляємо Суспільного мовника, який працює за стандартами журналістики. Ми давно працюємо в одній команді, саме в команді — ми комунікуємо. Причому навіть не вдвох — плануємо роботу і визначаємося з пріоритетністю вкупі з диджиталом, “Темою дня” та радіо», – каже Оксана Кириленко.

Колектив «UA: Сум»

У Сумській філії диджитал-відділ підсилила ранкова команда. «Головний акцент роботи ранківців для цифрових платформ — культурно-мистецьке й спортивне життя на карантині. Вони досліджували перебіг карантину через історії українців, які проживають за кордоном, влаштовували #карантинчеленджі, досліджували вплив карантину на різноманітні сфери життя – від освоєння нових рецептів вдома до закупок онлайн і домашніх навчань і тренувань. Влаштовували онлайн-екскурсії та запустили проект #SumyGramm (серія кепшн-відео про найцікавіші місця Сумщини), роботу над яким продовжують, – розповідає Оксана Кириленко.– З послабленням карантину на сторінках каналу у Facebook та YouTube щотижня в прямому ефірі транслюється “Вечір п’ятниці на Суспільному” — це своєрідний квартирник і водночас акція підтримки місцевих артистів і музикантів, які через карантин позбавлені можливості концертувати чи влаштовувати вистави. Ця ініціатива – цілком від ранкових ведучих і вони успішно її реалізовують. І не треба забувати, що наші цифрові платформи більш широко, ніж телебачення, висвітлюють саме вищеперераховані теми. Відповідно — кількість міжпрограмок для телебачення також збільшилась, адже робота всіх платформ пов’язана між собою».

Філії та аутсорс: що робить продюсер із результатами пітчингу

Продюсерка Кропивницької філії Суспільногокаже, що її робота в попередні роки й у 2020-му відрізняється додатковим видом діяльності – супроводом проєкту, який виготовляє сторонній продакшен (організаційні, творчі питання, інколи логістика).

 Олена Кваша 

Останній пітчинг проєктів НСТУ відбувся восени 2019 року, але через тривалу невизначену ситуацію з бюджетом НСТУ та карантином запуск проєктів-переможців розпочався лише недавно.

Загалом, сторонні продакшн-студії зі всієї України вироблять 20 проєктів для філій Суспільного. З одного боку, вони мали б повністю брати на себе виробництво і здавати продюсерам готовий продукт. Але з іншого боку, є великий ризик, що на останній стадії проєкт можуть не затвердити і доведеться все переробляти. Тому продюсери й менеджери філій беруть активну участь у співпраці з продакшнами на кожному етапі реалізації ідеї, яка виграла пітчинг.

Для «UA: Кропивницького» на аутсорсі вироблятимуть туристичний проєкт «Недалечко». «Особливість цього проєкту накладає певний відбиток на процес реалізації: команді потрібні й поради щодо змістовної частини програми, орієнтування виконавців у стандартах Суспільного», – зазначає Олена Кваша.

За словами Оксани Кириленко, у Сумській філії наразі готуються до тендерних закупівель програм «Еко-люди» та «Край пригод», які стали переможцями пітчингу. «Все починається з проходження юридичних процедур, укладання договорів, тут важлива тісна співпраця менеджера й продюсера. Від точно прописаних нюансів співпраці з продакшенами залежить те, якою буде співпраця далі. Після підписання договору роботи побільшає саме у продюсерки, тому що узгодження сценаріїв, героїв, локацій, зйомок, контроль готового продукту і виходу програм в ефір — зона відповідальності саме продюсера», – зазначила Оксана Кириленко.

Чернівецька філія Суспільного вироблятиме з продакшенами чотири проєкти: про культурно-освітнє життя регіону «ЗаАрхівоване», про локальний туризм, привабливість регіону «Буковинські загадки» і «Невідомі Карпати» та програму для дитячої аудиторії віком 5-7 років «Ок, я тобі поясню!». Максим Волошин каже, що крім допомоги з вирішенням юридичних і творчих питань у процесі співпраці з продакшенами йому доводиться ще й заспокоювати. До нього приходили представники продакшенів і запитували, як з філією співпрацювати, якщо в компанії немає грошей. «Заспокоював і казав, що гроші у філії є, що проєкти на аутсорсі отримають 100% фінансування. У цій ситуації йдеться про довіру», – каже Максим Волошин.

Також він зауважив, що до цього всього додалося обговорення питань безпеки під час зйомок. У когось із продакшенів були ідеї масових зйомок, що неприпустимо під час карантину. «Треба домовитися з продакшеном, щоб це було безпечно і для нас, і для них», – наголосив продюсер з Буковини.

У Херсонській філії реалізовують три пітчингових проєкти: «Кіношкола вдома», «Піщана казка» та «Шерифи для нових громад», кожним проєктом передбачено 12 випусків. «Навіть на стадії запуску проєктів роботи більш ніж достатньо для продюсерів та менеджерів. Це велика командна робота з місцевими продакшенами. Зараз ми переглядаємо сценарії, вносимо деякі корективи в сценарні плани. Найважче — це запустити проєкт, але ж ми отримаємо якісний продукт, який буде цікавим для регіонального споживача інформації, – каже Рустам Авдєєв з Херсона.

Форс-мажор і філії: чи можуть продюсери переривати заплановане мовлення

У деяких противників упровадження концепції регіонального мовлення склалася думка, що філіям залишають одну годину власного мовлення – і крапка. А як же тоді бути філії, коли в регіоні стався форс-мажор чи якась трагедія?

«Я реагую відповідно до тих повноважень, що зафіксовані в моєму контракті. Ми маємо й можемо інформувати про такі ситуації, і вже були випадки, коли продовжували тривалість програми з метою розповісти про конфлікт за участі всіх дотичних до нього сторін. Звісно, я інформувала програмний відділ і керівництво про подію», – каже продюсерка Кропивницької філії Суспільного.

Продюсер Херсонської філії додає, що в таких випадках він самостійно приймає рішення про перерву в запланованому мовленні та вихід у прямий ефір з екстреними випусками новин як на телебаченні, так і на радіо. «Паралельно з виходом у прямий ефір ця інформація з’явиться й на цифрових платформах Суспільного», – додає Рустам Авдєєв.