Казус Maruv: от вам і «мистецтво поза політикою»

Співачка Maruv не дійшла згоди з НСТУ щодо запропонованої їй угоди й таким чином не поїде на конкурс «Євробачення» в Тель-Авіві. За словами співачки, її обурили «кабальні» умови угоди.

Отже, ані про яку політичну вмотивованість нібито не йдеться. Принаймні формально. Ба більше: точку в цій історії поставила сама Maruv, бо саме вона (а не НСТУ) відмовилася підписувати угоду. Вона ж сама заявляла, що «готова відмовитися від виступів в Росії» — тобто от саме цей пункт вимог її нібито влаштовував і не викликав заперечень.

Менше з тим, звернімо увагу на вжиті нею формулювання. Таке, наприклад: «Я хочу дарувати свою творчість без цензури». Слово «цензура» однозначно натякає на політичний і суто політичний характер конфлікту. Причому з переліку «кабальних» умов абсолютно не зрозуміло, де там цензура й у чому вона полягає. А ще співачка висловилася: «Але не готова виступати з гаслами, перетворюючи своє перебування на конкурсі в промо-акції наших політиків». У тому самому переліку «кабальних» угод, наведеному самою Maruv, жодного слова немає ані про гасла, ані про політиків, ані про їхні акції. І, даруйте, я справді не вірю, щоби НСТУ зобов'язувало співачку негайно по приїзді до Тель-Авіва залізти на броньовичок і вигукувати гасла, а тим паче агітувати ізраїльтян та європейців на користь когось із українських політиків. Попри навіть те, що в діях керівництва НСТУ трапляється чимало безглуздого (про це — нижче), в таке геть не вірю.

Тобто, або Maruv змовчала про «найкабальніші» з умов, або... все це дедалі більше скидається на провокацію, й зовсім не спонтанну. Бо, зрештою, й у півфіналі, й у фіналі, даючи саме такі відповіді на запитання про гастролі в Росії, співачка чудово розуміла, яку реакцію це викличе. Ніби навмисне дражнила, ніби навмисне готувала грунт. Й от тепер: вона відмовляється від участі в конкурсі буцімто через кабальні умови, але формулює це так, щоби «прозоро натякнути» на буцімто політичні переслідування.

Тож трохи про умови угоди. Членкиня правління НСТУ Інна Гребенюк запевнила: «Стосовно передання прав на пісню, це вимога правил конкурсу. Європейській мовній спілці, що є організатором конкурсу, має бути передано низку ліцензійних прав». І це є загальнопоширеною практикою. Maruv, яка зовсім не є артисткою-початківицею й має досвід співпраці й укладання угод із Warner Music Russia, мала би такі речі знати або принаймні не дивуватися їм.

Й от же що цікаво: у своїй гнівній заяві Maruv геть обійшла стороною питання, чи дійшли вони з НСТУ згоди щодо пункту про передання прав, і як це мало виглядати технічно — передання НСТУ прав, які належать не самій Maruv, а третій особі, тій самій Warner Music Russia. А виглядає так, що саме цей пункт і міг стати головним каменем спотикання. Зі свого боку, НСТУ теж немов води в рота набрала, тож можна лише припускати.

Вимога: «Мені заборонена будь-яка імпровізація на сцені без затвердження НСТУ. (Неузгоджений шпагат, наприклад, призведе до штрафу в 2 мільйони гривень)». У даному разі вона була цілком виправданою (навіть якщо формулювання в тексті угоди було саме таким), адже Maruv сама казала, що її творчість — «на самісінькій межі, але цю межу не перетинає». Варто Європейській мовленнєвій спілці розцінити будь-яку імпровізацію, будь-який шпагат як такий, що виходить за межі пристойності (а об'єктивних критеріїв тут немає) — й це негайно обернеться жорсткими санкціями проти НСТУ аж до дискваліфікації України. Тож підстрахуватися в даному разі було цілком логічно.

Отут і виникають запитання до НСТУ. Перше: чи нинішня угода є типовою, такою, як і щороку, а чи для Maruv було створено особливу? Друге: чи ознайомлювала НСТУ конкурсантів із текстом цієї угоди до відбіркового конкурсу, чи знали вони бодай основні вимоги? І третє, головне. В НСТУ, здавалося б, фахові (високофахові) журналісти, знайомі з основними журналістськими стандартами. Зокрема, зі стандартом подання двох позицій у конфліктній ситуації. Так от, де ж вона — точка зору самої НСТУ? Де автентичний текст угоди? Чому ми не бачимо й не чуємо самого тексту угоди, а лише думки Maruv про текст угоди, лише її інтерпретацію? І хай це є внутрішнім документом, але, зважаючи на ситуацію, відмовчуватися — щонайменше, недалекоглядно. Лише постфактум ми дізналися бодай про те, що, окрім пункту про заборону гастролей у Росії, це — типова щорічна угода, про це повідомила Олександра Кольцова. Уже вкотре складається враження, що керівництво НСТУ поводиться так само, як і наша влада: мовляв, нехай ситуація дійде точки кипіння — отоді лише ми й почнемо щось казати, давати якусь інформацію.

Ну, а російська пропаганда на повний голос поширює інформацію про те, що Maruv буцімто позбавили вибореного нею права з політичних мотивів, що в Україні буцімто «не дають людям вільно дихати». Російський продюсер Йосиф Пригожин запропонував послати Maruv на «Євробачення» наступного року від Росії, та ще й образив українців. Навіть демократичний та опозиційний Snob дав новину: «Вещатель и певица не нашли решения “по поводу миссии представителя Украины на международном песенном конкурсе”», й це нібито «уточнили в НОТУ». На підтримку Maruv виступив Філіпп Кіркоров.

І якби ж то Росією все й обмежилося! Обдурені російською пропагандою й не знаючи реальної ситуації, «політичними переслідуваннями» співачки обурюються чимало фанатів «Євробачення» з різних країн, та й не лише вони. Російські представники вже точно попрацюють із керівництвом Європейської мовленнєвої спілки. І хоча відбір учасників ЄМС повністю віддає на розсуд національних телекомпаній, у даному разі на Україну можуть посипатися звинувачення в політизації конкурсу. Й, судячи зі слів пані Кольцової, вони вже лунають.

Що ж до Maruv, то слава «жертви київського режиму» стане в Росії для неї набагато потужнішим піар-ходом, ніж будь-яке «Євробачення».

Вона казала, що вона — поза політикою? От вам і все це «поза політикою»: вона завдала Україні потужного іміджевого удару — на користь Росії. От вам і «голубеса миру».

А за словами пані Кольцової, рішення про те, хто тепер представлятиме Україну, НСТУ ухвалить кулуарно — учасника відбиратимуть із решти п'яти фіналістів. Як на мою думку, це ще один ніби навмисний крок, щоб викликати нове обурення, а то й новий скандал. Як на мою думку, після відмови Maruv НСТУ мала б або автоматично відправити на конкурс колектив, що посів у нацвідборі друге місце, або влаштувати новий фінал серед решти п'яти конкурсантів — хай не такий помпезний і дорогий, як на СТБ, але публічний. Історія, що почалася як публічна, не може завершитися кулуарно.

comments powered by Disqus