У ці дні вирішується доля Національної суспільної телерадіокомпанії на наступні кілька років.

По-перше, у Верховній Раді планують у другому читанні розглянути проєкт бюджету на 2021 рік, від якого залежить, скільки коштів отримає Суспільне. Наразі загроз недофінансування немає, але так було і в попередні роки, і все змінювалося в день голосування, коли народні депутати вирішували зекономити на НСТУ.

По-друге, в Нацраді з питань телебачення і радіомовлення триває обрання членів наглядової ради НСТУ у п’яти сферах: освіти й науки, забезпечення прав національних меншин, захисту інтересів дітей та молоді, захисту прав осіб з особливими потребами і творчій сфері. Наразі Нацраді довелося цей процес розтягнути: якщо за попереднім планом до 15 січня мало бути вже ухвалено рішення про обрання членами наглядової ради НСТУ кандидатів від громадських об’єднань та асоціацій, то тепер це затягнеться до кінця січня, а в разі повного локдауну через пандемію, може, й на довше.

І, по-третє, фракції та групи у Верховній Раді готуються делегувати в наглядову раду своїх претендентів. І для цього народні депутати хочуть ухвалити закон, щоб усунути з наглядової ради старих членів, які ще не пропрацювали належних за законом чотири роки, але представляють політичні сили, фракцій яких уже немає в нинішній Раді, й завести туди членів від політичних сил, які наразі при владі.

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики та Національна рада з питань телебачення і радіомовлення за підтримки проєкту «Європейський Союз та Рада Європа працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» 30 листопада провели на платформі Zoom тригодинну онлайн-дискусію «Вибори незалежної та професійної наглядової ради та її роль для успіху Суспільного мовника».

У цій дискусії взяли участь понад 50 осіб: це і члени наглядової ради та менеджери НСТУ, й народні депутати, й міжнародні експерти, і представники посольств європейських країн, і донори.

Прозвучало багато рекомендацій, іноді прямо протилежних. Єдині дві позиції, на яких зійшлися учасники дискусії: всі сподіваються й будуть кожен у міру своїх можливостей лобіювати повне фінансування НСТУ, що у 2021 році має скласти 2 млрд 274 млн 158 тис. грн; а обрання нових членів до наглядової ради має бути прозорим і призвести до того, щоб Суспільне розвивалося й реформа тривала.

Нагадаємо, що перший склад наглядової ради був затверджений Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення 19 січня 2017 року. Відповідно до чинного закону, термін повноважень її членів — чотири роки. На початку до складу наглядової ради увійшло дев’ять представників від громадських об’єднань та асоціацій і вісім від депутатських фракцій і груп парламенту 8-го скликання. Протягом кількох наступних років за власним бажанням із ради вийшли кілька членів, делегованих фракціями та групами. Наразі в наглядовій раді 13 членів. У січні 2021 року спливають повноваження переважної більшості її членів.

Рекомендації теперішньої наглядової ради наступному складу: запастися часом, мотивацією і зберегти цінності Суспільного

Голова чинної наглядової ради(НР) Світлана Остапа (висунута фракцією партії «Самопоміч» парламенту минулого скликання),секретар НР Вадим Міський (обраний громадськими організаціями у сфері захисту дітей та молоді),члени НР Євген Глібовицький (обраний громадськими організаціями у творчій сфері),  Дарія Карякіна (обрана у сфері забезпечення прав національних меншин), Олексій Панич (обраний у сфері освіти і науки) і Олександр Павліченко (обраний у правозахисній сфері) розповіли про свою діяльність, виклики та висловили рекомендації наступній каденції НР і парламенту.

НР за перші чотири роки своєї діяльності провела 47 засідань, на них розглянула майже 250 питань. «Жодного разу не був зірваний кворум. У НР увійшли люди з різних сфер, дуже зайняті, працювали безкоштовно, при тому завжди по можливості включалися в роботу», — розповіла Світлана Остапа. Усі напрацювання й документи доступні на корпоративному сайті Суспільного, вони мають стати фундаментом і для діяльності наступної каденції наглядової ради.

Рекомендації Світлани Остапи стосувалися фракцій і груп у Верховній Раді, які будуть делегувати у НР своїх членів. Вона сподівається, що це будуть авторитетні та фахові люди, котрі мають довіру в суспільстві, «експерти, які працюють на суспільство і Суспільне, а не на компанію чи партію».

«Фракції, які делегуватимуть своїх представників до наглядової ради, мають вчинити, як батьки зі своїми дорослими дітьми: відпустити й дати можливість самим працювати, не втручатися, не диктувати, що і як робити. Члени наглядової ради мають бути максимально незалежними і захищеними від тиску. У 2017 році ми пережили такий тиск. Фракція Радикальної партії Олега Ляшка хотіла відкликати члена наглядової ради В’ячеслава Козака. Тоді ми його відстояли», — розповіла Світлана Остапа.

Вона нагадала, що оновлений у січні 2021 року склад наглядової ради буде проводити конкурс на наступного голову правління та кількох членів правління, повноваження яких спливають у травні 2021 року.

Вадим Міський розповів, що кілька років тому «Українське радіо» не мало частот у містах-мільйонниках Харкові й Одесі, було погане покриття на півдні країни, радіо мовило не в усіх обласних центрах на заході. З радіо «Промінь» кепкували, що це Гадяч-FM, бо єдина його FM-частота була в Гадячі Полтавської області.

За його словами, завдяки співпраці керівницта НСТУ і Нацради відбувся великий стрибок у розбудові мереж «Українського радіо», «Променя» та «Культури». «Щодо суспільного радіомовлення сьогодні ми маємо завершену реформу — і в плані контенту, і в плані покриття. Сьогодні практично немає місця в Україні, де би не мовило оновлене "Українське радіо"», — підсумував Вадим Міський.

Він учергове розповів про нову модель фінансування НСТУ, яка мала б забезпечити компанії фінансову стабільність, можливість чітко дотримуватися плану розвитку й незалежність від держбюджету. Вадим Міський має надію, що нові члени НР поділятимуть думку в потребі впровадження нової моделі фінансування і просуватимуть надалі цю ідею.

Євген Глібовицький звернув увагу на навчання нових членів НР і закликав врахувати реальне навантаження, яке означає неможливість мати іншу повноцінну кар’єру. Він розповів, що членам НР, особливо на початку діяльності, бракувало досвіду та базових знань. Навчання було, але його було недостатньо.

«Для членів НР другої каденції потрібні адаптаційні навчання на початку. Майже ніхто з членів НР, ні політичні призначенці, ні ті, хто вибрані з громадського сектору, не мають корпоративного досвіду й не знають, як можна управляти не на пряму, а опосередковано», — сказав він.

Пан Глібовицький зауважив, що «за законом члени НР — волонтери, які мають фіксовані обов’язки й потенційно несуть кримінальну відповідальність за їхнє (не)виконання. Потрібна компенсація затраченого часу, яка уможливить більше занурення членів НР (без переходу на роботу в НСТУ), що також збереже для НСТУ сильний пул кандидатів до НР».

За його словами, в перший рік свого членства він мав 51 формальний захід, у наступні роки інтенсивність не знизилася. Тож люди, які прийдуть у НР, мають бути готові вивільнити 25–30 % свого часу. Він вважає, що без компенсації затраченого часу є ймовірність мати в майбутньому гірших і гірших членів НР, які не готові будуть глибше зануритися в роботу.

Фото: фейсбук-сторінка Дарії Карякіної

За теперішнього складу правління й наглядової ради НСТУ не можна телефонним дзвінком якусь програму поставити чи зняти з ефіру, сказала Дарія Карякіна. Вона зупинилася на роботі новоствореного Координаційного центру мовлення нацменшин, прозорій системі фінансування проєктів, коли кожен представник нацспільноти може подати ідею свого проєкту і пройти з нею пітчинг, та системі взаємодії нацменшин із Суспільним, яку вдалося вибудувати. У Дарії Карякіної прохання до колег, які займуть її місце і прийдуть до НР, «продовжити наші починання, підтримувати цінності, слідувати розробленій концепції».

Олексій Панич розповів, що тепер у наглядовій раді працюють над кодексом корпоративного управління. «Ми досі дискутуємо з правлінням, як правильно деталізувати вимогу закону, що наглядова рада не має втручатися в поточні дії, у правлінську діяльність Що це означає? Коли член НР пише інформаційний запит, цікавиться деталями, чому це рішення було прийняте саме так. Чи є це втручання у поточну діяльність? Де межа?» — сказав він. За його словами, що більше деталей теперішні члени НР пропишуть у документі, тим легше буде працювати наступному складу НР.

Не спішити з новим законопроєктом, який стосується каденції НР, порекомендував Олександр Павліченко. «Це проблемне питання потребує регулювання, але його краще відкласти, а не ставити на законодавче регулювання. Під час переобрання встановлювати і змінювати регулятивні норми — це виклик. Ці процеси мали би бути відтерміновані і зроблені у період спокійного життя, а не в період великих виборчих конференцій [з обрання членів наглядової ради]», — сказав він.

Фото з фейсбук-сторінки Олександра Павліченка

Олександр Павліченко порадив НР наступної каденції зважити на два аспекти. Перший — НР має займатися питаннями стратегічного рівня та не переходити на рівень практичної реалізації. Не заглиблюватися в дуже детальні, незначні питання, наприклад, господарського плану, як це було з НР першого скликання. Другий аспект — підтримка мотивації роботи в наглядовій раді, адже кілька членів достроково залишили теперішній склад НР. «Це не питання виключно оплати й фінансової мотивації. Має бути відповідальність. Це буде спричиняти нерозривність роботи і підвищувати професійний рівень», — зауважив пан Павліченко.

Народні депутати про наглядову раду: треба новий закон і посилити комунікацію з парламентом

Думки народних депутатів щодо обрання нових членів НР розбіглися. Так, заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук розповіла про зареєстрований законопроєкт, який стосується усунення колізії, щоби фракція не могла подати своїх представників на дві каденції НР і щоб НР, як і Верховна Рада, мала каденцію 5 років, а не 4 роки, як тепер.

Фото: з фейсбук-сторінки Євгенії Кравчук

За її словами, стаття 8 Закону про суспільне мовлення так прописана, що будь-яка фракція, якщо достроково (або й не достроково, адже каденція НР — чотири роки, а каденція парламенту — п’ять років) припиняє повноваження свого кандидата, може подати своїх представників на дві каденції. Через що у складі НР можуть бути представники фракцій, яких уже немає в парламенті (так, власне, є й тепер).

«Ми зареєстрували дуже короткий законопроєкт разом із колегами зі “Слуги народу”, який підписали “Батьківщина” і “За майбутнє”. Він стосується лише цієї колізії. У ньому пропонують збільшити з чотирьох до п’яти років строк повноважень членів НР. Це логічно, бо фактично ВР має каденцію п’ять років, і це буде відповідати по часу. У випадку дострокового закінчення повноважень представника фракції чи групи, фракція чи група подає іншу кандидатуру, але термін буде загальний п’ять років, а не 5+5 чи 3+5. Це буде термін на представника, а не на прізвище. У перехідних положеннях ми прописали, що термін представників фракцій Верховної Ради 8-го скликання закінчується зі вступом у повноваження нової наглядової ради, тому ми не будемо мати колізії, коли одночасно будуть представники не існуючих фракцій чи груп і представники існуючих фракцій і груп тогочасного скликання, яке делегує кандидатів», — пояснила Євгенія Кравчук.

За її словами, від громадськості буде на одного члена більше, а якщо ця кількість буде порушена через більшу кількість нових фракцій у Раді, то Нацрада оголошуватиме додатковий конкурс, збиратиме громадські об’єднання і приводитиме до НР іще одного члена.

Вона додала, що неврегульованими залишаються питання, що робити в разі дострокових парламентських виборів, це потребує тривалішої дискусії. Всі інші питання, які стосуються діяльності НР, є в іншому законопроєкті, який, за її словами, розглянуть уже на початку 2021 року.

За чинним законом, на думку Євгенії Кравчук, існує колізія старих і нових представників НР, через що загальна кількість членів НР може надмірно зростати — й тоді наглядовий орган утратить свою працездатність. «Нам важливо цей короткий законопроєкт прийняти швидко, щоб він у січні вступив у силу, й далі був запущений процес, щоб ми переобрали наглядову раду й навесні менеджмент», — підсумувала депутатка.

Також Євгенія Кравчук порекомендувала менеджементу НСТУ звітувати перед платниками податків про успіхи компанії й розподіл коштів.

Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв з нею погодився й наголосив на необхідності посилити комунікацію з парламентом. За його словами, не всі політики розуміють цінність Суспільного: «Не всі розуміють, що Суспільний мовник — це не про владу, а про суспільство, про контент суспільного значення. Є депутати, які свідомо діють, аби зруйнувати Суспільного мовника. Є депутати, які не повністю володіють інформацією». Він порадив подумати про заходи, на які можна було б залучити майже всіх представників комітетів Верховної Ради.

Ця ідея сподобалася виконувачці обов'язків голови Офісу Ради Європи в Україні Олені Литвиненко. Вона сказала, що Офіс Ради Європи готовий долучитися до організації такого заходу.

У голови підкомітету з питань культурної політики Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Миколи Княжицького інша думка про теперішню проблему призначення членів від фракцій: «Депутатські фракції призначають членів наглядової ради, але це не означає, що ми маємо припиняти їхні повноваження, якщо припиняє діяльність фракція… Дуже добре, що, навпаки, не співпадають повноваження фракції і членів НР, бо це дає наглядовій раді незалежність».

Фото з фейсбук-сторінки Миколи Княжицького

Микола Княжицький також бачить проблему в обранні членів НР серед громадських організацій. За його словами, є ГО, які група людей створює під вибори членів НР, тимчасом як у НР немає представлення великих релігійних організацій, наприклад Всеукраїнської ради церков.

Нацрада: обрання нових членів наглядової ради затягнеться до середини січня, а може й зірватися

Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк розповіла про процес обрання п’яти членів НР від громадських об’єднань. За її словами, рішення про допуск чи недопуск 98 об'єднань, які подали заявки, мають ухвалити 10 грудня 2020 року. Самі конференції відбудуться у святкові дні з 4 по 16 січня 2021 року. Після цього регулятор прийме рішення про зміни у складі НР.

Фото: з архіву Ольги Герасим'юк

«У нас виникають побоювання щодо того, чи зможе Нацрада вчасно завершити процес із оновлення складу НР. У січні може відбутися повне припинення суспільних процесів через карантин. Повний локдаун може стати на заваді функціонування Нацради, оскільки потрібно збирати людей на конференції, які мають таємно голосувати, відповідно їхня присутність обов’язкова», — сказала вона. І додала, що в разі повного локдауну Нацрада буде змушена перенести конференції на пізніший термін, чого б не хотілося.

«Питання, яким чином чинна наглядова рада буде виконувати свої обов’язки до обрання нового складу, законодавчо не прописано. На це потрібно звернути увагу під час підготовки законопроєкту», — сказала голова Нацради.

Практична робота Нацради виявила низку проблем на етапі відбору громадських організацій, розповіла пані Герасим’юк. За її словами, члени громадської комісії, яка аналізувала заяви ГО на участь у конференціях, запропонували вдосконалити деякі механізми:

• детальніше прописати законодавчу вимогу про «авторитетність членів громадських об’єднань та асоціацій», які принципи відбору застосувати, щоб вони не були оскаржені;
• чи доречно кільком ГО висувати одного й того самого кандидата? Адже таким чином решту організацій позбавляють шансу на перемогу;
• скільки заходів має провести ГО-заявниця впродовж трьох років? По два на рік чи більше? Чи враховувати ті заходи, які організація не організовувала, але долучалася до їх проведення?
• слід звернути увагу на сфери діяльності, в яких діють ГО та асоціації. Деякі з них мають дуже різнопланову діяльність. Ці критерії відбору варто було би зробити виразнішими.

Тим часом 19 січня 2021 року спливає термін повноважень більшості членів НР, які делеговані фракціями і групами, нагадала Ольга Герасим’юк. Лише двоє з них — Оксана Миронова (від Блоку Петра Порошенка) та Катерина Дулапчій (від «Волі народу») розпочали роботу в липні 2019 року, а отже, поки діє чинний закон, продовжать виконувати свої обов’язки в НР.

Ольга Герасим’юк обстоювала позицію, висловлену Євгенією Кравчук: закон треба змінювати. «Парадокс полягає в тому, що фракцій, які висували цих членів НР, уже немає у Верховній Раді. Натомість створені нові фракції та групи. Наразі їх сім. Тобто коли відбудеться призначення нових членів НР від семи фракцій, то представників від парламенту в НР буде дев’ять. Таким чином ми змушені будемо провести додаткову конференцію за участі громадських об’єднань та асоціацій, щоб обрати ще одного члена НР від громадськості (членів НР від ГО має бути на одного більше, ніж від фракцій). Тоді до складу НР входитимуть19 осіб. А якщо припустити, що під час наступного скликання фракцій і груп буде більше, то наглядова рада може збільшуватися у відповідних пропорціях. Це нелогічно, неефективно і буде заважати належному виконанню обов’язків наглядового органу. Ми вважаємо, що законодавчу колізію треба вирішити негайно», — сказала вона.

Міжнародні експерти: обрання нових членів наглядової ради не має залежати від виборів у Верховну Раду

Процес відбору і призначень нових членів НР має відбувався максимально інклюзивно, відкрито і прозоро.До цього закликали виконувачка обов'язків голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко, посол, голова Представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас, міжнародна консультантка Ради Європи Ів Соломон та старший радник Європейської спілки мовників (ЄМС) і колишній віцепрезидент ЄМС Борис Бергант.

Фото: фейсбук-сторінка Офісу Ради Європи

Олена Литвиненко зупинилася на кількох важливих аспектах:

• впровадження винагороди членам НР за їхню роботу, що Офіс Ради Європи рекомендує з 2025 року;
• важливість обрання до НР людей, яким справді довіряє громадський сектор. Вони мають бути професійними, незалежними й мати певний авторитет у суспільстві;
• Рада Європи вітає партнерську роботу, взаємодії, консультації, які відбуваються між громадськими організаціями, що планують висувати своїх кандидатів. Така взаємодія допоможе обрати найбільш авторитетних осіб, як це передбачено законом і як про це говорить краща європейська практика;
• має бути дотримано баланс чоловіків і жінок в органах, що приймають рішення;
• НСТУ має отримати заплановане фінансування. У Раді Європи стежать за тим, щоб воно було виділене;
• має продовжитися робота над упровадженням нової моделі фінансування Суспільного;
• Офіс Ради Європи готовий підключитися до проведення інформаційних заходів про Суспільне мовлення.

Борис Бергант підтримав Олену Литвиненко щодо відстоювання повного фінансування для НСТУ. І додав, що Європейську спілку мовників попросили нагадати Верховній Раді про незалежність обрання наглядової ради і вона підготує таке звернення.

«Суспільний мовник — це не платформа для політичних баталій. Політика не повинна впливати на керівництво НСТУ. Члени НР повинні бути незалежними й діяти неупереджено в інтересах Суспільного мовника і суспільства. Тому під час обрання НР треба користуватися рекомендаціями, які базуються на стандартах Ради Європи», — наголосив він.

На стандартах Ради Європи детальніше зупинилася Ів Саломон. Насамперед наглядова рада має бути абсолютно незалежною. «Будь-які державні органи думають, якщо Суспільне отримує гроші від держави, то держава повинна мати можливість втручатися у справи Суспільного, але це не так», — сказала вона.

Вона наголосила, що:

• призначення членів НР повинні відповідати процедурі, яка є прозою для суспільства;
• призначення необхідно здійснювати у плюралістичний спосіб, а також відображати розмаїття політичних тенденцій і груп, які є безпосередньою складовою суспільства;
• повинна бути рівна представленість жінок і чоловіків.

Цитуючи статтю 10 Закону про суспільне мовлення, Ів Саломон сказала, що призначення відбувається на визначений період і їхній термін може бути скорочено лише у виняткових законодавчо визначених випадках, які не повинні включати розбіжності щодо редакційних позицій чи рішень.

За жодних інших підстав неможливе дострокове припинення повноважень членів НР. «Будь-яка спроба змінити зараз закон для того, щоби припинити повноваження члена, який був призначений однією із фракцій, буде порушенням стандартів Ради Європи», — зауважила Ів Саломон.

Міжнародна експертка порадила, як уникнути політичного впливу при обранні НР:

• призначення членів НР від фракцій має відбуватися на повний термін, незважаючи на зміни фракцій у Раді;
• нові фракції Ради не можуть призначати членів, допоки не з’являться вакантні місця. Треба зробити все можливе, щоби зберегти кількість членів на тому рівні, який існує;
• призначення не змінюються після нових виборів.
• каденції НР і парламенту не мають бути однаковими.

«Закон закладає хороші стандарти, його можна посилити, якщо додати критерії для визначення кандидатів до НР. Делегування фракціями членів у НР непогане в теорії, але треба подумати про процес призначення нових членів, коли хтось виходить зі складу НР», — сказала Ів Саломон.

На її думку, те, що громадські організації об’єднуються й погоджують кандидатури членів наглядової ради, — непоганий досвід. Це може означати, що вони виберуть найбільш кваліфікованого з-поміж себе. ГО можуть погоджувати свого кандидата до конференції, щоби під час обрання не мати великої кількості кандидатів, які б конкурували одне з одним.

Для збільшення зображення клікніть на нього двічі

Таким чином, рекомендації експертки Ради Європи прямо суперечать тим ідеям, які зараз обстоюють представники влади у своєму законопроєкті про зміну процедури призначення членів наглядової ради і які підтримує Нацрада.

Чи дослухається парламент до представників Офісу Ради Європи і міжнародних експертів, стане зрозуміло вже в січні 2021 року. А наразі очевидно одне: міжнародна спільнота тримає руку на пульсі, стежить за кожним кроком, що відбувається із Суспільним мовником в Україні, і завжди готова підтримати й допомогти.