На засіданні Комітету були присутні члени комітету, народні депутати України, голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг, старша спеціалістка проекту «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» Галина Смірнова,  міжнародний експерт Ради Європи Маріус Драгомір (Угорщина), заступник голови Наглядової ради ПАТ «НСТУ» Ігор Хохич, секретар Наглядової ра. ди ПАТ «НСТУ» Вадим Міський, член правління ПАТ «НСТУ» Родіон Никоненко, перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак та інші.

Маріус Драгомір розповів про тенденції у фінансуванні суспільних медіа у Європі; взаємозв’язок неналежного фінансування суспільних мовників із рівнем поширення популістських та екстремістських ідей, що простежується у європейських країнах; недоліки поточної моделі фінансування суспільного мовника в Україні та два альтернативні сценарії фінансування ПАТ «НСТУ» (їх переваги та недоліки).

Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар сказала, що у Комітеті вивчать надані рекомендації і спробують максимально диверсифікувати ці підходи. Вона також зазначила, що наразі не бачить Суспільне мовлення в Україні без державного бюджету.

«Я поки що не бачу можливості існування суспільного мовлення в Україні без бюджетного фінансування, адже збирати абонентську плану з аудиторії станом на зараз навряд чи є можливим, зважаючи на відсутність таких традицій в українському суспільстві. Треба дискутувати про те, яким чином можна залучати кошти, як створювати незалежні фонди, щоб зменшити впливи уряду на цей процес. Впроваджувати такі механізми необхідно на законодавчому рівні», – сказала Вікторія Сюмар.

Члени Комітету запитали в Маріуса Драгоміра, яка різниця між фінансуванням НСТУ з державного бюджету, в якому передбачено 0, 2 %, та Спеціального фонду Державного бюджету, що наповнюється за рахунок ренти (плати) за користування радіочастотним ресурсом. На їх думку, Кабінет Міністрів чи Комітет з бюджету може урізати і те, і інше, ризик однаковий. Тим паче, що є вірогідність, що збір за користування радіочастотами буде зменшуватися, тоді «це утопічна схема».

«У звіті ми відображаємо те, що фінансування з користування частотами базується на непередбачуваності і може зменшуватися. Ми пропонуємо один із варіантів, який має менше ризиків, – змішану модель, коли є диверсифікація моделі з бюджету + інші джерела, таким чином НСТУ зменшить політичний контроль. Кожного року, коли Верховна Рада України приймає бюджет, існує політичний контроль. Важливо пам’ятати те, що з одного боку є обіцянка підтримати Суспільне, з іншого боку – обіцянка Суспільного мовника шукати інші джерела, на додаток до державного фінансування. У довгостроковій перспективі державне фінансування повинно зменшуватися, а частка з інших джерел має зростати. Обидва сценарії передбачають певні ризики, це базується на економічному, соціальному контексті. Політична воля – основна проблема, те, що ми не можемо контролювати. На даний момент важко знайти кращі моделі», – сказав Маріус Драгомір.

Він навів приклад інших країн, коли суспільні мовники перестали виконувати свою місію. За словами експерта, у Румунії суспільний мовник отримує менше 1 % аудиторії, фактично він майже не існує, другий приклад – угорська модель, коли суспільний мовник перетворився у пропагандистський канал, який уряд використовує для своїх цілей. Також у Великій Британії з’явилася політизація суспільного мовника, політичні партії мають вплив на ВВС.

«Вам треба врахувати питання щодо моделі фінансування, коли будете вирішувати, яким шляхом піде Суспільний мовник в Україні», – сказав пан Драгомір.

Всі присутні члени Комітету отримали друковані примірники звіту для подальшого більш детального ознайомлення. Найближчим часом планується представлення звіту на засіданні Комітету ВРУ з питань бюджету.

Авторами Звіту експертів Ради Європи на тему: «Система фінансування українського суспільного мовника ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» у світлі стандартів Ради Європи» є Маріуссс  Драгомір, Таня Кершеван Смоквіна і Віктор Мазярчук.

«Результати аналітичної роботи експертів свідчать про те, що в поточній ситуації в Україні життєздатними є два сценарії.

Відповідно до першого, поточна модель фінансування ПАТ "НСТУ" зберігається, однак потрібно внести зміни до законодавства, щоб уникнути політичного втручання в розрахунок обсягів бюджетного фінансування для ПАТ "НСТУ". Це, безумовно, було б найпростішим і найбільш сталим рішенням для телерадіокомпанії, якій потрібне стабільне фінансування для успішного реформування своєї діяльності.

Другий сценарій, який ґрунтується на розробці альтернативної моделі, яку підтримує ПАТ "НСТУ", передбачає впровадження цільового джерела фінансування зі спеціального фонду державного бюджету, надходження до якого отримані внаслідок сплати рентної плати (зборів) користувачами радіочастотного ресурсу (наприклад, телерадіомовні компанії чи надавачі телекомунікаційних послуг). Попри різні очевидні ризики, які першочергово пов'язані з можливими коливаннями в оплаті зборів чи станом телекомунікаційної галузі, ця модель варта уваги. Насправді, у деяких аспектах така модель, імовірно, буде ефективнішою для цілей усунення політичного втручання, оскільки вона диверсифікує джерела державного фінансування. Однак, щоб бути життєздатною, вона також вимагає наявності чітких норм, які непохитно закріплять рівень фінансування ПАТ "НСТУ"», – йдеться в короткому огляді звіту.  

На думку експертів-авторів цього звіту, перевагу слід віддати одному з двох запропонованих сценаріїв. Хоча тягар відповідальності лежить на законодавцях, ПАТ «НСТУ» також має свою частину відповідальності у цьому процесі. Компанія досягнула значного прогресу в модернізації своєї діяльності менш як за два роки. Але для її довгострокового розвитку та перетворення на справжнього суспільного мовника керівництво має запропонувати послідовну стратегію та, що навіть важливіше, детальний робочий план, який націлюватиме її діяльність на конкретну аудиторію та зазначатиме цілі програмування, а також буде містити фінансові потреби компанії для досягнення цих цілей.

Ознайомитися з повним текстом звіту можна тут.

Як писав «Детектор медіа», у березні 2018 року під час круглого столу «Моделі фінансування суспільного мовлення: міжнародний досвід і український контекст» секретар наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський запропронував нову модель фінансування Суспільного мовника — за рахунок ренти (збору) за користування радіочастотним ресурсом. Вона могла б забезпечити стабільність і не залежала від волі народних депутатів та Кабінету Міністрів України. 

5 квітня 2018 року наглядова рада Суспільного мовлення схвалила пропозиції щодо зміни моделі фінансування НСТУ, розроблені Вадимом Міським, програмним директором ГО «Детектор медіа», які передбачають встановлення більш захищеного і прозорого механізму фінансування Суспільного мовлення  шляхом спрямування до спецфонду Держбюджету 50% фактичних надходжень від ренти за користування радіочастотним ресурсом на фінансову підтримку НСТУ. Експерти з питань публічних фінансів Ради Європи Юрій Джигир та Катерина Майнзюк вважають, що така модель дозволить обмежити можливості політичного впливу на щорічний бюджет компанії.

У січні 2019 року експерти Ради Європи Маріус Драгомір (Угорщина), Таня Кершеван Смоквіна (Словенія) та Віктор Мазярчук (Україна) назвали у Страсбурзі оптимальний спосіб вирішення проблеми фінансування НСТУ. Він базується на новій моделі фінансування, що передбачає виокремлення надходжень від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом у спецфонд Держбюджету України та цільове спрямування їх на фінансову підтримку НСТУ. Ця модель є оптимальною, оскільки вона диверсифікує джерела фінансування (хоча вони походять з одного ресурсу), значно послаблюючи вплив влади на скорочення державного асигнування щороку, зазначили експерти Ради Європи.

Раніше голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг заявляв, що офіс Ради Європи підтримує проведенням експертизи та консультаціями розробку нової моделі фінансування Суспільного мовлення та закликав українську владу подумати про зміну моделі фінансування.

Зазначимо, що у держбюджеті на 2019 рік на фінансову підтримку ПАТ «НСТУ» закладено 1 млрд грн, що складає приблизно 57 % від суми, яка передбачена закономта мала би в 2019 році становити не менше 0,2% видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, що складає не менше 1,818 млрд грн.

Фото: фейсбук-сторінка Медійні проекти Ради Європи в Україні