Суспільному запропонували збирати кошти на конкретні потреби

Таку пропозицію висунула юрист Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) Катерина Кулина під час презентації експертного звіту Ради Європи «Нова система фінансування Суспільного мовника — чому це необхідно?», яка відбулася 10 квітня в «Укрінформі».

На презентації були присутні експерти Ради Європи Маріус Драгомір (Угорщина) та Віктор Мазярчук (Україна), голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг, заступник голови Наглядової ради ПАТ «НСТУ» Ігор Хохич, секретар Наглядової ра. ди ПАТ «НСТУ» Вадим Міський, члени правління ПАТ «НСТУ» Родіон Никоненко та Юрій Макаров, перша заступниця голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ольга Герасим'юк. Модерувала дискусію директорка департаменту зв'язків з громадськістю та ЗМІ НСТУ Вікторія Сидоренко.

Маріус Драгомір сказав, що абонплата з домогосподарства є найбільш надійним джерелом фінансування суспільного мовника за умови, якщо люди хочуть його підтримувати. За його словами, в Україні це не на часі. Для цього потрібне добре розуміння громадськості, велика аудиторія має погодитися з потребою суспільного мовника.

Вадим Міський розповів про два дослідження, які показують, що українці не готові платити у достатній мірі прямі внески на фінансування Суспільного мовлення.

«Насамперед, це дослідження, яке фінансувалося Радою Європи, і було презентоване у 2018 році. Воно показує, що 9 % українського населення готові платити ліцензійний збір у розмірі 25-40 грн.

Ще одне дослідження проводив Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, яке показало, що 29 % українців готові платити значно меншу суму, до 10 грн на рік. І один, і другий сценарій дає приблизно 130-150 млн грн на рік чистого виходу збору, що є 10 % від річних потреб НСТУ.

Цей сценарій не є абсолютно прийнятним для розвитку та існування Суспільного мовлення в Україні. Але це стратегічна мета, яка повинна досягатися», – сказав Вадим Міський.

Катерина Кулина зазначила, що експерти ЦЕДЕМ теж досліджують питання незалежного від політичного впливу фінансування Суспільного мовника в Україні. Вона запропонувала НСТУ один із альтернативних варіантів, який більше розцінює не як фінансову допомогу мовнику, як згуртування людей, які цінують їх роботу.

Пані Кулина підсумувала виступи експертів: «Люди радше необізнані, ніж обізнані, і радше не готові платити за Суспільне, ніж готові».

Вона сказала, що ситуацію з абонплатою можна розглядати як склянку, яка наполовину повна чи наполовину порожня. «Коли ми говоримо про результати досліджень, то можемо зробити висновки, що люди не готові платити за Суспільне. Але ми можемо сказати, що 9 % готові, і я впевнена, що більше, ніж 10 грн на рік. Я – одна з таких людей, і я впевнена, що ви такі люди», – зазначила юристка.

Суть її пропозиції у тому, щоб на сайті Суспільного мовника була кнопка з написом « Я підтримую Суспільне», яка дає можливість перейти за посиланням, налаштувати регулярний платіж і зробити це за 2 хв.

«Я знаю, що це не покриє того обсягу коштів, який потрібний Суспільному. Якщо ми будемо це розглядати не лише з точки зору фінансової, а психологічної, то це те, що ми дуже недооцінюємо. Коли людина платить за щось, вона потім за цим спостерігає, відчуває відповідальність за це», – пояснила Катерина Кулина.

За її словами для цього люди мають знати, на що конкретно витрачають кошти. У цій ситуації Суспільне має говорити, на що саме йому бракує коштів, наприклад, на якесь обладнання. Наступний крок – НСТУ має візуалізувати, скільки зібрано на купівлю обладнання, і третій крок – подякувати – «Завдяки вам ми змогли це придбати».

«Це потрібно для того, щоб не лише фінансувати Суспільне, а для того, щоб у довгостроковій перспективі вибудовувати навколо Суспільного мережу людей, які знають про нього, цінують його і готові його захищати. А це нам може знадобитися», – підсумувала юристка.

Як писав «Детектор медіа», 5 квітня 2018 року наглядова рада Суспільного мовлення схвалила пропозиції щодо зміни моделі фінансування НСТУ, розроблені Вадимом Міським, програмним директором ГО «Детектор медіа», які передбачають встановлення більш захищеного і прозорого механізму фінансування Суспільного мовлення  шляхом спрямування до спецфонду Держбюджету 50% фактичних надходжень від ренти за користування радіочастотним ресурсом на фінансову підтримку НСТУ. Експерти з питань публічних фінансів Ради Європи Юрій Джигир та Катерина Майнзюк вважають, що така модель дозволить обмежити можливості політичного впливу на щорічний бюджет компанії.

У січні 2019 року експерти Ради Європи Маріус Драгомір (Угорщина), Таня Кершеван Смоквіна (Словенія) та Віктор Мазярчук (Україна) назвали у Страсбурзі оптимальний спосіб вирішення проблеми фінансування НСТУ. Він базується на новій моделі фінансування, що передбачає виокремлення надходжень від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом у спецфонд Держбюджету України та цільове спрямування їх на фінансову підтримку НСТУ. Ця модель є оптимальною, оскільки вона диверсифікує джерела фінансування (хоча вони походять з одного ресурсу), значно послаблюючи вплив влади на скорочення державного асигнування щороку, зазначили експерти Ради Європи.

Раніше голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг заявляв, що офіс Ради Європи підтримує проведенням експертизи та консультаціями розробку нової моделі фінансування Суспільного мовлення та закликав українську владу подумати про зміну моделі фінансування.

Зазначимо, що у держбюджеті на 2019 рік на фінансову підтримку ПАТ «НСТУ» закладено 1 млрд грн, що складає приблизно 57 % від суми, яка передбачена закономта мала би в 2019 році становити не менше 0,2% видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, що складає не менше 1,818 млрд грн.

Захід відбувся за підтримки проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні».

comments powered by Disqus