Продюсер Волинської філії НСТУ Костянтин Лоцман: «Ми не тягнемо молодь до телевізора, а йдемо до неї»

Кілька днів із 3 по 5 серпня 2018 року Волинська філія НСТУ провела в незвичному для себе режимі. Одинадцять ведучих відпрацювали у виїзній студії на фестивалі «Бандерштат» 140 хвилин радійних включень наживо та понад 10 годин стрим-трансляцій у Фейсбуку. Протягом трьох днів кореспонденти в «Новинах» розповідали про найцікавіше на фестивалі українського духу. Глядачі і слухачі поставили понад 9 тисяч вподобайок на фейсбук-сторінці філії. Костянтин Лоцман поділився із сайтом «Суспільне. Детектор медіа» враженнями від насичених вихідних, розповів про настрій колег, які вперше стільки часу працювали під пекучим сонцем, оцінив, чи вартувала шкурка вичинки, та пообіцяв, що телеканал філії «Нова Волинь» змінить назву.

Пане Костянтине, ви вперше працювали у виїзній студії. Чи вдався експеримент? Плануєте продовжувати роботу в такому форматі?

— Фестиваль «Бандерштат» проходив удванадцяте в Луцьку. Волинське телебачення не раз було інформаційним партнером фестивалю, проте вперше на території заходу ми створили свою локацію, куди вивезли брендовані речі, розробили флаєр з інформацією про те, де нас можна чути й бачити, зазначили наші базові платформи — «Тему дня», ранкову програму, «Новини» та сторінки у Фейсбуку, а також контакти, як із нами зв’язатися. На локації в нас була відповідна апаратура: пульти, мікрофони, навушники, меблі. Я би сказав, що ми працювали наче з пересувною телевізійною студією (ПТС), лише без самої ПТС.

Я не очікував, що все настільки суперово вдасться. Виїзна радіостудія була створена вперше за історію радіо на Волині, й нашої філії зокрема. Ви би бачили очі людей, які займалися цим усім. Вони не привозили гостей у студію, а самі працювали на місці, занурені в атмосферу; нашу локацію відвідали музиканти, письменники, партнери фестивалю, гості з України та закордону. Тож обов’язково будемо практикувати й надалі виїзні студії.

Серед усіх медіа Волині на фестивалі ми зайняли свою нішу. Комерційні канали знімали вечірні концерти, дехто давав в ефір виступи учасників наживо. Ми ж зосередилися на тому, щоби показати дух «Бандерштату», з яким настроєм туди приїхали люди, хто вони.

На фестивалі було задіяно одинадцять ведучих. Судячи з інтерв’ю, вони були готові до кожної розмови, перед тим добре попрацювавши з інформацією. Як проходила підготовка до виїзної студії?

— Окрім хедлайнерів «Другої ріки» та «Плач Єремії» на фестивалі виступало багато маловідомих музикантів. У виїзній студії працювали як радіоведучі, так і команда ранкового телешоу «Ранок Нової Волині». Напередодні фестивалю ми всі разом визначалися, як нам відпрацювати з максимальною користю для себе і для нашого бренду, філії, щоб і себе показати, й мати контент, який можемо використовувати надалі. Тому вирішили, що радійні ведучі працюватимуть у виїзній студії під час прямих ефірів на хвилях «Українського радіо — Луцьк», і паралельно їх записували дві телевізійні камери, щоби пізніше змонтувати 20-хвилинні програми «Радіодень». Уся ранкова команда стримила у Фейсбуку. Ці записи ми теж будемо використовувати в ранкових програмах.

Перед виїздом на локацію ведучі провели масштабну роботу: вони знали на 90 %, із ким будуть спілкуватися, через соцмережі чи знайомих зв’язувалися з гуртами, домовлялися про інтерв’ю перед фестивалем. Однак траплялися й нові гості, тоді розмова була більш імпровізованою. Такого досвіду ми ще не мали, це був драйв. Ми втомилися, насмажилися на сонці, але це нас надихнуло на нові звершення.

Як в ідеалі ви хотіли б висвітлювати подібні заходи, адже цього разу найбільше можливостей зануритися на відстані в «Бандерштат» було в тих, хто є користувачем Фейсбуку і знає про ваші сторінки «Українське радіо - Луцьк» та «НСТУ – телеканал «Нова Волинь».

— Оцінюючи ситуацію після фестивалю, зрозумів, що ми своєю виїзною студією зайняли певну нішу й показали, що є традиційні платформи, такі як радіо і телебачення, і є така ніша, як діджитал. На цьому фестивалі з нею ніхто так активно не працював, як ми. Бажано було би, щоб ми мали хороший телевізійний продукт, наприклад, концертний варіант цих трьох днів, тоді ми могли би їх показувати по кілька разів. Після «Бандерштату» організатори та прес-служба фестивалю сказали нам, що наступного року хочуть нас бачити генеральним інформаційним партнером.

На фестивалі ваші колеги мали подвійне навантаження. Які їхні враження від виїзної студії та чи отримають винагороду за це?

— Хочете вірте, хочете ні, та ніхто не скиглив, усі з ентузіазмом і задоволенням працювали, це те, що об’єднує команду. Працівники побачили, що людям це подобається, стрими набирали по кілька тисяч лайків, багато коментували. Це надихає, коли ти працюєш й одразу видно реакцію на твою роботу. Драйв був в усіх, ніхто не питав, чи буде премія. Це вже наш клопіт — мене, як продюсера філії, й менеджера. Звісно, що їхню працю потрібно відзначити, й ми це зробимо.

Голова правління НСТУ Зураб Аласанія був гостем ранкової програми на телеканалі «Нова Волинь» 6 серпня й мав виступ на «Бандерштаті». На вашу думку, чи контакт голови правління НСТУ з аудиторію сприяє популяризації реформи і бренду Суспільного в регіоні, особливо серед молоді?

— Серед майже 14 тисяч гостей «Бандерштату» переважали люди до 30 років. Ця аудиторія мало дивиться телевізор. Під час виступу Зураб Аласанія запитав, хто дивиться телевізор, сиділо півтори сотні людей, із яких підняли руки, може, десять осіб. Молодь уся в ґаджетах. До  телевізора чи приймача треба підійти, треба так зацікавити людину, щоб сіла й дивилися, а можна зробити так, щоб вона дивилася це у своїх ґаджетах. Краще ми не будемо їх тягнути до телевізора, а самі до них прийдемо. Що стосується просування бренду: хай для цього використовуються виїзні студії, хай голова правління НСТУ приїжджає на різні заходи. Завдяки цьому якомога більше людей дізнається, що ми є Суспільне, що це таке, які перетворення відбуваються. Така комунікація з аудиторією тільки на користь.

Зваживши всі переваги й вади, чи ви рекомендуєте іншим філіям працювати у виїзних студіях на різних подіях у себе в регіоні?

— Порекомендував би колегам хоча би раз спробувати, щоби зрозуміти, що це таке. У всіх філіях різне технічне оснащення, можливо, десь комусь не вистачає техніки, та з часом, думаю, це робитимуть усі. Мені здається, що за виїзними студіями майбутнє, коли ми виходимо до нашого слухача і глядача, не приводимо його, а самі йдемо до нього.

Тобто техніки вам вистачає?

— Не буду всіх секретів розказувати, у філіях такого немає, щоби з технікою все було ідеально. Як правило, завжди чогось не вистачає, зважаючи, в якому технічному стані ми були. Тому на фестивалі ми це зробили разом, дехто приносив власну техніку. А через недофінансування ми нічого нового купити не можемо.

До кінця серпня ви плануєте висвітлювати ще два фестивалі. 10–12 серпня працюватимете з ПТС на фестивалі українського фольклору «Берегиня». Що саме плануєте знімати й де показувати?

— Фестиваль триватиме три дні, ми робитимемо інформаційне висвітлення з прямими включеннями. Оскільки ми зрозуміли, що не маємо права відпускати нашого глядача, якого вже зачепили на гачок на «Бандерштаті», то концерт-відкриття, на якому виступатимуть закордонні колективи із Франції, Польщі, Словенії, Словаччини, Білорусі, кілька десятків українських, серед яких і волинські, будемо стримити повністю. Фестиваль проходитиме на території Луцького замку, ми хочемо знову розбрендувати нашу локацію й Суспільне наскільки можемо, будемо наживо стримити на дві фейсбук-сторінки: «Українське радіо - Луцьк» та «НСТУ – телеканал «Нова Волинь».Окрім того під час виходу новин робитимемо включення з місця подій.

В останній день фестивалю українського фольклору буде гала-концерт, під час якого учасники відтворюватимуть різні обрядові дійства (весілля, обжинки тощо), поміж ними різні колективи виконуватимуть пісні. До нас зі Львова приїде ПТС, яка працює на три філії, тож матимемо нагоду все записати. Якщо ці обряди зняти окремими блоками, то пізніше цей продукт можна було би роздати по філіях.

У гостях Христина Соловій

Хто обслуговуватиме ПТС зі Львова у Луцьку?

— Із ПТС приїжджає п’ять осіб: водій, начальник ПТС і троє інженерів. Крім них працюватимуть наші оператори, відеорежисери, звукорежисери, журналісти, я, прийдуть інженери ознайомитися з технікою. У нас була своя ПТС з іншим обладнанням, наразі не працює.

Як плануєте працювати на фестивалі «Сеньйоріада» 22–23 серпня?

— Якщо два попередні фестивалі більш мистецькі, то «Сеньйоріада» — спортивні змагання для літніх людей. Ми хочемо вибрати один день, коли будуть активні види спорту, і постримити зі стадіону. Висвітлюватимемо в «Новинах» та в соцмережі.

У гостях гурт «Гуцул Каліпсо»

Нещодавно Зураб Аласанія та уповноважений зборами трудового колективу головою спільного представницького органу профспілок НСТУ Олександр Косяченко підписали Колективний договір. Як ваші колеги його оцінили, що пропонували внести?

— Із нашого боку були пропозиції щодо соціального захисту. Ми хотіли, щоб у всіх була можливість (чи це керівний склад, чи технічний) мати сім днів додаткової відпустки. До того передбачалася додаткова відпустка керівному складу сім днів, всім іншим — чотири дні. Журналістів це не стосується, вони захищені законом і в них передбачена відпустка 36 днів. Це стосується всіх тих, у кого 24 дні відпустки, як у мене. Колективною угодою передбачається, що може бути сім днів додаткової відпустки щорічно. Тож у мене може бути 31 день, уже краще, правда? Висловлювали пропозиції, щоб додаткові дні відпустки й можливі виплати передбачалися на весілля, поховання тощо. Також ішлося про оздоровлення.

Ви входите до Редакційної ради як у філії, так і в ПАТ «НСТУ». Члени Редакційної ради відповідно до Статуту мають стежити за контентом і контролювати керівництво. При тому ви є продюсером, на керівній посаді. Чи це не заважає одне одному? Під час обрання членів до Редакційної ради НСТУ була мова, що менеджерам і продюсерам не годиться туди входити.

— Не думаю, що це мінус. Комусь, може, треба окремо виділяти час на перегляд, а я знаю все, що в нас відбувається і в радіоефірі, і телеефірі, адже це мої обов’язки — в першу чергу відстежувати і дивитися. Під час обрання членів Редакційної ради стояло питання, що не варто туди входити менеджерам і продюсерам, яких мали згодом обрати, й кожен із нас міг подати свою кандидатуру на конкурс. Пізніше ми вирішили, що продюсер — це не менеджер, який має право підпису і є працедавцем, він більше займається творчими питаннями, контентом, тож поки залишиться як є.

Як проходить робота у Редакційній раді? Ви маєте розробити додатки про висвітлення подій у зоні конфлікту.

— Ми затвердили редакційний статут і тепер працюємо над додатками, серед яких розписуємо, як висвітлювати теми в Криму та в зоні ООС. Спочатку ми робили словничок, наприклад, чи можна вживати слово «сепаратист», як правильно використовувати інші слова й висвітлювати ті події, чи можна показувати загальні плани, з’ясовували всі творчо-технічні питання, які стосуються зйомок і показу їх в ефірі, розповіді по радіо. Маємо враховувати нюанси, щоб ми не нашкодити, щоб усе правильно сказати й показати. Наприклад, під час підготовки ми консультувалися з військовими, які сказали, що дерево в кадрі може спрацювати як орієнтир, де записували інтерв’ю, де локація.

Коли ви виступали з презентацією перед голосуванням за членів Редакційної ради, то сказали, що будете захищати працівників від майбутніх скорочень. Згодом вам довелося бути причетним до скорочення як продюсеру, при тому одночасно бути в Редакційній раді та головою місцевих профспілок.

— Я так і залишився головою первинної профспілкової організації Волинської філії НСТУ, єдиний із новообраних. На філії було 180 працівників, залишилося 90, кожен другий пішов, дуже багато було розмов, були сльози і що завгодно. Я завжди говорив із людьми й пояснював, що відбувається, щоб нічого не надумували. Люди зрозуміли, що в новому колективі немає професій, які були до цього. Як тоді їх можна захищати? Захищали тих, хто за законом підпадає у відповідну категорію, наприклад, матері-одиначки, багатодітні. Ми дивилися на освіту, інші аспекти. Була можливість написати заяву і взяти два оклади наперед, дехто цим скористався, дехто реєструвався на біржі праці. Ця реформа не особливо вдарила по журналістах. Може, 10 % журналістів скорочено, в основному це стосувалося допоміжних служб: слюсарів, столярів, водіїв. Тепер у нас є одна людина, яка відповідає за господарську частину, якщо потрібно відремонтувати щось незначне, він сам цим займається, та коли назріває щось критичне, викликає спеціалістів.

У нас немає такого, що хтось відмовляється від роботи, бо вона його не стосується. 18 липня ми відкрили ньюзрум то всі допомагали, наприклад, журналісти мили вікна. На «Бандерштаті» теж усі допомагали розкладати і збирати локацію.

Як Волинська філія НСТУ готуватиметься до нового сезону?

— Ми зараз виходимо із 7:00 до 10:00, далі дірка, й тоді мовимо з 13:30 до 21:00. Наших працівників вистачає якраз для того, щоб видавати в ефір ранкову програму, «Новини» і «Тему дня». Та щоб оживити канал, придумуємо міжпрограмки до кожного великого свята. У вересні теж хочемо запустити міжпрограмки. Маємо ідеї щодо оновлення ранкової програми та «Теми дня», хочемо ввести на регулярній основі телемости з різними філіями, наприклад, Луцьк — Рівне, Луцьк — Донбас. Вибиратимемо спільну тему та обговорюватимемо її з колегами по всій Україні, наприклад, про подорожчання проїзду у громадському транспорті. Нам цікаво, яка ситуація з цим у Херсоні, скільки в них коштує проїзд, які умови, скільки кілометрів маршрути, бо міста ж різні. Так само співпрацюватимемо з філіями під час «Теми дня».

Цього року частина філій отримала логотип Суспільного «UA:» і дехто змінював назву. Ваш логотип «Нова Волинь» залишиться?

— Назва «Нова Волинь» виникла давно, ще у 1992 році, коли на Волині з’явилося телебачення. Волинь — це не місто, а історична територія, і ми хотіли би стати «UA: Волинь». Центральна дирекція поступово дає філіям логотип Суспільного. Раз ми ще не отримали його, маємо допрацювати. Ми мусимо дорости до відповідного рівня, набрати стабільності. Тепер активно працюємо над цим, бо хочемо швидше отримати нове лого і стати «UA: Волинь».

Фото з архіву  Костянтина Лоцмана та Фейсбук-сторінки НСТУ - телеканал «Нова Волинь»

comments powered by Disqus