Опозиція: закон про суспільне мовлення має бути євроінтеграційним за назвою і по суті

19 вересня Верховна Рада мала розглядати законопроект «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» у другому читанні. Але голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко запропонував відкласти його остаточне ухвалення, оскільки, за його словами, жодна принципова поправка, рекомендована опозицією, не мала шансів на схвалення фракцією Партії регіонів. У той же час опозиція не стала би голосувати за проект у цілому без врахування її пропозицій. Депутати одностайно проголосували за перенесення розгляду з доопрацюванням документу, оскільки влада й опозиція не дійшли компромісного рішення щодо остаточної редакції.

Інтернет-видання «Суспільне мовлення» поцікавилося у представників фракцій про їхню позицію стосовно кількох визначальних положень законопроекту:
1) Чи потрібно роздержавлювати обласні телерадіокомпанії?
2) Яким має бути фінансування: державним чи за рахунок абонентської плати?
3) Чи має бути на суспільному телеканалі комерційна реклама?

На запитання відповідали: Володимир Макеєнко (Партія регіонів), Олександр Бригинець (ВО «Батьківщина»), Ірина Геращенко («УДАР Віталія Кличка»), Юрій Сиротюк (ВО «Свобода) та Петро Симоненко (Комуністична партія України).

Володимир Макеєнко, депутат фракції Партії регіонів:

– Ми обома руками за суспільне телебачення. Щодо роздержавлення ОДТРК, то давайте поки що зробимо перший крок – приймемо закон, а внести зміни і доповнення ми зможемо завжди. Я так розумію, що зараз ми поставимо кому, а там уже й обласні телерадіокомпанії роздержавимо.

З фінансуванням має бути так, як із навчальними закладами: є державні навчальні заклади, які йдуть окремим рядком у бюджеті, й є приватні. Так само з телебаченням: є комерційні канали, а є суспільний, який має фінансуватися окремим рядком у державному бюджеті, тому що це гарантія існування каналу. Раптом завтра щось не так, абоненти не підписалися чи абонплата пішла не туди? Тобто якщо ми хочемо, щоб суспільне мовлення існувало постійно і була гарантія держави, то його треба внести в захищені статті фінансування.

Щодо реклами. Ясно, що реклама дратує всіх. При цьому я розумію, що ті комерційні канали, які з’явилися в Україні за останні 20 років, існують саме завдяки рекламі. Тобто просто треба знайти золоту середину: щоб реклама не дратувала – і канал міг існувати.

Олександр Бригинець, фракція ВО «Батьківщина»:

– Якщо прийняти законопроект у тому вигляді, в якому він був прийнятий за основу, то він буде навпаки шкідливим. Це принципова ситуація, коли за назвою маємо євроінтеграційний проект, а по суті він є антиєвроінтеграційним. Ми підтримали його в першому читанні, розуміючи, що поправками можна буде привести його до належного вигляду. Сьогодні в усіх є чітке розуміння, що цей законопроект має бути прийнятий. Ми сподіваємося, що все-таки провладна половина залу підтримає позицію Комітету. Якщо всі ці поправки, запропоновані Комітетом, не будуть прийняті, він повернеться знову на друге читання і буде таки прийнятий у більш-менш нормальному вигляді. Не приймуть завтра – приймуть через тиждень, у них виходу немає. Головне в таких випадках, щоб опозиція не йшла на поступки. Шкода, що в деяких питаннях таке було.

Роздержавлення ОДТРК – обов’язкове, тому що сьогодні в більшості випадків вони просто виконують приватні функції. Тобто чиновники використовують канали як свої приватні з точки зору PR, але гроші платяться з бюджету. На цих каналах присутня цензура й однобока подача інформації. Наприклад, якщо Пінчук чи Ахметов вкладають свої гроші, то вони розуміють, що канал має як мінімум виглядати чесно. Бо інакше його ніхто не буде дивитися. Тож з комерційної точки зору подавати дві позиції – це правильно. А коли канал дістався тобі на шару, то тобі все одно, прибутковий він чи збитковий, тому що гроші йдуть з бюджету. В більшості регіонів альтернативну позицію можна почути тільки тоді, коли приїжджають депутати і беруть за законом свої хвилини ефіру. Я особисто бачив журналістів з регіонів, які з переляканими очима слухали мій виступ (який записували в рамках закону про 20 хвилин на ОДТРК для депутатів). Тому обов'язково треба роздержавлювати. Якщо людина хоче дезінформувати і задурювати людей за свої гроші, то тут уже нічого не зробиш – це її об’єктивне бажання. Але коли людина займається реальним медіабізнесом, вона зацікавлена у відносно об'єктивній картинці. Інакше вона втратить своїх глядачів.

Я абсолютно згоден із тим, що буде абонплата. Тільки вона буде тоді, коли новий уряд зможе забезпечити такий рівень життя, щоб люди могли платити. Абонплата – це правильно, але ми маємо пересвідчитися в тому, що люди готові платити. Навіть не морально, а суто матеріально.

Що стосується реклами, то тут можуть бути абсолютно різні підходи, але, на мою думку, якщо канал фінансується з бюджету або через абонплату, то він не повинен містити комерційну рекламу. Соціальна ж може бути.

Ірина Геращенко, фракція партії «УДАР Віталія Кличка»:

– Щойно на погоджувальній раді керівництво нашої фракції вирішило: або враховуються поправки опозиції і цей закон перестає бути вихолощеним і відповідає суті громадського телебачення, або ж ми пропонуємо його перенести на повторне друге читання. Опозиція подала дуже багато поправок. Одна я подала більше 20 поправок. По-перше, для того, щоб коректно сформувати наглядову раду, забезпечивши її незалежність. По-друге, щоб продумати його фінансування так, щоб він не був залежним від уряду. Наразі ми бачимо, що влада погодилася залишити якісь технічні коми, а по суті залишається урядова редакція. Таким чином, це буде Перший національний зі зміненою вивіскою. Ми категорично проти.

Абсолютно погоджуюсь із тим, що мають бути роздержавлені ОДТРК. Більше того, це наше зобов’язання перед Радою Європи. Поки що в законопроекті про СМ приховано те, ЩО status quo Першого національного залишається. Щодо перехідного періоду, то нема нічого більш постійного, ніж тимчасове, особливо в нашій державі. Тому ми вважаємо, що все це потрібно одразу виписати.

Я дуже добре знаю, що в ідеалі має бути абонплата. Але український виборець, громадянин, на жаль, не готовий сьогодні платити за суспільне мовлення. Цьому має передувати серйозна просвітницька робота. Державне фінансування має бути в перехідний період. Якщо ситуація зміниться, ми будемо піднімати питання внесення змін.

Також ми пропонуємо уникнути комерційної реклами. Це одна з приманок для глядача. Взагалі, я вважаю, що великі телеканали мають спрямовувати певний відсоток від свого доходу з реклами на суспільне мовлення. Я наполягаю на цій нормі. Це поки що не почуто колегами, але самі канали в цьому зацікавлені.

Юрій Сиротюк, ВО «Свобода»:

– Концептуально ми дійшли такого висновку: цей закон є одним із тих, що вимагають наші європейські партнери, але внесена редакція – вихолощена. По формі це нібито європейський закон, і тому всі фракції опозиції мали би за нього голосувати, адже ми завжди за такі голосуємо. А по суті він вихолощений – він не відповідає зазначеній меті. Ми будемо приймати, спираючись на позиції інших опозиційних фракцій. Це рішення буде політичним.

Взагалі, в нас є свій закон, ми хочемо його виписати ґрунтовно і глибоко, щоб він відповідав на всі питання. Даний закон не відповідає на питання, це закон для галочки. Ми категорично проти нього. Так вважає Ігор Мірошниченко, а ми завжди підтримуємо позицію нашого представника в Комітеті з питань свободи слова та інформації. Я знаю, що більшість правок, які могли б виправити цей закон хоча б косметично, не будуть схвалені, відповідно, будемо спиратися на думку Томенка як фахівця.

Петро Симоненко, КПУ:

– Ми послідовно відстоювали цю ідею. Ми виходили з того, що владі справді треба громадське телебачення, де ми зможемо викласти свою позицію, тому фракція проголосує.

Але, по-перше, давайте дамо відповідь: чи задовольняє нас телебачення в тому вигляді, як є сьогодні? Ні. Чому? А тому, що віддали інформаційний простір олігархам, які хочуть, щоб глядач не думав, ні за що не вболівав і, як раб, виконував усе те, що їм вигідно. Треба радикально змінити підходи держави відносно інформаційного простору.

По-друге, якщо ми говоримо про те, яке має бути фінансування громадського телебачення – безумовно, державне. Олігархи якраз усе зроблять для того, щоб ввести абонплату. Зрозумійте: абонплату платить бідна людина, якій вони роботу не дають, ціни та тарифи піднімають, а в цей час формують наглядову раду. Тобто «ти плати за те, що я буду тобі знову брехати». Цього не можна допускати.

Я наполягаю: треба рекламу взагалі прибрати з екранів телевізора. І соціальну в тому числі. Соціальне повинно відчуватися – його не треба рекламувати. Людина щодня має відчувати, що держава піклується про неї.

Я давно вже пропонував створити, умовно кажучи, державний холдинг із обласних телеканалів. Бо зараз кожна ОДТРК окремо закуповує для себе фільми. Держава повинна закупити, виходячи з того, що вона відповідає за те, як формується світогляд, моральні принципи, і роздати її всім обласним каналам. Отже, треба під контролем держати, а не роздержавлювати.

Стосовно наглядової ради ми виступаємо за представництво фракцій, тому що тільки вони відповідають за політичну ситуацію в державі.

comments powered by Disqus