13 травня завершуються повноваження керівника Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураба Аласанії. До цього часу наглядова рада Суспільного має провести вибори нового голови. На цю посаду претендуватиме не менше десяти кандидатів, і дуже ймовірно, що політичні чи ринкові гравці будуть лобіювати вигідний їм результат голосування.

Чи зміниться вектор розвитку Суспільного з новим керівником і правлінням? Не мав би, адже в кінці 2019 року наглядова рада ухвалила стратегію на три роки, яку має втілювати нове керівництво. Окрім збереження політичної незалежності, перед Суспільним стоїть виклик збереження незалежності фінансової, адже повне фінансування, закладене в бюджеті на 2021 рік, залишається під питанням. Ці та інші питання обговорювали під час експертної дискусії «Суспільне мовлення: як продовжити ефективну реформу?», яку провела Фундація «Суспільність» за сприяння «Інтерньюз-Україна», «Детектора медіа» та Незалежної медійної ради.

Дискутували голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, голова наглядової ради НСТУ Світлана Остапа, секретар наглядової ради Суспільного та розробник ідеї нової моделі фінансування НСТУ Вадим Міський, член наглядової ради Суспільного Олексій Харченко, голова правління НСТУ Зураб Аласанія, шефредакторка «Детектора медіа» Наталія Лигачова, шефредакторка інформаційного мовлення Суспільного зі стратегічного планування Наталія Гуменюк. Модерували дискусію президент Фундації «Суспільність» і співредактор журналу «Формат 21» Тарас Петрів та журналіст, теле- і радіоведучий Дмитро Тузов.

Формування наглядової ради НСТУ: «дехто прийшов перечекати»

У лютому 2021 року вдруге за час існування Суспільного сформували склад наглядової ради і втретє обрали голову і секретаря. Про втручання у вибори голови наглядової ради НСТУ з боку представників влади Світлана Остапа вже писала в колонці на «Детекторі медіа».

Зураб Аласанія

Зураб Аласанія каже: «Деякі факти свідчать, що дехто із членів наглядової ради прийшов туди перечекати вибори голови правління, бо розуміють, де лежить остання важлива барикада.

Прийшов перечекати у тому сенсі, що прийшов заробити. Таке теж є, не буду називати прізвищ».

Олексій Харченко розповів, що за добу до виборів голови наглядової ради отримував дзвінки з «агітацією». У пана Харченка склалося враження, що було «бажання збалансувати політичні інтереси, а не створити незалежний орган, який управлятиме компанією». На його думку, аби наглядова рада могла працювати незалежно від сторонніх впливів, потрібно, щоби політична представленість відбувалася на конкурсній основі, а члени наглядової ради отримували гроші за свою роботу, а не були волонтерами. Також він рекомендує продовжити повноваження наглядової ради до шести років, аби каденції наглядової ради не збігалися з електоральними циклами.

Микита Потураєв 

Микита Потураєв теж за те, щоб Верховна Рада обирала членів у наглядову раду Суспільного за детально прописаною конкурсною процедурою. Нардеп вважає, що в наглядовій раді потрібно збільшувати представництво від громадськості та залучити іноземних експертів за допомогою західних партнерів і донорів.

Що загрожує виборам голови правління?

2 березня наглядова рада має оголосити конкурс на посаду голови правління НСТУ. На думку Зураба Аласанії, політики не втратять нагоди втрутитися в цей процес, оскільки Суспільний мовник є величезним ресурсом, якому роками вдається бути незалежним. «Будь-яка влада намагалася і буде намагатися прибрати цей ресурс до рук. Це зрозуміло», — вважає пан Аласанія.

Він припускає, що систему Суспільного захочуть використати для піару влади. Зураб Аласанія згадав про формулу роботи медіа, коли 90% контенту виробляють, щоб привабити публіку, а у 10% вкладають свої меседжі — владні чи олігархічні. «Зараз стоїть питання: продовжити реформу чи змінити напрям у більш популярний бік, щоб потім просувати свої меседжі», — сказав голова правління НСТУ.

Наталія Лигачова

Наталія Лигачова називає головним викликом для Суспільного зараз необхідність обрати голову правління, незалежного від політичних впливів. У найближчі два місяці, прогнозує шефредакторка «Детектора медіа», буде багато розмов про низькі рейтинги Суспільного та необхідність залучити керівника, який зможе їх підняти. «Є багато фахівців, які знають, як робити непогані рейтинги, але водночас вони зовсім або не здатні, або не хочуть опиратися політичному тиску», — сказала вона, нагадавши про Єгора Бенкендорфа — керівника, за якого рейтинги державного телебачення зросли, однак воно перетворилося на інструмент піару Януковича і його команди.

Пані Лигачова погоджується, що Суспільне має прагнути до зростання аудиторії. Але важливо також зберегти незалежність суспільного мовника.

Як захистити незалежність виборів керівництва НСТУ?

Світлана Остапа каже, що на посаду голови правління претендуватимуть не менше десяти кандидатів. Минулого разу їх було восьмеро. Але важлива не кількість, а якість: «Хочеться, аби це були люди не тільки з амбіціями, а з розумінням, що працювати головою правління НСТУ дуже важко. Це мають бути досвідчені люди, яких поважають у суспільстві».

Світлана Остапа

Побрейнстормивши, учасники дискусії запропонували кілька способів забезпечити незалежні й результативні вибори:

• організувати діалог із президентом за участі західних партнерів, що допоможе переконати главу держави та його Офіс не намагатися взяти Суспільне під контроль;

• донести до влади думку, що в незалежності Суспільного його головна цінність, а проблема із висвітленням дій влади — міф;

• донести до політиків загалом думку, що Суспільство — гарант їхнього рівного доступу до цивілізованої дискусії без «собачих боїв»;

• зробити конкурс прозорим і публічним, привернути до нього увагу суспільства, пояснюючи, що йдеться про управління ресурсом, який фінансується за рахунок платників податків;

• організувати дебати між кандидатами на посаду голови правління, а також дискусію в популярній зараз соцмережі Clubhouse;

• повідомляти про зміст програм кандидатів у медіа;

• більше інформувати суспільство про роль, місію та важливість Суспільного.

Чи потрібно змінювати стратегію НСТУ?

У грудні 2019 року наглядова рада ухвалила «Стратегію Національної Суспільної телерадіокомпанії України на 2020-2022 роки». Світлана Остапа нагадала, що для першого конкурсу на посаду голови НСТУ кандидати писали власні стратегії розвитку компанії. Цього разу наглядова рада пропонує кандидатам на основі затвердженої стратегії написати свої програми чи бачення розвитку НСТУ на найближчі роки. Завдання майбутнього правління — втілити затверджену стратегію. Зураб Аласанія назвав її достатньо широкою, аби нове керівництво могло маневрувати в її межах.

На думку Микити Потураєва, стратегію є сенс не змінювати повністю, а коригувати поступово, зважаючи на зміни на ринку.

Олексій Харченко 

Олексій Харченко був здивований коротким терміном дії стратегії: на його думку, варто було писати бізнес-стратегію на п’ять років із закладеними амбітними планами. «У цьому документі є багато речей, які треба втілити, перш ніж говорити про його зміну чи вдосконалення. Я розумію, що є пропозиції змінити фокус на молодшу аудиторію, більше йти в цифру, але все це не заборонене стратегією. На мій погляд, стратегія достатньо широка, аби виконати місію Суспільного», — коментує пан Харченко.

Які напрями варто розвивати Суспільному?

Микита Потураєв високо оцінив поширення контенту суспільного на цифрових платформах, зокрема в ютубі. А також порадив провести соціологічне дослідження, щоби з’ясувати, яким має бути контент Суспільного в ютубі, аби ефективніше «чіпляти» користувачів.

За розвиток цифрових платформ висловилась і Наталія Лигачова. На її думку, сайт «Суспільне Новини» робить якісний інформаційний продукт. А ось відеопродукту є куди рости в плані якості та видовищності. «Радіо добре розвивається. Це взірець для телевізійної частини», — каже вона.

Наталія Гуменюк

Наталія Гуменюк вважає, що Суспільне може бути майданчиком, який зводитиме людей різних поглядів.

На локальні проєкти філій Суспільного звернув увагу Олексій Харченко. Він вважає, що саме розважальні й туристичні програми показують, чим живе Україна загалом: це «зшиває» країну.

Фінансування НСТУ: як уникнути політичного тиску

Закон «Про суспільне телебачення та радіомовлення України» гарантує НСТУ фінансову підтримку, не меншу за 0,2 % видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік. Верховна Рада з року в рік порушувала цю норму — аж до 2021 року, коли в бюджет заклали повну суму. Але є одне «але». «Це хитре фінансування, — коментує секретар наглядової ради НСТУ Вадим Міський. — 400 мільйонів гривень перебувають у новому спецфонді, який наповнюється за рахунок ліцензування азартних ігор. НСТУ — один із отримувачів грошей із цього фонду. Є великий ризик, що Суспільне не отримає цих грошей, а вони якраз є видатками на розвиток. Із цієї суми НСТУ має оплатити трансляцію Олімпіади 2022 року та внески до міжнародних асоціацій». Та й невідомо, чи взагалі цей спецфонд буде наповнюватись.

Вадим Міський

За словами Вадима Міського, загроза для Суспільного виникає щороку, коли ухвалюють бюджет, адже фінансування компанії залежить від політичних рішень. Це непокоїть і команду НСТУ, й суспільство, і міжнародних партнерів. Він нагадав, як після критики Петра Порошенка в програмах журналістських розслідувань Суспільному дали лише половину гарантованого законом бюджету.

Зураб Аласанія не має сподівань, що Суспільний мовник стане фінансово незалежним. «Вільно розпоряджатися коштами не вийде. Передбачаю, що знов буде секвестр і бюджет обріжуть. У нас є варіанти бюджету на кожен випадок, щоб вижити й розвивати компанію», — каже він.

Микита Потураєв погодився, що загроза обрізання бюджету є. «Якщо треба зекономити, беруть у тих, у кого простіше взяти: у культури, Суспільного, — каже він. — Про яку незалежність Суспільного мовника ми говоримо, якщо він не має фінансової незалежності?» Через щорічну невизначеність, за словами Олексія Харченка, НСТУ не може планувати проєкти, які вимагають вкладення грошей на кілька років уперед.

Вадим Міський вважає, що фінансову незалежність НСТУ могла б забезпечити модель фінансування за рахунок збору за користування радіочастотним ресурсом. «Кожен громадянин України так чи інакше є користувачем радіочастотного ресурсу, оскільки майже всі користуються мобільним телефоном», — пояснив він. Микита Потураєв сказав, що готовий лобіювати нову модель фінансування Суспільного, і хотів би, аби 2022 року Верховна Рада розглянула це питання.

Фото: Максим Поліщук, Фейсбук, пресслужба НСТУ