Головним завданням, яке перед собою ставили керівники суспільно-політичного напряму на регіональному мовленні, було виробництво програм без ознак замовності та у відповідності до стандартів Суспільного, каже Марія Фрей в інтерв’ю «Детектору медіа». Вона вважає, що філії з цим завданням переважно впоралися, але є ще над чим працювати, оскільки не всі команди виявилися сильними.

На початку 2018 року в ефірі регіональних каналів виходило в середньому 15 % суспільно-політичного контенту, але до кінця 2018-го його обсяги наростили до 20 % за рахунок спеціальних ефірів і таких проектів, як «Звіти наживо», «Виборчий округ». 2019 року обсяг програм цієї тематики планують збільшити. «Базова лінійка контенту залишиться без змін, проте планується запуск проектів, які раніше пройшли пітчинги. Ці проекти, відповідно до затвердженої Концепції регіонального мовлення, будуть виготовлятися на аутсорсі», — розповідає виконавча продюсерка суспільно-політичного мовлення НСТУ.

Відповідно до згаданої Концепції, передбачається дати філіям більше самостійності в ухваленні рішень. За словами Марії Фрей, деякі функції філії вже готові на себе перебрати — як щодо контенту, так і щодо адміністрування, а деякі поки що залишаться в центральному офісі. Але це буде спільне рішення, обговорене із самими філіями: що, як і коли саме буде делегуватися регіонам.

— Маріє, проаналізуйте, будь ласка, роботу філій у суспільно-політичному мовленні протягом 2018 року. Чи загалом, на вашу думку, в регіонах упоралися із поставленим завданням? І які моменти ще треба вдосконалювати?

— Головне завдання, яке ми собі ставили на 2018 рік, — це програми без ознак замовності й відповідність контенту стандартам Суспільного. Регіони здебільшого впоралися з цим завданням, проте є ще над чим працювати. Завдяки системному моніторингу ми знаємо свої найсильніші та найслабші команди. Цього року налагодимо взаємодію між усіма філіями та посилюватимемо самі команди регіонального мовлення.

— Чому так затягнули із запуском проекту «Виборчий округ»?

— Запуск цього проекту — двосторонній процес. Із нашого боку це створення концепції програми, консультації з фахівцями в цій тематиці, навчання працівників, виробництво і, власне, комунікація з головними героями. Останнє забрало в нас більше часу, ніж ми могли собі уявити: відсутність робочих контактів деяких народних депутатів, ігнорування запитів та листів із їхнього боку, налагодження комунікацій через помічників та інших посередників (одним із таких посередників та помічників став член Наглядової ради Вадим Міський, за що ми йому дуже вдячні).

— Скільки ефірного часу відводилося у філіях для суспільно-політичного мовлення? Скільки планується 2019 року?

— Базового контенту на початку минулого року було в середньому 15 %, але до кінця 2018 року ми наростили до 20 % за рахунок спеціальних ефірів і таких проектів як «Звіти наживо», «Виборчий округ». У 2019 році плануємо кількість такого контенту збільшити.

— Із 1 січня збільшилася кількість годин мовлення у філій, а отже й навантаження. Чи передбачається збільшення штату філій? Що буде тепер в ефірі філій, окрім новин, ранкового та вечірнього шоу?

— Минулого року вже було збільшено команди суспільно-політичного мовлення з огляду на виборчий рік і виклики, що стоять перед Суспільним. Базова лінійка контенту залишиться без змін, проте планується запуск проектів, які раніше пройшли пітчинги. Ці проекти, відповідно до затвердженої Концепції регіонального мовлення, будуть виготовлятися на аутсорсі.

Ми будемо особливо прискіпливо добирати програми, що запустяться цього року, оскільки кошти на виробництво ми будемо брати з того самого недофінансованого на 45 % бюджету ПАТ «НСТУ».

— Чи часто доводилося міняти кадри? Достатньо фахівців у регіонах відповідної кваліфікації, які сповідують цінності Суспільного мовника? Чи доводиться вчити?

— Цінності Суспільного — це ж не відірвані від людського життя речі. Тому ми в першу чергу зацікавлені у працівниках, яким не потрібно пояснювати, чому треба саме так. Найчастіше до нас ідуть люди з принципами або ті, хто вже з досвіду знає, що це — єдине місце, де вони зможуть працювати чесно. Щодо кількості і якості кадрів відповідної кваліфікації, то це питання до нашої вищої освіти. Ми зазвичай не вчимо людей — ми розвиваємо їх як професіоналів своєї справи і спільно працюємо над помилками.

— Чи конкурентна в них заробітна плата в регіонах?

— Треба звернути увагу на те, що заробітна плата редактора центральної дирекції та редактора регіональної філії — однакова. Тобто на ринку Києва — ми все ще не конкурентні. Щодо регіонів, то все залежить від конкретного обласного центру: в таких містах як Одеса, Львів, Дніпро, де ринкова ціна оренди житла наближається до деяких районів Києва, ми програємо. В інших, як, наприклад, Полтава, Житомир, Черкаси і Кропивницький — ми виглядаємо привабливіше, ніж більшість інших роботодавців у галузі медіа.

— На останньому засіданні Наглядової ради ви презентували програми суспільно-політичного мовлення у виборчий період на центральних та регіональних каналах. Зокрема, планується запуск дебатів. Ви зазначили, що «Регіональні дебати», заплановані в ефірі регіональних філій, відрізнятимуться від дебатів на «UA: Першому» і за форматом, і за тематикою. За вашими словами, це будуть дебати за правилами, із двома спікерами та модератором, на регіональну тематику (хронометраж 52 хв.). Розкажіть детальніше, хто вестиме «Регіональні дебати», хто саме дебатуватиме. Чи стосуватимуться ці дебати виборів? Хто визначатиме спікерів? Коли запуститься ця програма? Чи вироблятиметься вона бюджетним коштом, а чи коштом донорів?

— Це формат дебатів один на один, розроблений на основі дебатів Лінкольна — Дугласа та адаптованої версії дебатів Карла Попера до телевізійного формату. Хронометраж 52–56 хв. Орієнтовний запуск в ефір — лютий-березень 2019 року. Проект виходить за підтримки Посольства США. Теми — соціально значущі і практичні для регіону: від медицини до вирішення проблеми паління на сходових клітках багатоповерхівок. Учасники — громадські діячі, активна молодь, які шукають рішення проблеми і мріють втілити його в життя. Ведучий виконує роль модератора — на ньому найбільше відповідальності, бо саме він має зупиняти популізм і не допускати скандалів. Основна мета проекту — відкритий аргументований діалог.

Щодо ведучих проекту: у кожній філії — своя команда. З усіма ними працює керівник проекту, який дає їм тестові завдання й обирає серед кандидатів.

— Ви також зазначили, що 2019-го у філіях виходитимуть «старі» програми «Звіти наживо», «Виборчий округ», «Дебати на вимогу». Чи зміниться щось у форматах цих проектів?

— Так, звісно, завдяки відгукам та аналізу деяких проблемних місць ми внесли зміни, щоби краще працювати з нашою аудиторією: готуємо нову графіку для проекту «Звіти наживо», будемо покращувати відповідні навички людей, які працюватимуть із «Дебатами на вимогу», розробляємо нові експлейнери для проекту «Виборчий округ».

— Низка проектів суспільно-політичного мовлення на центральних каналах Суспільного передбачає включення з регіонів. Хто у філіях відповідатиме за цю ділянку роботи?

— Цей механізм ми плануємо остаточно узгодити із продюсерами філій на нашій найближчій координаційній зустрічі.

— Яка передбачається співпраця регіонального телебачення і радіо?

— Оскільки це єдина команда, ми маємо досягти ефективної співпраці між працівниками всередині філії. Ми проаналізували роботу команд регіонального радіо, провели зустрічі на місцях і створили рекомендації для радійних ток-шоу. Наразі в розробці концепція регіонального vision-radio. Рішення щодо запуску такого формату роботи буде залежати від багатьох чинників: відповідність радійного контенту стандартам, технічна спроможність філії і, напевно, найголовніше, оцінка ефективності цього проекту в ефірі «UA: Першого». Наша мета — крос-анонсування й командна робота.

— 2018 року Суспільному закидали відсутність політичного мовлення, а саме в ефірі новин було дуже мало представників влади й політиків. Коли восени керівництво НСТУ наказало філіям давати в ефір більше змістовних коментарів представників влади, то в регіонах відповідали, що вже й забули, як це робити. Крім того, це призвело до почасти ігнорування місцевою владою звернень журналістів Суспільного. Як ви виправляєте ситуацію, що склалася, адже це суспільно-політичне мовлення?

— Суспільно-політичне мовлення зі свого боку веде постійну комунікацію як із представниками місцевої влади, так і з різними політичними силами. Це відображається як у поточних випусках програми «Тема дня», так і в спецпроектах «Звіти наживо» та «Виборчий округ». Щодо новин, то там робота в цьому напрямі налагоджується таким чином, аби це не порушувало стандарти інформаційного мовлення.

— Наприкінці 2018 року Наглядова рада ухвалила Концепцію регіонального мовлення, яка передбачає надання більшої самостійності в ухваленні рішень філіям. Що саме з повноважень центр готовий віддати регіонам 2019 року?

— Це питання значно ширше, ніж контент, оскільки включає великий обсяг і адміністративних процесів у телерадіокомпанії. У будь-якому випадку деякі функції філії вже готові на себе перебрати, як щодо контенту, так і щодо адміністрування, деякі ще поки будуть у центральному офісі. Тому це буде спільне рішення, обговорене з самими філіями що, як і коли саме буде делегуватися регіонам.

— Скільки філій ви особисто відвідали? У який спосіб ще з ними спілкуєтеся?

— 14 філій за рік (у деяких була двічі). У нас працює система відкритих дверей — це означає, що будь-який працівник може звернутися зі своїм питанням до будь-якого керівника. Кожна нова людина отримує вітальний лист із поясненням, що і як. Наші внутрішні комунікації налаштовані так: локальні питання — регіональні чати, поточна міжрегіональна робота — закриті групи, стратегічні питання — електронні листи, планування — відеоконференції, координація — синхронізаційні зустрічі в Києві, навчання на виїзді — кущовий метод (коли кілька філій збираються в одній і працюють разом).

Фото: з архіву Марії Фрей