Зураб Аласанія повернувся на Суспільне вже в ролі голови правління Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», вигравши конкурс 10 квітня 2017 року. Нагадаємо, до того він очолював Національну телекомпанію України, яка разом із колишніми ОДТРК 19 січня 2017 року була зареєстрована як суспільне мовлення.

Офіційно в повноваження голова правління разом із обраним правлінням вступив у середині травня 2017 року. Нова команда одразу зосередилася на виконанні стратегії розвитку Суспільного пана Аласанії. Вони паралельно працюють над створенням нового контенту, реформуванням зашкарублої структури колишніх державних мовників, оптимізацією штату і створенням нового бюджету на 2018-й. Водночас намагаються зробити все можливе, щоб отримати з бюджету понад 300 млн, які поки що не додав парламент. Крім того, представники понад семитисячного колективу (керівництво в тому числі) проходять тренінги, юристи компанії розбираються зі старими й новими судовими справами тощо.

Західні донори ставляться до нової команди з прихильністю, надаючи різноманітні гранти на створення ньюзхаусу, нової студії, програм, проведення тренінгів, соцдослідженнь та ін. А от працівники, які віддали державному мовленню десятки років, не завжди розуміють дії керівництва НСТУ. Частина з них боїться змін, а частина відверто саботує, надсилаючи листи до керівництва держави. Ще частина обурена великими зарплатами керівництва й вимагає підвищення ставок для всіх працівників. Були деякі й прорахунки в комунікації нової команди з працівниками колишньої НТКУ.

Частина політиків також ставиться з пересторогою до новоствореного Суспільного, яке тепер, відповідно до закону, не зобов’язане висвітлювати діяльність органів влади та надавати прямий ефір для виступів політиків (окрім звернень керівників держави в надзвичайних ситуаціях та новорічного привітання Президента України).

Про це, а також про те, коли остаточно завершиться реформування структури, коли буде підвищено зарплати працівникам і скількох із них буде скорочено, про новий телерадіоконтент і рейтинги НСТУ читайте в інтерв’ю з головою правління Зурабом Аласанією.

Перша частина. Структурно-організаційна

— Зурабе, ви вступили в повноваження голови правління 13 травня, тобто понад три місяці тому. Із середини травня з вами працює ваша команда — шість членів правління, яких ви зазвичай називаєте «борд». Чи сформовано вже «борд-1»: команду генеральних продюсерів та ін.? Якщо ні, то чи є дедлайни з його формування?

— Є вісім генпродюсерів, яких було взято одразу. Декого з «борду-1» уже й поміняли, наприклад, HR. Ми обрали людину, дали їй два завдання, одним із яких була підготовка нової кадрової сітки. Вона не впоралася. І от тепер ми залишилися без HR-спеціаліста, шукаємо нового. Це не критично, але трапляються такі точкові заміни на полі.

— А крім генпродюсерів, хто ще має входити до «борду-1»?

— Керівники департаментів (уже є майже всі), в нас є зміни в творчих об'єднаннях (ТО). Я попросив Наглядову раду тимчасово на три місяці залишити цю структуру. Наразі ми Київську філію переводимо з Хрещатика, 26 до нас на Мельникова, 42. На «UA: Першому», Київській філії та каналі «Культура» відбудеться оптимізація. На Київській філії й «Культурі» залишаються тільки творчі працівники, в них буде можливість робити контент, технічні працівники є на Мельникова, 42. А адміністративна частина (бухгалтери, економісти) об’єднується, дублювати немає сенсу. Як канали вони залишаються, а як юридичні одиниці вже не будуть підприємствами, а стануть ТО. Таким чином у Центральній дирекції буде створено ще два ТО.

— Тобто Київська філія буде й далі мовити під лого «Центральний канал»?

— Так. У нас є деякі питання до контенту, кілька найбільш токсичних (джинсових) програм ми приберемо, і тепер почнемо тісніше з ними працювати.

— А які програми прибрали?

— Побачите восени. Дивно інше: на філії заявляли, що в них близько 3 млн глядачів, насправді ж ми знайшли всього кілька чинних договорів із кабельними операторами, і це не 3 млн глядачів. Але там є потенціал, є класні люди, які можуть працювати. Раніше вони заробляли, як і більшість каналів, запрошуючи гостей, що платили за ефіри. Ми цю практику припинимо.

— Коли буде затверджено нову структуру й сітку посадових окладів працівників ПАТ «НСТУ»?

— Дуже сподіваюся прийти наприкінці вересня до Наглядової ради вже повністю з новою штаткою.

— Працівники НСТУ (колишніх державних ТРК) очікували, що підвищення окладів відбудеться автоматично з реєстрацією юридичної особи ПАТ «НСТУ» з січня 2017-го. Що ж зміниться в системі оплати праці?

— У цьому році нічого не зміниться, бо це залежить від бюджету, до якого ми прив’язані. Не хочу говорити негативні речі, але підозрюю, що питання дофінансування буде складно йти у вересні в парламенті. Зважаючи на те, що депутати вже підготували законопроект, який передбачає повернення 20 хвилин для кожного депутата в ефір Суспільного, вони ніби попереджають, що просто так грошей не додадуть, прив’яжуть ці питання одне до іншого. Будуть висувати зустрічні пропозиції… Ми не будемо йти на такі поступки, й тому підозрюю, що бюджету не додадуть. А саме в тій частині, що не додали,й були закладені ті реформаторські речі, які ми маємо змінити. У системі оплати праці з наступного року ми зробимо так, що всі надбавки (коефіцієнти, вислуга років тощо) увійдуть до окладу. Якщо працівники отримували, наприклад, 8–10 тисяч із надбавками, то тепер уся ця сума стане окладом. Ми не виходимо за рамки бюджету, але це дозволяє сказати, що ваш оклад тепер 9 тисяч. І плюс за хорошу роботу буде премія, яка може варіюватися, як дозволила Наглядова рада, до 100 %. Тобто теоретично ваша зарплатня може вирости з дев'яти до вісімнадцяти тисяч, як тільки в НСТУ з’явиться весь бюджет. Але тут необхідні й організаційні кроки. Щоразу й ми, і члени Наглядової ради намагаємося пояснити директорам філій, що оптимізація і збільшення зарплати — це пов’язані речі.

У нас днями захист бюджету в Мінфіні, все залишається, як і було, ми щоразу ходимо в Мінфін і захищаємо бюджет наступного року.

— Ви підете до Мінфіну з фінпланом на 2017-й рік чи вже на 2018-й?

— І на цей, і на наступний рік. На 2017-й був план із січня, ми без нього би жити не могли, правда, після «Євробачення» до нього внесені зміни. Ми підготували два варіанти: один на основі тих коштів, що виділені, а другий — із тими 323 млн, які ще має виділити Верховна Рада.

— Виконаний за півроку фінплан ви надасте і Наглядовій раді?

— Звісно, надамо на найближче засідання.

— На зустрічах із колективами філій у Львові та Ужгороді ви зазначали, що підвищення зарплат відбудеться після оптимізації штату. Коли планується така оптимізація?

— Вона безперервно йде. Ми щоразу на зустрічах із працівниками розповідаємо, який приблизний план на найближчі місяці. Насправді поки все повністю залежить від них, але я не бачу, щоб у філіях рухалися з оптимізацією. А наступного року всі філії будуть об’єднуватися, в середньому по три, в кожному з цих об’єднань одна з трьох (двох) стане хабом, інші — бюро. Це не вплине на регіональне мовлення, воно повністю залишиться.

Виконавчий директор Центральної дирекції Олександр Лієв розробляє наші плани щодо оптимізації відповідно до стратегії, але, як на мене, він дуже поспішає. Оптимізація, в його розумінні, означає прибирати зайві позиції (не людей, а позиції), він, наприклад, узагалі не бачить необхідності залишати жодного бухгалтера по хабах або в бюро, в які об’єднуватимуться філії. Економісти в управлінні кажуть, що все ж таки хоча би по одному бухгалтеру має бути в бюро і трохи більше в хабах. До кінця року точно буде скорочено близько 400 посад.

— Це, в основному, в Києві. А в філіях узагалі скорочують людей чи ні?

— Давайте покажемо хоча би приклад у центрі. У філіях скорочують, але зазвичай невелику кількість, приміром із 260 працівників 10–12 позицій. Або за останній рік на Харківській філії скоротили близько 40 людей, і це дуже помітна цифра.

— На останньому засіданні НР ви презентували об’єднання вже цьогоріч трьох компаній шляхом реформування ЦД «UA: Перший», каналу «Культура» та Київської філії «Центральний канал». Чи попереджені профспілки про таку реорганізацію? Коли і скільки працівників буде скорочено?

— Насправді ми, згідно зі старим колективним договором, який залишається чинним, поточне звільнення — 3 % позицій — маємо право робити навіть без узгодження. Виходячи з того, що ми одна компанія, і там 7159 працівників, воно вміщується в 3 %, хоча ми, знову-таки, чесно погоджуємо все щоразу. Ми згідно з законом почали з попередження профспілок за три місяці (місяць для профспілок і два місяці для працівників). Як тільки завершимо штатний розпис, одразу попередимо працівників, думаю, до кінця серпня це зробимо. А потім укладемо новий колективний договір.

— Яку компенсацію отримають ті, кого звільнятимуть? Раніше ви зазначали про величезну кількість невикористаних відпусток на «UA: Першому», щось близько 400 років, за які, як відомо, при звільненні повинні виплачувати компенсацію.

— Так, це правда. Ми додали до обов’язкових соцпакетів ще один, який називаємо 3:1. Тобто якщо працівники виявили бажання звільнитися до скорочення, то вони мають змогу отримати три зарплатні одразу. І по філіях, і по центральних компаніях цей процес уже розпочався, більше 30 людей уже скористалися цією можливістю. Ми намагаємося домовлятися, це не скорочення, а звільнення за власним бажанням.

— А обсяги невикористаних відпусток скоротилися?

— Потроху скорочуються, ще торік було 256 років невикористаних відпусток. У тому й справа, що ми не можемо масово скорочувати, бо доведеться виплачувати багато коштів і ми збанкрутуємо.

— А яку економію дасть об’єднання трьох компаній 2017-го і наступного року?

— 14 млн грн. цього року, наступного може вийти економія понад 100 млн грн, якщо відбудеться об’єднання по всій системі. Менше з тим, економіка саме цього року кидає нас у дефіцит приблизно 25 млн грн, тобто всі наші зекономлені гроші все одно підуть туди, й це все утримання організації, а не її розвиток.

— Це якщо парламент не додасть 323 млн грн?

— Так. Із 323 млн ми могли би розвиватися вже цього року. Тепер те, що ви побачите в ефірі, це тільки лише завдяки ентузіазмові молодих працівників. Перші результати їхньої роботи буде видно й чути в ефірі вже 24 серпня. Це буде марафон до Дня незалежності. Він буде класний, але, на жаль, поки що зроблений «на колінках».

— Також на останньому засіданні НР (Наглядової ради) ви говорили про створення тимчасової структури на перехідний період. Ця структура передбачає зменшення кількості структурних підрозділів?

— Саме так. Це стосується «UA: Першого», каналу «Культура» і Київської філії, про які ми говорили вище. Крім того, ми ліквідували деякі зайві відділи й департаменти. Виконавчий директор Центральної дирекції в своєму господарстві об’єднав, наприклад, електромеханіків і сантехніків, і таким чином з’явилася можливість для оптимізації. З іншого боку, в нас кайфовий департамент піару, а людей там не вистачає. Раніше в цього департаменту була, наприклад, функція внутрішньої комунікації, страшенно важлива річ, але не вони повинні були нею займатися. Ми тепер передали її в HR.

— Не плануєте сантехніків, механіків вивести за штат? Думали про аутсорсинг?

— Думали. Клінінг — економічно вигідно, а охорона — ні, бо там дорожче брати когось ззовні, ніж тримати наших. Інша справа, що ми не хочемо залишати на вході охоронців. Ну не можуть бути в Суспільного охоронці на вході, там будуть працівники, які вітають людей, показують, допомагають.

— Але ж у багатьох країнах світу на суспільних мовниках є охорона.

— Не бачив пропускних систем на ZDF у Німеччині, DR у Данії. Тобто можна спокійно існувати, це не такі вже й страшні речі. У нас пропускна система починатиметься на першому поверсі з ліфтового холу. І картка буде з допуском на кожен поверх. У нас тут два роки стояла Нацполіція, нічого не сталося. Ця компанія належить людям, не бачу жодної небезпеки. У нас на першому поверсі відкритий простір — хаби, читальні, лекторій. І все це вже працює.

Взагалі-то нам дуже не подобається вхідна група. Але ми нічого не можемо зробити, бо центральний вхід досі недобудований. А знести його коштуватиме, за нашими підрахунками, більше півмільйона. Наразі не можемо, але на 2019 рік таке завдання стоїть.

— А будівлю й землю під «UA: Першим» уже оформили?

— Триває страшний торг із Київрадою, вони не йдуть нам назустріч. Будівля не здана в експлуатацію, через це й землю не дають оформити. І така ситуація триває вже довго, хоча в нас із мерією добрі відносини. Більше того, тепер ми перетворилися з державного товариства на акціонерне, а це означає, що маємо платити не 1 % за землю, а 3 %, а це величезна різниця. І коли ми приходимо до мерії, вони кажуть, що дуже нас люблять, але це бюджет міста й вони не можуть дати нам знижку. Водночас вони хочуть перевести до нас муніципальний канал «Київ». Ми виставляємо ринкову ціну й віддаємо їм 18-й поверх. Так само по всій країні — ми починаємо оформлення землі. Дуже важко йде процес.

— Крім каналу «Київ» хтось іще планує сюди переїхати?

— Подивимося. Площі вистачає, більше половини якої використовується неправильно, наприклад, одна людини займає 50-метрову кімнату. Нічого, ми це теж оптимізуємо. Буде нелегко, але ми це зробимо. Ви бачите, де працює голова правління? Мій кабінет близько 10 квадратних метрів. Члени правління сидять по двоє, по троє теж у маленьких кабінетах.

— А чому не працюєте в старому великому кабінеті?

— Це принципово для мене. То старий директорський кабінет. Я попросив виконавчого директора Центральної дирекції туди сісти, до нього часто приходить велика кількість людей.

— Ви також говорили, що плануєте створити директорат. Чим він займатиметься?

— Директорат — це всього лише форма нарад. Це не посади, це ті самі керівники департаментів, які збиратимуться на наради. А генпродюсери, приміром, збиратимуться на ради. Творча частина окремо, а організаційна — окремо.

— Коли буде введено основну структуру? Скільки на той момент у компанії має працювати людей?

— Основну структуру маємо затвердити до кінця року. Ми будемо робити зміни покроково: структури будуть на цей рік, на 2018-й, потім на 2019-й. Все окремо. Щоб люди не сприймали це як руйнування, як вони пишуть, і не боялися цього. До кінця року, як і було закладено в нашому положенні, ми представимо Наглядовій раді детальні концепції всіх напрямів розвитку, в тому числі організаційну структуру. Через чотири роки має залишитися 3883 людини.

— Ви не хотіли кардинально поміняти структуру, скоротивши одразу 30–50 % працівників, а з рештою робити Суспільне?

— Так неможливо, треба дотримуватися Кодексу законів про працю. Я не кажу, що це погано чи добре. У нас з’явилося дуже багато нових можливостей, до яких ми ще не звикли. Є інший бік медалі: всі державні установи, як і раніше, ставляться до нас за звичними правилами — вимагають звітів, виставляють свої тарифи тощо. Вони поки не сприймають, що правила змінилися, ми маємо допомогти їм це усвідомити.

Є питання, наприклад, із майном. Фонд держмайна взагалі не міняється, ніколи й нізащо. Ми вже з січня цього року маємо право розпоряджатися майном НСТУ. Воно у власності держави, але розпоряджатися ним можемо тільки ми. Але Фонд держмайна продовжує, як ні в чому не бувало, самостійно здавати в оренду приміщення. Коли ми маємо, наприклад, зайве приміщення десь на філії, маємо знайти того, хто орендує, відремонтувати його для нього, а потім 50 % на рівному місці віддати Фонду держмайна, і це втрачає абсолютно будь-який економічний сенс для ПАТ «НСТУ».

Нині на одній із філій проводимо маленький експеримент. Людина зайшла з блискучою пропозицією про оренду. Ця фірма сама відремонтує приміщення, більше того, це медіа, тобто в нас там ще додаткове життя з’явиться. І от спробуємо зараз зробити це вперше без Фонду держмайна. Ціноутворення в нас уже є, побачимо, як вони відреагують. На запити Фонд офіційної відповіді не дає, а це означає, що кожна така будівля кожної філії не може пройти процедуру в реєстратора. Фонд очікує дозволу. Хто має надати дозвіл? Ніхто не каже.

— Що треба для того, щоб вони зрозуміли, що правила вже змінилися?

— Щоби хтось у Кабміні дав розпорядження або просто прочитав їм закон про суспільне мовлення. Середній менеджмент боїться відповідальності, але саме він має підписати документ, який дозволяє нам, згідно з законом, працювати. А він каже: «Навіщо мені все це, самі вирішуйте». «Самі вирішуйте» — це і є нові правила, як ми їх встановимо, так і буде.

Вони навіть претендують на всі державні гроші, які були витрачені на «Євробачення». Ми маємо повернути, але не грошима. Наприклад, ми витратилися на комп’ютери, ноутбуки, які працюють тепер у ньюзрумах по всій Україні, а вони кажуть: «А система охорони? Ану віддайте МВС». І це реальна небезпека, вони можуть прийти й вилучити все це. Ми питаємо: «Як це буде виглядати? Ви прийдете сюди й будете забирати ноутбуки з ньюзруму?» А вони кажуть: «Ми подивимося. Ви самі маєте доставити на склад, допоки ми не з’ясуємо, чиє це майно».

— Повернімося до філій. Коли розпочнеться й завершиться об’єднання філій?

— Розпочнеться точно цього року, але ми вже збилися з нашого графіку підготовки структури і штатки. Хотіли у вересні розпочати й конкурси, й перший пілотний проект об’єднання трьох філій. Але є дуже багато чинників, у тому числі й політичних. Наприклад, Донецьк із Луганськом мають бути об’єднані, але не вони будуть пілотним проектом. Цього року точно почнеться процес об’єднання щонайменше трьох філій. Подивимося, як це пройде.

Маю надія, що цей процес завершиться в другому кварталі наступного року. Взагалі 1 вересня 2018 року повністю вся картинка виглядатиме як Суспільне. Це стосується й контенту теж. Я не кажу, що він стане одразу блискучим.

— Так у вересні цього року може бути й не оголошено конкурсу на керівників філій?

— Буде оголошено, це не питання. Просто тепер є нагальна проблема зняти директора однієї з філій за крадіжки, скажімо так. І ми нині між собою сперечаємося, чи це входить у конкурс, чи не входить.

— Так його ж можна просто відсторонити й поставити виконувача обов’язків?

— Можна, звісно.

— Уточню. Конкурс на директорів філій буде оголошено у вересні. А генеральні продюсери філій? Як ви їх будете шукати?

— Ми їх також обиратимемо з працівників філій. Це буде ключова людина. У генпродюсерів будуть ще виконавчі продюсери, всі вони відповідатимуть за контент.

— Чи створені вже редакційні ради на філіях та загалом на НСТУ?

— Ні. Це довгий процес, який буде завершений до грудня цього року, але перші кроки вже зроблено. Уже почалися страшенні інтриги, але ми повністю контролюємо цей процес. На філіях завершилося обрання трьох своїх членів на зборах, тепер іще трьох із числа творчого колективу має призначити правління. Потім цей процес вийде на всеукраїнський рівень. Ми свідомі того, що самі журналісти мають стежити за дотриманням стандартів.

— Тобто Наглядова рада затвердить новий штатний розпис і оклади вже на наступний рік?

— Так, інакше не вийде.

Друга частина. Контент

— Які оновлення побачить глядач і почує слухач на Суспільному на початку нового сезону?

— Дуже прошу подивитися ефір 24 серпня. Це такий невеликий іспит для нової команди продюсерів. Я просто вмираю від радості, коли бачу, як вони працюють і що роблять. Можливо, є помилки, але, переконаний, 24-го буде зразок того, як би мало працювати Суспільне. Може, це не буде бурхливо, але там буде й Онука, й «Розсекречена історія» про такі речі, яких ви ніколи не чули, я вас запевняю. Радше за все, не буде трансляції концерту, але це не від нас залежить.

— А парад?

— Парад, звісно, буде, а ще фільми, декілька наших роликів «Україна 26». Це буде й розважальний, і серйозний, і пафосний марафон. Після того можуть бути деякі адміністративні висновки, бо я взагалі наразі не чіпаю творчу команду, хочу подивитися, що в них вийде 24 серпня.

— На нові проекти йдуть кошти з бюджету?

— Здебільшого грантові кошти. Наш новий сезон розпочнеться в жовтні, а не у вересні, як у решти каналів. Запустимо суспільно-політичне ток-шоу, яке сильно здивує. Його готує Роман Вінтонів, і він дуже просив не розкривати секрету, який має стати сюрпризом. Як на мене, це не дуже добрий сюрприз, бо робимо поки що без грошей, а якщо вони все ж прийдуть, це одразу буде помітно в програмі. Плануємо, що це щотижневе ток-шоу в будь-який момент виросте до повноцінного вечірнього шоу.

У нас великі плани щодо розслідувальних проектів. Скажу прямо, нам не подобається, як робляться розслідування в Україні, у нас є претензії. Не дуже бачу бажання з того боку реагувати на наші зауваження. Вони, звісно, не сприймають це як цензуру, й це не означає, що ми приберемо будь-яке з тих трьох проектів, що в нас виходять. Ми просто починаємо вирощувати своїх розслідувачів.

— Хочете зробити власний департамент?

— Так, невеличкий, але в межах суспільно-політичного. Там просто абсолютно інша концепція. Вона знову не сподобається багатьом, але ми не хочемо розслідування щотижня, це неправильно, воно має робитися хоча би одне на місяць. Це означає, що воно має бути глибинне, й це не обов’язково тільки перші особи держави, вони такі ж, як і ми всі.

— На радіо теж чекають зміни в програмній сітці?

— Генеральний продюсер Дмитро Хоркін для радіо, на мою думку, просто подарунок. І вперше ми почали мислити однією категорією — медіа. Не окремі князівства: радіо і телебачення, а саме медіа. От в марафоні до Дня незалежності він бере велику участь разом із телевізійниками.

— Ви розповідали про конкурсний відбір програм для Суспільного. Коли він розпочнеться?

— Один точно буде запущено найближчим часом, але це внутрішній конкурс. Суспільно-політичний напрям запланував експеримент: у нас приблизно 16 % людей, у яких горять очі (за нашими підрахунками), ми хочемо оголосити пітчинг ідей на конкретну програму, на яку готові виділити 80 тисяч грн. Ми розраховуємо на ці 16 %. Ми даємо таку можливість, оплачуємо виробництво цієї програми, зменшуємо людям наявні навантаження, й вони розпочнуть виробляти нову програму. А тепер просто уявіть, як решта почне до них ставитися. Але ж починати колись треба.

— Що це за проект?

— Невеличке щотижневе півгодинне ток-шоу, яке виходитиме на філії, про локальні проблеми. Це експеримент. Якщо вони зможуть зробити якісну програму, ми її заберемо й на центральний канал. У перший рік ми хотіли би дати можливість тільки нашим проявити себе на повний зріст, а потім уже виходити на зовнішній ринок. Олександр Лієв суто як менеджер пропонує, що треба виходити на ширший ринок. Але я думаю, що чесніше і справедливіше буде дати можливість спочатку проявити себе членам колективу ПАТ «НСТУ».

— Хто з ведучих до вас прийде в новому сезоні?

— Постійно тривають перемовини, але я не можу казати. Це дуже відомі люди в країні, і вони не хочуть завчасно оприлюднювати свої наміри.

— Можуть змінитися й ведучі новин?

— Можуть. Дехто звідси йде, дехто сюди приходить. Дуже зіркових у нас поки що не буде, думаю, такий процес почнеться з наступного року.

— Коли буде створено спільний сайт ПАТ «НСТУ»?

— Функціональний сайт буде зроблено дуже скоро.

— Чи мінятиметься дизайн Суспільного?

— Буде модульна система, до якої будемо підтягувати всі структурні підрозділи.

— Чи плануєте рекламну кампанію? Яку?

— Тільки внутрішнє крос-промо. Ми будемо дуже щільно працювати з нашим радіо по проектах, незалежно від того, чи це телевізійні, чи радійні проекти. Скажу більше, одна з головних програм, про яку я не казав, vision-radio в нас теж буде з HD-картинкою, й радійники виконують усі наші прохання. А на зовнішню рекламу коштів поки що не передбачено.

Третя частина. Фінансово-правова

— Відомо, що парламент вам недодав цього року понад 300 млн грн. Чи виживете без цих коштів, якщо їх недодадуть?

— Це дуже правильне дієслово. Так, звісно, виживемо. Але нікому з нас це слово не подобається. Хочеться жити, розвиватися, а не виживати. Усі ці роки, що я пам’ятаю, починаючи з Харківської обласної телерадіокомпанії, виживаємо. Можна, звісно, вижити, але це вбиває мотивацію. Немає мотивації жити завтра, бо завтра буде те саме, що й сьогодні. Ти ніби на дієті, нібито поїв, але все одно голодний. А рекорди, а зростання, а нові досягнення? Але, що б вони не робили, реформа все одно буде. І через те, що в нас немає коштів, які законом прописані, вона просто буде повільніша, але ми все одно її зробимо.

— Окрім вивільнення коштів за рахунок оптимізації, звідки ще ви можете отримати фінансування? Гранти? Комерційна діяльність? Про які суми йдеться? Хто з грантодавців вам допомагає?

— Гранти — це, може, десята частину фінансування. Були разові проекти, і проектний підхід себе виправдовує. Є співпраця з японцями і «Радою Європи», яка розрахована на 2,5 роки. Нині дуже активно шукаємо комерційного директора, але поки не знайшли, бо з ринку постійно приходять суто індустріальні люди, а тут комерційна діяльність може бути набагато ширшою.

Я відкрию вам таємницю, на яку просто ніхто не звертає уваги. Цей ринок побудований не на Нільсоні й ІТК, які бачать суто свій ринок. Збудували самі собі, й десять років граються в цю гру. Вони помітили лише великих рекламодавців для телевізії. Слухайте, в країні є величезний ринок, і 70 % ринку — поза Нільсоном і ІТК. Вони в областях працюють, і цих людей ніхто не хапає, їх ніхто не об’єднував. Це і середній, і маленький рекламодавець, вони навіть не зазіхали на такі величезні речі, як центральний канал. Ми хочемо підхопити цей ринок, це величезний шмат і це також реклама. Відповідно до закону, Суспільне мовлення має рекламу на чотири роки, потім вона буде зникати. Але до того ми хочемо взяти отой дрібніший ринок. Потім виходити на нього з послугами іншого характеру. Ми зможемо здавати в оренду приміщення, продавати студійні послуги тощо. Ринок доволі великий і ми навіть не починали його опановувати. За рахунок цієї діяльності ми наступного року точно можемо отримати 50–60 млн грн як мінімум. І це просто для старту. Наразі — менше 20 млн.

— А хто ваші найбільші грантодавці?

— Поки що йдеться про Раду Європи, яка може об’єднувати країни Європи. Вона сама має набагато більше коштів, ніж кожна окрема компанія там. Але в них таке правило: без членів вони не дають жодної копійки Як тільки член скаже, що вкладає 10 тис. доларів, то Рада Європи одразу готова вкласти 10 млн євро. Вони дають нам 6 млн 250 тис. євро на проекти ньюз-хаусу й академії. Створення ньюз-хаусу — це дворічний проект, ключова для нас річ, яка має змінити ставлення до новин у цій країні. Ми вже підписали документи, а вони вже призначили свого виконавця. З одного боку, страшенно дратує бюрократизація Європи, яка подекуди ще гірша, ніж у нас. А з іншого — це означає, що якщо все запустилося, то вже не зупиниться.

Другийвеликий грантодавець — це японська державна агенція, яка нам допомагає. Із ними теж великий проект, десь на 1,5 млн євро — з оновлення однієї з наших студій.

— Чим завершилася судова справа проти «Євроньюз»? Чи можливо переглянути цю справу?

— Ми подали касацію, але не працював Касаційний суд, тому її поки не розглядали. Це змінило ставлення до нас і наших опонентів. Я офіційно запросив на зустріч в Україну Майкла Пітерса, вже отримав від нього відповідь, що він наприкінці вересня приїде до нас. Моя мрія — залучити в цей переговорний процес уряд. Як тільки вдасться посадити його за один стіл із представниками уряду, гарантую, одразу почнуться перемовини на позитиві, а не на негативі. Борг є, і треба з’ясовувати, що з ним робити. Це може бути розстрочка, продовження співпраці, все що завгодно. Почнемо говорити, бо раніше з ними ніхто не розмовляв. А мене це також дратує, бо це не наші борги, вони нам дісталися у спадок.

— Чи повернула ЄМС 15 млн євро фінансової гарантії, які взяла перед проведенням «Євробачення», і які наразі заблоковані через борг «Євроньюз»?

— По цих коштах іще навіть не починалася судова справа. Але ми надали на 23 сторінках наші обґрунтування для Європейської мовної спілки. Це стосується і штрафів, які з нас вимагають. Ми жорстко все це опротестуємо, особливо 200 тисяч євро через учасницю з Росії. Радію з того, що в цю справу дуже серйозно включився Кабмін, вони створили робочу групу з вирішення цієї проблеми, яка вже почала працювати.

— Чим завершився судовий спір із КРРТ, відповідно до якого Концерн хотів стягнути з НСТУ 2 млн грн?

— Ця справа буде врегульована. По-перше, ми почали платити борги. Правда, наприкінці року знову будуть питання щодо дефіциту. Це стосуватиметься і трансляції. Система, на мій погляд, недосконала: держава сама собі платить. Навіщо? Але поки що страшних боргів щодо трансляції ми не маємо.

Були ще інші судові справи. Приміром, позов від «Ери». Справа врегульована, позов відкликаний.

— То з «Ерою» вже врегульовані відносини, ви їм залишаєте ранковий ефір?

— Не зовсім. Ми кілька разів зустрічалися з власником і топ-менеджментом. У нас дуже жорсткі вимоги до їхнього контенту. Вони зможуть виходити з програмою «Добрий ранок, Україно!» з жовтня. А наразі хочуть виходити з повторами. Але ми не погоджуємося на цю сітку, бо в їхнього контенту є ознаки джинси. Ми будемо їх дуже прискіпливо моніторити. На нашому супутнику, як ви пам’ятаєте, їх уже немає з весни.

Четверта частина. Наглядова рада. Політики. Рейтинги

— Які у вас відносини з членами НР?

— Ділові. Наші контакти не дуже часто відбуваються. Члени НР працюють на громадських засадах, не отримуючи за це платню. Кожен член НР — це людина, яка вже чогось досягла в житті, вони збираються тоді, коли це потрібно, оперативного управління в них немає. Водночас це означає, що дехто не заглиблений у справи компанії. А коли ззовні не бачиш, як усе відбувається, то накопичуються питання. Ми запроваджуємо систему інформування членів НР про те, що відбувається на ПАТ «НСТУ». Це будуть звіти, які триматимуть НР у курсі всього, що відбувається. Більшість цих кроків важливі для суспільства, але члени НР мають бачити нашу роботу в динаміці. Поки що НР нам довіряє. Я приходив, звітував, НР ставила багато запитань, іноді сварилася, але голосувала. І казала, що наступного разу буде суворіша. Ми взяли це до уваги.

— Чи не втручаються у вашу діяльність представники влади? Політики?

— Прямих втручань давно не було. Коли я торік вийшов із компанії, то прислали команду, яка мала контролювати діяльність НТКУ. Ці люди запевняли мене, що це не так, але все ж, попрацювавши трохи на Суспільному до мого обрання, тепер дехто з них уже опинився в уряді.

А з боку політиків є. Наприклад, ситуація в Чернівцях. Політик «бомбить» публічними заявами компанію, а компанія — його. Проблема в тому, що політик те саме робитиме і в парламенті, особливо у вересні, коли прийде час голосування за наш бюджет. Крім того, час від часу ми закриваємо програми політиків. І щоразу ти не знаєш, чи це буде конфлікт, чи якимсь іншим чином тобі ця людина помститься.

— Чи ще зберігається у вас фінансування на висвітлення діяльності влади?

— На «UA: Першому» його давно немає, десь на 35 % регіональних філіях продовжується. Ми однозначно будемо це припиняти. Але наразі щойно ми про це кажемо, дехто починає волати, що ми їх позбавляємо коштів. Але ж це кошти, за які вимагають певних послуг, які йдуть у розріз із місією Суспільного. Ми натомість хочемо надати філіям інші можливості для надходження коштів. Наприклад, вони можуть здавати свої приміщення, які не використовують, і кошти залишатимуться у них.

— Але ж закон передбачає можливість фінансування з державного і місцевого бюджетів?

— Так, можливо і з місцевих, але це може бути реклама або спонсорство. Думаєте, багато представників влади хочуть програми з собою позначати плашкою «реклама»?

— Що думаєте про пропозицію народних депутатів повернути до ефіру Суспільного (особливо на філіях) 20 прямоефірних хвилин для їхніх виступів?

— Я думаю про це суто брудною лайкою. З їхнього боку це або пряме нерозуміння, що відбувається в країні, нерозуміння реформи, або прямий шантаж, щоб ми пішли їм назустріч в інших питаннях. Вони втратили сталий звичний зв’язок: «зайшов, заніс — і отримав свій ефір». І тепер замість внести зміни до закону про статус народного депутата і вилучити цю норму, вони хочуть внести зміни до нашого закону.

— Чи скаржаться вам політики і влада на те, що їх не пускають в ефір? Чи врахуєте ви рекомендації Комітету свободи слова?

— Остаточне рішення, кому потрапляти в ефір, залишається за суспільним мовленням. У нас були, є і будуть формати, в яких будь-який гість може взяти участь, але тільки тоді, коли це цікаво суспільству. Це вирішуватимемо ми, а не депутати, які до цього звикли. Ми депутата запросимо, якщо він робить щось цікаве, а не просто для того, щоб розповів, який він кайфовий.

— Як ви ставитеся до того, що топ-менеджмент Суспільного веде програми?

— Ну, наприклад, особисто я колись вів «Національні дебати», але не як очільник, а як гарант того, що буде все чесно. Нині навіть члени НР цікавляться, чому я не веду програму. З якого дива? Я не встигаю, це страшенно велике навантаження. Я проти цього, бо насправді менеджер має бути менеджером, а ведучий — ведучим, це має бути професійна людина, яка займається тільки цим.

— Навчання / тренінги тривають постійно?

— Так, безперервно. Наприклад, останні вихідні весь топ-менеджмент теж навчався щодо того, як вирішувати конфліктні ситуації. Ми там склали чудову візію на десять років уперед, яка амбітно звучить: «Make Ukraine a team». Зробили справжню команду всередині — то тепер завдання Суспільного посприяти перетворитися на команду всій країні.

У філіях теж проводимо тренінги: або їх сюди запрошуємо, або тренери туди їдуть. Наш тренінговий центр нині структурується й починає входити до майбутньої академії, яка крім усього згодом буде займатися і комерційною діяльністю. Спочатку академія буде тільки для своїх, а потім випустимо її на ринок. «Школа суспільного мовника» — це ж прекрасно!

— Чи плануєте підвищувати рейтинги?

— Звісно. Цим опікується член правління Саша Кольцова, яка вважає, що ми аж ніяк не можемо нехтувати рейтингами. І я радий, що вона мислить саме так. Ми зважатимемо на рейтинги. Думаю, що наступного року рейтинги зміняться, вони почнуть рости. Але це не є нашим головним завданням. Бо нагадаю, що це індустрія сама для себе створила цю панель. Ми не будемо гратися в цю гру і критикували Нільсон, але я стверджую, що приблизно від 20 % до 30 % поділено всередині ринку. Тому в нас неправдиві цифри. Ми паралельно замовляємо соціологію, яка зможе зробити вимірювання в інтернеті та в кожному регіоні.

— Уряд 18 серпня ухвалив постанову про перетворення ДП «Студія “Укртелефільм”» на ПАТ. Чи зацікавлений НСТУ в якнайшвидшому приєднанні студії?

— Ухвалення постанови означає, що реформа триває. Ми вагаємося між складністю й токсичністю цього активу і профітом, який він може принести компанії. Ми поки цього не знаємо.

 «Суспільне мовлення»

Фото надане прес-службою ПАТ «НСТУ»