Дискусія про реформу Суспільного мовлення у межах дводенної конференції National Media Talk потрібна була хоча б для того, щоб з’ясувати, чи критики телекомпанії дивляться її продукт і знають, чим вона живе. Як виявилось — не всі й не завжди.  

У панелі «Суспільне: чи можна вважати реформу завершеною?» взяли участь заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради, народна депутатка з партії «Слуга народу» Євгенія Кравчук, член комітету, народний депутат від партії «Європейська Солідарність» Микола Княжицький, заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко, голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Микола Чернотицький та голова наглядової ради НСТУ Світлана Остапа. Модерував дискусію Тарас Петрів із Фундації «Суспільність».

Відповідаючи на запитання, поставлене у назві дискусії, усі учасники зійшлися на думці, що реформа не завершена, що вона незворотна, але завжди є загроза, що Суспільне знов зроблять залежним від влади.  

Мантра про низькі рейтинги «UA: Першого»

Погляди учасників розбіглися в інших питаннях, особливо щодо рейтингів і завдань Суспільного.

«Коли ви востаннє дивилися “UA: Перший”? От правда. Чи ви бачили серіал “Колапс”, який вийшов до тридцятиріччя Незалежності? Це ж рівень Бі-бі-сі! Чи ви не бачили цього року жодної достойної програми чи журналістського розслідування“UA: Першому”? Чи бачили Олімпіаду і Паралімпіаду? Подивіться фільм “Сто років ізоляції: що приховує українська психіатрія”, який отримав одну з двох відзнак Національного конкурсу журналістських розслідувань. Розслідувачі НСТУ обійшли іменитих розслідувачів  з Bihus.Info, “Слідства Інфо”. Подивившись цей фільм, а також фільм “Бити. Молитися. Тримати” про реабілітаційні центри, я думаю, багато політиків знайде для себе питання, які можна розв’язувати в парламенті», — сказала Світлана Остапа, згадавши перед тим про політиків, які намагаються втручатися у господарську і редакційну політику НСТУ.

За її словами, представники Суспільного часто стикаються з вимогами деяких політиків щось показати, а коли їм відмовляють, ті погрожують позбавити компанію фінансування на наступний рік. Після цього йдуть скарги на Суспільне в різні установи: від Офісу президента до СБУ. «Всі вони як мантру повторюють меседж про низький рейтинг “UA: Першого”», –  каже вона.

Світлана Остапа пояснила: 1) «Суспільне створювалося не для того, щоб працювати тільки на рейтинг». 2) «Сумарний рейтинг Суспільного набагато більший, ніж рейтинг “UA: Першого”.У нас є рейтинг у регіонах, на радіо, у диджиталі. Не можна оцінювати урожай саду яблук по одному дереву». Ці та інші аргументи на захист Суспільного також сформулював у своїй колонці Юрій Макаров.

Євгенія Кравчук сказала, що вона і профільний комітет Верховної Ради готові бути адвокатами Суспільного, та відзначила позитивні зміни і розвиток «Українського радіо» і цифрових платформ НСТУ. З іншого боку, вона каже, що вважає хибною тезу «рейтинги не важливі». За її словами, що більше людей матиме доступ до якісної інформації, то краще. Депутатка дала зрозуміти, що ефірне телебачення не дивиться, але хотіла б, аби його дивилися інші. Тарас Петрів звернувся до неї: «Кажуть, одним оком Суспільне дивиться і наш президент». 

«Припускаю, що Президент, якщо дивиться, може дивитися у соцмережах, в онлайн-трансляціях. Принаймні я, коли дивлюся Суспільне, роблю це із ґаджетів, дивлюся трансляції, які йдуть із соцмереж», — відреагувала народна депутатка, для якої важливі рейтинги саме телевізійної аудиторії.

Княжицький: поверніть обласне телебачення, яким пишалися

Пропозиція Миколи Княжицького —повернути регіональному мовленню вплив, який, за його словами, був раніше.  «Місцеві суспільні мовники не є центрами суспільної уваги в регіонах, як це було раніше. Я зі Львова. Знаю, що раніше Львівське телебачення було центром громадської думки, ним пишалися, там були найкращі програми. Зараз львівське Суспільне не таке помітне, як було колись, а мені хотілося б, як депутату від Львова, щоб Суспільне було помітніше», — сказав він. 

На думку пана Княжицького, суспільне телебачення повинне мати рейтинги не тільки за рахунок новин, а й підтримки українського кінематографу, українських серіалів, серіалів за українською літературою тощо.  У ці дні народний депутат перебуває у Львові на BookForum. «Очевидно, Суспільне, мало би бути головним партнером цього форуму і транслювати його, показувати дискусії з літературознавцями», — додає Микола Княжицький.

Насправді Суспільне останні кілька років є генеральним інформаційним партнером BookForum. Цього року на книжковому форумі працює виїзна студія радіо «Культура», канал «UA: Культура» покаже серію інтерв'ю з учасниками заходу, на сайті «Суспільне. Новини» оперативно висвітлюють усі події заходу. Сторінки Суспільного у соцмережах показували пряму трансляцію церемонії відкриття BookForum, продовжують транслювати окремі онлайн-події форуму, розповідати про презентації, відвідувачів форуму і книжки.

Пропозиція на ура: день відкритих дверей для влади

Микола Княжицький порадив наглядовій раді НСТУ провести стратегічну сесію, визначити цілі, які стосувалися б рейтингів, програмування, які ресурси для цього потрібні, а потім звернутися до профільного комітету Верховної Ради та до інших органів влади, представити своє бачення  і вимагати його втілення. Тарас Петрів запитав його, чи готові парламентарі прийти на Суспільне на день відкритих дверей, щоб на власні очі все побачити. Він хотів би, щоб на Суспільне прийшли і з міністерств, і з Офісу президента. «Погоджуюся», — сказав пан Княжицький. 

Цю ідею підтримав і Микола Чернотицький, пообіцявши розповісти політикам, яким Суспільне було чотири роки тому і яким є тепер. Скориставшись нагодою, Микола Чернотицький запросив народних депутатів, зокрема членів комітету, у ньюзхаус на Хрещатику, 26, куди у жовтні мають переїхати новинарі з телецентру «Олівець», а в листопаді він має запрацювати на повну.

За словами голови правління, Суспільне зростає. І зростатиме далі, якщо давати ресурси і знімати обмеження. Він сподівається, що у жовтні Верховна Рада розгляне у першому читанні законопроєкт №2576 про зміни до Закону про Суспільне, який дозволить НСТУ працювати з великими компаніями та інвестувати у контент. Також Микола Чернотицький наголосив, що у законопроєкті держбюджету НСТУ на 2022 рік передбачено 85% грошей (1 871 мільйонів гривень замість 2 394,7 мільйонів гривень),  фінансування  урізане на 526 мільйонів. «Будь-яка сума, менша за ту, яка зараз закладена у законопроєкті, буде достатньо травматичною», — сказав пан Чернотицький. Він нагадав, що НСТУ ще жодного разу не отримала повне фінансування. Попри заяви народних депутатів і чиновників, що у 2021 році Суспільне отримало гроші відповідно до закону, насправді виділено 76%.

Представники НСТУ мали зустріч із міністром культури та інформаційної політики Олександром Ткаченком, на якій показували йому управлінський бюджет. Микола Чернотицький процитував реакцію міністра на цей документ: «Ви не злетите з такими грошима».

Мінкульт: заробляйте на рекламі і майте амбітні цілі

Заступник міністра Тарас Шевченко вважає, що Суспільне повинне більше заробляти на рекламі: «Бюджет НСТУ складається у тому числі з надходжень від реклами, які за законом дозволені, але насправді дуже маленькі. Коли говорити про бюджет загалом, то коректно говорити про всі надходження і показувати, що внесок із держбюджету становить 96%. У багатьох країнах реклама заборонена, тут вона дозволена. Цей напрямок треба розвивати, збільшувати кількість реклами».

За його словами, «державне телебачення поширювало найбільш брудну, маніпулятивну інформацію про політиків під час виборів і всі інші часи, гірше, ніж комерційні і за гроші платників податків. Цього немає, ця проблема вирішена».

Однак є наступна мета — «більш амбітна і складніша. Це забезпечення громадян якісною інформацією, що включає не лише пропозицію, а і реальне споживання. Ми бачимо гарну динаміку, може, вона не настільки успішна. Цифри очевидно не ті, якими можна вже пишатися  і захоплюватися. Є багато викликів».

У 2017 році Тарас Шевченко був членом наглядової ради НСТУ. Каже, що йому від самого початку хотілося, щоб Суспільне зосередилось на підвищенні якості новин. Він порадив НСТУ ставити перед собою більш амбітну планку щодо рейтингів.

Микола Чернотицький хотів би, щоб від Суспільного не було завищеного очікування. «Ставити амбітну ціль зайти у топ-шість – це прекрасно, але ми маємо бути реалістами. Рейтинги зростали би швидше, якби ми мали інші бюджети. Будь-яка мета має бути забезпечена ресурсом. Не можна казати: “Ви маєте зробити подвиг”, але не дати автомат. Ми продовжуватимемо наші зміни, продовжуватимемо нарощувати показники на всіх платформах, включаючи телебачення. Рейтинг для нас важливий, але не визначальний», —  сказав він.

Чернотицький: всі продукти, де стандарти не критичні — на аутсорс

Одне із завдань НСТУ – працювати зі сторонніми продакшнами. Саме воно прописане у законопроєкті про зміни до закону про Суспільне. Згідно з цими змінами, НСТУ за умови повного фінансування повинна не менше половину бюджетних грошей спрямовувати на виробництво контенту. Із них не менше половини — на аутсорс: понад 25% бюджету компанії має піти на замовлення контенту у незалежних від НСТУ студій-виробників.

«НСТУ може бути аналогом Українського культурного фонду для тих, хто виробляє аудіовізуальний продукт», – сказала Євгенія Кравчук.  

Суспільне уже рухається у цьому напрямку, зокрема у регіонах. За словами Миколи Чернотицького, НСТУ запустила двоетапну програму для продакшнів «Створюй із Суспільним» (відбір на рівні філій і захист у центральній дирекції, далі договір підписують через Prozorro). У 2019 році компанія отримала на пітчинг 50 заявок, із яких дев’ять проєктів утілили й показали в ефірі філій НСТУ. На це виділили два з половиною мільйони гривень. У 2021 році надійшло 200 заявок, з яких 66 реалізували, у тому числі регіональні розслідування; бюджет зріс до 36 мільйонів. До 30 вересня триває черговий відбір ідей проєктів для показу на регіональних телеканалах у межах програми «Створюй з Суспільним». Також у 2021 році вперше мистецькі конкурси на виробництво серіалів і токшоу оголосили «UA: Перший» та «UA: Культура».

НСТУ відповідає за якість продуктів, створених на аутсорсі. У регіонах за виробництвом цих програм наглядають продюсери філій НСТУ, контролюючи дотримання стандартів і відповідність продукту до місії Суспільного. На центральному рівні зі сторонніми продакшнами теж працюють представники НСТУ. «Якщо є порушення, ми кажемо, що це продукт бути перероблений», – говорить Микола Чернотицький.

За його словами, НСТУ залишає для себе інформаційний і суспільно-політичний контент та фільми-розслідування, де критично важливо не помилитись у дотриманні стандартів. «Ми несемо відповідальність перед аудиторією за це. Були випадки, коли ми перепрошували за свої помилки», — додав голова правління НСТУ.

Чому Суспільне вдається до аутсорсу? «Ми не маємо людських і технічних ресурсів знімати великі проєкти. Якщо хочемо будувати продакшн усередині, це забере час і гроші», — пояснив Микола Чернотицький. Тому поки  що Суспільне частково працює на ринку за принципом  «гроші ходять за ідеями».

Презентація Миколи Чернотицького:

Фото: скриншт онлайн-трансляції, фейсбук National Media Talk; пресслужби Суспільного