Із Суспільним мовником мають проводитися консультації щодо рівня його фінансування – Офіс Ради Європи в Україні

Про це йдеться в заяві Офісу Ради Європи в Україні.

«Хочемо нагадати, що Суспільний мовник є критично важливою демократичною інституцією, джерелом об’єктивної і збалансованої інформації. Роль суспільного мовника в часи кризи зростає, оскільки суспільство, в тому числі й в Україні, довіряє незалежним і об’єктивним новинам», – зазначили в Офісі Ради Європи в Україні.

Суспільне мовлення в Україні в 2020 році недоотримало 300 млн грн запланованих коштів. Зменшення бюджету Суспільного ще майже на 480 млн грн, а також сплата державного боргу перед компанією «Євроньюз» у сумі майже 350 млн грн в сукупності призведуть до зменшення фінансування на 830 млн грн.

В Офісі Ради Європи зазначають, що рахунки Суспільного мовника досі залишаються під арештом через борг колишньої державної компанії перед «Євроньюз» і блокують ефективну роботу компанії та запуск нових проєктів.

«Викликає стурбованість можливість повної зупинки роботи телерадіокомпанії, а це два національні телеканали, три національні радіоканали, а також діджитал-платформи та теле- й радіоканали в кожному регіоні країни», – йдеться у заяві.  

Відповідно до стандартів Ради Європи (Рекомендацій КМ 1996 і 2012 рр. і Рекомендації ПАРЄ 2009 р.), фінансування суспільного мовника повинне бути достатнім для виконання його суспільної місії, передбачуваним та стабільним. Також, з організаціями суспільного мовлення мають проводитися консультаціі щодо рівня фінансування, необхідного для виконання своєї місії та завдань, їхня думка має враховуватися при визначенні рівня фінансування, наголошують в Офісі Ради Європи в Україні.

Нагадуємо, що експерти Ради Європи підготували звіт «Система фінансування українського Суспільного мовника ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України у світлі стандартів Ради Європи"».

Як писав «Детектор медіа», бюджет Суспільного у 2020 році мав становити 1 млрд 711 млн 516 тис, це на 300 мільйонів гривень менше, як передбачено у законі «Про суспільне телебачення та радіомовлення України».

Рахунки Суспільного залишаються під арештом через борг держави компанії «Євроньюз». У лютому Міністерство юстиції України відкрило виконавче провадження щодо стягнення із Суспільного боргу в сумі 10 млн 591 тис. 224 євро 48 центів та 73 080 грн судового збору (станом на 27 березня це 350 млн грн) на користь акціонерного товариства «Євроньюз».

26 березня 2020 року стало відомо, що Кабінет міністів України пропонує Верховній Раді скоротити фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України на 750 мільйонів гривень.

27 березня Команда Суспільного мовника звернулася з відкритим листом до Кабінету Міністрів України з проханням не зменшувати видатків на діяльність телерадіокомпанії та переглянути наміри щодо скорочення видатків на сферу культури. У заяві наголошено, що Україна може залишитися без Суспільного мовника внаслідок перегляду держбюджету.

Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» закликає Кабінет Міністрів України та Верховну Раду України провести консультації з наглядовою радою та менеджментом Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) для визначення рівня видатків на 2020 рік, які забезпечать можливість підтримувати життєдіяльність групи радіостанцій та телеканалів Суспільного для якісного інформування громадян у період надзвичайної ситуації. 

Як писав «Детектор медіа», 5 квітня 2018 року наглядова рада Суспільного мовлення схвалила пропозиції щодо зміни моделі фінансування НСТУ, розроблені Вадимом Міським, програмним директором ГО «Детектор медіа», які передбачають встановлення більш захищеного і прозорого механізму фінансування Суспільного мовлення  шляхом спрямування до спецфонду Держбюджету 50% фактичних надходжень від ренти за користування радіочастотним ресурсом на фінансову підтримку НСТУ. Експерти з питань публічних фінансів Ради Європи Юрій Джигир та Катерина Майнзюк вважають, що така модель дозволить обмежити можливості політичного впливу на щорічний бюджет компанії.

У січні 2019 року експерти Ради Європи Маріус Драгомір (Угорщина), Таня Кершеван Смоквіна (Словенія) та Віктор Мазярчук (Україна) назвали у Страсбурзі оптимальний спосіб вирішення проблеми фінансування НСТУ. Він базується на новій моделі фінансування, що передбачає виокремлення надходжень від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом у спецфонд Держбюджету України та цільове спрямування їх на фінансову підтримку НСТУ. Ця модель є оптимальною, оскільки вона диверсифікує джерела фінансування (хоча вони походять з одного ресурсу), значно послаблюючи вплив влади на скорочення державного асигнування щороку, зазначили експерти Ради Європи.

Раніше голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг заявляв, що офіс Ради Європи підтримує проведенням експертизи та консультаціями розробку нової моделі фінансування Суспільного мовлення та закликав українську владу подумати про зміну моделі фінансування.

comments powered by Disqus