Виконувач обов’язків ректора університету Євген Кирилюк на початку заходу сказав, що ця зустріч із представниками Суспільного у стінах вишу є важливою, так само як і роль мовника для розвитку сучасних українських медіа.

«Роль Суспільного мовлення і в Черкасах, і на всеукраїнському рівні актуальна з точки зору суспільної функції. У мене склалася така думка, що відповідальних медіа в Україні майже не лишилося, люди зневірилися в них. А Суспільне — відповідальне медіа, і за ним майбутнє. Роль Суспільного мовлення, роль таких організацій як “Детектор медіа” дуже важлива з точки зору становлення українського громадянського суспільства. І для університету дуже важлива ця співпраця, адже це база практики, це база для професійного становлення наших студентів», — сказав Євген Кирилюк.

Тетяна Бондаренко, Вадим Міський, Світлана Остапа та Євген Кирилюк

На початку лекції організатори провели опитування студентів. Майбутні журналісти поділилися своїми думками, що для них означає незалежна журналістика та які цінності мають бути основними для сучасних медіа. Результати цього опитування стали відправною точкою для подальшої розмови між учасниками та гостями.

Лектори поділилися власним досвідом, розповіли про виклики сучасної журналістики та розвиток Суспільного мовлення в Україні. Студенти дізналися про те, як створювалися суспільні мовники та в яких країнах їх немає, чому важливо критично оцінювати медійний контент і які механізми допомагають забезпечувати незалежність редакційної політики.

• Читайте також: Критична функція інформування та незалежність від влади: лекція представників Суспільного у Вінниці

Вадим Міський нагадав студентам, що в демократичних країнах суспільні мовники — BBC, Deutsche Welle, RAI, PBS чи NPR — є незалежними від влади та працюють в інтересах усіх людей. Їхня місія — не обслуговувати політичну еліту чи рекламний ринок, а гарантувати суспільству об’єктивну інформацію.

Водночас, за його словами, у країнах з авторитарними режимами медіа не можуть вважатися суспільними. «Якщо мовник залежить від влади й обслуговує її інтереси, він не є суспільним, навіть якщо так називається», — пояснив Вадим Міський.

Він також розповів, що фінансування Суспільного з державного бюджету не означає підконтрольності державі, адже йдеться про кошти платників податків. Натомість ключовими принципами залишаються незалежна редакційна політика та підзвітність суспільству.

Вадим Міський і Світлана Остапа

«Одна з ключових речей — це незалежна редакційна політика. Ніхто не може прийти і сказати: не критикуйте президента чи уряд. Друге — це громадський контроль. Саме для цього існує наглядова рада, куди входять представники і парламенту, і громадських організацій», — розповів Вадим Міський.

Окремо він зупинився на відмінностях між суспільними та комерційними медіа. За його словами, приватні медіа часто орієнтуються на інтереси власників або прибуток, тоді як Суспільне має задовольняти потреби різних аудиторій — навіть тих, які не є комерційно привабливими.

«Ідеться про дітей, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб — ті аудиторії, для яких важливо мати доступ до інформації, але які не завжди цікаві рекламному ринку», — пояснив він.

Продовжуючи тему, Світлана Остапа сказала, що наявність незалежного Суспільного мовника є однією з ознак демократичної держави. Вона нагадала, що в Україні створення Суспільного стало можливим після Революції гідності, хоча відповідний закон намагалися ухвалити ще з 1997 року.

«Лише у 2014 році цей процес удалося завершити. Революція гідності дала поштовх до медійних реформ, зокрема створення незалежного суспільного мовлення», — нагадала Світлана Остапа.

Світлана Остапа

За її словами, реформа передбачала об’єднання десятків державних телерадіокомпаній і їхнє перетворення на єдину структуру — Суспільне мовлення. Це дозволило позбутися прямого впливу влади на редакційну політику.

Вона також розповіла про сучасну структуру Суспільного, його розвиток у диджиталі та нові формати контенту. Через обмежене фінансування компанія змушена визначати пріоритети, серед яких — інформаційне мовлення та документальні проєкти.

«Для нас головне — не рейтинги, а довіра», — сказала Світлана Остапа. За її словами, сьогодні значна частина українців регулярно споживає новини Суспільного, і більшість із них довіряє цьому контенту — 80% глядачів вважають новини Суспільного найбільш об’єктивними.

«Це означає, що ми робимо все правильно, відповідно до журналістських стандартів. І 35% українців щотижня споживають новини Суспільного. Це теж непоганий показник, ми хочемо його нарощувати», — розповіла Світлана Остапа.

• Читайте також: Студенти та викладачі Державного податкового університету ознайомилися з реформою Суспільного мовлення

Вадим Міський подарував університету книжку «Українське радіо. Історія буремного століття», яку він написав у співавторстві з Тамарою Гусейновою.

 Вадим Міський

Завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Тетяна Бондаренко подякувала за лекцію, сказавши, що для них дуже важливо навчати студентів споживати якісний медіаконтент.

«Зустріч була дуже пізнавальна, цікава і вона спонукає до висновку про те, що якісні медіа можуть існувати, вони потрібні й на них постійно буде зростати попит. І мені дуже приємно, що Суспільне завжди у переліку “білих” медіа, тих, яким можна довіряти. Ще більш приємно, що не тільки в Черкасах, а в інших містах України працюють наші випускники на Суспільному. А “Детектор медіа” для наших студентів і викладачів — це не просто інтернет-видання, це для нас освітня платформа, це той контент, який ми споживаємо постійно на практичних заняттях. Студенти добирають приклади, вивчають реальне медійне середовище, дивляться, які є проблеми. І це завжди фахова експертна оцінка», — сказала Тетяна Бондаренко.

Студенти та викладачі Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького під час лекції

Під час зустрічі студенти мали змогу поставити запитання спікерам й обговорити виклики сучасної журналістики. Лекція стала можливістю не лише дізнатися більше про роботу Суспільного мовлення, а й краще зрозуміти принципи незалежної журналістики в умовах війни та трансформації медіаринку.

Фото: Оксана Наумова

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Детектор медіа» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР «Єднання».