Телеканал «Київ» vs «Суспільне телебачення Києва»

Нещодавно «Телекритика» опублікувала інтерв'ю з депутатом Київської міської ради Реною Назаровою про її бачення перетворення комунальної телекомпанії «Київ» на «Суспільне телебачення Києва» (СТК).
 
 
Ще в липні постійна комісія Київради з питань інформаційної політики та реклами підтримала проект рішення «Про створення суспільного телебачення Києва». Відповідно до нього, пропонується змінити назву комунального підприємства Київради «Телекомпанія "Київ"» і затвердити статут суспільного мовника.
 
 
11 червня відбувся форум киян, на якому ініціативна група - представники громадськості Києва - ініціювала обговорення моделі та статуту суспільного телебачення Києва (СТК), що базуватимуться на Законі України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». Відповідно до підготовленого групою проекту статуту СТК, нинішнє комунальне підприємство «Телеканал "Київ"» має перетворитися на КП «Суспільне телебачення Києва» (без створення нової юридичної особи). Оновлений канал, незважаючи на те, що теж фінансуватиметься з міського бюджету, отримає нове програмне наповнення, за яке відповідатиме новообрана наглядова рада.
 
 
4 вересня проект СТК має розглянути на своєму засіданні Київрада.
 
 
Однак є й інші думки щодо того, як необхідно реформовувати телеканал «Київ» і запускати СТК. «Телекритика» публікує протилежну Рені Назаровій точку зору.
 
 
Проект суспільного телебачення Києва, ініціатором якого стала депутат Київради Рена Рафіковна Назарова, виник несподівано - після прийняття закону про суспільне мовлення і на тлі жорсткої критики ефіру каналу за часів правління команди Януковича, що в розмові звучало скоріше як помста. Цитата з офіційного листа до депутатів Київради: «Київський глядач змушений був щоденно слухати про "космічні" ініціативи мера Черновецького або про "покращення" гауляйтера Попова...» Риторика явно не конструктивна. І такий лист мав підписати кожен присутній на форумі. До чого доволі активно схиляла ведуча заходу.
 
 
Первинно проект спирався на закон про суспільне мовлення, але одразу втрачав юридичну основу, бо в мережу суспільного мовлення разом з НТКУ були внесені винятково обласні державні телекомпанії. Телекомпанія «Київ» є комунальним підприємством. Після першого умовно відкритого обговорення проекту статуту СТК (11.06.2014) виявились певні суперечки із законом та логікою. Тому там же було озвучене рішення про недосконалість (цитую «сирість») документа і обґрунтування (мети) зміни форми власності телеканалу.
 
 
Тоді ж була озвучена принципова позиція щодо зміни форми власності та керівного складу каналу, як такого, що працював за часів і, за логікою ініціаторів заходу, на злочинну владу.
 
 
Одразу поставлю ремарку: на тій - першій - конференції-форумі була заявлена повна підтримка проекту з боку мера Києва Віталія Кличка. Хоча до сьогодняшнього дня з його вуст підтвердження не прозвучало. Не було і листів.
 
 
Зараз кінець серпня - минуло менше трьох місяців. В оновленому статуті СТК зникло посилання на закон про суспільне мовлення. Форма власності залишається комунальною. Щодо персони директора - вказується нинішній директор (інтерв'ю «Телекритиці»). Зміна ставлення до таких принципових питань не пояснюється, але є фраза: «Тобто ми вже погодилися, що це залишається комунальне підприємство, але суть його зовсім інша».
 
 
Це наводить лише на одну думку - бажання у будь-який спосіб отримати матеріальну базу каналу і вплив на мовника.
 
 
Таку ж підозру провокує й аналіз оновленого проекту Статуту СТК із сайту проекту, датований 28.08.2014, підготовлений для підпису заступника міського голови секретаря Київради Олексія Резнікова.
 
 
Окремим пунктом винесена обов'язкова трансляція засідань Київради як висвітлення роботи міської влади. Це подається наче know-how, хоча телеканал «Київ» завжди транслює сесії Київради в прямому ефірі. Одначе і тут канал отримав претензію щодо маніпуляції камерами. Я перевірив цю інформацію - виявляється ми отримуємо лише сигнал з Київради, а видає його і керує камерами режисер із сесійної зали, який не є співробітником каналу. Іншого способу отримати повну картину із зали ТК «Київ» не має.
 
 
Переходимо до аналізу проекту статуту, який вже має бути не «сирим».
 
 
Як і раніше, Засновником є територіальна громада Києва, від імені якого виступає Київрада (пункт 1.2). Повне найменування - комунальне підприємство Київської міської ради «Телекомпанія "Суспільне телебачення Києва"».
 
 
Одразу зауважу: у телекомпанії «Київ» є дійсно велика проблема з фінансуванням. За своїм статутом телеканал отримує гроші з бюджету міста і трохи за рекламу, бо за законом має брати за ефірний час якісь копійки і не більше. І саме брак фінансування та бюджетна «голка» були одним з важелів впливу чиновників на наповнення ефіру.
 
 
Чому одразу до фінансування? Бо це наріжний камінь у роботі будь-якого каналу. Тепер дивимося в проект статуту СТК - пункт фінансування фактично переписаний із закону про суспільне телебачення и радіомовлення з кількома небезпечними доповненнями:
 
 
«Пункт 5.7. Необхідне для досягнення мети діяльності підприємства (згідно з п. 3.4. цього Статуту) фінансування діяльності підприємства повністю забезпечує Замовник. Джерело фінансування - бюджет міста Києва, класифікація видатків "телебачення та радіомовлення"».
Хто є «замовником», у проекті статуту не прописано, тому будемо вважати це невеличкою похибкою і читати «засновник», інакше - буде грубе порушення, через відсутність визначення.
 
 
Глянувши в пункт 3.4 можна зрозуміти, що з бюджету міста Києва мають бути проплачені всі високі ідеї СТК. А що буде, коли в бюджеті не буде грошей? Правильно, ситуація перетвориться на «телеканал "Київ"». Але, відкинувши скепсис, подивимося, звідки ще може отримати гроші медійне новоутворення. Це пункт 5.6. Подам повністю:
 
 
«Джерела формування майна Підприємства:
- грошові та матеріальні внески Засновника;
- доходи, одержані від реалізації продукції, послуг;
- доходи від операцій з цінними паперами;
- кредити банків та інших кредиторів;
- безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;
- капітальні вкладення та дотації з бюджетів;
- майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку;
- бюджетне фінансування;
- інші джерела, не заборонені законодавством України».
 
 
Якщо «Операції з цінними паперами» викликали легкий подив (СТК - новий гравець на ринку цінних паперів! Даруйте, вирвалось), то пункт про кредити одразу змусив нервуватися. В законі про СМ такого точно не було. Бо кредити треба повертати! Якщо трапиться складна ситуація з реклами і реалізації власного продукту і грошей на повернення кредиту не буде, то його доведеться повертати з бюджетних коштів?
 
 
З цього місця швиденько дивимося пункт «Права і обов'язки». Рядок в пункті 4.2: «має право за погодженням із Засновником отримувати кредити...». Добре хоч «за погодженням».
 
 
Але тут згадався непримітний рядок з пункту 1.9 Загальних положень: «Підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями Засновника, а Засновник не несе відповідальності за зобов'язаннями Підприємства».
 
 
Тобто Київрада як представник громади столиці відповідальності за кредит не нестиме - слушно! А хто має відповідати за кредит, наданий комунальному підприємству? І чим воно може повернути борг? Правильно, коштами, виділеними з бюджету на зарплати і свою діяльність (тоді як платити зарплату і вести діяльність?) або через відчуження майна, яке є комунальним і яке підприємство не може продавати без згоди Київради.
 
 
Це тільки мені здається, що тут щось не так? І що можна провести неабияку махінацію з кредитними коштами, наслідки якої для телеканалу або банку будуть вельми сумними?
 
 
Наступний камінь спотикання - як хотіли б контролювати бездоганну роботу СТК.
 
 
Наглядова рада. Опора і стрижень проекту. Основа сподівань глядача бачити якісний неупереджений продукт. Глянули в закон про суспільне мовлення і дивимося, як у проекті СТК - схожі.
 
 
Тільки кількість представників від громадських організацій за різними сферами не дев'ять (9), а чотирнадцять (14). Від Київради члени наглядової ради - по одному від фракцій, у яких двоє і більше осіб, та один від позафракційних - у нинішньому складі це десять осіб.
 
 
Отже, має бути сформований чималий наглядовий орган із 24 осіб для контролю за невеличкою телекомпанією. До речі, більший, ніж для всеукраїнського суспільного мовлення (на сьогодні 16 осіб).
 
 
Якщо з кандидатами від Київради - все зрозуміло, то з представниками від громадських організацій - складніше. ГО на своїх зборах обирає кандидата і подає його до ще невизначеного Київрадою «уповноваженого органу», який має виконати функцію поважної Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (як у випадку з СМ) для узгодження членів наглядової ради. Цей новий орган може «включити» або «не включити» кандидатуру?.. Як він має працювати - теж не ясно, бо його ще немає. Немає статуту його роботи. Як і немає гарантії, що він стане владним фільтром від «неугодних».
 
 
І тепер про головне - наповнення. Тобто, що має побачити глядач?
 
 
Це прописано в розділі третьому проекту статуту. Приведу його частково - можна не вчитуватись, а пробігти очима:
 
 
«3. Принципи, мета, предмет діяльності і гарантії незалежності
 
 
3.3. Зобов'язання Підприємства щодо поширення інформації, наданої Засновником, визначаються виключно на договірних засадах, на загальних підставах. Підприємство зобов'язано транслювати в прямому ефірі засідання Київської міської ради.
 
 
3.4. Підприємство здійснює свою діяльність з метою:
- об'єктивного, повного, своєчасного і неупередженого інформування про суспільно значущі події в місті Києві, в Україні та за кордоном;
- сприяння консолідації українського суспільства, київської громади;
- розвитку і зміцнення статусу української мови та культури, сприяння розвитку мов і культур національних меншин;
- сприяння як найповнішому задоволенню інформаційних, культурних та освітніх потреб мешканців Києва та населення України в цілому, у тому числі шляхом створення та поширення економічних, історично-документальних, культурно-мистецьких, навчально-пізнавальних, розважальних, спортивних програм, програм для дітей та молоді, громадян з обмеженими фізичними можливостями, національних меншин, інших соціальних груп;
- оперативного інформування населення про надзвичайні ситуації, що становлять загрозу життю чи здоров'ю людей;
- надання громадянам України затребуваних інформаційних продуктів, відсутніх на комерційному ринку;
- сприяння зміцненню внутрішнього та міжнародного авторитету міста Києва і України в цілому;
- задоволення потреб населення м. Києва в якісному телевізійному продукті з одночасним вихованням та формуванням таких потреб.
 
 
3.5. Для досягнення мети Підприємство здійснює такі види діяльності:
- діяльність у сфері телебачення;
- отримання, збирання, оброблення, підготовка, створення, використання, зберігання, розповсюдження інформації;
- організація телевізійного мовлення, телетрансляцій, кіно- та відеозйомок;
- розповсюдження офіційних повідомлень, оголошень, звернень, роз'яснень рішень органів державної влади та місцевого самоврядування, трансляції сесій, засідань, нарад і т.ін.;
- висвітлення актуальних подій громадсько-політичного, економічного та культурного життя в місті Києві, Україні та за її межами;
- організація та проведення трансляцій та ретрансляцій телепередач, ведення соціального телевізійного мовлення;
- створення та трансляція інформаційних, культурно-просвітницьких, спортивних та розважальних програм, художніх, документальних, науково-популярних теле-, кіно- та відеофільмів;
- створення аудіовізуальних творів, власних та національних телепродуктів;
- надання у встановленому законодавством порядку ефірного часу для ведення передвиборної агітації;
- організація та проведення аналітичних та соціологічних досліджень;
- проведення телефестивалів, конкурсів;
- рекламна діяльність, розробка та виготовлення рекламної продукції, проведення рекламних кампаній, виробництво відео- та іншої рекламно-інформаційної продукції;
- організація прес-конференцій, презентацій, "круглих столів", диспутів, обговорень, слухань, симпозіумів, виставок;
- організація конференцій, семінарів, виставок, громадських заходів тощо;
- створення та організація діяльності кореспондентських пунктів, відділень, представництв;
- ретрансляція продуктів інших компаній;
- проведення навчальних заходів по підвищенню кваліфікації з питань телевізійного мовлення, розробка та дослідження інформаційних систем та технологій;
- забезпечення діяльності міського прес-центру;
- інші види діяльності, що не суперечать чинному законодавству.
 
 
Види діяльності, які потребують ліцензування, Підприємство здійснює лише після отримання відповідної ліцензії у встановленому законом порядку».
 
 
Тепер просте питання: це все реально зробити на базі невеликого телеканалу «Київ» за бюджетні кошти? Якщо так - то чому вони не виділялись?
 
 
І ще - реально забезпечити досягнення мети одним каналом лише за 24 години на добу? І як догодити всім киянам, щоб вони потім погодились платити абонентську плату? Цим ініціатори перетворення, напевне, хотіли наблизитись до формату британського BBC.
 
 
Безумовно, громадський контроль потрібен, і його нескладно організувати. Безумовно, потрібне фінансування. Але все це можна зробити розширенням можливостей наявного телеканалу «Київ» - дати можливість росту.
 
 
Поясню простіше: коли від абрикоса хочуть отримати смачні плоди, то прищеплюють маленьку гілочку до великої рослини. А проект СТК виглядає, як спроба прищепити велике дерево на тоненьку гілочку!
 
 
Тому ця ідея, вкупі із загальним розглядом проекту статуту, не викликає довіри. І скоріше нагадує тривіальну спробу отримати контроль над мовником.
 
 
І саме цей проект, на жаль, підготували для розгляду на засіданні Київради 4 вересня 2014 року.
comments powered by Disqus