Уже півтора роки Тарас Аврахов займається перетворенням державної студії «Укртелефільм» на публічне акціонерне товариство, останні 11 місяців – на посаді генерального директора державного підприємства. Коли у грудні 2017 року він очолив комісію з перетворення, сподівався, що йому вдасться відповідно до закону про суспільне мовлення приєднати студію до публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Нині ж він вважає, що «Укртелефільм» тоне.

Нагадаємо, за перетворення державної студії відповідальний Державний комітет телебачення і радіомовлення. Наприкінці 2017 року голова Держкомтелерадіо своїм наказом затвердив склад комісії з перетворення підприємства та визначив Тараса Аврахова її головою. 2018 року було затверджено план перетворення державного підприємства на публічне акціонерне товариство, затверджено персональний склад інвентаризаційної комісії із представників «Укртелефільму». Тарасу Аврахову вдалося скоротити й так маленький колектив студії, яка багато років не виробляє продукту.

У липні 2018 року Держкомтелерадіо призначив Тараса Аврахова генеральним директором ДП «УСТФ “Укртелефільм”», після чого він мав вийти з наглядової ради НСТУ, куди був делегований у грудні 2015 року депутатською групою «Воля народу». Це сталося у квітні 2019 року.

Перетворення «Укртелефільму» з ДП на ПАТ визначено планом пріоритетних дій уряду на 2018 рік. Але через недотриманням графіку перетворення, Держкомтелерадіо тричі впродовж 2018 року затверджував нову редакцію плану перетворення та переносив строки його виконання. У грудні 2018-го Держкомтелерадіо звернувся до Кабінету Міністрів з проханням погодити продовження строків до грудня 2019 року.

У вересні 2018 року «Укртелефільм» отримав від Держкомтелерадіо затверджений зведений акт інвентаризації свого майна, а також затверджений перелік своїх необоротних активів, що підлягають незалежній оцінці. Лише у 2019 році вдалося провести незалежну оцінку активів (нині на рецензії Фонду державного майна) і розпочати аудит. Утім, фінансова ситуація, яка склалася внаслідок незадовільної діяльності підприємства протягом останніх років, величезні борги (тільки по зарплаті борг сягає близько 6 млн грн) гальмують перетворення. Крім того перетворенню заважають судові процеси, учасником яких є ДП «Укртелефільм», а також відсутність правовстановлюючих документів на майнові права на нерухомість та земельну ділянку.

Епопея з «Укртелефільмом», через саботаж якого реформа суспільного у 2015-2016 роках затрималася на рік, триває багато років. Держкомтелерадіо за останні роки змінив там кількох керівників, але жодному з них не вдалося впоратися з колективом, зі згоди якого побудовано житлові будинки на території студії і який, очевидно, очікує отримати з того зиск. Поки нікому не вдається витягти студію з боргової ями й налагодити там профільне виробництво телефільмів.

– Тарасе, чи вдалося державному підприємству «Укртелефільм» у 2019 році впоратися з проблемами і наблизитися до перетворення в публічне акціонерне товариство?

– Унаслідок нагромаджених роками проблем ДП «УСТФ “Укртелефільм”» та «своєрідного» ставлення з боку правоохоронних та контролюючих інстанцій, підприємство балансує на межі виживання. Здавалося б, очевидна річ – що державне підприємство потребує допомоги, щоб відповідно до закону бути перетвореним на ПАТ та об’єднаним із Суспільним мовленням. Натомість діяльність або бездіяльність низки державних органів спрямована на те, щоби підприємство припинило існування і всі зацікавлені завершили справу знищення «Укртелефільму».

Для того, щоб завершити процес перетворення, активну життєву позицію повинні займати не тільки зацікавлені, але й державні органи та установи. Наразі проти «Укртелефільму» воює «зведений загін байдужих та приватно зацікавлених», і протистояти цьому сплаву формальної законності і лукавства надзвичайно складно.

– Скільки зараз у штаті студії працівників? Чи досі протестують проти перетворення працівники, які були скорочені?

– Працюючих штатних – 16 осіб.

Щоб запобігти спробам колишніх працівників «Укртелефільму», які саботували процес перетворення, отримати неправомірну вигоду під личиною нібито невиплаченої заробітної плати, державне підприємство подало до Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у Києві низку заяв про ознаки злочинів. У згаданих заявах я інформував, що з аналізу документів ДП «УСТФ “Укртелефільм”» встановлено, що колишні працівники надали суду по дві довідки: довідку про нараховану, але не виплачену заробітну плату з відпускними та довідку з місця роботи. Ці довідки були підписані особами, які не мали права видавати, підписувати жодних документів від імені «Укртелефільму». До того ж, вказані особи використовували фірмовий бланк ДП «УСТФ “Укртелефільм”» та фальшиву печатку відділу кадрів зі скороченим найменуванням підприємства. Використання підроблених документів призвело до ухвалення Дніпровським районним судом міста Києва судових рішень про незаконне та безпідставне стягнення коштів з «Укртелефільму».

– Як реагувала поліція на ваші заяви?

– Комісія з перетворення подала до Національної поліції чотири заяви про ознаки злочинів у діях колишніх працівників підприємства. Мова про мільйони державних коштів. Але поліція Дніпровського району з невідомих причин або не вносила наші заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань, або ж після рішення слідчого судді просто не розслідувала.

Приміром, з відновлених бухгалтерських даних вбачається, що суми заробітної плати, які були нараховані працівникам державного підприємства «Укртелефільм» за 2015- 2017 роки, значно менші за ті, які були стягнуті за заявами працівників з «Укртелефільму» судовими наказами Дніпровського районного суду. Тобто дії колишніх керівників підприємства мають ознаки злочину, передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України: призвели до їх незаконного збагачення та були способом одержання ними неправомірної вигоди.

Утім, результат нашого звернення до поліції аналогічний до всіх інших, що стосувалися неправомірних дій колишніх керівників «Укртелефільму».

Хоча законний розгляд наших звернень про склад злочинів міг би підсилити позицію державного підприємства в судових процесах щодо неправомірних вимог з боку колишніх працівників «Укртелефільму».

– Чи завершилися судові війни за приміщення в будинках, які побудовані на території студії? Взагалі, чи зменшилася кількість судових справ, де однією зі сторін виступає «Укртелефільм»?

– Судові процеси, в яких задіяний «Укртелефільм», нескінченні.

Окрім судових процесів з колишніми працівниками, «Укртелефільм» веде судово-претензійну роботу проти колишнього адвоката підприємства, з яким колишнє керівництво студії підписало вельми нерозважливі договори і який вирішив, що за раніше надані послуги підприємство має сплатити йому майже три мільйони гривень. Складна правова дискусія в судах триває з ТОВ «Лодокс» щодо майнових прав та ТОВ «Укрінвестцентр» щодо проблемного інвестиційного договору. Обидва договори в апеляційних судах визнано недійсними. Утім, щоби повернути майнові права (квартири, комерційну нерухомість, паркомісця) необхідно вести тривалу судово-претензійну роботу, на яку необхідно чимало часу і коштів.

У цих умовах цілковито контпродуктивною є позиція Державної виконавчої служби, представники якої раз у раз висувають претензії до студії, здійснюють візити в супроводі колишніх працівників «Укртелефільму», блокують господарську діяльність підприємства, щоб унеможливити передбачений законом про суспільне мовлення процес перетворення.

Показово, що в ситуаціях, які стосуються інтересів «Укртелефільму», а не третіх осіб, державні виконавці засвідчують зовсім інше ставлення. Наприклад, на запит студії 11 березня 2019 року з Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва ми отримали постанови про закінчення виконавчого впровадження про стягнення боргу по заробітній платі на користь працівників ДП «УСТФ “Укртелефільм”» на загальну суму 1 250 046,18 грн. Однак, з розрахункових рахунків за даними виписок банків було списано на користь Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва 1 764 010,52 грн. Тобто різниця складає 513 964,34 грн. Після численних листів-звернень ми змушені були звернутися зі скаргою на бездіяльність державного виконавця. Що показово, відзвітувати, кому і на які цілі списано півмільйона державних гривень, у ДВС немає ні часу, ні бажання. Усі зусилля спрямовані на накладення обтяжень на підприємство та голову комісії з перетворення.

– Які борги наразі у студії? Чи здійснюється там якась господарська діяльність?

– Тільки зарплатних боргів близько 6 мільйонів гривень. Підприємство надає послуги для забезпечення зйомок фільмів, ток-шоу, але це крапля в морі наших проблем.

Станом на середину червня роботу підприємства вкотре повністю заблоковано, відсутня можливість сплачувати за енергоносії та поточну зарплату. Ситуація вимагає нагальних заходів, щоб урятувати найцінніше – апаратно-студійний комплекс «Укртелефільму».

– Чи допомагає в цій ситуації Держкомтелерадіо? Як часто збирається комісія з питань перетворення?

– Держкомтелерадіо сприяє як може. Утім, з огляду на обсяг фінансових обтяжень цим питання не вирішити. У нас є позитивна динаміка в судових процесах, але за умови блокування з боку Державної виконавчої служби і відсутності рефлексій на наші звернення з боку Національної поліції виграти правову битву дуже складно. Власне, і вирішити фінансові проблеми за рахунок поточної господарської діяльності – теж неможливо. Не співмірні цифри, на жаль.

– Що наразі з колишнім гендиректором Віктором Підлісним?

– Наскільки мені відомо, розслідування кримінальної справи на завершальному етапі.