Рада Європи презентує нову модель фінансування Суспільного народним депутатам

Про це сказала старша спеціалістка проекту «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» Галина Смірнова під час презентації експертного звіту Ради Європи «Нова система фінансування Суспільного мовника — чому це необхідно?», яка відбулася 10 квітня в «Укрінформі».

«Сьогодні ми презентуємо звіт народним депутатам України на засіданні Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики. Також ми ведемо переговори про презентацію народним депутатам із Комітету з питань бюджету. Найближчим часом очікуємо на презентацію», – зазначила вона.

Засідання комітету розпочнеться о 14: 30.

У презентації «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» взяли участь присутні експерти Ради Європи Маріус Драгомір (Угорщина) та Віктор Мазярчук (Україна), голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг, заступник голови Наглядової ради ПАТ «НСТУ» Ігор Хохич, секретар Наглядової ра. ди ПАТ «НСТУ» Вадим Міський, члени правління ПАТ «НСТУ» Родіон Никоненко та Юрій Макаров, перша заступниця голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ольга Герасим'юк. Модерувала дискусію директорка департаменту зв'язків з громадськістю та ЗМІ НСТУ Вікторія Сидоренко.

Під час презентації консультанти Ради Європи Маріус Драгомір та Віктор Мазярчук, а також Вадим Міський розповіли, яка модель фінансування Суспільного мовника в Україні найменш ризикована.

Маріус Драгомір навів приклади фінансування суспільних мовників у різних країнах і сказав, що немає найкращої формули, кожна країна шукає свою модель.

Він назвав 5 джерел фінансування і зазначив, що в Україні підходить змішана модель, де ризиком є те, шо розмір може змінюватися. 

Він розповів про рішення, до якого дійшли, досліджуючи різні варіанти фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ).

У звіті пропонують внести зміни до поточної моделі фінансування:

  • Запобіжники проти урядового втручання
  • Визначений Спеціальний фонд Державного бюджету, що наповнюється за рахунок ренти (плати) за користування радіочастотним ресурсом.

У Сценарії А мова йде про спеціальний фонд Суспільного мовника. Основним ризиком є неналежна кількість фінансування.  

Сценарій Б стосується того, як зберегти нинішню модель. У цьому сценарії є більше ризиків. 

Експерти рекомендують низку речей:

Віктор Мазярчук виділив 3 аспекти: 1) фінансування суспільного залежить від політичної волі; 2) дискусія про те, на що НСТУ не вистачить грошей у разі недофінансування; 3) убезпечення Суспільного мовника від можливих політичних впливів.  

«Минулого року уряд виконав норму закону про Суспільне радіомовлення та телебачення, але народні депутати навіть після рішення Комітету знизили суму до тої, яка зафіксована у державному бюджеті. Давайте про це говорити. Якщо ми не будемо про це говорити, нова модель не буде працювати, тому  що завжди будуть політичні рішення, яким чином це зменшити», – сказав експерт.  

Він додав, що фінансова потреба НСТУ не може бути на одному рівні. Віктор Мазярчук вважає, що компанія має чітко сказати, скільки їй необхідно коштів на якісне фінансування, а відповідно функціонування. «Зараз є дискусія – дали менше, ніж потрібно. Я б хотів, щоб говорили предметно про те, що є стратегія у детальних розрахунках, з неї не буде виконано таких-то пунктів, якщо не буде відповідного фінансування», – розповів він.

За словами пана Мазярчука, важливо також за умови впровадження нової моделі фінансування убезпечити Суспільний мовник від можливих політичних впливів через предмет фінансування. Оскільки існують такі ризики через політичне рішення.

На думку Вадима Міського, перед НСТУ на сьогодні стоїть 3 завдання. «Зміцнення нинішніх гарантій фінансування шляхом зміни моделі фінансування з держбюджету, розвиток альтернативних шляхів надходжень коштів і підвищення обізнаності Суспільного мовника – це три речі, над якими компанія повинна невпинно працювати найближчі роки», – розповів пан Міський.

Член правління ПАТ «НСТУ» Родіон Никоненко сказав, що якби НСТУ отримувала 100 % фінансування, як це передбачено згідно з законом, тоді б компанія могла функціонувати, а не виживати.

«Оскільки ми працюємо з бюджетними коштами, то виходимо з цієї суми. Можу сказати, що люди, які розробляли і впроваджували закон "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", конструктивно підійшли до цього питання і ці розрахунки, можу підтвердити, є більш-менш адекватні», – сказав член правління НСТУ.

Він пояснив, що наразі з бюджету НСТУ заробітна плата складає 70 %, частина коштів іде на податки по нерухомості, комунальні послуги, трансляцію. На власний продукт та оновлення техніки, яка у компанії не оновлювалася з 1997 року, залишається 10 %.

«Ми займаємося диверсифікацію, розвиваємо альтернативні джерела фінансування: здаємо в оренду приміщення, це 1 % від потреб компанії, надходження від реклами було збільшено, сьогодні це 10 % від потреб компанії», – розповів Родіон Никоненко.

Як писав «Детектор медіа», 5 квітня 2018 року наглядова рада Суспільного мовлення схвалила пропозиції щодо зміни моделі фінансування НСТУ, розроблені Вадимом Міським, програмним директором ГО «Детектор медіа», які передбачають встановлення більш захищеного і прозорого механізму фінансування Суспільного мовлення  шляхом спрямування до спецфонду Держбюджету 50% фактичних надходжень від ренти за користування радіочастотним ресурсом на фінансову підтримку НСТУ. Експерти з питань публічних фінансів Ради Європи Юрій Джигир та Катерина Майнзюк вважають, що така модель дозволить обмежити можливості політичного впливу на щорічний бюджет компанії.

У січні 2019 року експерти Ради Європи Маріус Драгомір (Угорщина), Таня Кершеван Смоквіна (Словенія) та Віктор Мазярчук (Україна) назвали у Страсбурзі оптимальний спосіб вирішення проблеми фінансування НСТУ. Він базується на новій моделі фінансування, що передбачає виокремлення надходжень від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом у спецфонд Держбюджету України та цільове спрямування їх на фінансову підтримку НСТУ. Ця модель є оптимальною, оскільки вона диверсифікує джерела фінансування (хоча вони походять з одного ресурсу), значно послаблюючи вплив влади на скорочення державного асигнування щороку, зазначили експерти Ради Європи.

Раніше голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг заявляв, що офіс Ради Європи підтримує проведенням експертизи та консультаціями розробку нової моделі фінансування Суспільного мовлення та закликав українську владу подумати про зміну моделі фінансування.

Зазначимо, що у держбюджеті на 2019 рік на фінансову підтримку ПАТ «НСТУ» закладено 1 млрд грн, що складає приблизно 57 % від суми, яка передбачена закономта мала би в 2019 році становити не менше 0,2% видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, що складає не менше 1,818 млрд грн.

Захід відбувся за підтримки проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні».

comments powered by Disqus