Вікторія Мурована: «Конкурси Суспільного значно посилили анімацію в Україні»
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Вікторія Мурована: «Конкурси Суспільного значно посилили анімацію в Україні»
На Суспільному Вікторія Мурована відповідає за дитячий контент із грудня 2020 року. До цього керувала напрямом піару та пабліситі в кінодистриб’юторській компанії B&H Film Distribution, була координаторкою дубляжу, копірайтеркою, співпрацювала з брендами. На посаду керівниці нового напряму на Суспільному Вікторію запросила Тетяна Кисельчук. Зараз у редакції дитячого та підліткового мовлення цифрових платформ троє людей. Їхнє завдання — розпочати діалог Суспільного з молодими авдиторіями.
«Детектор медіа» розпитав Вікторію Муровану про співпрацю зі сторонніми продакшенами, участь артистів у створенні анімації для Суспільного, значення слова «Бробакс» і чого чекати у 2022 році від дитячого ютуб-каналу.
— Вікторіє, ви обрали для старту ютуб-каналу «Бробакс» Міжнародний день анімації, який святкують 28 жовтня. Переможців мистецького конкурсу визначили ще 20 квітня. Коли були готові перші серії чотирьох мультфільмів?
— Ми сподівалися, що виробники принесуть нам різний контент. Але за результатами мистецьких конкурсів виявилося, що анімаційні команди були підготовлені найкраще, тож експертна комісія вирішила, що ці проєкти є найсильнішими. Коли ми визначилися, що це буде анімація, тоді, відповідно, зрозуміли, що можемо об’єднати проєкти для кількох дитячих авдиторій на одному ютуб-каналі. Перші серії були готові в серпні. Нам потрібно було принаймні отримати по дві-три, щоб ми могли публікувати їх за нашим реліз-планом. Ми отримуємо від виробників серії, але не публікуємо їх у той самий день. Нам треба їх внутрішньо затвердити, протестувати, показати психологу. Безумовно, сама анімація створюється дуже довго, й нам пощастило, що дуже потужні виробники не побоялися співпрацювати із Суспільним. Тому ми знали, що це люди, які фахово підходять до роботи, можуть якісно організувати процес, залучити найкращих фахівців і видати серію вчасно.
— Чи готові вже всі серії? Скільки серій ви затвердили?
— Ні. За угодами ми очікуємо серії від виробників у конкретний реліз-план. Спочатку ми затверджували сценарії, потім персонажів, фони, де відбувається дія, далі ми затверджували рухи героїв. Тобто зараз відбувається деталізація — це вже робота аніматорів. Що більше часу в них буде попрацювати, то яскравішою вийде картинка.
— З якою періодичністю будуть публікуватися нові серії?
— Для того, щоби презентувати канал, нам потрібно було заявити про всі продукти, показати, що є лінійка мультфільмів для різних авдиторій. Зараз ми рухаємося так, щоби щотижня публікувати дві серії, в один тиждень — малюковий контент «Тото» і «Маленький Бу», а в інший — «Портал пригод» і «Яся та її робот». Тобто щочетверга і щоп’ятниці в нас виходять нові серії.
— Що означає «Бробакс»? Хто автор цього слова? Бо дехто може розшифрувати це зі сленгової мови як «брат долар», або ж це чимось нагадує «Старбакс».
— Коли ми зрозуміли, що в нас є нові продукти для дітей, треба було їх десь запустити, а окремого майданчика у Суспільного для цього не було. Діти зараз в ютубі, тому ми звернулися до креативних індустрій із запитом на розробку окремого ютуб-каналу. Агенція Postmen запропонувала чотири концепти на вибір: серед них було пташеня, яке здобуло найбільше симпатій комісії мистецького конкурсу. Однак усі були переконані, що його потрібно якось допрацювати і протестувати на дитячій авдиторії. І після підписання угоди з компанією Postmen ми оперативно зібрали фокус-групи, різні за віком, а також батьківську. Ключовим питанням для дітей 5-6 років було «Кого б ти забрав додому?», переважна більшість забрала би пташеня, яке було в різних конфігураціях і кольорах. Крім цього, окремо тестувалися імена, їх теж було досить багато. Ім’я Бробакс належало іншому персонажу, але діти самі скомпонували пташеня з цим ім’ям. Багато з них сказали, що воно схоже на Roblox, у який вони грають. Відповідно, автором слова є агенція Postmen, але воно не значить чогось конкретного.
— Раніше, під час презентації проєкту, ви використали словосполучення «корисні ласощі», що означає розповідь про корисні речі у зручних та яскравих форматах. Однак яскраві формати недешеві. Як ви збираєтеся дотримуватися балансу пізнавального й розважального, не маючи стабільного фінансування?
— Ми дуже сподіваємося, що наше фінансування буде стабільним. Розвиток дитячого каналу «Бробакс» базується на трьох китах: контенті, стабільності активу й довірі. У нас є концепція дитячого та підліткового мовлення, і її виконання є одним із завдань нашої редакції. Тому ми маємо враховувати, на що спрямований контент, наскільки гармонійно він розвиває особистість, готує її до самостійного життя. Ми розуміємо, що лише показуючи через яскравих героїв, із якими себе ототожнює дитина, можна популяризувати певні речі. Крім цього, є ще два наші принципи — дитиноцентричність і україноцентричність. Ми керуємося інтересами дитини, дидактичні матеріали подаємо в розважальній формі, пропонуємо дуже практичні речі, наприклад, як чистити зубки співаючи або ж чому дитина має обов’язково думати, перш ніж діяти. Саме через такі ігрові ситуації діти пізнають світ. Тож насправді корисні ласощі — це той баланс, якого ми будемо дотримуватися, створюючи яскраві продукти й інтегруючи в них наші меседжі, такі як екологічна свідомість, протидія цькуванню, строкатість досвідів.
— Зараз у вас чотири серіали: «Тото», «Маленький Бу», «Яся та її робот» і «Портал пригод», які обрали в результаті мистецького конкурсу. Як ви обирали теми мультфільмів?
— Це був перший такий конкурс для Суспільного, тому пропозицій ми радше чекали від креативних індустрій, а самі впливали на те, щоби продукт відповідав концепції дитячого та підліткового мовлення. Тому коли виробники пропонували нам теми, ми їх аналізували, намагалися обрати ті, які є актуальними на ринку, зважали, звісно, на те, які відео набирають найбільше переглядів. До того ж іще на етапі мистецьких конкурсів ми були переконані, що обов’язково у проєктах для наймолодших повинні бути пісні, причому в кожній серії.
— Хто писав пісні для «Тото» і «Маленький Бу»? Вони симпатичні й варті того, щоби про них дізналися батьки та вихователі в садочках. Будете їх популяризувати?
— Ми задоволені співпрацею з усіма командами, які залучені до проєктів. Авторкою пісень у мультфільмі «Тото» є сценаристка і психологиня Ірина Маламуж. Композитор Віталій Хало створив музику для «Маленького Бу». У проєкті «Яся та її робот» пісень практично немає, це мультик для трішки старшої аудиторії, однак є запальний саундтрек, який виконала й написала Світлана Тарабарова. Авторами всієї музики до «Порталу пригод» були гурт «Tik Tu». Ми б дуже хотіли створити новий масив українських пісень для дітей, тому, безумовно, плануємо їх популяризувати. Коли вийде хоча би п’ять серій, ми створимо окремий плейлист і пропонуватимемо його освітнім закладам.
— У квітні оголосили п’ятьох переможців, серед яких була студія «Яркі». Тоді Суспільне повідомило, що цей проєкт не буде запущений у виробництво у 2021 році, бо ви не можете займатися копродукцією. Про що був би цей мультфільм? Чому «Яркі» не могли самі його зробити чи об’єднатися з іншими продакшенами?
— Це був проєкт «Школа для малих чудовиськ», розрахований на авдиторію 8+. Наскільки мені відомо, він нещодавно переміг у конкурсі Держкіно, тобто проєкт справді вартий уваги. Насправді виробництво анімації — це дуже дорогий процес. Студія була зацікавлена в копродукції, тобто частково отримати права на продукт. Тоді як Суспільне може тільки повністю забрати права на цей продукт і на його дистрибуцію. Для нас цей момент важливий.
— На конкурс подали 44 заявки. Ви обрали з них п’ять. Чи були ще гідні ідеї, які варто допрацювати й знову подати на конкурс?
— Ідеї були, але не всі готові запропонувати продукт, який буде ціннісно відповідати Суспільному. Тобто проєкти ділилися на ті, які були конкурентоспроможні, зібрали би класні перегляди, але абсолютно йшли врозріз із ціннісною рамкою НСТУ й із концепцією дитячого та підліткового мовлення. Або ж навпаки — ціннісно все виглядало дуже добре, але продукт був не досить «ринковим», щоби стати переможцем. Тому обрали тих, хто дотримав балансу «корисних ласощів».
— Розкажіть детальніше про співпрацю зі студіями-виробниками («Маркус фільм», «Сансторіс», «Грін пінгвін медіа», «Мамахохотала»): ви разом працювали над кожним етапом виробництва чи Суспільне лише затверджувало готовий продукт? Чи було таке, що НСТУ й студії сперечалися щодо якогось рішення у виробництві мультфільмів?
— Як керівниця редакції, я була відповідальна за кожен етап виробництва. Я дуже пишаюся тим, що змогла підказати якісь ідеї. Нам пощастило, адже команди ставилися з розумінням до того, яку місію ми реалізовуємо. Якби ми мали більше часу, можливо, могли би створити більше серій, пропрацювати деталі, оптимізувати деякі процеси, виробничі моменти (чому так: бо анімація — дуже вартісний процес). Однак наші контракти обмежені одним фінансовим роком, у який ми маємо запустити конкурс і закінчити виробництво.
— Скільки людей залучено на виробництво «Тото» і «Маленького Бу», які короткі за хронометражем і розраховані на дітей 2+, а також «Ясі та її робота» й «Порталу пригод», які складніші за драматургією, анімацією, озвучкою?
— Насправді проєкт «Тото» здається дуже простим, але у виконанні він складний, тому що емоції тварин малювалися з емоцій реальних дітей, основу стилістики взято європейську акцентну анімацію з додаванням японської стилістики міміки. Найбільше фахівців працювало саме над цим мультфільмом, до всіх дотичних процесів було залучено близько сорока людей. Загалом над усіма нашими проєктами працювало понад сто спеціалістів різних професій. Ми отримали інформацію від виробників, що цьогорічні конкурси Суспільного значно посилили анімацію в Україні.
— Згідно з концепцією дитячого та підліткового мовлення НСТУ, в редакції має бути щонайменше один дитячий психолог, який братиме участь у всіх етапах створення контенту. Скільки психологів залучено? Хто це? Вони були зі сторони Суспільного чи студій?
— Психологи були повноцінно залучені до створення контенту й розробки концепту самого каналу з боку студій виробників. Це, зокрема, Ірина Маламуж, сценаристка мультфільму «Тото», психологиня за фахом. У проєкті «Маленький Бу» брала участь відома психологиня та експертка Маріанна Новаковська, яка працювала над сюжетами серій, консультувала щодо безпеки і проблематики. Пріоритетними були саме думки психологів: якщо вони вважали, що ситуація викликає в дітей стрес, ми її або трансформували, або відкидали.
— У мультфільмі «Портал пригод» залучені Ірма Вітовська та Фагот. Це було відомо під час конкурсу чи їх запросили для озвучування у процесі? Хто озвучує інші мультфільми?
— На момент створення «Порталу пригод» я вже мала успішний досвід співпраці з Ірмою Вітовською та Фаготом на проєктах голлівудських студій Disney та Sony. Окрім того, для озвучення своїх проєктів ми обов’язково мали би запрошувати людей, які ціннісно і світоглядно відповідають Суспільному. Тому коли виробники презентували персонажів, зокрема Раю Горностай та Браконьєроса, я одразу розуміла, хто з відомих українців це міг би бути. Команда Green Penguin підтримала ідею залучити саме ці зіркові голоси. Це артисти, які мають досвід озвучування й дублювання, які викладаються на повну, вони подарували персонажам не лише голоси, а й характери і настрій.
У проєкті «Яся та її робот» маму озвучує Світлана Тарабарова, а батька — Тарас Тополя. Папуга — Євген Малуха. Саму Ясю озвучує юна актриса Юлія Угрин. Крім того, були залучені професійні актори — як діти, так і дорослі. У мультфільмі «Тото» була команда, яка багато працює над озвучуванням і дублюванням фільмів як голлівудських, так і українських студій, серед них Катерина Брайковська, Павло Скороходько. Маленького Бу озвучував Олександр Вілков.
— Чи розглядали можливість проведення заходів, присвячених запуску «Бробаксу»? Можливо, плануєте якісь івенти після карантину?
— Ми мріємо їх провести. Наразі дуже не хотілося би проводити заходи із великим скупченням людей, особливо дітей, наражаючи їх на небезпеку. Тому ми переформатували наші завдання із промоції. Коли з’явиться більше серій, ми зробимо велику презентацію. Дуже хочеться, щоб ситуація стабілізувалася і люди могли більш розслаблено почуватися на офлайн-заходах.
— Зараз на каналі по дві-три серії кожного мультфільму, більшість із них мають по кільканадцять тисяч переглядів. Чи виправдовуються ваші очікування?
— Звісно, ми хотіли більше, однак ми об’єктивно оцінюємо реальність і розуміємо, що канал новий. Ми очікували більше обговорень, якщо чесно. Негативного відгуку не отримали, й це вселяє надію, що контент потихеньку розганяється, і чим більше буде серій, то більше людей про них дізнається й захоче подивитися нові. Тому ми працюємо над тим, щоби «Бробакс» набирав обертів, у нього все попереду. Маємо сподівання, що медіа підтримають нас оглядами, публікаціями і, звісно, конструктивною критикою, зі свого боку ми завжди готові дати коментарі чи розповісти про плани.
— Як ви будете просувати «Бробакс»? Чи будуть покази на телеканалах?
— Зараз ми працюємо над тим, щоби потрапити на дитячий ютуб, тобто проходимо модерацію. Під дитячим контентом заборонені коментарі, тому живий відгук авдиторії ми можемо отримати лише в соцмережах. Ми будемо їх популяризувати, плануємо різні рубрики: і відео, й меми, й лайфхаки, й поробки для дітей. Також ми хочемо закликати до обговорення лідерів думок. Зараз над стратегією працює компанія Postmen, але надалі постійну комунікацію з авдиторією вестиме працівниця нашої редакції. Саме з цими проєктами ми керуємося принципом digital first, тому спочатку серії вийдуть на ютубі. А ближче до кінця року сформуємо сітку, яким чином вони будуть запущені на інших платформах, у тому числі на телебаченні. Суспільне намагається виробляти конвергентні і кросплатформні продукти.
— Як плануєте розвивати проєкт наступного року?
— Коли епідемічна ситуація покращиться, ми зробимо великий офлайн-івент. «Бробакс» з’явиться на фестивалях і на різних платформах. Ми плануємо створювати якісний конкурентоспроможний контент і наповнювати ним канал. Крім того, робити різні колаборації з інституціями, які розділяють наші цінності, залучатися підтримкою амбасадорів. Одним із наших завдань на наступний рік є також формування спільноти в соцмережах. Суспільне працює на перспективу й хоче зростати разом із глядачем. Ми будемо оголошувати нові мистецькі конкурси, найімовірніше, з початку наступного року. Зараз набагато чіткіше розуміємо, хто виробляє якісний контент, у кого яка команда та потужності.
— В одному з інтерв’ю авторки концепції Іванна Коберник та Зоя Звиняцьківська зазначили, що важливіше виробляти контент для підлітків, ніж для малюків, та все ж першим з’явився саме канал для найменших дітей. Чому вирішили почати із 2+?
— Підліткова авдиторія важча. А ми працюємо оперативно, аби в межах фінансового року створити якісний продукт. Треба спочатку провести якісні дослідження інтересів споживачів підліткового віку, аби ефективно використати гроші на такі проєкти. Це вимагає значного часового ресурсу, адже тут баланс «корисних ласощів» має бути ще ефективнішим. Та 2022 року плануємо працювати в цьому напрямі.
— На які проєкти чекаєте? Чи продовжуватимете замовляти анімацію, якщо вона знову буде найсильнішою під час конкурсу?
— Дуже хотілося б, аби принесли, наприклад, цікаві експлейнери, короткі формати, які не вимагають великого бюджету. Якщо креативні агенції запропонують нам проєкт, у якому з’явиться класний відеоблогер, який буде пояснювати й надихати, через свої меседжі просувати цінності Суспільного, то ми обов’язково його розглянемо. Також ми переконані, що наступного року втілимо ігровий проєкт, наприклад, якесь ситуативне шоу, де героями будуть діти. Безумовно, звернемо увагу на пропозиції, що будуть нести цінність і втілювати нашу місію. Ми подивимося на результати до кінця року, які з проєктів зарекомендують себе найкраще і, можливо, продовжимо їх. Це залежить від глядачів. Звісно, якщо знову буде сильна анімація, ми візьмемо її до уваги. Маємо намір оголосити одразу кілька мистецьких конкурсів із чітким завданням до тем та форматів, щоб виробники від початку знали, з якими пропозиціями приходити.
Фото: Володимир Шевчук, Суспільне