Рівненська філія Суспільного: «Ми хочемо бути корисними кожному жителю області»

Нещодавно Рівненська філія Національної суспільної телерадіокомпанії України отримала право використовувати логотип Суспільного «UA:». Це означає, що контент мовника відповідає стандартам журналістики. Після переоформлення ліцензії телеканал філії почне називатися «UA: Рівне».

У лютому на філію завітали представники Шведського агентства міжнародного співробітництва з розвитку (SIDA), Посольства Швеції в Україні та Офісу медіарозвитку Шведського радіо (SRMDO), щоб розпочати чотирирічну співпрацю з підтримки регіонального суспільного мовлення України.

Інна Білецька, яку в грудні 2017 року обрали продюсеркою філії на відкритому конкурсі, поділилася з «Детектором медіа» тим, що їй усе вдалося зробити та як вона вирішує конфлікти з ворогами реформи Суспільного. Раніше продюсерка Рівненської філії публічно розвінчала неправдиву інформацію НСЖУ про начебто порушення й несправедливість під час оптимізації колективу та проведення змін у сітці мовлення.

У Рівненській філії — молода команда, готова до змін та експериментів

— Інно, нещодавно Рівненська філія отримала логотип Суспільного — «UA:». У соцмережах ви вже змінили дизайн із колишньої назви телеканалу РТБ на «UA: Рівне», проте в ефірі досі залишилося все без змін. Із чим це пов’язано?

— Згідно з телевізійною ліцензією, яку зобов’язані виконувати, ми маємо мовити як телеканал РТБ. З нетерпінням чекаємо, коли Центральна дирекція НСТУ вирішить питання внесення змін у ліцензію. Нас попередили, що це може тривати більше місяця. Паралельно зі зміною логотипа готуємо новий «одяг» для ефіру — заставки для програм. Телеглядачі і слухачі мають відчути різницю. Наразі розпочали ребрендинг зі зміни логотипу нашій офіційній сторінці у Фейсбуку.

— Як змінилося мовлення філії останнім часом?

— Мені дуже пощастило, що у філії сильна новинна команда, яка тривалий час не робила сюжетів із ознаками замовності. Ефіри, які виходили до мого призначення, не були джинсовими. (Згідно з моніторингом, який проводили експерти ГО «Детектор медіа» у грудні 2017 року, Рівненська філія мала 0 % матеріалів із ознаками замовності. — Ред.) Єдине, що вони не відповідали стандартам в інших категоріях. (Найбільше порушень стандарту повноти поданих фактів (середній бал 0,56), оперативності (0,79) та достовірності (0,87). — Ред.). Ці порушення стандартів були допущені не зумисне, а радше через незнання, недостатню підготовку сюжету.

Новий штат Бюро телерадіоновин (БТРН) ми сформували повністю зі співробітників філії, які працювали до мого приходу. Новою людиною на новинах є лише головний продюсер, рівненський журналіст-розслідувач Дмитро Бондар. Колектив повірив, що зміни можливі, тож ми всі разом взялися втілювати реформу в життя. З «нуля» зробили студію, запустили ранкові ефіри, яких раніше у філії не було. Вважаю це великим досягненням. Наразі ми маємо 1 год. 45 хв. власного унікального контенту зранку. Загалом ефір триває 2 год., до нього також входять три п’ятихвилинні випуски новин. Ми не беремо відео з YouTube, ніде не купуємо. Для ранкової програми знімаємо 26 рубрик. В ефірі по черзі працюють чотири пари ведучих. У філії маємо конвергенцію з радіо, не розділяємо працівників радіо і телебачення. Наприклад, ранкову програму ведуть як радійники, так і телевізійники.

Із січня на телеканалі й радіо запустили проект «Тема дня». Правда, на радіо він має назву «Дослівно» і виходить о 17:10. Намагаємося найважливішу тему для регіону розглянути з різними гостями у студії як у радійному, так і в телевізійному ефірах, подати різні точки зору.

— Які перші кроки зробили, щоб новини більше відповідали стандартам?

— Колектив новин був дуже добре знайомий зі стандартами. Це та команда, в роботу якої я практично не втручаюся. Буває, підказую дещо, оскільки я працювала в новинах, займалася розслідуваннями, в мене залишилися зв’язки, джерела. Можу підказати про ексклюзивну інформацію чи про те, що ми щось недобачили або пропустили. У жодному разі мої поради не стосуються стандартів. На новинах прекрасний шеф-редактор Орест Гринюк, який працював до мого приходу в компанії.

У зв’язку зі впровадженням уніфікованої сітки й через брак фінансів із нового року ми зупинили виробництво всіх циклових програм. Ми не могли, будучи обмеженими в технічних ресурсах, виробляти власного щоденного контенту 3 год. 5 хв. і ще додаткові програми. До того ж у бюро телерадіоновин для виробництва контенту передбачено шість операторів, якраз стільки їх було і до цього у штаті.

— Як ви розподіляєте вихід в ефір під час ранкової програми 26 рубрик?

— За кожним окремим днем закріплені певні рубрики. Також ранки є тематичними, коли ми прив’язуємося до дат чи подій.

У філії лише новини мають абсолютно окремий штат, до якого входять 14 кореспондентів (частина з них у декретній відпустці) і режисерська група. Решта людей, які є в штаті, задіяні в ранковій програмі. Наприклад, у нас є менеджер із піару, яка крім того працює журналісткою й веде рубрику «Цей день в історії» про історію Рівненщини.

Одна з ведучих програми «Добрий ранок» Олена Юхніч працює на радіо та одночасно має авторську рубрику «Леді за кермом». У нас усі радійники мають рубрики. Немає таких людей, які працюють редакторами й ведучими на радіо й не мають телевізійних рубрик. Раніше у філії такого не практикували.

Радійники й телевізійники працюють злагоджено в одній команді

— Радійники комфортно почуваються перед мікрофоном у студії й не завжди можуть вільно працювати перед камерою. Як вам вдалося поєднати ці два напрями журналістики?

— Якщо в людей вірити, то вони зможуть повірити в себе. У компанії молоді і класні працівники. Частина колективу старша за 35 років, але майже всі хочуть навчатися й розвиватися.

У філії є дівчина, яка має музичну освіту і працювала гримером. Через її зовнішність запропонувала їй спробувати себе ведучою ранку. Ця справа їй не вдалася, проте вона почала робити сюжети для «Доброго ранку», стала кореспонденткою, має власну рубрику. Впевнена, якщо допомагати людям, то все вдасться.

— Чи спостерігається у Рівненській філії вигоряння працівників? У деяких телерадіокомпаніях Суспільного розповідали, що працівники не витримують навантаження і просять або їх перевести на інші посади, або звільняються.

— Коли ми запускали ранки, розуміли, що це тривалий марафон, тому вирішили разом із головним оператором, режисером і продюсером, що буде чотири пари ведучих. Окрім ранків вони мають багато своїх рубрик і навантажень по сюжетах. Таким чином ми перерозподілили навантаження. Щодня група з випусковим редактором заздалегідь готуються до випуску, складають список гостей. Ми не оминаємо знакових для України подій і дат. Наприклад, 26 лютого Україна відзначала День спротиву окупації Криму та початку окупації Росією України. Цього дня ми відійшли від розважального формату.

— Як у Рівному подаєте теми всеукраїнського значення?

— Ми говоримо про те, що Україна єдина, що ми — одна держава. У Рівному та області мешкають люди, які змушені були залишити свої домівки на Донбасі чи в Криму і переїхати в наш регіон. Їм важливо почуватися на новому місці як удома, а нам важливо розуміти, чому вони змушені були переїхати. У Рівному є волонтери й багато хлопців, які пройшли АТО, ми запрошували їх у студію. Всі теми всеукраїнського масштабу завжди торкаються безпосередньо нашого регіону.

Взимку, коли виникає багато перешкод на дорогах і не завжди є кошти на транспорт, ми змушені менше приділяти уваги області. Проте всіма силами намагаємося контактувати з районами, організовуємо скайп-включення. Також спілкуємося з рівнянами, які живуть за межами країни. Нещодавно в День рідної мови мали включення з рівнянином, який живе в Барселоні, говорили про те, чи не забуває рідної мови, чи є з ким спілкуватися українською за кордоном.

Пітчинг — шанс стати корисними для всієї області

— У вас великий журналістський досвід: працювали на радіо, були кореспонденткою загальнонаціонального каналу, займалися розслідуваннями, були ведучою. Чи маєте в планах стати ведучою?

— В одному із проектів із робочою назвою «Правила: одні для всіх», який ми з філії подали на пітчинг, я зазначена в ролі ведучої. Це ток-шоу про конфліктні ситуації. У «Темі дня» ми часто виходимо за межі формату через те, що маємо необхідність зберігати баланс думок. Конфліктні історії трапляються дуже часто, вони потребують обговорення широким колом, не лише з одним експертом. Сподіваємося, що Рада генпродюсерів у Києві нам затвердить цей проект і допоможе зі світлом, технічною підтримкою, облаштуванням нової студії, які вкрай необхідні для нового проекту. Якщо дозволять, я хотіла би вести це ток-шоу. Мені не потрібне додаткове фінансування, я це робитиму із задоволенням.

— Інно, ви відмовитеся від оплати?

— Мені не потрібно, щоб за роботу ведучої доплачували. Я не буду про це просити. Наш ефір належить усім жителям області. Ми працюємо для них, ми їхній найближчий мовник. Маємо зробити все для того, щоб та інформація, яку ми надаємо, була не просто корисною, а відповідала всім стандартам, а також їхнім запитам, потребам.

— Чи знали працівники філій, як подаватися на пітчинг проектів, як заповнювати документи. Хто допомагав у цьому?

— Для колективу заповнення документів на пітчинг стало великим випробуванням. Ми мали багато ідей, та бракувало часу заповнити всі форми. Коли з Центральної дирекції надали пакет документів, який треба було заповнити, мали страх, для чого так багато. Та коли почали над цим працювати, зрозуміли, наскільки правильно розроблені документи і все структуровано. Такий підхід важливий для нас самих, щоби зрозуміти, що ми хочемо бачити на виході. Це одночасно й подання проектів, і тренінг. Над проектами працювали гуртом, допомагали продюсер телебачення, головний режисер та головний оператор.

— Які програми ви хотіли би бачити й чути в ефірі Рівненської філії з нового сезону?

— Я хотіла би запустити програми, які розвиватимуть критичне мислення глядача, про медіаграмотність, своєрідне розвінчування міфів, просвітницькі проекти. Потрібні і проекти суспільно-політичного напрямку, серед яких ток-шоу, програма про реформи, де будемо зосереджуватися на окремих аспектах кожної окремо взятої реформи. Скажімо, ми бачимо в соціальних мережах обурення матері, що до неї не приїхала карета швидкої допомоги, коли дитина мала високу температуру. Ми вивчатимемо цей конкретний випадок: чи, згідно з реформою, мають їхати карети швидкої допомоги на такі виклики, що робити матері в цій ситуації. Ми будемо говорити про зради й перемоги реформ, хочемо бути корисними.

Хотіли би робити проект «Ревізія міфу» про історичні й мистецькі міфи, які існують на Рівненщині. Це ті історії, які ми приймаємо за даність, але насправді їх потрібно вивчати. Є знакова історія, що Рівному — 800 років. Це піддалося ревізії й виявилося, що Рівному насправді менше років. Серед мешканців області є багато митців, істориків, науковців, реставраторів, які готові долучитися до цього проекту.

На зв’язку з Києвом

— Наскільки ефективні зустрічі для менеджерів і продюсерів, які проходять у Києві?

— Після того, як нас обрали на відкритому конкурсі, всі менеджери і продюсери двічі зустрічалися в Києві. Це дуже корисні й насичені зустрічі. Не знаю, як в інших філіях, та ми постійно тримаємо зв’язок із центральним офісом, просимо про поради, консультації. У нас продуктивна робота із суспільно-політичним напрямком. Ми не чекаємо, поки нас промоніторять, відправляємо свої програми і просимо, щоб нас подивилися, підказали дещо. Нам завжди йдуть назустріч.

— Чи освоїлася вже нова менеджерка Людмила Хома?

— Вона працювала на комерційному каналі. Наразі освоює нові повноваження.

— Чи залишився у вашій команді директор виконавчий Андрій Велесик? Він досить багато зусиль вклав у філію.

— На жаль, 19 лютого він попрощався з нами й пішов із філії. Ми дуже вдячні Андрію Велесику за те, що він зробив для компанії. Останні два місяці, коли відбувалися зміни, він був для мене опорою. Я не впевнена, що без його допомоги можна було би зробити нові проекти. Він пообіцяв, що буде за нами стежити, при потребі критикувати чи хвалити.

Сподіваюся, ми добре співпрацюватимемо з новим менеджером. Менеджер не втручається в контент, але проекти неможливі без адміністрування, фінансів тощо.

— Нещодавно в Рівненську філії приїжджали представники Шведського агентства міжнародного співробітництва з розвитку (SIDA), Посольства Швеції в Україні та Офісу медіарозвитку Шведського радіо (SRMDO) та НСТУ, щоб за фінансової підтримки шведів розпочати чотирирічну співпрацю в рамках проекту «Підтримка регіонального суспільного мовлення України». У чому буде користь філії від такої співпраці?

— Цей проект буде стосуватися оптимізації, покращення, реформування, програмного забезпечення. Поки що ми працюємо над умовами співпраці, представники Швеції знайомляться, як ми працюємо. Це було моє перше знайомство зі шведами. До того з ними контактував Андрій Велесик. Робота над цим проектом радше менеджерська відповідальність, ніж продюсерська. Наскільки я зрозуміла, співпраця стосуватиметься в основному новинарів. Ми з творчою частиною готові долучатися до будь-якого проекту.

РТБ — це Суспільне?

— Що у філії роблять для того, щоби телеглядач і слухач розумів, що це вже не державна телерадіокомпанія, а частина НСТУ. Нещодавно читала у вас на сторінці в соцмережах здивування, що ви маєте аналогічний логотип із «UA: Першим».

— Про те, хто ми і що робимо, я розповідала на радіо. Запрошували на програму «Тема дня» керівника обласної спілки журналістів Дмитра Тарасюка після того, коли на сайті НСЖУ з’явилися заяви про реформу Суспільного, які не відповідали дійсності. Ми намагаємося пояснювати хід реформи і швидко відповідати на запитання в соцмережах. Ми намагаємося донести, що Рівненська філія НСТУ — єдиний мовник, який належить кожному жителю області порівну. Повноцінно пояснювати, ким ми стали, зможемо лише тоді, коли в ефір вийдемо з новим логотипом і новими заставками. А наразі потрошку привчаємо до того, як ми виглядаємо.

НСЖУ опублікували ваші пояснення щодо скорочення у колективі  в себе на сайті й не вибачилися за неперевірену інформацію. Чи така позиція вас влаштовує?

— Я не є членом НСЖУ. Коли люди разом приймають Кодекс етики українського журналіста і при тому у своїй роботі його порушують, у мене виникають великі претензії до роботи такої організації. Я маю право про це говорити, вважаю їхню діяльність неефективною.

Досьє

Інна Білецька закінчила Національний університет «Острозька академія» за фахом «Документознавство та інформаційна діяльність». З третього курсу була кореспонденткою телерадіокомпанії «Рівне 1» та авторкою радіопрограм місцевої радіостанції. З 2005 року працювала власною кореспонденткою телеканалу НТН, з 2008 року – кореспонденткою телеканалу «Інтер» у Рівненській і Волинській областях. 6 грудня 2017 року Інну Білецьку обрали продюсеркою Рівненської філії НСТУ.

comments powered by Disqus