Відбулися всі дев’ять конференцій з виборів членів наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) від громадських об’єднань та асоціацій, тож на 30 жовтня наглядовий орган мав би бути сформованим. Проте, оскільки від сфери нацменшин не було обрано представника, повний склад наглядової ради буде відомий лише 15 грудня, після повторної конференції.

Ми вже публікували матеріал про дві перші конференції ГО у сферах освіти й науки та фізичного виховання і спорту, репортаж із наступних трьох зібрань ГО у сферах журналістики, забезпечення прав національних меншин та правозахисній, а також розповіли про обрання представників наглядової ради від сфери захисту інтересів дітей та молоді та творчої сфери.

Нині детальніше ознайомимо з конференціями у сфері місцевого самоврядування (28 жовтня) та у сфері захисту прав осіб з особливими потребами (30 жовтня). Слід відмітити, що учасники цих останніх заходів дуже мало говорили про суспільне мовлення і своє бачення його стратегії. Вони акцентували на проблемах галузі, а не на плані роботи в наглядовому органі. Представники останніх двох сфер читали вірші, говорили мовою жестів, з’ясовували, хто з ким у «договорняках», і забували про основні функції органу, в який намагались потрапити.

«Договорняки», вірші та місцеве самоврядування

У сфері місцевого самоврядування сімнадцять громадських організацій висунули вісьмох кандидатів на пост члена наглядової ради НСТУ. Представник Запорізької міської молодіжної громадської організації «Степ» повідомив, що Вікторія Агєнтаєва знімає свою кандидатуру, тож кандидатів лишилось сім:

Микола Гриценко(Спілка громадських організацій «Асоціація земляцьких організацій “Рада земляцтв областей та регіонів України”»);

Максим Гук (ВГО «Екологія та соціальний захист України»);

Тетяна Кіріллова (Асоціація сприяння самоорганізації населення);

Мирослав Пітцик (Асоціація міст);

Михайло Поживанов («Магдебурзьке право»), кандидата підтримали ще дві організації –Громадська рада самоврядування, «Порядок і достаток»;

Сергій Старченко (Міська молодіжна громадська організація «Молодь – ХХІ століття»), кандидата також підтримали дві організації – ВГО «Центр підтримки громадських ініціатив» та Чернігівська міська молодіжна громадська організація «Освітній центр “Ініціатива”»;

Віктор Таран (Центр політичних студій), кандидата також підтримали три організації – Інститут політичної інформації, ГО «Центр політичних студій» в Івано-Франківській області, ГО «Філософія серця».

На захід не прийшли двоє кандидатів – Максим Гук і Тетяна Кіріллова, їхні кандидатури лишились у списку голосування.

У своєму виступі Микола Гриценко висловив радість із приводу того, що «багаторічна епопея створення суспільного телемовлення» нарешті підійшла до завершення. Втім, він був переконаним, що обрання членів наглядової радивідбувається не зовсім чесно. «Я хотів знайти інше слово-відповідник, але я, на жаль, його не знайшов. Є таке слово – “договорняк”. Я проаналізував попередні конференції, в яких брали участь також наші достойні кандидати. У кількох конференціях це пройшло чесно: кількість учасників відповідала кількості кандидатів. Сьогодні нас буде виступати всього вісім чоловік, всі інші домовились між собою, і вже хтось буде говорити про те, що вони будуть підтримувати когось», - зазначив кандидат. Щодо концепції Суспільного мовника, пан Гриценко прочитав рядки з вірша:

«З усіх світів найближчий мені світ,

В якім вікно вкраїнське моє світиться,

Від нього хрестиком вирізблюється слід –

той слід побачить можна навіть з місяця.

Вечірні хмари котяться, мов дим,

пухнасті, засинають під хатами.

І кущ калини, як орієнтир

між нашим і ненашими світами».

На переконання каднидата, суспільне мовлення має стати орієнтиром для українців.

Сумніви щодо прозорості проведення конференції висловив й інший учасник заходу – МихайлоПоживанов. Він розповів, що подавав документи в останній день о 17:50 і зауважив, що на той момент сім організацій подали документи. Після 18:00 прийом заяв був закритий. «Зранку з’явились уже 19 організацій. Це був такий перший сигнальчик», - наголосив кандидат.

Секретар конференції Тамара Кравченко роз’яснила кандидату, що згідно з регламентом, заяви організацій можуть оприлюднюватися на сайті протягом двох днів. Оскільки в п’ятницю було дуже багато заяв, всі вони не змогли бути оприлюднені на сайті, тож з’явилися в понеділок.

Також пан Поживанов розповів, що телефонував представникам інших організацій, які повідомили йому, що на голосуванні підтримають Віктора Тарана. «Можливо, не слід було робити таку конференцію», - припустив кандидат. Він також зазначив, що українці не до кінця розуміли нюанси місцевих виборів, які відбулися 25 жовтня. На його думку, Суспільний мовник міг би відіграти просвітницьку роль під час кампанії: роз’яснити громадянам значення децентралізації та важливості місцевого самоуправління.

У своєму виступі Віктор Таран наголосив: кожні вибори – це переговори, тому він, як і пан Поживанов, говорив представниками інших організацій про консолідацію зусиль. «Завдання після цих виборів – напрацювати спільне бачення, що ми робимо далі, тому що проблем в місцевому самоврядуванні дуже багато», – вважає пан Таран.

Спостерігачі конференції – заступник генерального директора НТКУ Олександр Харебін, секретар громадської комісії з питань проведення конференцій Ольга Большакова, член Нацради Сергій Костинський, член наглядової ради від депутатської фракції «Об’єднання “Самопоміч”» Світлана Остапа висловили свої враження щодо презентації програм кандидатів під час дискусії.

За результатами голосування найбільшу кількість балів – 65 – отримав Віктор Таран. Результати інших кандидатів такі: Михайло Поживанов – 50, Сергій Старченко – 49, Микола Гриценко – 45, Мирослав Пітцик – 38, Тетяна Кіріллова – 26, Максим Гук – 22 бали.

«Існує законодавчо визначена жестова мова, але в державі нема мовлення для нечуючих людей»

У сфері захисту прав осіб з особливими потребами 11 громадських організацій висунули 12 кандидатів:

Ірина Алексєєва (ВГО «Українська спортивна федерація інвалідів з вадами розумового і фізичного розвитку»);

Наталя Алексєєнко (ВГО «Спортивна федерація незрячих України»);

Володимир Гончаренко(ВГОІ «Українське товариство глухих»);

Геннадій Євсев’єв (ВМГОІВЗ «Генерація успішної дії»);

Руслан Імереллі (ВГО інвалідів користувачів психіатричної допомоги «Юзер»);

Раїса Кравченко (ВГО «Коаліція захисту прав інвалідів та осіб із інтелектуальною недостатністю»);

Лариса Лопата (ВГОО «Разом проти раку»);

Василь Назаренко (Союз інвалідів);

Оксана Потимко (ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ»);

Інна Сергієнко(МГО «Фонд допомоги дітям із синдромом аутизму “Дитина з майбутнім”»);

Наталія Скрипка (ВГО «Національна асамблея інвалідів України»), кандидатку також підтримала ВМГО студентів – інвалідів «Гаудеамус»;

Наталія Щербань (ВГО «Українське товариство сліпих»).

Програму Наталії Скрипкипредставила Вікторія Назаренко, яка зазначила: люди з інвалідністю повинні мати вільний доступ до інформації, впливати на формування суспільної думки щодо найважливіших суспільно-політичних питань країни та бути активними учасниками громадянського суспільства.

«Ми разом маємо прагнути, щоб НСТУ стало прикладом задоволення інформаційних потреб, у тому числі й громадян з порушенням слуху – тобто забезпечити титрування, переклад на жестову мову, забезпечивши таким чином їхнє право на доступ до інформації. На сьогодні більшість медійного простору залишається недоступним для сотень тисяч нечуючих, у тому числі й офіційні виступи лідерів нашої держави», - йшлося у виступі.

Володимир Гончаренко розпочав свій виступ на жестовій мові, аби присутні могли зрозуміти, як сприймають глухі люди майже весь контент українського медіапростору. Кандидат навів статистику: 10% населення – це люди, які мають вади слуху. «Існує законодавчо визначена жестова мова як мова спілкування для глухих людей, але в державі нема мовлення на цій мові. Радіо – це не наш спосіб інформації, нам лишається тільки телевізія. На території чотирьох регіонів нема мовлення з сурдоперекладом, навіть новин. Тобто в цих областях люди живуть пошепки, молодь спроможна до соцмереж, старші люди, які не мають доступу до інтернету, користуються “глухим радіо”: що де почули, де побачили, тим і орієнтуються», - наголосив пан Гончаренко. Він висловив сподівання, що НСТУ разом зі спільнотою нечуючих людей зможуть вирішити цю проблему.

У результаті голосування перемогла Наталія Скрипка, яка набрала 58 голосів. Результати інших претендентів такі: Інна Сергієнко – 39, Володимир Гончаренко – 37, Геннадій Євсев’єв – 33, Наталія Щербань – 30, Раїса Кравченко – 27, Руслан Імереллі – 27, Лариса Лопата – 25, Наталя Алексєєнко – 22, Оксана Потимко – 20, Василь Назаренко – 17, Ірина Алексєєва - 16

За перебігом конференції спостерігала представниця Посольства Канади в Україні Амал Ель-Атіфі. Вона привітала присутніх з добре організованим процесом. «Це лише перший крок, і він пройшов успішно, далі почнеться справжня складна робота. Бажаю вам усім успіху роботи в наглядовій раді», - зазначила вона.

Генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія розповів про подальший план дій для членів наглядової ради. Так, формальна робота органу ще не починається, адже останнього члена наглядової ради оберуть 15 грудня. «До того часу ми як НТКУ здамо статут НСТУ до Кабміну, який ще має його затвердити. І тільки після цього ми можемо започаткувати нову організацію (ПАТ НСТУ– ред.)», - пояснив пан Аласанія. Він також зазначив, що наявність, хоч і неформальна, наглядової ради НСТУ уже є захистом для суспільного мовника.

***

Це були останні з дев’яти запланованих конференцій обрання членів наглядової ради Суспільного мовника. Попереду повторне обрання представника у сфері забезпечення прав національних меншин, яке відбудеться 15 грудня.

Нагадаємо, що наглядова рада НСТУ складатиметься з двох частин: до неї входитимуть представники громадськості та представники парламентських фракцій і груп. Загалом це 17 осіб. Парламентські фракції і групи вже висунули до ради вісьмох представників.