4 вересня відбулася конференція «Суспільне мовлення: реформа під час війни», під час якої менеджмент мовника, представники влади та міжнародні партнери, експерти обговорили візію Суспільного, поточні виклики та подальшу роль як у розбудові країни після війни, так і у відстоюванні прав і свобод демократичного суспільства.

«Десятиліттями в центрі уваги українського мовлення були аж ніяк не інтереси людей, інколи в центрі уваги було вузьке коло власників телеканалів, а глядачі були інструментом досягнення цілей. Або у центрі уваги стояла держава з її ідеологічними преференціями. Цінність Суспільного мовлення у тому, що воно змінює правила гри у цій похмурій картині. Місія Суспільного — захищати свободи в Україні, захищати саму можливість для людини в Україні жити вільним життям. Суспільне — це інституція, яка розвертає свою роботу в бік людини й суспільства», — сказала у своїй вітальній промові генеральна директорка «Мистецького арсеналу» Олеся Островська-Люта.

Олеся Островська-Люта

Створення Суспільного мовлення було зобов’язанням України перед Радою Європи та ЄС у рамках Угоди про асоціацію, і його вже називають однією з найуспішніших реформ у країні з 2014 року.

Дослідження Gradus Research Company  у квітні 2023 року свідчить, що 86% аудиторії довіряють новинам Суспільного, а дослідження ІМІ та моніторинги «Детектора медіа» показують, що «Суспільне Новини» — серед лідерів із дотримання стандартів. Крім того, 945 сюжетів Суспільного про війну в Україні з’явились у мережі Європейської мовної спілки.

Під час першої дискусійної панелі конференції обговорили, як Суспільне зберегло інституційну стійкість під час війни.

Голова правління Суспільного мовлення Микола Чернотицький розповів, що на початку повномасштабного вторгнення приклад незламності показали «Суспільне Харків» і «Суспільне Херсон»: перші працювали під постійними обстрілами, а другі не побоялися мовити з окупації.

Микола Чернотицький

«Нині 85 співробітників Суспільного служать у ЗСУ. На жаль, один із них, оператор Миколаївської філії Василь Філімон, досі перебуває в полоні. І, на жаль, троє колег загинули. Саме команда, люди, які працюють на Суспільному, дали нам можливість вистояти у тих можливостях, які були, — розповів Микола Чернотицький. — На сьогодні викликів декілька. Це емоційний і ментальний стан. Наявність лімітованого ресурсу або його відсутність. Війна — це завжди звуження прав і свобод, і для нас дуже важливо, щоб воєнні обмеження не були перетворені на політичні».

Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв сказав, що, на його думку, «головне, що може робити держава для НСТУ, — це давати гроші та не лізти в роботу руками».

Микита Потураєв

«Перемога, яка обов’язково прийде, дасть нам можливість збудувати таку країну і державу, яку ми й не сподівалися розбудувати. Так само як і НСТУ. До вторгнення це йшло важко, бо Україна свого часу втратила шанс розбудувати сильного мовника. Зараз, коли прийшла на нашу землю велика біда, вона пришвидшила цей процес, і Суспільне цим шансом скористалося. Зараз має бути забезпечено належне фінансування. Я звертаюся до наших міжнародних партнерів із дуже простою пропозицією. Якщо ви хочете допомогти нам зберегти одну з надважливих реформ — створення НСТУ — зафіксуйте в макрофінансовій допомозі окремим рядком бюджет НСТУ», — сказав парламентар.

Народна депутатка України, голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила, що цього року, як і торік, видатки України насамперед ідуть на підтримку оборони. Тому фінансування інших видаткових програм буде скорочуватися, зокрема й тих проєктів, які були історичними протягом багатьох років. Роксолана Підласа сказала, що депутати розуміють суспільну значущість Суспільного мовлення й вона зробить усе можливе, щоб фінансування мовника було збільшено на наступний рік.

Роксолана Підласа

«Суспільне працює всупереч великій кількості негативних обставин, усупереч браку фінансування. За законом у нас мало бути виділено 0,2% видатків загального фонду державного бюджету. У якісь роки ми дотягували до цього показника, а у 2022-2023 роках, дійсно, не дотягували видатки навіть до 0,1%. Ми зможемо профінансувати Суспільне мовлення рівно в тому обсязі, у якому нам дозволить міжнародна допомога у 2024 році. Видатки ми плануємо на 2024 рік скромні, розраховувати на велике збільшення для НСТУ не можна. Ми розуміємо, що Суспільне є стратегічним пріоритетом держави, тому що це є великою складовою нашої безпеки, тому ці видатки є у фокусі ВРУ. Я можу зі свого боку пообіцяти, що ми знайдемо шляхи забезпечення роботи НСТУ й певного збільшення видатків на НСТУ», — сказала Роксолана Підласа.

Народний депутат України, голова підкомітету з питань культури Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький нагадав, що йому належить авторство норми закону про фінансування Суспільного на рівні 0,2% від усіх державних видатків, яка не виконується. І розповів, як це можна виправити.

«Де взяти ці кошти? Та ви їх витрачаєте. Не роздавайте їх приватним каналам для пропаганди влади, яку ви називаєте марафоном, бо до марафону це не має жодного відношення, не віддавайте їх тому, що ви називаєте іномовленням, яке пропагує "хороших русскіх". Доручіть зробити якісне іномовлення Суспільному, дайте Суспільному нормальне мовлення на своєму каналі — і будете мати виконання закону, бюджету та якісного Суспільного мовника», — сказав Микола Княжицький.

Іванна Климпуш-Цинцадзе

Цю думку із зали підтримала й народна депутатка України Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона сказала: «Потрібно фінансування каналу "Рада" спрямувати на фінансування Суспільного. Це буде розв'язанням питання. Нам не треба перекладати нашу відповідальність на наших міжнародних партнерів. Чи не є викликом, що воєнна цензура вже перетворена на політичну?»

Голова наглядової ради Суспільного мовлення Світлана Остапа під час свого виступу на панельній дискусії «Від реформи до сталості. Яку роль Суспільне буде виконувати в повоєнній Україні» розповіла про функцію Суспільного в розбудові демократичної держави та повідомила про недофінансування мовника на тлі спрямування коштів на державні канали.

Світлана Остана (у центрі)

«Раніше ми декларували, що Україна переходить від державного мовлення до суспільного, тим самим ще більше віддаляючись від "совка". Тепер ми говоримо, що ми знову повертаємося в "совок", бо посилюємо і створюємо нові й нові державні канали. По факту було створено канал "Дом", який нібито мав мовити для жителів окупованих територій. Зараз це канал "Дім" — фактично національний канал загального інтересу, ледь не щотижня запускає нові проєкти. І кошти у держави на це під час війни є. Крім того, було створено державні радіоканал "Армія ФМ" і телеканал "Армія ТБ". Таким чином в Україні зараз існує вже не один державний канал, а кілька: канал "Рада", який має вже й цифрову ліцензію, перетворився на інформаційний канал, і його редакційну політику контролює монобільшість», — сказала Світлана Остапа.

Вона показала інфографіку, яка ілюструє державне фінансування озвучених телеканалів у порівнянні з коштами, спрямованими на Суспільне мовлення.

Народний депутат України, перший заступник Голови ВРУ Олександр Корнієнко сказав: «Я б не користувався логікою, що знімуть кошти з "Дому" і дадуть Суспільному, знімуть з "Дому" і дадуть на дрони. Це різні статті видатків бюджету. У них різна задача. Суспільне — це Суспільне мовлення, воно має бути, а "Дім" створювався з іншою метою. Моє бачення: цього року в нас буде трохи інший бюджет на марафон. Медійна сфера у нас за кошти партнерів. У Суспільного краща позиція, цей проєкт давно ведеться, він буде пріоритетно підтримуватися (західними донорами. — "ДМ")».

Олександр Корнієнко

Попри брак коштів, команда Суспільного виготовляє якісний контент, чим усе більше завойовує довіру аудиторії, про що свідчать дослідження Gradus Research Company у квітні 2023 року.

«Я думаю, що політики будуть дуже здивовані, коли почують, що більше третини населення користується нашими новинами щотижня. Понад 85% наших споживачів довіряють нашим новинам. Це грандіозна цифра! У нас понад 8 млн підписок на наші канали в соцмережах. "Українське радіо" — лідер за споживанням та довірою до новин у масштабах всієї країни. Незалежність Суспільного дуже важлива. Цим ми також будемо відрізнятися від Росії. А Суспільне зможе бути незалежним тоді, коли матиме редакційну та фінансову незалежність. Редакційну гарантуємо ми. Фінансову гарантує держава», — сказала Світлана Остапа.

Третя дискусійна панель конференції «Суспільне мовлення: реформа під час війни» була присвячена позитивним змінам і досягненням Суспільного, а також баченню майбутнього мовника.

Народна депутатка України, заступниця голови, голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук сказала, що Суспільне стало бажаним роботодавцем, особливо на регіональному рівні, що є важливим фактором у журналістських колах.

Євгенія Кравчук (у центрі)

«У чому ще цінність Суспільного? В інформаційній безпеці, бо це наше джерело контенту на захід, в країни, які нам потім допомагають грошима і зброєю. Капіталізуючи цінність Суспільного, варто говорити, що Суспільне може робити для українського глядача, а що — для західного. Членство в EBU — це місток, це можливість експортувати наш контент. І це також частина нашої боротьби», — сказала Євгенія Кравчук.

Член правління Суспільного мовлення Андрій Таранов розповів, що можливістю для Суспільного є те, що тепер закон дозволяє мовнику робити копродукцію.

Андрій Таранов (у центрі)

«Звісно, нам потрібно доносити до іноземних глядачів те, що відбувається в Україні. І ми вже багато чуємо від наших партнерів із EBU про можливості спільних проєктів. Спочатку це буде кінодокументалістика, бо важливо фіксувати те, що відбувається тут. Ми будемо працювати і в напрямку розповсюдження наших новин через нашу мережу, і застосовуючи технологію штучного інтелекту. Нас сприймають як частину європейської сім’ї, і ми можемо брати участь також і в культурних, мистецьких, освітніх проєктах, не лише в постачанні новин», — розповів Андрій Таранов.

Член Наглядової ради Суспільного мовлення Олексій Харченко повідомив, що мовнику доводиться виконувати в умовах війни з Росією ще й додаткові завдання.

Олексій Харченко

«Це інформаційна безпека та допомога людям. Радійне мовлення дозволяло інформувати про евакуацію в умовах, коли події загрожують життю. Крім того, це ще й фіксування злочинів і надання документального підтвердження цих злочинів. Суспільне — це не зовсім медіа у класичному розумінні. Це вже ширше, ніж медіа, це інститут громадянського суспільства. Суспільне стає певним стандартом якості мовлення. Воно забезпечує важливу функцію суспільного діалогу, відстоювання демократичних традицій. Крім того, ми збагачуємо європейське мовлення завдяки певному досвіду та практиці», — розповів Олексій Харченко.

Керівниця програм розвитку громадянського суспільства і вільних медіа USAID / Україна Вікторія Марченко окреслила основні засади роботи Суспільного, наводячи як приклад мовників Великої Британії та США — BBC та «Голос Америки».

Вікторія Марченко

«Перший стовп очевидний — це правда. Другий — незалежність. Третій чинник — належне фінансування. І у BBC, і у "Голосу Америки" дуже пристойне фінансування від урядів Британії та США відповідно. Не може знекровлена голодна людина працювати ефективно. Потрібно принаймні дотримуватися того, що Суспільне має отримувати за законом. І останнє — це нова роль для Суспільного — відбудова. Суспільне має бути джерелом інформації для громадян про відбудову, інформувати й контролювати її», — сказала Вікторія Марченко.

Свою підтримку Суспільному мовленню під час конференції висловили заступник керівника відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні Ніколо Гаспоріні, генеральний директор Європейської мовної спілки Ноель Карран, керівниця Литовського суспільного мовника LRT, членкиня виконавчої ради Європейської мовної спілки Моніка Гарбачяускайте-Будрене та голова з відносин із членами в Центральній і Східній Європі Європейської мовної спілки Радка Бетчева.

Фото: Суспільне