Експерти Ради Європи з Франції, Литви та Фінляндії позитивно відгукнулися про нову модель фінансування Суспільного мовлення

Facebook

Зустріч відбулася 11 вересня за сприяння Офісу Ради Європи в Україні. Про це у себе на сторінці у Фейсбуку написала керівниця проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні» Галина Смірнова. Вона зазначила, що Рада Європи надає експертизу для вдосконалення моделі фінансування ПАТ «НСТУ». У зв’язку з цим у Києві зібралися експерти з Франції, Литви та Фінляндії, які презентували моделі фінансування суспільних мовників своїх країн.

«Відповідно до стандартів Ради Європи модель фінансування суспільного мовлення повинна відповідати певним критеріям:

1)Повинні існувати ефективні законодавчі гарантії, що гарантують належне фінансування СМ
2) Фінансування СМ повинно бути достатнім для виконання місії СМ, а також стабільним, щоб гарантувати високу якість контенту і довгострокове планування
3) Фінансування від держави має бути вільним від політичного втручання (для запобігання впливу на редакційну політику)», – зазначила Галина Смірнова.

Вона підкреслила, що питанню фінансування СМ приділяє увагу Резолюція ПАРЄ 2179 (2017 року) «Політичний вплив на незалежні медіа та журналістику».

Під час зустрічі експерти розповіли кожен про свою модель фінансування.

«В Литві бюджет суспільного мовника LRT включає доходи від 1.5% від фактичного надходження податку з доходів фізичних осіб та 1.3% доходів від акцизного податку.

У Франції бюджет СМ складається з абонентської плати (фактично частини податку на доходи фізосіб) та доходів від реклами.

В Фінляндії – бюджет Yle складають доходи від спеціального податку (від 0 до 163 євро залежно від доходів особи)», – процитувала слова експертів пані Смірнова.

У лютому 2018 року програмний директор ГО «Детектор медіа», секретар наглядової ради ПАТ «НСТУ», експерт РПР з питань медіа-реформи Вадим Міський вперше презентував нову модель фінансування Суспільного мовлення в Україні. Він та консультанти Ради Європи Юрій Джигир і Катерина Майнзюк підготували аналітичну записку, в якій наголосили, що оптимальним джерелом доходів НСТУ є радіочастотна рента (стаття 254 Податкового Кодексу України).

Під час семінару Вадим Міський знову презентував нову модель фінансування Суспільного мовлення, і підкреслив, що вона має на меті зменшити дискрецію Уряду і Парламенту при розрахунках обсягу щорічного фінансування НСТУ. «Є три стовпи незалежності суспільних мовників: це кадрова незалежність та демократичне формування наглядової ради, редакційна незалежність, що передбачає невтручання в контент з боку політиків та держорганів, а також фінансова незалежність — котра виражається у моделі фінансування. В Україні перші два стовпи станом на зараз є досить надійними, а от третій стовп фактично відсутній. Адже нинішня гарантія щодо обсягу фінансування із закону про Суспільне мовлення де-факто скасована нормою Бюджетного кодексу, яка залишає забагато можливостей для непрозорих політичних дій в процесі обрахунку щорічного фінансування Суспільного мовника. Нова модель фінансування покликана усунути ці моживості для політичної непрозорості».

Він також повідомив, що у рамках розробки нової моделі фінансування було проаналізовано великий масив інформації щодо української практики фінансування різних секторів та іноземний досвід, і знайдено достатньо дієвий в українських реаліях механізм — фінансування через спеціальний фонд Державного бюджету — який допоможе державі краще виконувати зоб'язання щодо підтримки Суспільного мовлення.

Марк Велінскі

«Щодо презентованої нової моделі фінансування я можу сказати, що ви на вірному шляху до забезпечення належного фінансування Суспільного мовлення в Україні», ­— повідомив у коментарі «Детектору медіа» міжнародний медіаексперт та консультант Ради Європи із Франції Марк Велінскі. ­— Вам необхідно автоматизувати процес розрахунку обсягу фінансової підтримки компанії, для того щоб кожного року бюджет Суспільного не перетворювався на предмет для дискусій. Він додав, що вважає розумним кроком використовувати радіочастотну ренту, як дохідне джерело для потреб НСТУ — адже її сплачують мобільні оператори, а отже кожен громадянин через мобільний зв'язок робитиме внесок у підтримку Суспільного мовлення.

Неріюс Малюкевічіус 

Виконавчий директор Комісії з питань радіо та телебачення Литви Неріюс Малюкевічіус та консультант Ради Європи підкреслив, що він дуже здивований, що існуюча модель фінансування не працює: адже якщо в законі написано «0,2% від видатків Загального фонду Держбюджету за попередній рік» — треба просто дати ці кошти. «Обговорена сьогодні нова модель фінансування є логічною, адже ви зважаєте на реалії в країні, ­— прокоментував він. — Не можна скопіювати чиєсь стандартне рішення і сподіватися, що воно в кожній країні працюватиме. Якщо у вас не працює нинішня система, треба шукати іншу».

  

Міка Оямієс 

Керівник міжнародного департаменту фінського суспільного мовника Yle та консультант Ради Європи Міка Оямієс зауважив, що йому подобаються представлені пропозиції. Він також висунув ідею запропонувати щось «в обмін» на запровадження нової моделі фінансування — наприклад, обіцянку стати найбільш інноваційним медіа в країні. У випадку таких двосторонніх домовленостей слід чітко прокомунікувати, що без грошей зробити інноваційне медіа неможливо.

Нову модель фінансування також обговорили представники Міністерства фінансів та бюджетного комітету.

«Дуже важливо, що на заході були представники Мінфіну та бюджетного комітету. Спершу вони, разом зі всіма, послухали закордонних експертів, а потім відбулася цікава дискусія між ними та представниками НСТУ з приводу запропонованої нової моделі фінансування. Гадаю, це був добрий крок до більшого взаєморозуміння сторін», – зазначив у Фейсбуку член наглядової ради Олексій Панич.  

Галина Смірнова повідомила, що найближчим часом проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні» планує провести експертизу існуючої моделі фінансування Суспільного мовлення та розробку альтернативної моделі і публічно презентувати їх.

Нагадаємо, згідно з Законом України «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні» передбачається фінансова підтримка НСТУ не менше 0,2 % видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, тобто у 2018 році фінансування Суспільного має складати не менше 1,54 млрд грн. 

Проте Кабінет міністрів України, який розробляв проект закону про державний бюджет на 2018 рік, запропонував виділити 990 млн грн, мотивуючи недофінансування браком бюджетних коштів.

Парламентський бюджетний комітет вирішив, що 990 млн грн забагато для НСТУ й обрізав цю суму до 776 млн грн. Парламент, не заглиблюючись у деталі, підтримав у цілому проект держбюджету-2018 із урахуванням цих пропозицій. Уже наступного дня після голосування голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар сказала: «Ніхто з народних депутатів у залі так і не зрозумів, коли з'явилося ще додаткове зменшення фінансування, оскільки прямо це не було озвучено. Для мене це теж стало несподіванкою».

Під час  круглого столу «Моделі фінансування суспільного мовлення: міжнародний досвід і український контекст» ексрперти з Європейської мовної спілки та представники суспільних мовників з Європи заявили, що недофінансування Суспільного — запитання до влади, в яку Європу йде Україна. 

У квітні 2017 року Наглядова рада одноголосно схвалила пропозиції щодо зміни моделі фінансування НСТУ, а голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг заявив, що офіс Ради Європи підтримує експертизою та консультаціями розробку нової моделі фінансування Суспільного мовлення та закликав українську владу подумати про зміну моделі фінансування.

comments powered by Disqus