Про це йдеться на сайті Верховної Ради України.

У висновках Бюджетного комітету зазначено, що «у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону)».

Причиною стало те, що термін набрання чинності відповідного закону, визначеного у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, зазначено у висновках.

У Комітеті пояснили, що Міністерство фінансів України не підтримує даний законопроєкт, оскільки реалізація законопроєкту призведе до додаткових видатків державного бюджету на виплату заробітної плати працівникам новостворених структурних підрозділів, які забезпечуватимуть діяльність наглядової ради НСТУ, та оплату послуг і компенсаційних витрат членам наглядової ради НСТУ, проте визначити вартісну величину впливу на показники бюджету на даний час не вбачається можливим за відсутності вихідних даних. Крім того, Мінфіном висловлено зауваження до окремих положень законопроєкту.

«Реалізація окремих положень даного законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджетів, це стосується:

• розширення повноважень Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України (далі – НСТУ), зокрема, створення комітетів, обрання та функціонування корпоративного секретаря НСТУ;
• здійснення оплати послуг та компенсації витрат членів Наглядової ради НСТУ /згідно з чинним законодавством члени Наглядової ради НСТУ здійснюють свої повноваження на безоплатній основі;
• встановлення частки обов’язкового спрямування бюджетних коштів на виробництво інформаційного, у тому числі аудіовізуального продукту (інформаційних, інформаційно-аналітичних, економічних, історично-документальних, культурно-мистецьких, навчально-пізнавальних, розважальних, спортивних та інших програм та передач, фільмів (у тому числі телевізійних серіалів)),  та на оплату створення (виготовлення) фільмів, окремих теле- та/або радіопередач чи програм незалежних від НСТУ студій-виробників;
• створення служби внутрішнього аудиту НСТУ»,  – йдеться у документі.

Нагадаємо, 5 лютого Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики побачив корупційні ризики в одній нормі проєкту Закону про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». Законопроєкт рекомендували доопрацювати з міжнародними експертами.

Як писав «Детектор медіа», Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» у 2014 році, зі змінами у 2015, 2016 і 2017 роках.

12 грудня 2019 року у Верховній Раді зарєстровано проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України). У законопроєкті пропонують не менше половини бюджетного фінансування НСТУ спрямувати на контент, із них половину коштів спрямувати на виробництво контенту незалежними продакшен-студіями.

Фото: otg.cn.ua