Про це йшлося на черговому засіданні Комітету з питань бюджету, яке відбулося 24 квітня.

На запит Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики звіт щодо фінансування НСТУ підготували експерти Ради Європи Маріуш Драгомір, (Угорщина), Таня Кершеван Смоквіна (Словенія) та Віктор Мазярчук (Україна). Вперше його презентували у Страсбурзі в січні 2019 року.

Мортен Енберг відзначив, що ситуація з недофінансуванням вже третій рік поспіль Суспільного мовника свідчить, що існуюча модель фінансування не відповідає міжнародним стандартам, адже вона не гарантує належного обсягу фінансування, залежить від політичних впливів, не дозволяє Суспільному мовнику планувати і створювати якісний контент. За його словами, український суспільний мовник має один з найменших бюджетів в Європі.

Він пояснив, що експерти оцінили ефективність застосування в Україні п’яти моделей фінансування — абонентської плати, державного бюджету, зборів з індустрії, плати за рекламу та змішаної моделі.

Результати аналітичної роботи експертів свідчать про те, що в поточній ситуації в Україні життєздатними є два сценарії:

Перший запропонований сценарій базується на моделі, яку підтримала наглядова рада НСТУ. Ця модель передбачає впровадження цільового джерела фінансування зі спеціального фонду державного бюджету, надходження до якого отримані внаслідок сплати рентної плати (зборів) користувачами радіочастотного ресурсу (наприклад, телерадіомовні компанії чи надавачі телекомунікаційних послуг). Попри різні очевидні ризики, які першочергово пов'язані з можливими коливаннями в оплаті зборів чи станом телекомунікаційної галузі, ця модель варта уваги. Насправді, у деяких аспектах така модель, імовірно, буде ефективнішою для цілей усунення політичного втручання, оскільки вона диверсифікує джерела державного фінансування. Однак, щоб бути життєздатною, вона також вимагає наявності чітких норм, які непохитно закріплять рівень фінансування НСТУ. Він підкреслив, що ця модель фінансування заслуговує на увагу.

Менш пріоритетний сценарій базується на вдосконаленні версії поточної моделі фінансування, згідно з якою НСТУ фінансується із загального фонду Державного бюджету. Чинне законодавство гарантує в бюджеті окрему графу бюджету для фінансування НСТУ. Однак стаття 14 Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» не була повністю введена в дію, а сума видатків для НСТУ визначається Урядом на основі наявних коштів державного бюджету. Проте, на думку експертів, цю модель важко реалізувати в реальності: досвід на сьогоднішній момент показав, що із самого початку цією моделлю зловживали для отримання політичної вигоди.

Окрім того, Мортен Енберг нагадав, що незалежний громадський моніторинг висвітлення в медіа президентської виборчої кампанії, що впроваджувався за підтримки Ради Європи виявив багато порушень з боку загальнонаціональних комерційних телеканалів – всі вони відкрито демонстрували політичні преференції та висвітлювали кампанію під впливом власників ЗМІ. Саме на цих каналах зафіксовано значну кількість матеріалів із порушенням журналістських стандартів та матеріалів, що мають ознаки політичної замовності (джинси). Суспільний мовник був єдиним медіа, який не надавав переваги жодній політичній силі.

Голова Комітету ВРУ з питань бюджету Андрій Павелко подякував Мортену Енбергу за ґрунтовний звіт експертів Ради Європи, запевнив у підтримці комітетом презентованого напряму зміни моделі фінансування НСТУ та підтримав проведення подальших спільних кроків для підвищення незалежності і прозорості моделі фінансування Суспільного мовлення, зокрема напрацювання відповідного законопроекту. Комітет привітав виступ Голови Офісу Ради Європи оплесками.

Ознайомитися з повним текстом звіту можна тут.

Нагадаємо, 10 квітня 2019 року аналогічна презентація відбулася у  Комітеті з свободи слова, народні депутати України пообіцяли вивчити рекомендації Ради Європи щодо нової моделі фінансування НСТУ.  

Як писав «Детектор медіа», у березні 2018 року під час круглого столу «Моделі фінансування суспільного мовлення: міжнародний досвід і український контекст» секретар наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський запропронував нову модель фінансування Суспільного мовника — за рахунок ренти (збору) за користування радіочастотним ресурсом. Вона могла б забезпечити стабільність і не залежала від волі народних депутатів та Кабінету Міністрів України. 

5 квітня 2018 року наглядова рада Суспільного мовлення схвалила пропозиції щодо зміни моделі фінансування НСТУ, розроблені Вадимом Міським, програмним директором ГО «Детектор медіа», які передбачають встановлення більш захищеного і прозорого механізму фінансування Суспільного мовлення  шляхом спрямування до спецфонду Держбюджету 50% фактичних надходжень від ренти за користування радіочастотним ресурсом на фінансову підтримку НСТУ. Експерти з питань публічних фінансів Ради Європи Юрій Джигир та Катерина Майнзюк вважають, що така модель дозволить обмежити можливості політичного впливу на щорічний бюджет компанії.

У січні 2019 року експерти Ради Європи Маріус Драгомір (Угорщина), Таня Кершеван Смоквіна (Словенія) та Віктор Мазярчук (Україна) назвали у Страсбурзі оптимальний спосіб вирішення проблеми фінансування НСТУ. Він базується на новій моделі фінансування, що передбачає виокремлення надходжень від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом у спецфонд Держбюджету України та цільове спрямування їх на фінансову підтримку НСТУ. Ця модель є оптимальною, оскільки вона диверсифікує джерела фінансування (хоча вони походять з одного ресурсу), значно послаблюючи вплив влади на скорочення державного асигнування щороку, зазначили експерти Ради Європи.

Раніше голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг заявляв, що офіс Ради Європи підтримує проведенням експертизи та консультаціями розробку нової моделі фінансування Суспільного мовлення та закликав українську владу подумати про зміну моделі фінансування.

Зазначимо, що у держбюджеті на 2019 рік на фінансову підтримку ПАТ «НСТУ» закладено 1 млрд грн, що складає приблизно 57 % від суми, яка передбачена закономта мала би в 2019 році становити не менше 0,2% видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, що складає не менше 1,818 млрд грн.

Фото: Галини Смірнової