Про це йдеться у спільній декларації Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, яку прийняли за підсумками 7-го спільного засідання європейської та української сторони у Львові 3-4 квітня 2019 року, повідомив член Української сторони Платформа громадянського суспільства Асоціації Україна-ЄС (ПГС) , програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський.

У тексті декларації представники громадянського суспільства країн ЄС та України «відзначають важливість створення незалежного суспільного мовлення в Україні та закликають український уряд і парламент запровадити більш захищену та прозору систему фінансування Суспільного мовлення, у відповідності до рекомендацій Ради Європи».

У декларації наполягають на «прискоренні гармонізації українського законодавства у сфері аудіовізуальних послуг із відповідною директивою ЄС».

Вадим Міський звернув увагу, що Угода про Асоціацію між Україною та ЄС передбачає особливу увагу до співробітництва України та ЄС в питаннях підтримки ЗМІ, передовсім Суспільного мовлення, з метою посилення їхньої незалежності відповідно до європейських стандартів, зокрема стандартів Ради Європи. «Проте сьогодні фактично є невиконаним стандарт Ради Європи, що передбачає обов'язок держав-членів запровадити належні, захищені та прозорі механізми фінансування, які гарантуватимуть Суспільним мовникам засоби, необхідні для виконання їхньої місії», – зауважив пан Міський. Він подякував офіційним представникам громадянського суспільства ЄС та України за спільну увагу до умов роботи новоствореного Суспільного мовника та єдність позиції обох сторін Платформи в питанні необхідності запровадження більш захищеної та прозорої системи фінансування НСТУ у відповідності до рекомендацій Ради Європи.

Нагадаємо, Платформа громадянського суспільства (ПГС) Україна–ЄС є офіційним органом, створеним у відповідності до ст. 469-470 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Вона складається з представників громадянського суспільства України з однієї сторони і членів Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК) – з іншої. ПГС створена з метою забезпечення належної ролі громадськості у процесі виконання Угоди про асоціацію

Як писав «Детектор медіа», 5 квітня 2018 року наглядова рада Суспільного мовлення схвалила пропозиції щодо зміни моделі фінансування НСТУ, розроблені Вадимом Міським, програмним директором ГО «Детектор медіа», які передбачають встановлення більш захищеного і прозорого механізму фінансування Суспільного мовлення  шляхом спрямування до спецфонду Держбюджету 50% фактичних надходжень від ренти за користування радіочастотним ресурсом на фінансову підтримку НСТУ. Експерти з питань публічних фінансів Ради Європи Юрій Джигир та Катерина Майнзюк вважають, що така модель дозволить обмежити можливості політичного впливу на щорічний бюджет компанії.

У січні 2019 року експерти Ради Європи Маріуш Драгомір (Угорщина), Таня Кершеван Смоквіна (Словенія) та Віктор Мазярчук (Україна) назвали у Страсбурзі оптимальний спосіб вирішення проблеми фінансування НСТУ. Він базується на новій моделі фінансування, що передбачає виокремлення надходжень від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом у спецфонд Держбюджету України та цільове спрямування їх на фінансову підтримку НСТУ. Ця модель є оптимальною, оскільки вона диверсифікує джерела фінансування (хоча вони походять з одного ресурсу), значно послаблюючи вплив влади на скорочення державного асигнування щороку, зазначили експерти Ради Європи.

Раніше голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг заявляв, що офіс Ради Європи підтримує проведенням експертизи та консультаціями розробку нової моделі фінансування Суспільного мовлення та закликав українську владу подумати про зміну моделі фінансування.

Зазначимо, що у держбюджеті на 2019 рік на фінансову підтримку ПАТ «НСТУ» закладено 1 млрд грн, що складає приблизно 57 % від суми, яка передбачена закономта мала би в 2019 році становити не менше 0,2% видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, що складає не менше 1,818 млрд грн.

Фото: фейсбук-сторінка Вадим Міського