Причина – фінансова залежність від уряду, який вніс до бюджету лише половину необхідних коштів. Про це пише Лілія Ржеутська на сайті  Deutsche Welle.

Суспільне мовлення, яке кілька років створювалося в Україні всупереч багатьом перепонам і лише рік тому почало повноцінно функціонувати, протягом наступних місяців може припинити роботу. Уряд заклав у бюджет 2018 року на функціонування ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (НСТУ) лише 50 відсотків від того, що передбачено законом. Тож гроші закінчуються.

Сигнал зникне

За законом про Суспільне телебачення і радіомовлення держава має забезпечувати належне фінансування НСТУ. Закон вимагає, щоб у держбюджеті окремим рядком були зазначені кошти для Суспільного мовника. Причому сума повинна відповідати 0,2 відсотка видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік. Тобто у 2018 році НСТУ мала б отримати 1 мільярд 539 мільйонів гривень (53 мільйони доларів). Натомість за фактом уряд заклав у цьогорічний бюджет лише 776 мільйонів гривень (27 мільйонів доларів). «Внаслідок такого фінансування НСТУ буде змушена вже у квітні зупинити трансляцію всіх без винятку аналогових передавачів, а також значної кількості цифрових і супутникових. Щодо виробництва контенту, то тепер це навіть не 3 відсотки, а 0,45 відсотка на виробництво власного продукту», - констатував голова правління НСТУ Зураб Аласанія.

За рік існування ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» змінила контент на Першому національному телеканалі, який тепер виходить в ефір як «UA:Перший». Мовлення у новому форматі ведуть ще два загальноукраїнські телеканали: «UA:Культура» та «UA:Крим», а також 25 регіональних телеканалів. Також змінився контент і у радіомовлення, яке ведеться трьома каналами: «UA: Українське радіо», «UA:Промінь» та «UA:Культура».

На фінансовому гачку

«Дуже багато всього було зроблено, але всі ті здобутки будуть ні до чого, якщо зникне сигнал. У ситуації, яка складеться, змушені будемо констатувати, що реформа не відбулася, Суспільного в Україні немає і ми приєднаємось до країн, де телебачення контролюється державою», - заявила голова Наглядової ради ПАТ «НСТУ» Тетяна Лебедєва. У Наглядовій раді не виключають, що недофінансування є штучним, аби зробити Суспільне мовлення знову залежним від державної влади, як це було раніше. Адже зараз, відповідно до статуту НСТУ, державні органи не мають права втручатися у програмну політику компанії.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман обіцяє, що фінансові потреби Суспільного мовника будуть забезпечені на сто відсотків. Про це він сказав на обговоренні звіту уряду за 2017 рік з регіональними ЗМІ. Натомість поки що його обіцянки не трансформувалися у будь-які дії - навіть в межах урядових ініціатив.

В експертів Ради Європи є ідея

Тож НСТУ доводиться шукати альтернативні шляхи фінансування, аби мати ресурс для оновлення та залишитись незалежною. Допомагає в цьому Рада Європи. Експерти проекту РЄ «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» підготували рекомендації щодо вдосконалення моделі фінансування суспільного мовника. Головна з них - за благо, отримувати неупереджену чесну інформацію мають платити ті, хто користується цим благом. Отже, всі, хто дивиться телебачення чи слухає радіо, мають оплачувати послуги суспільного мовника.

Оптимальним доходом для НСТУ, на думку експертів Ради Європи, може бути закріплення за мовником частки від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України. Консультант Ради Європи Юрій Джигар пояснює, що ця рентна плата може бути закладена  в ціні за послуги мобільно зв'язку. «Таким чином буде отриманий доступ до дуже широкої бази платників. За статистикою кількість телефонів в Україні складає 120 відсотків від населення, тому практично все населення у такий непрямий спосіб стане фінансистом Суспільного мовника», - зазначив Джигар, виступаючи 28 лютого під час круглого столу «Моделі фінансування суспільного мовлення: міжнародний досвід і український контекст». 

Мільярди від мобільного зв'язку

Наразі немає конкретного цільового отримувача коштів від рентної плати. Вони просто потрапляють у загальний держбюджет і розподіляються на будь-що за планом уряду. Аналіз фактичних показників доходів держбюджету України від ренти за користування радіочастотним ресурсом у 2012-2017 роках показує, що рентна плата за рік складає від 1,5 до 3 мільярдів гривень. Цих коштів від рентної плати, на думку експерта, вистачить на те, щоби повною мірою забезпечити фінансування НСТУ для виробництва  незалежного якісного контенту, який має відповідати запитам суспільства. При цьому, на переконання Джигаря, такий підхід фінансування  мінімізує вплив політиків та державних органів на розподілення фінансування для Суспільного мовника.

Натомість, судячи із заяв політиків з лав урядової коаліції, пропозиції експертів Ради Європи у владних колах наштовхуються на спротив. Зокрема, депутат Верховної Ради від фракції БПП Владислав Севрюков, коментуючи на круглому столі озвучені Юрієм Джигарем пропозиції, назвав найоптимальнішим існуючий статус-кво: фінансування через «окремий рядок» держбюджету. На розмір цієї бюджетної статті, як показала цьогорічна практика, влада хоче і може впивати.

Лілія Ржеутська, сайт Deutsche Welle