osvita.mediasapiens.ua

Суспільне мовлення в Україні: на горизонті з’явилося те, про що так довго говорили

2016-й справді став роком, коли не лише говорили про необхідність створення суспільного, а й усе робили для цього. Зважаючи на масштаби реформи, роботи було чимало. Хоча й обговорення багатьох питань теж тривало не лише на офіційній Комісії з перетворення, а й під час круглих столів, конференцій, зустрічей із колективами, міжнародними експертами. Адже Україна йде своїм шляхом створення суспільного, і він багато в чому є для нас безпрецедентним, а отже й тернистим.

Збільшене зображення можна подивитися тут

Перший етап реформи: рух без навігатора 

Наприкінці 2015 року вже було очевидно, що зупинити реформування державного мовлення на суспільне неможливо, хіба що можна загальмувати. Із початку 2016-го продовжився перший етап реформи, який мав назву «об’єднавчий». Він передбачав об’єднання під парасолькою Національної телекомпанії України (НТКУ) всіх прописаних у Законі про суспільне (ст. 1) суб’єктів, на базі яких має постати Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (ПАТ НСТУ). Так, НСТУ утворювався на базі: НТКУ, Національної радіокомпанії України, Державної телерадіокомпанії «Культура», всіх ОДТРК, Державної телерадіомовної компанії «Крим», а також державних організацій «Київська ДРТРК», Севастопольська РДТРК, Новгород-Сіверська РДТРК, Криворізька РДТРК та ДП «Студія «Укртелефільм».

Щоб уявити масштаби перетворень, ось кілька показових цифр. Загалом на жовтень 2016 року об’єднана НТКУ — це 7124 працівники; 274 об’єкти нерухомої власності (адмінбудівлі, гаражі, гуртожиток, кінотеатр, склади, виробничі споруди, бомбосховище) загальною площею понад 193 тис. кв. М; 39 земельних ділянок у власності загальною площею понад 34 га; 162 ліцензії, з них ТБ — 73, РМ — 89.

Нагадаємо, що 2015 року практично всі ці суб’єкти створили й зареєстрували філії, які мали стати правонаступниками державних телерадіокомпаній. А 2016 року всі державні ТРК, а також ДП «Студія “Укртелефільм”» мали припинити свої юридичні особи. Таким чином майже всі державні мовники в Україні, окрім НТКУ (та ще іномовлення), мали зникнути.

Загалом упродовж року було припинено юридичні особи 30 ДТРК й переоформлено їхні майнові права на авто, нерухоме майно, земельні ділянки тощо на правонаступника — НТКУ.

Збільшене зображення можна подивитися тут

Першою в березні припинила юрособу Сумська ОДТРК. Станом на 11 липня це зробили вже 23 компанії. Найскладніше було припинити юрособи двох кримських компаній, на яких фіскали мали провести перевірку, а фізично цього на окупованій території зробити не могли. Щоби вирішити цю проблему в правовому полі довелося писати відкриті звернення та заяви до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, в результаті чого було організовано зустріч членів Наглядової ради НСТУ, представників Держкомтелерадіо та НТКУ з головою Фіскальної служби Романом Насіровим. Представники Ради Європи та ЄС також неодноразово заявляли Петру Порошенку й Володимиру Гройсману, що пильно стежать за реформою.

Тобто складна ситуація з кримськими організаціями, а також саботаж із боку «Укртелефільму» затягнули перший етап реформи, який розпочався в кінці серпня 2015-го й міг завершитися ще до січня 2016-го. Та фактично він тривав понад рік, до кінця вересня 2016-го. Накази про реорганізацію НТКУ на НСТУ, затвердження складу Комісії з перетворення вже об’єднаної НТКУ на ПАТ НСТУ і про план заходів із перетворення були видані Держкомтедерадіо 30 вересня 2016-го. Ці документи важливо було зареєструвати саме до кінця вересня, оскільки законодавство вимагає, щоби від дати реєстрації в Єдиному держреєстрі минуло до чотирьох місяців  для пред’явлення НТКУ вимог кредиторами. Інакше реформатори не вписалися б до початку нового бюджетного року.

Оформлення майнових прав і створення ПАТ НСТУ — це паралельні процеси. Під час першого етапу відбулося 10% скорочення у всіх ДТРК. На 1 липня по всій системі скорочено 840, а залишилося, як зазначалося вище, 7 124 працівники.

                        Другий етап реформи: стометрівка з бар’єрами        

На другому етапі перетворення, який розпочався з 1 жовтня 2016 року, було оприлюднено й погоджено із зацікавленими міністерствами й відомствами проект статуту ПАТ НСТУ. Також було оцінено майно й визначено Фондом держмайна розмір статутного капіталу — ринкова оцінка майна НТКУ та ДТРК (крім майна на окупованих територіях). 15 грудня голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко підписав наказ, яким затвердив акт оцінки майна Національної телекомпанії України. Відповідно до оцінки визначено розмір статутного капіталу, який становить 2 млрд 544 млн 273 тис. грн.

До статутного капіталу поки не увійшли нематеріальні активи, накопичені за понад 80 років існування українського радіо та за дещо менший період телебачення. Їх згодом оцифрують, порахують, оцінять і додадуть. Досі системно цим ніхто не займався, тому виконати цю роботу в стислий період, за кілька місяців, було практично неможливо.

Також під час другого етапу планувалося затвердження Кабміном Статуту ПАТ НСТУ, в якому мав бути визначений акціонер. Це обов’язково мало статися 2016 року, інакше ПАТ НСТУ не було би зареєстровано в січні 2017-го. На останньому тогорічному засіданні уряду 28 грудня статут ПАТ НСТУ все ж було ухвалено. Акціонером уряд визначив Держкомтелерадіо, хоча ним міг бути й КМУ, й Мінекономіки, й Мінкульт, і МІП або й інше міністерство. Команда реформаторів зустріла звістку про ухвалення статуту як велику перемогу, адже якби цього не сталося, справді довелося б відкладати реформу ще як мінімум на півроку.

Крім того, Верховна Рада 21 грудня ухвалила держбюджет 2017 року з окремим рядком для ПАТ НСТУ. Але повної суми, яка мала би, відповідно до закону, становити 1,28 млрд грн (0,2 % бюджету), не виділила, фактично недодавши понад 300 млн грн. Таким чином НСТУ 2017-го гарантовано отримає понад 970 млн грн. До ухвалення бюджету й потому пролунало чимало публічних обіцянок прем’єр-міністра, міністрів, депутатів та інших стосовно того, що суспільне мовлення таки отримає наступного року повне фінансування. Особисто прем’єр-міністр Володимир Гройсман на засіданні уряду 21 грудня пообіцяв на НСТУ 2017 року не менше 1,2 млрд гривень. Також він заявляв на початку листопада, що якщо є загрози створенню суспільного мовлення, їх треба виявити й усунути, доручивши контролювати цей процес міністру інформаційної політики Юрію Стецю.

Таким чином оцінка майна, визначення статутного капіталу, ухвалення бюджету парламентом і статуту урядом були найголовнішими сходинками, які необхідно було пройти 2016-го. Завершиться другий етап реформи в січні 2017-го, коли буде зареєстровано юридичну особу ПАТ НСТУ.

                        Проблеми та скандали, які заважали реформуванню          

Окрім вище згаданої проблеми, пов’язаної з припиненням юросіб кримських компаній, була ще одна, глобальніша — саботаж «Укртелефільму», керівники й працівники якого категорично не хотіли приєднуватися до НТКУ. Державне підприємство з великим майновим комплексом і півсотнею працівників останні кілька років задіяне в перманентних судових процесах, пов’язаних із правом на майно в багатоквартирних будинках, побудованих на території, яку орендує «Укртелефільм» у столиці. Студія не знімає фільмів, а живе фактично зі здачі в оренду приміщень. За словами керівників «Укртелефільму», вони сподівалися продати частину квартир і на ці кошти знімати кіно. Але з низки причин оборудку здійснити ніяк не вдається. Колишній виконувач обов’язків директора Віктор Петренко не виконав наказу Держкомтелерадіо про припинення юрособи, й «Укртелефільм», на відміну від усіх ДТРК, не вчиняв жодних необхідних дій для реформування. Ситуацію розглянув на своєму засіданні Комітет із питань свободи слова та інформаційної політики Верховної Ради, навіть вирішив звернутися до МВС і Генпрокуратури та провести виїзне засідання на студії. Приїхавши на «Укртелефільм», народні депутати на власні очі побачили, що конфлікт зайшов у глухий кут, тому було вирішено внести зміни до Закону про суспільне й вивести ДП «Студія “Укртелефільм”» із першого етапу реформи. 17 травня 2016 року парламент ухвалив зміни, відповідно до яких ДП «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”» вилучається з першого етапу реформування державних мовників на суспільне і приєднається на другому етапі вже до утвореної юридичної особи ПАТ НСТУ в формі ПАТ «Укртелефільм», 100 % акцій якого належить державі.

Однією з проблем, пов’язаних із об’єднанням філій із НТКУ, також стала затримка виплати зарплатні в лютому — березні 2016 року. Це сталося через затягування підписання необхідних документів у Мін'юсті. Врешті цю проблему вдалося вирішити. 16 березня на засіданні Кабінету міністрів було ухвалено документ, який зробив НТКУ розпорядником грошей власних філій. І хоча затримка була нетривалою, на деяких філіях працівники вже готові були до акцій протесту. Частина працівників системи й так не бажала розлучатися з державним мовленням (читайте: з соціальними гарантіями), а затримки зарплати залишили прихильників реформи в катастрофічній меншості.

На початку 2016-го пролунали також заяви про виявлені під час реформування факти корупції. Про це в інтерв’ю сайту «Суспільне мовлення» розповів перший заступник генерального директора НТКУ Олександр Харебін. Він навіть стверджував, що НТКУ вже судиться або готує позови до суду щодо виявлених під час реформування фактів корупції. Але таких судових позовів врешті-решт не з’явилося.

Є ще одна проблема, яка може стати міною уповільненої дії для ПАТ НСТУ. Це судова тяганина щодо заборгованості НТКУ перед Euronews на 251 млн грн. Суд першої інстанції НТКУ програла. Національна телекомпанія України подала апеляцію до Апеляційного суду Києва. Екс-гендиректор НТКУ України Зураб Аласанія припускав, що уряд поступово сплатить борг Euronews. 19 липня Вищий господарський суд України частково задовольнив касаційну скаргу Національної телекомпанії України в судовому спорі з акціонерним товариством Euronews. Суд скасував рішення попередніх інстанцій і повернув справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. У грудні НТКУ знову програла першу інстанцію, і справа наразі в апеляційній інстанції. Якщо суд ухвалить рішення на користь Euronews, то рахунки ПАТ НСТУ може бути заблоковано.

У квітні слухачі несподівано дізналися про зникнення «Радіо Ера» з «Українського радіо» та про тимчасове припинення спільного з «Громадським радіо» виробництва проекту «Громадська хвиля». За словами Зураба Аласанії, з першими було розірвано угоду, а з другими вона просто закінчилася. «Однак доти, поки відносини не будуть введені в законне поле — мовлення відновлено не буде», — сказав він. «Громадське» згодом повернулося в ефір «Українського радіо».

Серед заяв, що наробили багато шуму, була й заява, несподівано ухвалена в травні 2016 року пленумом НСЖУ: в ній Спілка вимагала у Гройсмана звільнити генерального директора НТКУ Зубара Аласанію. Втім, жодних наслідків для Аласанії вона не мала.

20 жовтня й профспілка НТКУ висловила недовіру Зурабу Аласанії. Профспілка бідкалася на відсутність соціального діалогу, а також вимагала соціальних гарантій. У Держкомтелерадіо пообіцяли, що трудові відносини з усіма працівниками НТКУ будуть продовжені та не припинятимуться після закінчення реорганізації телекомпанії та утворення ПАТ НСТУ.

Важливою проблемою для реформи також став розбрат у «команді Аласанії». Не називаючи прізвищ, Зураб Аласанія особисто вказав на таку проблему після звільнення. Згодом його підтримав і голова Держкомтелерадіо, голова комісії з перетворення Олег Наливайко, зазначаючи, що дехто системно зриває реформу суспільного, пропонуючи відкласти її на півроку для того, щоби, мовляв, спокійно провести пісенний конкурс «Євробачення».

Були й інші скандали, пов’язані з НТКУ, зокрема, через звільнення 1 листопада Зураба Аласанії (детальніше про це — нижче). Через недофінансування Національна телекомпанія вперше не відправила своїх журналістів на Олімпійські Ігри, які цього року відбулися в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). У соціальні мережі щодо показу Олімпіади вилилися тонни негативу, що також не додало популярності «UA: Першому» й Зурабу Аласанії. Глядачі не могли пробачити НТКУ того, що не можуть подивитися хай нечисленні, але перемоги української збірної на цих міжнародних змаганнях.

                        Закон про суспільне: вдосконалення чи зайві правки

2016 року, окрім змін стосовно «Укртелефільму», було ще кілька спроб внести правки до Закону про суспільне мовлення. Зокрема, Кабінет міністрів запропонував вилучити із закону поняття «суспільна власність», оскільки така форма власності не регулюється українським законодавством. Внесення змін ініціювало Міністерство юстиції, яке не хотіло готувати змін до Конституції, що не містить поняття «суспільна власність», а тільки «державна, комунальна і приватна». Відповідний проект було зареєстровано в парламенті. Але Комітет із питань свободи слова та інформації цієї пропозиції не підтримав. За словами голови Комітету Вікторії Сюмар, не варто занадто часто вносити незначні зміни до Закону про суспільне, краще підготувати низку змін і внести їх усі разом. «Якщо ми почнемо в Закон про суспільне вносити чисто технічні правки і виносити його на розгляд парламенту, то буде складатися відчуття, що ми його правимо раз за разом, а ці правки реальне не є суттєвими», — сказала вона.

У системі обласних державних ТРК не раз лунали заклики про те, що не можна повністю ліквідовувати всі державні канали, особливо під час війни, треба залишити хоча би кілька, приміром, Київську, Донецьку, Луганську телерадіокомпанії. Пропонували навіть внести зміни до закону, вилучивши з нього кілька ОДТРК. Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко виступив проти таких пропозицій.

Окрім закону, кілька разів вносилися зміни й до чинного статуту НТКУ, яка стала правонаступницею майна, прав та обов’язків Національної радіокомпанії України та решти ДТРК, що приєдналися до НТКУ. Останні зміни були внесені в кінці липня.

Після внесення змін до Закону про суспільне, пов’язаних із «Укртелефільмом», довелося кілька місяців чекати змін у постанову уряду № 567 «Деякі питання утворення публічного акціонерного товариства “Національна суспільна телерадіокомпанія України”», які розробив Держкомтелерадіо. Крім того, Кабмін мав ухвалити ще одну постанову — про порядок перетворення державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”» на публічне акціонерне товариство «Укртелефільм». Зміни до постанови № 567 уряд затвердив тільки 14 вересня, через чотири місяці після ухвалення цих змін парламентом.

Поки «Укртелефільм» чекав на урядову постанову, йому вдалося, нарешті, перемогти у тривалій судовій тяганині. Вищий господарський суд 11 липня 2016 року скасував постанову апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення першої інстанції. Та недовго раділи на студії колектив і новий керівник Сергій Омельчук. Бо через місяць почалися нові рейдерські атаки. Наразі студія виживає як може.

У рамках реформи вдалося змінити ще один документ. З ініціативи Наглядової ради ПАТ НСТУ 23 листопада 2016 року Кабінет міністрів України вніс зміни до постанови «Про проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки», якими унеможливив вплив представників уряду на призначення керівника суспільного телебачення і радіо в Україні.

            Контент та інші зміни, які наближали об’єднану НТКУ до суспільного

Через ребрендинг у квітні 2015 року, коли Перший національний змінив логотип на «UA: Перший», щоби відмежуватися від старої начинки і старої назви «УТ-1», багато хто почав сприймати канал уже як створене суспільне мовлення. Та відповідно оцінювати весь його ефір уже за стандартами суспільного. Із «UA: Першого» зникли політичне ток-шоу Савіка Шустера, концерти Михайла Поплавського, які, на думку Зураба Аласанії, не відповідали суті суспільного мовлення. Водночас почали з’являтися нові проекти, але, на жаль, малобюджетні. Це й той об’єктивний факт, що просвітницькі продукти в принципі дають менші показники перегляду, аніж розважальні або спортивні трансляції, в результаті призвели до значного падіння й так невисоких рейтингів каналу.

Але не всі звинувачували керівництво НТКУ в падінні рейтингів. Наприклад, член наглядової ради НСТУ Євген Глібовицький вважав, що суспільне мовлення існує не для того, щоби його весь час дивилися всі. На його думку, основна частина аудиторії дивиться новини комерційних каналів, а коли стається щось контраверсійне, люди перемикаються на суспільне, тому що розуміють: саме тут — виважена, достовірна інформація, тут їх не введуть в оману.

У лютому 2016-го було оприлюднено дослідження за заміром brand-awareness компанії «GFK Україна», згідно з результатами якого 26 % опитаних українців знають / дивляться «UA: Перший», 17 % — чули, та ніколи не дивилися, а 57 % опитаних не знають про канал. Противники суспільного й Зураба Аласанії найбільше дорікали йому останнім показником.

Оскільки рейтинги напряму пов’язані й із доходами від реклами, на «UA: Перший» вони значно скоротилися. За словами першого заступника гендиректора Олександра Харебіна, «падіння рейтингу призвело до трикратного падіння доходів від реклами».

Водночас Аласанія запевняв, що викорінить джинсу (приховану рекламу) з усіх каналів, які реформуються на ПАТ НСТУ. Звісно, заяви про те, що в регіонах буде звільнено всіх, хто продає джинсу, теж не додавали панові Аласанії популярності на колишніх ОДТРК. Натомість він пообіцяв усім філіям, які позбудуться джинси й новини яких стануть збалансованими і відповідатимуть стандартам журналістики, додати до їхньої назви логотип «UA:». Сумська філія Національної телекомпанії України з 1 січня 2016 року почала мовити під логотипом «UА: Суми». Ця регіональна дирекція першою з усіх філій НТКУ отримала право використовувати частку «UА:» у своєму графічному оформленні. Більше жодна з філій протягом 2016-го цього логотипу так і не отримала.

Не допускав екс-гендиректор в ефір не лише концерти Поплавського, а й різноманітні ювілейні концерти українських зірок, у яких, за його словами, вітань політиків було більше, ніж пісень.

НТКУ впродовж року навіть в умовах малого фінансування, із якого тільки 3 % йшло на виробництво контенту, виробляла 23 власні проекти. Зокрема: «Перша шпальта», «Вересень», «Війна і мир», «Суспільний університет», «План на завтра», «Книга.ua», «Театральні сезони», «Мистецькі історії», «Світло», «Надвечір’я. Долі», «Віра. Надія. Любов», «Обличчя війни», «Баклани на Балкани», «Казки Лірника Сашка», «Школа Мері Поппінс», «Хочу бути», «Хто в домі хазяїн?», «Чоловічий клуб», телесеріал «5 баксів.net», «З перших вуст», «Погода», «Про головне», «Уряд на зв’язку з громадянами». Досить резонансними стали нові проекти «Розсекречена історія» та спільні новини культури з каналом «Культура». Про це повідомила в коментарі сайту «Суспільне мовлення» очільниця дирекції програм НТКУ Наталя Завертана.

Також в ефірі «UA: Першого» виходили спецпроекти власного виробництва: «Україна 25», трансляції півфіналів і фіналу нацвідборів «Євробачення-2016», спецпроекти про «Євробачення», трансляції півфіналів і фіналу «Євробачення-2016», трансляції Олімпіади-2016 та Паралімпійських ігор 2016 року, трансляції богослужінь із Риму, спецпроекти «Дорога до Ріо», «Щоденники Ріо», «Студія Ріо», спеціальний ефір «Убивство Павла Шеремета», цикл програм про класичну музику, спільний проект Prime Time, який веде Мирослава Гонгадзе, музична стрічка про перемогу Джамали на «Євробаченні–2016» «Дивись на себе!».

В ефірі телеканалу також виходили грантові  проекти: «Дебати Про» (два сезони), «Переселенці», «Корупція в Законі», «Обличчя війни», «Децентралізація». Спільні грантові проекти журналістських розслідувань «Слідство.Інфо» (разом із «Громадським ТБ»), «Схеми. Корупція в деталях» (разом із «Радіо Свобода»), «Наші гроші» (разом із ГО «Том 14»).

Крім того на «UA: Першому» транслюється сторонній контент. Наприклад,  телеверсія аудіокниги «Аеропорт» (Сергія Лойка), «Дебальцеве», «Альманах. Свобода. Гідність. Братерство», Generation Maidan, «Бій за гору Маківка» (дві частини), «Галичина мілітарна. УПА: Галицькі месники», «Історія однієї криївки» (дві частини), «Командарм», «Богдан Гаврилишин. Місія — Свобода», «Вишиванка. Код життя», веб-серіал «Бранці», «Декомунізація. UA», «Візитівка Карпат», «Візитівки Полтавщини», «Жива ватра», фільм Сергія Буковського «Живі», «Загальний зшиток» та інші.

На думку керівника творчого об'єднання документальних фільмів і програм Національної телекомпанії України Юрія Макарова, у штаті НТКУ (майбутньому ПАТ НСТУ), мали би бути новинна служба і все, що стосується оперативності в телебаченні. Більшу частину контенту для суспільного мовлення мають виробляти незалежні продакшн-студії.

Як і в попередні роки, у День української писемності та мови «Українське радіо» та «UA: Перший» транслювали шістнадцятий всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Присвятив «UA: Перший» велику увагу річниці Революції гідності та Дню пам’яті жертв Голодомору в Україні. Показав у прямому ефірі й допит Віктора Януковича.

2016 року Перший канал «Українського радіо» запустив шістнадцять нових програм і сім  спецпроектів, радіо «Культура» — тринадцять, а «Промінь» — одинадцять.

«UA: Перший», «Культура» та філії НТКУ 2016-го транслювали низку документальних фільмів та роликів. Наприклад, 29 вересня вийшов документальний фільм «Примара Бабиного Яру», створений каналом «Культура», який був в ефірі і «UA: Першого», й «Культури», й філій. Із нагоди 40-річчя створення Української Гельсінської групи на «UA: Першому» вийшов проект «В’язні сумління» — цикл відеороликів про те, як зароджувався правозахисний рух в Україні, хто його очолив і якими були наслідки такої діяльності українських дисидентів.

Регіональні філії також спромоглися запустити нові проекти, хоча це було непросто. Упродовж 2016 року на 28 філіях НТКУ вийшли в ефір 102 проекти, 65 документальних фільми і 85 програм власного виробництва. Загалом філії НТКУ за цей рік із власним новим контентом мовили 42 757 536 годин! Наприклад, філія НТКУ «Рівненська регіональна дирекція» не тільки виробила документальні фільми про чотирьох рівненських Героїв Небесної сотні, а й подарувала диски з фільмами та буклети про загиблих на Майдані школам Рівненської області.

І що точно змінилося на «UA: Першому» і відрізняло його від колишнього «УТ-1», то це новини, які стали збалансованішими і в цілому відповідали стандартам демократичної журналістики.

                                   Співпраця з продакшнами й ГО

«UA: Перший», канали Українського радіо і деякі філії цього року активно співпрацювали зі сторонніми продакшнами. Зокрема, на «UA: Першому» виходили програми «Схеми. Корупція в деталях», «Вікно в Америку» («Радіо Свобода», BBG), «Слідство. Інфо» («Громадське телебачення»), «Наші гроші» (ГО «Том 14»), «#@)₴?$0» («Українське телебачення Торонто») тощо.

«Українське радіо» цього року впорядкувало в правовому полі співпрацю з «Громадським радіо», спочатку відмовившись від неї, а потім відновивши в ефірі «УР1» «Громадську хвилю». Також на «UA: Першому» транслювалися документальні фільми Насті Станко та Ангеліни Карякіної з документального циклу «Слідами революції» виробництва «Громадського ТБ» тощо. Дехто заявляв, що критичні до влади проекти журналістських розслідувань можуть зникнути з ефіру «UA: Першого» після звільнення Аласанії. Але наразі їм ніщо не загрожує.

                        «Євробачення» — подарунок долі чи проблема для реформаторів?

Україна перемогу Джамали на «Євробаченні» зустріла як велику всесвітню справедливість. Команда реформаторів теж сприйняла це як подарунок долі, оскільки, на їхню думку, пісенний конкурс «Євробачення» (ПКЄ) мав обов’язково відбутися саме на каналі суспільного, а не державного мовлення. Про це заявляли й представники офісу Ради Європи, і міжнародні експерти. Профільний віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко також запевняв, що конкурс не перешкоджатиме створенню суспільного мовлення. Навіть Президент України заявив, що хоче дивитися «Євробачення» на каналі суспільного.

Але ближче до конкурсу ставало зрозуміло, що це подвійне навантаження на тих, хто займається реформою на НТКУ та Держкомтелерадіо.

Уряд створив Оргкомітет, який очолив прем’єр-міністр Володимир Гройсман, затвердив план підготовки, навіть вирішив оголосити конкурс на місто-господаря конкурсу. Конкурс прогнозовано виграла столиця, яка спочатку пообіцяла вкласти в конкурс 1,2 млрд грн, але потім зменшила обіцяну суму до 200 млн грн. Водночас КМДА швиденько порахувала, що заробить на конкурсі 600 млн грн. Крім того, парламент ухвалив закон про полегшення тендерних процедур для проведення «Євробачення».

Уряд обіцяв НТКУ фінансові гарантії на суму 15 млн євро для проведення ПКЄ. Але були деякі складнощі у зв’язку з тим, що гарантії давалися під одну юридичну особу, а з нового року мала бути створена інша. Також в уряді продавили постанову про надбавку в розмірі 150 тис. грн працівникам НТКУ (приблизно двадцятьом), які будуть займатися підготовкою «Євробачення». Звісно, ця постанова, ще не вступивши в силу, вже розсварила частину працівників телекомпанії, середня зарплата яких близько 3 тис. грн.

Окрім урядового, оргкомітети були створені також і на НТКУ, і в КМДА. Засідання спеціальних робочих груп представників органів влади, КМДА та НТКУ для оперативного обговорення та прийняття поточних рішень щодо організації конкурсу під головуванням заступника голови державного Оргкомітету, міністра культури Євгена Нищука відбуваються ледь не щотижня. НТКУ 2016 року оголосила, що обиратиме тему, слоган і логотип «Євробачення» на конкурсі. Крім того, на початку грудня перший заступник гендиректора Олександр Харебін та заступниця гендиректора Вікторія Романова стали виконавчими продюсерами конкурсу.

Періодично в ЗМІ та соцмережах з’являлися припущення про перенесення конкурсу, які спростовувала EBU, запевнивши 8 грудня на Генеральній асамблеї в Лозанні (Швейцарія), що «Євробачення» відбудеться таки в Україні.

«Днями ми презентуємо переможців відбору креативної ідеї, а також компанію, яка розробила дизайн сцени. Але сам логотип, слоган та сцена будуть презентовані вже у січні та лютому відповідно. До кінця року з компаніями-переможцями відборів укладаються договори. Те ж саме стосується і договору з МВЦ, туристичним та квитковим операторами. Ці угоди мають бути підписані до кінця року», — зазначила виконавча продюсера ПКЄ Вікторія Романова в інтерв’ю сайту «Суспільне мовлення».

                        Наглядова рада в очікуванні юрособи ПАТ НСТУ

Наглядова рада ПАТ НСТУ, 17 членів якої були обрані й затверджені Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення 17 грудня 2015-го, як орган не могла ухвалювати рішення до моменту створення юридичної особи суспільного мовника. Тому впродовж 2016 року члени НР знайомилися з міжнародним досвідом і працювали над підготовкою проектів правових актів, які необхідні для повноцінної роботи ПАТ НСТУ. А саме проекту статуту, положення про Наглядову раду, правління, конкурсу на голову правління, ревізійну комісію та ін.

Крім того, члени НР виступили з кількома публічними заявами, зокрема закликали владу не допустити урізання фінансування суспільного мовлення в 2017 році; звернулися до Гройсмана щодо блокування реформи; до Верховної Ради, Кабміну із закликом забезпечити перетворення НТКУ на ПАТ НСТУ; зустрілися з керівником ФСУ Романом Насіровим. Тобто як могли сприяли реформі, не втручаюсь у поточну діяльність НТКУ, хоча час від часу були охочі втягнути НР в деякі з'ясування стосунків.

Наприкінці року делегація з членів НР, представників НТКУ та Держкомтелерадіо за сприяння Ради Європи відвідала з навчальним візитом Литовського суспільного мовника LRT, де ознайомилася з роботою колег.

                                               Допомога Європи і не тільки

НТКУ та філіям потроху допомагали всі охочі, здебільшого донори.

Зураб Аласанія в інтерв’ю сайту «Суспільне мовлення» перелічив усіх, хто, на його думку, допомагав 2016-го рухати процес. «Безперервно і сумлінно рухали процес посольство ЄС в Україні, Рада Європи, USAID, “Інтерньюз Нетворк”, Європейська спілка мовників (EBU), посольства країн Європи, Британії, Канади, США. Персонально — Володимир Рістовскі, Ян Томбінскі, Мортен Ендберг, Хьюг Мінгареллі, Давід Стулік, Ольга Сєдова, Коломб де Мерсе, Галина Смірнова, Алессандро Саваріс, Юргіс Вілчінскас та інші», — зазначив він, не забувши згадати й Комітет із питань свободи слова та інформації ВР, Держкомтелерадіо, МІП та вітчизняних експертів та громадських активістів.

2016-го за сприяння Ради Європи було створено систему «Суспільне ньюз», за допомогою якої НТКУ та філії можуть обмінюватися контентом, здебільшого новинним. За словами головного продюсера інформаційного мовлення Владислава Грузинського, «Суспільне ньюз» — віртуальна оболонка, яка дозволяє всім філіям бачити планування інших, спільну базу експертів, окреме «сире» відео або змонтовані матеріали, які є, шукати будь-яку інформацію, бо це глобальна база контактів і даних; там є інформація про всіх, це текстовий архів, можливість прямих включень.

«Усі філії зареєструвалися в системі “Суспільне ньюз”, почали заповнювати її контактами, дехто активніше (а хтось менш активно) почав використовувати її для планування», — зазначив він в інтерв’ю сайту «Суспільне мовлення».

Допомогти втілити реформу намагалися, крім донорів, ще й низка громадських організацій, які теж час від часу об’єднувалися і робили заяви, особливо в скрутні моменти. А також представники влади: парламентський Комітет із питань свободи слова на чолі з Вікторією Сюмар і деякі народні депутати, віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, частина чиновників Держкомтелерадіо, міністр інформполітики Юрій Стець та інші. Були й такі, хто заважав перетворенню, але переважно анонімно.

Донори пообіцяли й надалі допомагати суспільному в Україні, але все ж наголошували, що було би непогано швидше створити юридичну особу ПАТ НСТУ, а також висловлювали занепокоєння можливим недофінансуванням у 2017 році.

Нагадаємо, що Донецькій та Луганській філіям передали деяке майно ліквідованої в 2015 році Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Це не велика допомога, та все ж.

                                   Міжнародні проекти в рамках співпраці НТКУ

                                               з Європейською мовною спілкою

Завдяки членству НТКУ в EBU, яке розпочалося в 1993 році, НТКУ транслювала міжнародні культурно-мистецькі та спортивні заходи: доросле й дитяче «Євробачення-2016», олімпіаду та паралімпіаду.

За словами заступниці генерального директора НТКУ Вікторії Романової, 2016 року НТКУ втретє взяла участь у проекті ЄМС з обміну дитячими програмами Erfurt Exchange-2016, надавши п'ять сюжетів власного виробництва з програми «Школа Мері Поппінс», натомість отримавши доступ до пакета програм усіх мовників — учасників проекту, а саме до 123 сюжетів від мовників із Європи, Африки та Азії. НТКУ вдалося зберегти трансляції літніх олімпійських та паралімпійських ігор 2016 року, а також чемпіонатів світу та кубків світу з біатлону сезону 2015–2016 та 2016–2017 років.

Вікторія Романова повідомила, що одним із пріоритетних напрямків діяльності НТКУ залишається навчання та обмін міжнародним досвідом для працівників. Протягом 2016-го тривало створення тренінгового центру та проведення низки тренінгів, спрямованих на впровадження редакційних стандартів і підвищення якості контенту. У рамках партнерства з німецьким тренінговим центром Deutsche Welle Akademie було організовано низку тренінгів: «Операторська майстерність», «Соціальна журналістика», «Нові медіа, робота з соціальними медіа, верифікація інформації з соціальних мереж», спеціальний курс Trainthetrainer — повторний курс для тренерів НТКУ, «Розробка та втілення радіопроектів від ідеї до виходу в прямий ефір» тощо. У рамках партнерства з ЄМС було проведено тренінг «Конструктивна журналістика». Протягом 2016 року активно підтримувала проведення тренінгів на НТКУ Рада Європи. А саме таких навчальних програм: семінар «Інтеграція регіональних телерадіокомпаній в систему суспільного мовлення України», тренінги для редакцій новин регіональних філій НТКУ, для співробітників каналу «Культура» (пілотний тренінг із цієї серії), для редакції новин Київської, Дніпропетровської, Херсонської, Івано-Франківської та Львівської філій НТКУ, «Літня школа універсальної журналістики» (підготовка нових кадрів для редакції новин «UA: Перший»).

НТКУ брала активну участь у міжнародних грантових проектах. Зокрема, за підтримки Internews НТКУ отримала можливість долучитися до таких проектів та заходів:

  • проект U-Media з підвищення різноманітності джерел інформації та покращення якості новин, у рамках якого НТКУ продовжила випуск суспільно-політичного ток-шоу «Дебати Pro-3»;
  • кампанії з підвищення рівня обізнаності громадськості про боротьбу з корупцією в Україні, в рамках якої було створено чотири спеціальні випуски ток-шоу телепроекту «Дебати Pro» та відзнято заключний двосерійний документальний фільм «Корупція в законі»;
  • проект Internews (Chemonics) зі створення телевізійних епізодів, які висвітлюють проблеми вимушено переміщених осіб — 12 документальних фільмів про переселенців;
  • проект Internews «Комунікації з людьми, які постраждали через конфлікт на сході України», у рамках якого створюються: телепроект «Життя у стані війни» (сім ток-шоу по 30 хв. та сім документальних фільмів по 26 хв.) — Дніпропетровської філії НТКУ; телепроект «Обличчя війни» (32 спецрепортажі для інформаційного мовлення) — НТКУ.

У 2016 році продовжилася співпраця з Радою Європи та DW. Зокрема, за підтримки РЄ було запроваджено програму підвищення кваліфікації журналістів «Літня школа універсальної журналістики», мета якої — підготовка нових кадрів для редакції новин «UA: Першого»; за підтримки DW — створення постійного Тренінгового центру на базі НТКУ, консультативна та методична допомога в плануванні та проведенні тренінгів, навчальних візитів.

2016-го НТКУ продовжила співпрацю з литовським мовником LRT, а також довготривалу співпрацю з корейською компанією Arirang TVщодо обміну контентом. Наразі активно розвивається співпраця з американським партнером BBG, від якого отримано найбільший програмний пакет, Суспільним мовленням Орегону (США), данською компанією TV2; японським суспільним мовником щодо передачі для показу 2017-го на «UA: Першому» документальних серіалів про традиції та культуру Японії.

Цього року НТКУ надіслала програми власного виробництва на 11 міжнародних конкурсів та фестивалів, зокрема на Міжнародний конкурс телевізійних програм для дітей JAPAN PRIZE International Contestfor Educational Media (освітня програма «Суспільний університет»); Міжнародний фестиваль фільмів та програм про мистецтво Festival Internazionaledel Cinema d'Arte (документальний фільм «Казимир Малевич. Зірка у формі квадрата»); Міжнародний конкурс документальних робіт 35th International URTI Grand Prix for Author's Documentary (документальний фільм «Переселенці. Годинникар», «Без права на славу»); ADAMI Media Prize 2016 («Переселенці. Годинникар» та документальний фільм «Простір толерантності. Візьму твій біль собі»), Міжнародний фестиваль Prox Europa (документальний фільм «Я — війна») та інші. Веб-серіал виробництва НТКУ «5 baksiv.net» отримав гран-прі за режисуру Іспанського міжнародного фестивалю Bilbao Web Fest.

                                   Ліцензії — нові горизонти для майбутнього суспільного

2016 рік був багатий і на видачу нових ліцензій, особливо ФМ, для «Українського радіо». Наприклад, «Українське радіо» почало ФМ-мовлення у Вінниці, Миколаєві та Чернігові, згодом отримало ліцензію ще на 17 частот у ФМ-діапазоні.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення надала дозволи на тимчасове мовлення на час проведення антитерористичної операції Національній телекомпанії України (телеканал «UA: Перший») та «Громадському радіо».

1 липня 2016 року нарешті відновилося мовлення обласного радіо «Голос Донбасу», яке не працювало понад два роки після захоплення бойовиками його потужностей у Донецьку. Згодом радіо почало ФМ-мовлення у Волновасі, Щасті, Маріуполі. Отримували ліцензії й інші обласні філії НТКУ. У грудні стало відомо, що телеканал «ДоТебе» (Донецька філія НТКУ) вже можна дивитися в Донецьку.

У липні Нацрада запропонувала «Українському радіо» об’єднати ліцензії за способом поширення програм (проводове, ефірне, супутникове мовлення), за діапазонами (ФМ, УКХ, СХ) і за програмами — УР-1, УР-2, УР-3. Крім того, НТКУ проаналізувала власні радійні мережі з метою вилучити з ліцензій передавачі УКХ-діапазону, які тривалий час не використовувалися.

Величезною перемогою можна вважати отримання телеканалом «Культура» ефірної цифрової частоти, якої канал не міг домогтися багато років, мовивши лише на супутнику та в кабелі. 1 серпня Нацрада підбила підсумки конкурсу на видачу ліцензії на мовлення в загальнонаціональному цифровому мультиплексі МХ-5 (стандарт DVB-T2) та видала її «Культурі».

                                   Кадрові зміни: осінні загострення

Першого листопада 2016 року оголосив про відставку гендиректор НТКУ та голова комісії з перетворення Зураб Аласанія. Стало зрозуміло, що «команда Аласанії» дала тріщину. Хоча знайомі з ситуацією на НТКУ бачили цю проблему набагато раніше, інші не здогадувалися, бо пан Аласанія намагався «не виносити сміття з хати». Тому, звісно, такий демарш головного рушія реформи багатьох налякав. Дехто вирішив, що реформі настав кінець. Зокрема, була миттєво створено Коаліцію з підтримки суспільного мовлення, яка виступила з вимогою припинити саботаж реформи.

Офіційна версія звільнення — незгода з можливим недофінансуванням ПАТ НСТУ й побоювання карної відповідальності, яка могла наступити через підписання деяких фінансових документів. «Я не згоден з тим, що суспільне мовлення, яке має постати наступного року, буде недофінансоване на значну суму. Відповідно до Закону про Суспільне має бути 0,2 % від держбюджету, це приблизно 1,2 млрд грн. Із них держава відбирає 450 млн грн витрат на "Євробачення-2017", 250 млн грн відбирає у вигляді плати за трансляцію, 149 млн грн відбирає податками, і 46 млн грн  комунальними платежами забирає місто. Ще 112 млн грн апріорі йдуть на міжнародну діяльність (олімпіади, чемпіонати світу тощо). В залишку — 193 млн грн», — зазначив Зураб Аласанія в коментарі сайту «Суспільне мовлення».

Слідом за Зурабом написали заяви на звільнення ще троє його заступників: Михайло Шматов, Вікторія Романова та Дарія Юровська. Щоправда, звільнилася тільки пані Юровська.

Інші кадрові зміни цього року були такі. Екс-керівник УТР Михайло Шматов став заступником гендиректора у роботі з філіями, хоча затвердження його було не безхмарним. Також у липні Держкомтелерадіо призначило нового генерального директора студії «Укртелефільм» Сергія Омельчука. Крім того в Держкомтелерадіо з’явився ще один заступник голови — Микола Білоус, якого відразу ввели до складу Комісії з перетворення НТКУ на НСТУ. Багато хто думав, що саме він і очолить цю комісію замість Зураба, та Аласанію на цій посаді замінив голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

Улітку відбувся перерозподіл обов’язків між заступниками НТКУ, пов’язаний із конфліктом між гендиректором НТКУ Аласанією та його першим заступником Харебіним, у якого забрали частину впливових повноважень.

Олег Наливайко 15 грудня 2016 року призначив Олександра Мельничука та Павла Грицака заступниками генерального директора НТКУ. Таким чином наразі на НТКУ є перший заступник гендиректора Олександр Харебін, шість заступників гендиректора: Ганна Бичок, Михайло Шматов, Вікторія Романова, Олександр Мельничук, Павло Грицак та Євген Каленський (повернутися на посаду якому допоміг суд). Виконувачем обов'язків генерального директора після звільнення Зураба Аласанії не призначено нікого. Наразі вся відповідальність за діяльність НТКУ лежить на голові Комісії з перетворення НТКУ в ПАТ НСТУ — Олегові Наливайку.

Із помітних глядачам кадрових змін була також поява на «UA: Першому» нового ведучого новин В’ячеслава Афутіна замість Інни Москвіної, яка перейшла на канал ZIK.

                                   Фінансування: як завжди замало

Усі, хто працював над запуском ПАТ НСТУ, розуміли, що одним із ключових питань незалежності майбутнього суспільного мовника буде його повноцінне гарантоване фінансування. Тому боротьба за бюджет почалася ще наприкінці літа, коли стали відомі перші можливі обсяги фінансування суспільного. В уряді хотіли включити в гарантовані законом 0,2 % на ПАТ НСТУ й фінансування «Євробачення». Але в результаті громадського тиску, а також заяв Комітету свободи слова та членів Наглядової ради уряд гарантував, що на конкурс будуть виділені додаткові кошти.

Епопея з проектом бюджету нічим не відрізнялася від ситуації попередніх років. Уряд давав менше, хоча причетні до реформи наполягали на повному фінансуванні. Навіть демарш Зураба Аласанії та заява Коаліції за суспільне мовлення дали в результаті додатково тільки 73 млн.

Звісно, коштів буде більше, ніж цього року. На 2016-й фінансування становило 655,55 млн грн. На 2017-й у проекті до другого читання бюджет ПАТ НСТУ збільшили до 970 797,8 грн, тобто майже на 300 млн грн менше від гарантованого законом про суспільне обсягу.

Збільшене зображення можна подивитися тут

Оскільки ніхто не гарантував повного фінансування, було запропоновано тимчасово звільнити від оподаткування ПАТ НСТУ.

Водночас 2016-го Кабмін знайшов кошти на погашення заборгованості за ліцензійні права трансляції Олімпійських і Паралімпійських ігор.

І найсвіжіша приємна новина, що стосується фінансування. В опублікованому Законі про бюджет-2017 у прикінцевих положеннях ідеться, що НСТУ таки зможе отримати повне фінансування. «…Кабінету Міністрів України за підсумками першого півріччя 2017 року на підставі затверджених в установленому порядку звіту про фінансово-господарську діяльність та фінансового плану Національної суспільної телерадіокомпанії України внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України на 2017 рік у частині збільшення видатків на фінансове забезпечення Національної суспільної телерадіокомпанії України», — зазначено у прикінцевих положеннях.

                                               Очікування від суспільного

2016 року команда ГО «Детектор медіа» за сприяння Ради Європи вивчала ситуацію в різних регіонах України щодо обізнаності людей із перебігом реформи та їхніх очікувань від майбутнього СМ. За підсумками поїздок у регіони стало зрозуміло, що місцева влада слабко розуміє різницю між державним та суспільним мовленням, як і раніше хоче бачити й чути в ефірі переважно тільки хороші новини про себе. До речі, люди теж не надто розуміють суті реформи, здебільшого не знають, навіщо їм суспільне.

Зате вдалося почути очікування громадськості від суспільного в регіонах. У першу чергу люди хочуть бачити менше замовних матеріалів (так званої джинси, тобто прихованої реклами) в ефірі та компліментарних до влади матеріалів (так званого паркету). А більше про людей та їхні проблеми.

                        Коли ж Україна врешті-решт отримає суспільне мовлення?

Юридично оформлене суспільне мовлення (ПАТ НСТУ) Україна, найімовірніше, отримає на початку 2017 року. Для проведення реєстрації юрособи наразі ще треба ухвалити кілька важливих документів: рішення Держкомтелерадіо про тимчасово керуючого ПАТ НСТУ (до обрання голови правління Наглядовою радою); передавальний акт та ін. Завадити реєстрації юридичної особи можуть обтяження і обмеження (штрафні санкції, виконавчі рішення тощо). НТКУ наразі працює над тим, щоби таких не було до моменту реєстрації юрособи. Але поки що, за інформацією з джерел сайту «Суспільне мовлення», такі обтяження ще є.

Після реєстрації юрособи Наглядова рада нарешті вступить у свої повноваження, обере з-поміж себе голову, заступника і секретаря, затвердить кілька положень і оголосить конкурс на голову правління. Обраний керівник ПАТ НСТУ буде вже навесні, й після затвердження НР правління він разом зі своєю командою почне далі кардинально реформувати отриману у спадок від державного мовлення структуру. Увесь цей час мовлення не повинно зупинятися ні на мить.

Повноцінний контент суспільного мовника, по суті, Україна може отримати не раніше, ніж через кілька місяців роботи нової команди. Якщо, звісно, хтось не надумає заблокувати рахунки ПАТ НСТУ. Тому наберіться терпіння і ще трохи почекайте. У Європі суспільні мовники теж не створювалися миттєво. Удосконалення їхніх структур, механізмів фінансування, покращення контенту триває постійно. Суспільне мовлення — це живий організм. Він живе доти, доки потрібен людям.

comments powered by Disqus