osvita.mediasapiens.ua

Журналістські стандарти не для суспільних мовників?

Аналізуючи новини регіональних філій НТКУ в північних областях, потроху втрачаєш оптимізм стосовно їхньої готовності до переходу в статус суспільного мовника. І річ не так у незживному провладному «паркеті» та «протокольних новинах», як у тотальному нехтуванні фаховими стандартами інформаційної журналістики. При ймовірних шести балах за ідеальну відповідність новин критеріям оцінювання середньозважений показник по регіону склав усього 3,23 бали! І тільки кожна восьма новина із 220 проаналізованих була вичерпною, своєчасною, точною й достовірною, не містила оцінних суджень та враховувала різні погляди на проблему.

Загалом, порушення стандарту балансу думок — одна з найбільших вад регіональних новин, зафіксованих експертами. Тільки у 31 % новин є хоча б більш ніж один спікер, здебільшого чиновник. Значна частка повідомлень зводиться до оприлюднення в ефірі прес-релізів силових відомств, причому в їхньому первісному вигляді, без уточнень і доповнень, які би свідчили про прагнення забезпечити повноту інформації. Відтак і показник за критерієм — аж 0,25 бала. А бекґраундами як складовою пристойної роботи журналіста, вочевидь, регіональні мовники не переймаються взагалі.

Збільшене зображення інфографіки можна подивитися тут. 

Також експерти зауважили значну частку новин, у яких журналісти включених до моніторингу регіональних філій НТКУ порушують стандарт відокремлення фактів від коментарів. Причому йдеться не тільки про невинні спроби привнести в новини «літературщину», а й про маніпулятивні конструкції в авторських текстах, найчастіше — в сюжетах із ознаками замовності.

Що стосується останніх, то з 39 сюжетів, до яких в експертів були зауваження, а це 18 % перевіреного контенту, 35 — це можлива політична джинса на користь влади. У більшості випадків ідеться про некритичне висвітлення висловлювань і дій чиновників місцевого рівня в паркетно-протокольних матеріалах. Але почасти трапляється й невиправдана трансляція заяв Володимира Гройсмана й Петра Порошенка, сюжетів про їхні візити за кордон, які не мають жодного місцевого контексту.

Що ж до новин із ознаками замовності комерційної, то вони залишають двояке враження: або журналісти свідомо попрацювали на чиєсь прохання, або ж це результат кричущої непрофесійності. Тим більше у випадку, коли йдеться про господарські конфлікти, — як-от у розповіді житомирян про вибір селян, кому ж із орендарів довірити паї, або невдалій спробі пояснити рівнянам проблеми з замовною (?) інфокампанією проти місцевого футбольного клубу.

ДЖИНСА

Житомир, «Житомир»

Збільшене зображення інфографіки можна подивитися тут

Якщо у вересні експерти помітили ознаки замовності у 14 % сюжетів, включених до моніторингу, то в жовтні таких матеріалів значно більше — 9 із 40 оцінених, або 23 %. Вісім із них експерти віднесли до таких, що мають ознаки політичної заможності, а один — комерційної.

Що стосується останньої, то показовим у цьому сенсі є сюжет «Пропозиції цукрових заводів викликають сумніви» за 24 жовтня. У ньому журналісти практично маніпулюють фактами та оцінними судженнями з метою сформувати у глядача думку, що тільки місцевий підприємець Володимир Швець може задовольнити їхні інтереси як власників землі. Навіть те, що «вдруге за останні сім днів у клубі села Миролюбівка Житомирського району відбулися збори власників земельних паїв» сталося «… тому, що у селян викликають сумніви надзвичайно привабливі пропозиції від представників цукрового заводу з Київщини, які бажають взяти в оренду їх приватну власність».

Сюжет нібито збалансований думкою представника ТОВ «Шамраївський цукровий завод», ще одного претендента на оренду паїв. Але подальші коментарі журналістів, чинного орендаря та синхрони місцевих жителів із однаковою думкою не залишають сумнівів стосовно того, на чиєму боці автори матеріалу.

«Оксана Ковальчук, кореспондентка: Здавалося б, залишається усім присутнім тільки радіти за прихід інвестора та благодійника в район, потенційне збільшення доходів людей, надходження у місцеві бюджети. Якби не кілька суттєвих «але», на які звернули увагу ті, хто долучився до дискусії.

Зокрема, місцевий житель — керівник колись успішного колгоспу, екс-голова сільської ради Микола Дубовий зауважив, що присутні, які позиціонують себе представниками Шамраївського цукрового заводу, не надали документів, якими б засвідчили, що вони дійсно займаються сільськогосподарським виробництвом. А це не виключає подальшої суборенди паїв миролюбівців. Не вдалося почути на заході переконливої відповіді на запитання про те, чому розмір плати за оренду землі їх власникам на Київщині з боку Шамраївського цукрового заводу вдвічі менший від того, який пропонується орендодавцям Миролюбівки(…).

Кор.: Навіть попри запевнення окремих жителів Миролюбівки, що їм за передачу земельних паїв в оренду Шамраївського цукрового заводу вже пропонують кошти та мішки цукру, жодного бажаючого прийняти пропозицію Леоніда Корейби у сільському клубі так і не виявилося. Не вдалося знайти їх і на вулицях населеного пункту(…)

Кор.: Люди в Миролюбівці бояться бути ошуканими. І вважають за краще мати синицю в руках, ніж журавля у небі».

Чимало зауважень в експертів викликали й сюжети з виключно компліментарним контекстом діяльності посадовців чинної влади. Зокрема, у двох випусках новин 26 та 28 жовтня в ефір вийшли сюжети з синхронами Михайла Якиміва, начальника Управління праці та соціального захисту Богунської РДА м. Житомира. У другому з них — «Лише за минулий тиждень понад 66 мільйонів гривень населення області залучило на енергомодернізацію своїх осель» — ідеться здебільшого про поліпшення умов у закладі, яким він керує:

«Інна Літовченко, ведуча: Лише за минулий тиждень понад 66 мільйонів гривень населення області залучило на енергомодернізацію своїх осель. Також значно збільшилася кількість громадян, які звернулись до Управлінь соціального захисту населення за оформленням субсидії.(…) Крім того, саме Богунське Управління праці та соціального захисту є чи не єдиним в області, яке має всі умови для обслуговування громадян з обмеженими можливостями. Це і пандуси, які виконані з дотриманням усіх стандартів, і санітарна кімната, яка обладнана спеціальною сантехнікою та кнопкою виклику».

Далі — розлогий синхрон посадовця про досягнення й успіхи:

«Михайло Якимів, начальник Управління праці та соціального захисту Богунської РДА м. Житомира(…): У червні 2010 року нами отримані кошти для проведення поточного ремонту і на ці кошти було облаштовано доступність для осіб з обмеженими фізичними можливостями, а саме: було облаштовано зовнішній пандус при вході до адмінбудинку, внутрішній пандус, а також створені умови для тих осіб, які рухаються на інвалідних кріслах-колясках, щоб вони могли відвідувати туалетну кімнату. Разом із поточним ремонтом сектору прийому громадян, облаштування пандусів, туалетних кімнат — 170 тисяч із європейського Банку реконструкції та розвитку. Хочу сказати, що ми одні із перших і на базі нашого Управління проводились неодноразово показові заняття як створені умови для громадян з обмеженими фізичними властивостями, і обласний комітет в доступності. Приїжджали керівництво і Облдержадміністрації, і Обласної ради. І нам приємно, що ці умови створені, і ці громадяни можуть безперешкодно прибути до робочих кабінетів Управління, як, зокрема, розташовані максимально всі на першому поверсі».

При цьому камера фіксує жінку, яка змушена стояти перед чиновником, бо стільця біля його столу немає; напівтемний коридор, у якому відвідувачі на кількох столах розкладають свої документи; зварені з металоконструкцій пандуси; туалет для інвалідів, у якому відсутня кришка унітазу й туалетний папір.

Утім, більшість таких новин — це паркетно-протокольні матеріали, часто незбалансовані й насичені оцінними судженнями. Наприклад, як сюжет «Дороги — це артерії життя та показник економічного і соціального розвитку країни» за 28 жовтня, присвяченийурочистостям із нагоди дня автомобілістів і дорожників. Цікаво, що він містить єдиний вітальний синхрон — голови облради Володимира Ширми, на який припадає заледве не половина сюжету. Або ж — як у сюжеті «Сьогодні в Житомирі відбулося підписання угоди про створення спільного представницького органу роботодавців на обласному рівні» за 25 жовтня.І хочайдеться про об’єднання двох спілок роботодавців, спікери в ньому — тільки заступники голів ОДА та облради.

Київ, «Центральний канал»

Збільшене зображення інфографіки можна подивитися тут

Експерти вважають, що понад чверть усіх проаналізованих сюжетів жовтневої хвилі моніторингу — 14 із 54, або 26 %, — мають ознаки замовності. Дванадцять із них можна віднести до умовної категорії політичної джинси, два — до комерційної.

Переважно це так званий паркет (про заходи за участю народних депутатів, чиновників і політичних діячів) та вищевказані матеріали за участю «експертів» від ІА Golos.ua.

Показовим у цьому відношенні є випуск новин за 24 жовтня, який містить одразу декілька повідомлень із ознаками замовності. Наприклад, сюжет «Під кінець фінансового року, державні соціальні заклади звітують, як використали отримані бюджетні гроші» за 24 жовтня, на думку експертів, відстоює інтереси однієї сторони, а саме чиновників, висвітлює новину, в якій відсутній суспільний інтерес. У сюжеті також відсутній баланс думок, оскільки коментар єдиного опонента чиновників — директора школи не відповідає на питання у преамбулі сюжету: «Чи отримали діти обіцяний комфорт і затишок»:

«Стіни школи повинні бути такого пастельного тону. Повинні бути меблі відремонтовані, сама школа відремонтована. Чим охайніше і така школа затишна, то відношення дітей і педагогів, і батьків до школи зовсім інше. Ми, я завжди говорю про те, що школа повинна бути домашньою».

Крім того, кореспондент, порушуючи принципи точності й повноти фактів, не повідомляє глядачам, що школа не є юридичною особою, тому взагалі не може звітувати про використання коштів громади. Натомість сюжет побудовано на словах чиновників освіти та суб’єктивній оцінці робіт Мирослави Смирнової, голови Києво-Святошинської РДА: «У принципі, те, що я бачу, я вже задоволена. Я бачу, як задоволені директори, як змінилися, змінилися самі школи».

Мирослава Смирнова у вересні теж була задоволена міні-концертами на честь своєї особи на фестивалі «Родина». Нагадаємо, що саме їй було присвячено третину сюжету від 29.08.2016 із разючим текстом про «вшанування високопосадовця», яким тоді назвав районного чиновника кореспондент.

Сюжет «Нещодавно кафедра загальної та невідкладної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені Шупика відзначила 80-річницю з дня заснування»також має ознаки замовності, на погляд експертів, комерційної, оскільки інформація про ювілей — лише привід, а половину ефірного часу присвячено одній особі та спогадам про себе її керівника Анатолія Радзіховського. Сюжет вийшов в ефір двічі — 24 та 25 жовтня і завершується патетичним підсумком журналіста на його адресу: «Талановита людина — талановита у всьому. Відданість своїй професії та любов до прекрасного — це і є Анатолій Павлович Радзіховський».

Ще один сюжет, що вийшов в ефір 24 жовтня, — «Перипетії щодо закону про спецконфіскацію» також має ознаки замовності, оскільки акцентує увагу виключно на його негативних характеристиках, а дібрані експерти наполягають, що приймати його взагалі не потрібно. При цьому журналісти в підводках до їхніх слів маніпулюють довірою глядача за допомогою висловів: «Що ж насправді за цим стоїть, розкаже Тетяна Гаврильчук», «Насправді, на думку політологів...», «Проте, всі фахівці сходяться в одному...».

За схожим сценарієм створено ще один сюжет на основі прес-конференції — «Бум внутрішньо-зовнішньої міграції в Україні» за 24 жовтня. Знову новина про прес-конференцію, знову безальтернативний експерт, знову факти не відокремлено від коментарів і маніпуляції з посиланнями на невідомих «експертів»:

«Марина Мошкіна, ведуча: Війна на сході та падіння економіки — стимул мільйона наших громадян шукати кращого життя з межами країни. Бум внутрішньо-зовнішньої міграції в Україні, — за роки незалежності населення нашої країни зменшилося більше, ніж на 5-ту частину. Про перспективу закордону дізнавалася наш кореспондент Юлія Герасько.

Юлія Герасько, кор.: За статистикою, яку проводять демографи на заробітки за кордон за останні 20 років кількість економічно активних громадян, що виїхали, зросла до 15 %. (…)

Кор.: (…)Як запевняють експерти, чверть українців вже цікавились можливостями працевлаштування за кордоном, серед відвідувачів візових центрів таких виявилось 70 %, майже 40 % готові лишитися там на термін від 1 до 5 років, (…)

Кор.: Переважна більшість опитаних надають перевагу легальному працевлаштуванню, заявляють експерти, через серйозні фірми, що мають ліцензію. Дві третини говорять ще, що до оформлення страховки при працевлаштуванні — це медичний і соціальний захисти».

Не обійшлося без ознак замовності й у сюжеті «Посли миру в Україні» за 24 жовтня, який розповідає про збори громадської організації «Українська Рада миру». Попри сумнівний статус пострадянської організації, заснованої 1951 року як ідеологічна зброя з метою «протистояти агресивним планам американської воєнщини», сюжет, у якому відсутня суспільно важлива новина, висвітлює тільки позитивні якості та відстоює інтереси організації.

У новинах каналу продовжується практика повторів деяких сюжетів із ознаками замовності, що є додатковим доказом їхнього «особливого статусу». Протягом моніторингового тижня таких матеріалів було чотири. Скажімо, матеріал «Нещодавно кафедра загальної та невідкладної хірургії…» присвячений в основному особі її завідувача Анатолія Радзіховського, виходив в ефір 24 та 25 жовтня («Відданий професії»). А сюжет «Бум внутрішньо-зовнішньої міграції в Україні» вийшов 24 жовтня і наступного дня «Війна на сході та падіння економіки — є стимулом…».

Новгород-Сіверський, «Сіверська»

Збільшене зображення інфографіки можна подивитися тут

Шість із 24 включених до моніторингу новин каналу, або 25 % контенту, містять ознаки політичної замовності (проти 13 % у вересні та липні). І якщо місцеві новини були здебільшого чистими від умовної джинси, то доцільність ретрансляції сюжетів, що стосується перших осіб держави та їхніх заяв, на регіональному каналі видається сумнівною.

Дійовими особами таких новин були Президент та прем’єр. Релевантність таких новин і значущість безпосередньо для аудиторії каналу виглядає «притягнутою за вуха». Тим більше, що ці сюжети вийшли 27 і 28 жовтня, по три у випуску, що, відповідно, склало 50–60 % новин!

Так, 27 жовтня вийшов сюжет «Всупереч домовленостям у Берліні місію Червоного Хреста не допускають до українських заручників». Попри значущість проблеми, жодного місцевого контексту до трансляції поширеного синхрону глави держави журналісти не додали.

Власне, важко зрозуміти й те, яким чином у Новгород-Сіверському можуть вплинути на те, що«Україна та Франція відновлять роботу змішаної українсько-французької міжурядової комісії»: «Саме це питання обговорив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман у четвер у рамках робочого візиту до Франції, де провів зустріч із прем'єр-міністром Французької республіки Мануелем Вальсом».

Схема побудови сюжету — як і в попередньому: підводка ведучого плюс розлогий синхрон високопосадовця.

І якщо сюжет «Заяви Володимира Гройсмана» про очікуване підвищення розміру мінімальної зарплати до 3200 гривень, що зачіпає інтереси кожного українця, можна було би визнати суспільно значущим, то форма його подачі викликає, щонайменше, здивування. Відео з’являється ніби нізвідки й цілком побудоване на синхроні прем’єра тривалістю 2 хвилини 10 секунд.

Ще три схожі сюжети бачимо в новинах наступного дня. Отак, приміром, виглядає повідомлення «Вшанування пам'яті загиблих з нагоди 72-ї річниці вигнання нацистів з України»:

«Ведучий: 28 жовтня Президент України Петро Порошенко разом з ветеранами Другої Світової війни, учасниками АТО та офіційними особами взяв участь у церемонії вшанування пам'яті загиблих з нагоди 72-ї річниці вигнання нацистів з України. Глава держави поклав квіти біля могили невідомого солдата на площі Слави в Києві. Присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять загиблих. Військовий оркестр виконав Державний гімн України».

Сюжет «В усіх містах України потрібно вирішувати проблему сміттєзвалищ», схоже, з’явився, бо про це «прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив після візиту на завод з переробки твердих побутових відходів Кристал у передмісті Парижу».

Також канал відзначився протокольним сюжетом «Двадцять восьме жовтня — День визволення України від фашистських загарбників». Новину про урочистості наситили аж трьома синхронами місцевих посадовців, — голови Новгород-Сіверської райдержадміністрації Олени Мовчан, голови райради В’ячеслава Кауфмана та керуючої справами виконавчого комітету Новгород-Сіверської міської ради Людмили Ткаченко.

Рівне, «РТБ»

Збільшене зображення інфографіки можна подивитися тут

За оцінками експертів, у моніторинговий тиждень в ефірі РТБ п’ять із 30 проаналізованих сюжетів, або 17 % контенту мали ознаки заможності (проти 3 % у вересні), причому чотири — з ознаками політичної замовності.

Частина з них до цієї категорії потрапила через незбалансованість, паркетно-протокольний характер та пов’язану з ним пряму чи опосередковану промоцію представників влади. Один із них — сюжет, що стосується рівненської поліції — «Атестація поліції» за 27 жовтня. Фактично він складається з переказу позиції міністерства та цитати напівофіційної особи — радника міністра внутрішніх справ України Володимира Мартиненка:

«Сергій Шидловський, ведучий: Пройти атестацію для поліцейських не означає отримати статус недоторканності. Про це сьогодні у Рівному заявив радник міністра внутрішніх справ України Володимир Мартиненко. За його словами, в нашій області після реформування штаб поліцейських недоукомплектований більше ніж на 250 осіб. Але проблеми із цього ніхто не робить. Адже позиція Міністерства — поповнення особового складу за рахунок нових людей, які себе не скомпрометували. Попри шквал критики щодо залучення громадськості до проведення атестації позитивний результат все ж таки є. Тому діалог з активістами не припинятиметься.

Володимир Мартиненко, радник міністра внутрішніх справ: Зараз нормативно-правовими актами не передбачено створення громадських рад у областях, але громадськість досить активна, досить активно працює, відповідно цю громадськість треба залучати до роботи, для того, щоб ми мали зворотній зв'язок».

До протокольних можна віднести й сюжет «Відкриття тріумфальної арки з нагоди 440-ліття Острозької академії» за 27 жовтня.

«Сергій Шидловський, ведучий: Тріумфальну арку з нагоди 440-ліття Острозької академії та Острозької Біблії відкрив сьогодні в Острозі президент України Петро Порошенко. Монументальна споруда зроблена у вигляді титульного аркуша Біблії, а на бокових стелах арки зображені постаті людей, які створили першу книгу. Ця архітектурна композиція символізує тріумф, моралі, духовності та інтелекту — пріоритетних цінностей Острозької академії. Крім цього, Президент оглянув будівництво корпусу академії, а також зустрівся зі студентами та викладачами.

Петро Порошенко, Президент України: Ми домовилися, що з сьогоднішнього дня ми зробимо все щоб і двері Міністерства закордонних справ були відкриті для міжнародників, і двері українських державних закладів української влади були відкриті для гуманітаріїв, для інших напрямків. Ми навіть скористалися наявністю віце-прем'єра Геннадія Зубко, він уже всім деканам роздав візитівки. Забезпечте будь ласка, щоб студенти брали участь в конкурсах, бо Острозька академія — це знак якості».

Інформаційна вартість подібних сюжетів наближається до нуля.

Сюжет «Об'єднані громади» за 28 жовтня містить тільки думки чиновників, які, в свою чергу, роблять наголос лише на позитиві реформи децентралізації. При цьому журналісти наполегливо, тричі за сюжет, посилаються на невідомих «експертів» та безапеляційно стверджують в кінці сюжету, що «альтернативи об'єднанню немає».

Що ж стосується новин із ознаками замовності комерційної,то такі вади має сюжет «Проти рівненського “Вереса” ведеться інформаційна кампанія» за 24 жовтня. У ньому йдеться про справи футбольного клубу «Верес». При цьому з сюжету не зрозуміло, хто саме веде цю «кампанію», не наведено фактів, окрім згадування якогось «розслідування», ймовірно, що з боку футбольних органів. Сюжет, побудований на натяках, недомовках і припущеннях, завершується подякою Богові та президентові клубу.

Чернігів, «Сівер Центр»

Збільшене зображення інфографіки можна подивитися тут

Проаналізувавши 36 новини «Сівер Центру», експерти побачили ознаки замовності у трьох сюжетах, що складає 8 % проти 20 % вересневих.

Усі ці новини мають політичну складову і суть порушень — їх «паркетно-протокольний» формат та виключно позитивні реляції чиновників з місцевої влади, не врівноважені експертною думкою, чи хоча б банальним вокспопом.

Наприклад, таким є сюжет «Область зекономила кошти Фонду регіонального розвитку» за 25 жовтня.Загалом, привід радіти начебто є: «Область зекономила кошти Фонду регіонального розвитку. Після тендерів та конкурсів — додаткових більше чотирьох мільйонів гривень. Тож конкурсна комісія відібрала ще чотири проекти, які будуть профінансовані за рахунок Фонду. Які саме — говоримо далі».

Хотілося б вірити, що озвучені в сюжеті посадовцями здобутки і плани насправді реальні й оцінки зробленого об’єктивні. Але в цьому важко пересвідчитися, адже думки незалежного експерта відсутні, та й загальні плани споруд з архівного відеоряду не є достатньо ілюстративними.

Таким самим «паркетником» виглядає і сюжет за 26 жовтня «Про гроші батьківські та державні». Підводка диктора в студії звучить багатообіцяюче: «Наталія Руденко, ведуча: Далі про гроші батьківські та державні. Як ви провели літні канікули, на жаль це запитання майже ніколи не ставлять батькам школярів. Хоча би твори на цю тему рясніли яскравими спогадами і побажаннями, справедливими скаргами і об’єктивними цифрами, зокрема, такими, як у нашому наступному сюжеті».

Утім, якраз батьківських оцінок чи вражень дітей, які таборували влітку, в сюжеті немає, позаяк це звіт із підбиття чиновниками підсумків літньої оздоровчої кампанії та озвучення планів на майбутнє. Наприклад, як у синхроні заступника голови облдержадміністрації Наталії Романової:

«Насправді підготовка до наступного оздоровчого сезону починається вже сьогодні. І я можу вам навести такий приклад, наприклад, є у нас санаторій "Пролісок", і він коштовні путівки для діточок, у яких є певні проблеми зі здоров’ям, це 5-разове харчування,це медичні певні процедури і, навіть, можливість навчатися в той час, коли вони перебувають. так от на сьогодні ми продовжуємо. Зробили ремонтні роботи і продовжуємо ремонтувати корпуси. І, я думаю, вже за рік за два засяє взагалі як зірочка. Це наш комунальний заклад, але якщо ви розуміли ми вже зараз готуємо його до того, щоб він працював в такому режимі до нового оздоровчого сезону.

Також журналіст каже: «Значна увага приділялась оздоровленню та відпочинку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки. Сиріт, позбавлених батьківського піклування, дітей загиблих учасників АТО».

Але жодного підтвердження з уст людей, що належать до цієї категорії, немає. Свою тезу автор новини підкріплює неінформативним синхроном чиновника від освіти: «Микола Конопацький, начальник управління науки і освіти облдержадміністрації: Ми повинні, освітяни і всі, хто долучається до роботи з дітьми, повинні зробити так, щоб кожен день, незважаючи на те, чи дитина навчається в школі, якщо ми говоримо про надання якісних освітніх послуг незалежно від того, де це розташовано в місті, в селі чи в глибинці десь, чи в дитячому таборі оздоровлення і відпочинку їм повинно запам’ятатись,і отримувати максимальну віддачу. Бо після того шкільного періоду, коли сьогодні в програмі ви розумієте перевантаження, дитині потрібно відпочити».

Ще один сюжет — типова «протокольна» новина з урочистостей із нагоди професійного свята дорожників, — сюжет «Нові чи якісно відремонтовані дороги — це не просто обличчя регіону, це перш за все безпека для життя людей» за 26 жовтня. Це «вінегрет» зі спроби аналізу ситуації в дорожній галузі регіону та святково-вітального контексту. У ньому, до того ж, фігурують із синхронами без суспільно значимих нових меседжів голова ОДА Валерій Куліч та голова облради Ігор Вдовенко.

Черкаси, «Рось»

Збільшене зображення інфографіки можна подивитися тут. 

Монітори переглянули 36 новин каналу й порушення, що можуть свідчити про наявність ознак замовності, виявили у двох сюжетах, що становить 6 % контенту (проти 22 % у вересні).

Загалом усі новини, до яких мали зауваження експерти, мають ознаки замовності політичної, як «паркетники» і «протокольні» сюжети, в яких без видимої потреби фігурують чиновники.

Наприклад, не відомо, з якого дива в сюжеті «В Умані освятили новий храм на честь усіх святих» за 24 жовтня з’явився голова Черкаської обласної ради Олександр Вельбівець, хоча ініціатором будівництва храму стала родина директора уманського тепличного комбінату Миколи Гордія.

Звісно, посадовець має право на роль «весільного генерала», але чи варто було доповнювати сюжет його «змістовним» коментарем? Принаймні, виглядає це так:

«Олександр Вельбівець, голова Черкаської обласної ради: Це є прикладом того, що людина, яка справді вірить, яка має страх у душі перед Господом, любов велику до Господа, здатна робити такі справи».

Ще один відверто протокольний сюжет — новина «Сьогодні у Черкасах вшанували визволителів України від нацистських загарбників» за 28 жовтня. Повідомлення має мізерне інформаційне насичення, зате синхрон голови ОДА Юрій Ткаченко:

«Наталія Майборода, ведуча: Сьогодні у Черкасах вшанували визволителів України від нацистських загарбників. Традиційно пам'ятні заходи відбулись на пагорбі Слави. Кілька сотень черкащан прийшли сюди зранку пошанувати полеглих воїнів. Нині минає сімдесят два роки від часу вигнання нацистів із нашої держави. Ключові битви Другої світової війни відбулись саме в Україні. На різних фронтах із гітлерівцями воювали майже триста тисяч черкащан(…)

Юрій Ткаченко, голова Черкаської ОДА: Для нас важливий день. Коли сьогодні прийшли черкащани вшанувати пам'ять загиблих воїнів від нацистських загарбників. В цілому загинуло в Україні два з половиною мільйона наших воїнів українців. І в контексті того, коли в нас сьогодні відбувається військова подія на сході України».

СТАНДАРТИ

Житомир, «Житомир»

Дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики новинарями «Житомира» моніторингового тижня експерти оцінили у 2,55 бала проти 3,75 бала у вересні.

Причому найгірше в новинах каналу було забезпечено повноту поданих фактів — 0,15 бала — та наявність балансу думок і поглядів — 0,2 бала. Є зауваження й щодо дотримання стандарту оперативності (0,35 бала). Дещо кращі показники відокремлення фактів від коментарів — 0,53 балу, достовірності — 0,65 бала та точності — 0,68.

Що стосується новин із порушеннями стандарту повноти, то до цієї категорії потрапляють майже всі сюжети з ознаками замовності, кількість яких відчутно зросла, новини, побудовані на прес-релізах та повідомленнях прес-служб. Показово, що з ним корелюється показник балансу думок у сюжетах — лише кожен п’ятий сюжет відповідає цьому критерію. Навіть коли є нагода забезпечити баланс, причому, під час резонансної події (приїзду до Житомира Президента з метою представлення нового голови ОДА) журналісти нехтують цією можливістю. Наприклад, у сюжеті «Президент України Петро Порошенко представив нового голову Житомирської облдержадміністрації» повідомляється, що «хтось» присутній на представленні, був налаштований скептично:

«Кор.: А ось посмішку Президента України викликав скептицизм одного із присутніх у залі чиновника.

Петро Порошенко: Не веришь? Я тобі кажу. Прийдеш до мене».

Здається, що думка саме цієї людини насамперед мала би зацікавити журналістів, які в сюжеті провели міні-опитування нинішніх і колишніх чиновників стосовно нового призначенця, але з ним не поспілкувалися. Натомість дійшли висновку, що «новообраного голову облдержадміністрації більшість державних службовців знають. Кажуть, що Ігор Гундич родом із Житомирщини. Певний час обіймав керівні посади, добре знає регіон».

«Микола Руденко, екс-голова облдержадміністрації (2001–2004 рр.): Житомирщина — вона не проста область. Нею не так керувати, як Херсонщиною, Миколаївщиною, Одещиною. Дуже багато проблемних питань: Полісся, Чорнобиль. Але те, що сьогодні буде керувати областю людина, яка народилася, виросла і буде нести відповідальність — це дуже правильно.

Олександр Торбас, начальник управління охорони здоров'я облдержадміністрації: Важливо те, що Ігор Петрович тут зростав, тут відбувався. Тут, як кажуть, знаєте, ставав авторитетом, знає добре особливості, знає добре людей, знає добре край.

Сергій Машковський, екс-голова облдержадміністрації (2014–2016 рр.): Я знаю Ігоря Петровича досить давно. Однозначно я впевнений, я не говорю вірю і маю надію, я впевнений в те, що в нього все вийде. Він принесе користь».

Також у сюжеті немає жодної конкретики про нового голову ОДА: якими були його попередні посади, чого він на них досяг, яку користь приніс?

В іншому сюжеті — «Петро Порошенко відвідав завод “Кромберг енд Шуберт”» (27 жовтня) — кількість порушень журналістських стандартів тільки зростає:

«Тетяна Лещенко, ведуча: а ось як практично поліпшують українські економічні показники, глава держави пересвідчувався на прикладі одного з підприємств, що у свою чергу стало підтвердженням вкладання іноземних інвестицій — вигідно.

Свій робочий візит у Житомирі Петро Порошенко продовжив на заводі «Кромберг енд Шуберт» на околиці Житомира. Виробничі процеси там розпочалися рік тому. Зараз на підприємстві працює майже 2000 людей. З них 70 % — житомиряни. Окрім нарощування виробничих потужностей пріоритетними залишаються саме люди, працівники. Про них говорив Президент.

Петро Порошенко, Президент України: Да, ми отримали транш МВФ, да, ми отримали макрофінансову допомогу і кредитні гарантії з боку Сполучених Штатів. Але ключова позиція — нам потрібні прямі іноземні інвестиції, які створюють робочі місця і ключовою людиною в Україні стає платник податків. І ми зробимо все, щоби людину праці захистити».

Не зрозуміло, з якого джерела журналістам стало відомо про поліпшення українських економічних показників? Що саме стало підтвердженням, що загалом вкладати іноземні інвестицій в Україні — це вигідно? Взагалі, яку продукцію випускає підприємство? Як нарощуються виробничі потужності? Як виглядають «пріоритетні працівники»? У невеличкому сюжеті «зібрані» порушення балансу думок, посилання на джерела інформації, їх точності, відокремлення фактів від коментарів та, узагальнено, повноти наданих фактів

Інколи здається, що журналісти навмисне відводять увагу глядача від головного. Наприклад, у новинах за 26 та 27 жовтня йдеться про спалах гепатиту А в області, зокрема, у Кмитівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті Коростишівського району, де захворіли учні майже усіх класів. 17 дітей перебувають на стаціонарному лікуванні. Крім того повідомили, що хворих виявили у Коростишівському, Черніхівському та Ємільчинському районах.

«За словами завідуючої дитячим інфекційно-боксованим відділенням обласної дитячої клінічної лікарні Ольги Марченко, станом на 25 жовтня цього року на стаціонарному лікуванні дитячої обласної клінічної лікарні з діагнозом гострий вірусний гепатит А перебувають 8 дітей, із них 5 з Черняхівського району, одна дитина з села Березівка Житомирського району, двоє з Волинського району. Вікова категорія хворих від 6 до 15 років. 21 та 24 жовтня виписано 7 дітей у задовільному стані. Всього у відділенні проліковано 15 дітей із діагнозом гострий вірусний гепатит А».

Журналісти новин виїхали до Коростишівської центральної районної лікарні, де їм оптимістично повідомили: «Ми готові приймать діток. В разі, якщо в нас не буде вистачать місця, ми розвернем ще одне відділення інфекційне, яке буде закритого типу і до 40-а дітей ми ще зможемо у наших умовах лікарні прийняти, якщо в цьому буде потреба.

Кор.: Тим часом в Кмитівській школі-інтернаті триває навчальний процес, заклад працює в карантинному режимі(…)».

Вбачається порушення стандарту балансу думок, достовірності та повноти наданих фактів, адже в жодному сюжеті не йшлося про те, чому захворіли діти. Чи випадково це сталося саме у цьому закладі? Хто винен у порушені санітарних норм? Чи існує відповідальність? Чи порушено службове розслідування? Натомість, глядача заспокоїли, що лікарня готова прийняти нових пацієнтів.

Один із найнижчих — показник оперативності (0,35 бала), пов’язаний із тим, що в багатьох сюжетах журналісти взагалі не вказують, коли відбулася та чи інша подія.

Київ, «Центральний канал»

Оцінка за дотримання фахових стандартів у новинах каналу, проаналізованих під час другої хвилі моніторингу, вкрай низька — 2,33 бали з шести можливих.

На жаль, традиційно найнижчими у новинах «Центрального каналу» є показники балансу думок (0,17) бала. На низькому рівні дотримання принципу оперативності — лише 16 сюжетів (30 %) ідентифіковано в часі. Менше половини сюжетів відповідають стандарту відокремлення фактів від коментарів. Трохи кращі показники за критерієм точності (0,63 бала) та достовірності (0,72).

Невиправдано багато випадків, коли новини містять оцінні судження кореспондентів. Відтак, новини набувають неналежного емоційного забарвлення. Іноді це призводить до парадоксальних висловлювань. Наприклад, у сюжеті «Медицина фінансується за залишковим принципом» за 26 жовтня ведуча та журналіст розпочинають висловлюваннями, які порушують стандарти відокремлення фактів від коментарів, точності та достовірності:

«Марина Машкіна, ведуча: Медицина фінансується за залишковим принципом. Реформа системи охорони здоров'я назріла давно, але далі балачок справа не йде. Фахівці кажуть: особливо зачекалася реформ швидка допомога. Валентина Іллєнко продовжить.

Валентина Іллєнко, кореспондентка: Те, що медична галузь є нині чи не найбільш відсталою ланкою серед інших — багато говорити не треба. Всі ці проблеми громадяни одразу відчувають на собі, звертаючись у лікувальні заклади. Тому реформа охорони здоров'я назріла вже давно, але пробуксовує і далі обговорень поки що справи не пішли».

Далі атмосфера нагнітається, щоби завершити на оптимістичній ноті: «Кор.: Медицина завжди фінансувалась за залишковим принципом, а сьогодні це відчувається більше, як ніколи раніше. Здоров'я людей у владі не в пріоритеті. Ситуація потребує докорінних змін. Громадські активісти та експерти, куди входять і лікарі, і юристи, готові з свого боку докладати до цього зусилля».

А громадськими активістами та експертами виявляються Наталія Лісневська, заступник міністра охорони здоров'я України (2014–2015 рр.) та Микола Голомша, голова політичної партії «Патріот».

У сюжеті «Третина військових, повертаючись із зони АТО, пережити труднощі від пройденого в бою та на службі самостійно не можуть…» за 27 жовтня автори також не відокремлюють фактів від коментарів, розпочинаючи його з посилання на анонімних волонтерів:

«Тетяна Гаврильчук, ведуча: Третина військових, повертаючись із зони АТО, пережити труднощі від пройденого в бою та на службі самостійно не можуть, кажуть українські волонтери. Повернутися до нормального життя, їм може допомогти психолог. Щоправда, йти до такого фахівця люди не поспішають. Закликає не соромитися, а звертатися до психолога та власне по саме реабілітацію, розповідає фільм “Опануй хвилю”. Його презентували напередодні у столиці. Автори стрічки застерігають: посттравматичні симптоми стресових розладів можуть перерости в клінічний діагноз».

У сюжеті порушено стандарти відокремлення фактів від коментарів, точності та повноти фактів, адже в новині відсутні відповіді на класичні питання: що відбулось? Хто це зробив? Де це відбулося?

Відповіді на питання стосовно минулого новопризначеного голови Київської ОДА та його досягнень, які дозволили йому очолити виконавчу гілку влади у столичній області, мали би 28 жовтня почути глядачі сюжету «Петро Порошенко офіційно представив нового голову Київської ОДА Олександа Горгана». Замість того в сюжеті було лише таке:

«Нагадаю, з березня минулого року Олександр Горган очолював Вишгородську райдержадміністрацію. До году цього, з 2005 году до 2010 року, він був депутатом Вишгородської міської ради 4-го скликання».

Таким чином, у сюжеті порушено принцип точності та повноти поданих фактів.

Порушення принципу оперативності призводить, серед іншого, до того, що глядач може розгубитися у схожих подіях. Наприклад, 26 та 27 жовтня в новинах вийшли сюжети про пікети киян, що протестують проти будівництва ТРЦ поблизу станції метро «Героїв Дніпра». У першому сюжеті глядачу повідомили, що подія відбулася «сьогодні», наступного дня про це не сказали. Тож у глядача могло скластися враження, що він уже чув про пікет учора, тобто його «годують» учорашніми новинами.

Інколи журналісти допускають неточності, які ставлять під питання їх сумлінність при підготовці матеріалів. Зокрема в сюжеті за 27 жовтня про пікет проти будівництва ТРЦ активістами названо тих, хто діє в інтересах забудовників:

«У самому приміщені Київ ради сталася бійка між активістами, які виступали за і проти будівлі ТРЦ на Героїв Дніпра, більше 35 активістів із плакатами вимагали продовжити будівництво, мотивуючи це поповненням бюджету та створенням нових робочих місць».

Звісно, можна припускати, що київські журналісти не мають гадки про щоденні «ставки» таких «активістів» та десятки випадків, коли забудовники за допомогою найманців намагалися відстояти свої будівельні майданчики. У даному випадку, на думку експертів, порушено принципи точності та повноти наданих фактів.

Також експерти зауважили, що з 54 новинних сюжетів Київської філії НТКУ лише дев'ять матеріалів стосуються подій, котрі відбувалися в регіоні, або мають до нього безпосереднє відношення. П’ять із них — це новини Києва, й лише чотири — про події в Київській області. При цьому, лише раз за п’ять днів моніторингу випуск новин розпочався з умовно «київської» події — «Петро Порошенко офіційно представив нового голову Київської ОДА Олександра Горгана». В інших випадках про події в Києві та області повідомляється в другій частині випуску — сюжети в сітці випуску новин розташовано з шостого до десятого місця. А в новинах за 27 жовтня взагалі не було жодного сюжету про події в Київській області.

Новгород-Сіверський, «Сіверська»

Дотримання фахових стандартів у новинах «Сіверської» під час третьої хвилі моніторингу експерти оцінили на 3,67 балів із шести можливих.

Монітори зауважили зростання показника за стандартом достовірності — він становить 0,92 бала — майже на одну десяту. Утім, зафіксовано й порушення критерію. Наприклад, у сюжеті «Деснянський районний суд Чернігова засудив проросійського пропагандиста, якого у липні викрили співробітники СБУ» за 26 жовтня посилання на джерело інформації немає. Не зрозуміло, чи отримали журналісти інформацію про подію зі своїх джерел, або ж вона є переказом повідомлення якоїсь прес-служби?

Показник стандарту відокремлення фактів від коментарів повернувся до результату першої хвилі — середній бал становить 0,96. Порушення журналісти припустилися тільки в одному сюжеті — «Виставку “Українська Друга світова” вже можна побачити в Новгороді-Сіверському» за 24 жовтня, де кореспондент використовує надто емоційні визначення та епітети:

«Кор.: Виставка “Українська Друга світова” — це підсумок колосальної роботи, до якої задіяні відомі українські історики, присвячена вона до 70-річчя перемоги над нацистською Німеччиною та зроблена за рахунок державного бюджету, хоча бажаючих профінансувати було дуже багато».

А ось відсоток точності інформації дещо знизився — тільки 83 % новин відповідають вимогам стандарту.

Проблемним є і забезпечення оперативності повідомлень, хоча середній бал за критерієм і зріс із 0,46 до 0,63. У значній кількості сюжетів немає інформації про те, коли відбулася подія, або йдеться про низку подій, що відбуваються протягом певного часу, рамки якого не визначено. Глядач не може зрозуміти, відзняли сюжет у день виходу чи за кілька днів до того. Найбільше ж псують картину сюжети, що розповідають про події, які відбулися за кілька днів до виходу новини в ефір. Як-от сюжет «Два золота, два срібла та одну бронзу» за 25 жовтня: «Олена Лельотко, кор.: Турнір Чернігівської області зі спортивної гімнастики проходив з 14 по 16 жовтня».

Багато зауважень і до порушень стандарту балансу думок, — його вимоги дотримано лише в п'яти сюжетах. Середній бал також знизився, причому зниження є системним від першої хвилі до третьої — 0,39 під час першої хвилі, 0,25 під час другої хвилі і 0,21 під час третьої хвилі. У більшості новин, де стандарт не дотримано, представлено лише один погляд. Подію коментує лише одна людина або ведуча просто переказує якийсь прес-реліз. Наприклад, таким є сюжет «Робота на полях Чернігівщини триває» за 25 жовтня.

У сюжеті «Новини спорту» за 26 жовтня — лише один спікер, він же й експерт — Євген Сокол, тренер Новгород-Сіверського ЦДЮТ.

За стандартом повноти інформаціїпрогнозовано канал отримує низький бал — 0,17.

Рівне, «РТБ»

Показники дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики новинарями «РТБ» у жовтні експерти оцінили на 3,97 бала із шести можливих.

Найгірше в новинах рівненські журналісти дотримувалися вимог оперативності. При цьому спостерігається певна закономірність, коли сюжети, в яких фігурують представники влади, здебільшого ідентифікуються в часі: «Пройти атестацію для поліцейських не означає отримати статус недоторканності. Про це сьогодні у Рівному заявив радник міністра внутрішніх справ України Володимир Мартиненко» («Атестація поліції», 27 жовтня), або «Тріумфальну арку з нагоди 440-ліття Острозької академії та Острозької Біблії відкрив сьогодні в Острозі президент України Петро Порошенко»Відкриття тріумфальної арки з нагоди 440-ліття Острозької академії», 27 жовтня), «Питання про виділення грошей на купівлю квартири спортсмену паралімпійцю Давиду Хоравік, капітальний ремонт будівлі першої музичної школи, закупівлю обладнання для лікувальних закладів та створення управління муніципальної поліції розглянуть уже найближчого четверга на засіданні сесії Рівнеради» (27 жовтня).

Також зменшився показник повноти поданих фактів до 0,57 бала (з 0,64 — у вересні), балансу думок/точок зору — 0,53 (0,67), точності та відокремлення фактів від коментарів — по 0,7 балів.

Найвищий результат має показник посилань на джерела інформації — максимальна одиничка. Тобто, всі сюжети містили посилання хоча б на одне ідентифіковане джерело.

Що ж до забезпечення балансу думок, то слово усім зацікавленим сторонам журналісти телеканалу надавали у 53 % новин.

Наприклад, у сюжеті «Добровільно-примусові внески» за 26 жовтня, присвяченому актуальній темі поборів у лікарнях, кореспондент обмежився тільки точкою зору громадських активістів.

«Ірина Веселовська, ведуча: Майже тринадцять мільйонів гривень благодійних внесків за півтора року залучили медичні заклади Рівного. Такі дані оприлюднили представники громадської організації “Ісівітас”. Водночас активісти переконані: сума добровільно-примусових внесків значно більша. Оскільки проконтролювати усі надходження на рахунки медичних благодійних фондів, а їх у Рівному діє три, нереально. Адже останні не звітують про свою фінансову діяльність. На початку минулого року управління охорони здоров'я видало наказ згідно з яким медичні заклади міста мають переукласти договори з благодійними фондами. Адже у новій редакції документу чітко прописаний механізм звітування. Однак, робити це лікарні та поліклініки не поспішають. Тож у справу втрутилися активісти».

Балансу думок не вистачає в іншому сюжеті про болісну проблему «Держава відмовилася фінансувати патронажну службу Червоного хреста» за 28 жовтня. В ньому йдеться про те, що «Держава відмовилася фінансувати патронажну службу Червоного хреста. Усіх її медсестер уже сповістили про звільнення. У обласному товаристві шукають можливості, щоб цього не відбулося, і 23 тисячі літніх, самотніх і хворих краян не залишилися без їхньої допомоги».

Великий за хронометражем сюжет про проблему, яка може виникнути через місяць, завершується словами: «Очільник обласного Червоного Хреста сподівається зарадити цій ситуації. І вже звернувся за допомогою до обласної влади». Погляд обласної влади відсутня. Глядач повинен щось домислити: або влада не відповіла, або відповіла, що нічого не вдіє, або є якась перспектива.

Чернігів, «Сівер Центр»

Фахові стандарти інформаційної журналістики в новинах каналу дотримано на 3,36 бала із шести можливих.

Показник за критерієм оперативності в моніторинговий період становить 0,56 бали. Чинником, що спричинив низькі оцінки експертів, залишається відсутність посилань на час, коли відбувалися події, висвітлюванні в новинах. Також в ефір виходять сюжети про події, які вже відбулися кілька днів тому. Проте, кількість таких сюжетів зменшилась.

Також є сюжети, які взагалі не прив’язані до конкретної дати, події в них розтягнуті в часі і загалом незрозуміло, наскільки актуальна ця інформація. Наприклад, сюжет «Чернігівський стадіон імені Гагаріна нарешті реконструюють» за 24 жовтня:

«Наталія Реденко, ведуча: Далі говоримо про те, що однозначно порадує шанувальників спорту. Чернігівський стадіон імені Гагаріна нарешті реконструюють. Ремонтними роботами зайнялись представники футбольного клубу “Десна”. Хочуть зробити з нього стадіон, який відповідатиме усім вимогам Федерації футболу України».

Але далі з сюжету не зрозуміло, коли почалися роботи, коли вони будуть завершені і взагалі, чим зумовлений виходу сюжету саме зараз.

Таких сюжетів досить багато. До подібних можна віднести сюжет «У сквері імені Богдана Хмельницького з початку осені ведуться роботи з благоустрою території» за 27 жовтня та «Усе більше українців їдуть за кордон на заробітки» за 25-те.

Практично сталою впродовж усіх хвиль моніторингу залишається величина відповідності чернігівських новин стандарту достовірності; у жовтні — 0,92 бали. Але в низці сюжетів відсутнє посилання на джерело, хоча часто можна зрозуміти, що це повідомлення якоїсь прес-служби. Як, наприклад, у сюжеті «Вирубка лісів» за 28 жовтня. Очевидно, що це прес-реліз прес-служби поліції, але про це немає жодної згадки.

Стандарт відокремлення фактів від коментарів у новинах «Сівер Центру» дотримано на 0,86 бала. Здебільшого канал подає факти без суб`єктивних коментарів, але є випадки, коли кореспонденти переказують своїми словами думки спікерів або використовують неконкретні формулювання. Це стосується здебільшого сюжетів про культурні події та інші подібні заходи. Наприклад, у сюжетах «Про книги, які стали відкриттями і прозрінням для науковців і які можуть зіграти таку ж роль для усього освіченого суспільства — йшлося під час візиту до Чернігова письменниці і журналіста Наталії Дзюбенко-Мейс» за 24 жовтня, або «Сьогодні Чернігів попрощався з видатним вченим і педагогом Володимиром Коваленком» за 26-те. Забагато суб’єктивних емоцій та коментарів бачимо вже навіть в перших рядках новин.

Дотримання стандарту точності експертами оцінене на 0,67 бала, а балансу думок, — усього на 0,28 бала. Експерти звернули увагу на те, що у випусках новин чернігівців забагато новин, де представлено лише один погляд, а також повідомлень, сформованих на базі прес-релізу, в якому також висвітлюється позиція лише однієї сторони.

Наприклад, сюжет «Почали діяти зміни до законів, які регламентують використання земельних ресурсів» за 24 жовтня складається з коментарів чиновника та доповнень кореспондента, який переказує його слова. Аналогічний сюжет — «Усе більше українців їдуть за кордон на заробітки» за 25-те число, де єдиним спікером є Лідія Падалка, директор обласного центру зайнятості.

За стандартом повноти інформації, відповідно, знову маємо низький бал — 0,25.

Черкаси, «Рось»

Під час моніторингу відповідність новин черкаської «Росі» фаховим стандартам експертами оцінена на 3,5 балів із шести можливих.

Насамперед впадає в око, що в новинах «Росі» забагато новин, із яких не зрозуміло, коли відбувалися події, про які вони розповідають. Часто це неможливо становити й з інших джерел. Тож і показник за стандартом оперативності невисокий — його вимогам, на думку експертів, відповідають 47 % новин. У першу чергу це стосується прес-релізів правоохоронних органів, які канал подає такими, як вони є, без змін. У них зазвичай немає відомостей, коли відбулася подія і, як очевидно з контексту, це історії кількаденної давнини. Але й у власних сюжетах дуже часто не вказано, коли саме відбулася та чи інша подія. Скажімо, як у сюжеті «П'ятнадцять тисяч гривень зібрали школярі Черкаської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату для потреб армії» за 24 жовтня. У ньому немає жодної інформації про те, коли відбувався і коли завершився збір коштів. Можливо, це сталося вчора, а можливо декілька днів тому.

Навіть коли йдеться про конкретну подію, часто немає інформації про дату, коли вона відбулася. Наприклад, у сюжеті «В Умані освятили новий храм на честь усіх святих» за 24 жовтня про це не йдеться. З інших джерел стає зрозуміло, що аж ніяк не в день виходу відповідного сюжету.

Натомість майже немає в новинарів каналу проблем із посиланнями на джерела, тож показник за стандартом достовірності — 0,94 бала. Фактично із загальної картини «вибиваються» лише повідомлення прес-служб, які канал подає без посилання на джерело. Наприклад, як у сюжеті «Оприлюднили свої доходи і керівники Черкащини» за 27 жовтня. Ведуча каже: «Оприлюднили свої доходи і керівники Черкащини. Так голова Обласної державної адміністрації задекларував житловий будинок садибного типу, площею понад 400 квадратних метрів у селі Коробівка Золотоніщини», — і далі за текстом. Але в сюжеті не вказано, звідки ця інформація. Утім, таких сюжетів лише два.

Стандарт відокремлення фактів від коментарів також дотримується журналістами каналу досить непогано й оцінений високо — на 0,89 бала. Але є матеріали, де журналісти відверто стають на бік однієї зі сторін конфлікту, порушуючи до того ж стандарт балансу думок, позаяк висловитися «винним», із їхнього погляду, можливості не дають (показник за стандартом — 0,44 бала).

Прикладом кричущого порушення кількох стандартів інформаційної журналістики є сюжет за 24 жовтня «У Черкасах забороняють патріотичну символіку на тролейбусах». Його експертами оцінено на 1 із шести можливих балів, позаяк він містить посилання на джерела. Відповідність решті стандартів бажає кращого:

«Наталія Майборода, ведуча: У Черкасах забороняють патріотичну символіку на тролейбусах. Керівництво Черкас із “Автотрансу” змушує водіїв прибрати зображені на машинах національні символи, мовляв, малюнки нанесені без дозволу. Чи винні водії та що робити з такою забороною, в матеріалі моїх колег.

Яна Лимаренко кореспондент: Програма боротьби з радянськими символами та поширення української символіки дала збій у стінах “Черкасиелектротранс”, керівництво змушує водіїв зафарбовувати національні символи на машинах. Кермувальники таку новину зустріли ворожо. Андрій зобразив на своєму робочому транспорті герба, проте сьогодні його змушують ганебно зафарбувати національний символ.

Андрій Карпенко, водій тролейбуса: Герби намальовані вже більше двох тижнів, десь около трьох, а означають, що я українець і герби должни бить українські.

Кор.: Зображення нанесли, щоб покращити загальний вигляд вже далеко не нових тролейбусів та віддати шану нашій Батьківщині.

Андрій Карпенко, член громадської Ради при КП “Черкасиелектротранс”: Виходить так, що, якщо клеїти рекламу, яка псує зовнішній вигляд і самого транспорта і заважає пасажирам, то у нас це дозволено і можна, тому що реклама приносить кошти. Якщо люди, водії вирішили прикрасити свій транспортний засіб символікою України, то це не дозволяється робити. Я цього не розумію.

Кор.: Вражені такою звісткою і черкащани, вони тривалий час раділи, щ в українців відродився національний дух та розпочалась боротьба з пережитками радянщини.

Альберт Миколайович, черкащанин: Что мы уже в самостоятельной краине живем 30 с лишним лет, как тут уже нрзб у нас купил свой герб, язык и так далее. Я отношусь положительно.

Кор.: Патріотична символіка до душі і молодому поколінню.

Марина Геращенко, студентка: Я, наприклад, з Кіровограда, я не бачила там, щоб було на тролейбусах або маршрутках таке патріотичне щось. А в Черкасах... Тут більш патріотично мені.

Кор.: Міська влада також шокована діями керівника “Черкаси-електротранс”, тому сьогодні на ранковій нараді Петро Кучер заявив, що національні символи суперечать загальному виду транспорт і не повинні псувати зовнішній вигляд тролейбуса. До того ж, патріотичні малюнки були нанесені без дозволу керівництва, через це одного з водіїв вже змусили покрити герб синьою фарбою.

Олександр Радуцький, секретар Черкаської міської ради: Було категорично висказано в бік Кучера Петра Семеновича: якщо ще раз таке з’явиться, якщо буде таке неподобство, то він буде просто звільнений з роботи. А там вже в судах хай розповідає про те, що хто був правий, а хто винний. Тому що символіка національна — це наша символіка, завдяки якій ми зараз на заході стоїмо, завдяки якій ми розбудовуємо нашу країну, а те, що містярні, такі містячкові князьки, скажем так, починають якісь свої правила узгоджувати, то ми цього не допустимо.

Кор.: Герб лишився на двох тролейбусах, але зобразити на своїх машинах національну символіку хоче ще кілька водіїв. Містяни сподіваються, що рішення керівництва “Електротрансу” буде скасовано і Черкаси не стануть першим містом, де розпочнеться боротьба з національними символами».

Сюжет містить чимало незрозумілих моментів, а головне — в ньому немає позиції керівника підприємства, на якого «сипляться шишки».

Такі огріхи, а також трансляція далеко не вичерпних прес-релізів різних відомств, відсутність інформації про те, де й коли відбувалися описувані події, призводить до того, що за стандартом точності новини черкащан набирають усього 0,58 бала, а за стандартом повноти — лише 0,28 бала.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», й не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб філій НТКУ здійснює громадська організація «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні».

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Детектор медіа». Методологію здійснення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

comments powered by Disqus